Ухвала суду № 132799589, 22.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

22 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/12458/23

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Житняк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2023 №960 та стягнути з відповідача незаконно утримане грошове забезпечення в рахунок відшкодування нанесених державі збитків, на підставі п.5 наказу від 12.07.2023 №960.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.10.2023 у справі №620/12458/23 позовні вимоги було задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасувано наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 12.07.2023 №960. В решті позову відмовлено.

Задовольняючи позов частково, суд, щодо вимоги про стягнення з відповідача незаконно утриманого грошового забезпечення в рахунок відшкодування нанесених державі збитків, на підставі п.5 наказу від 12.07.2023 №960, суд вказав, що остання є передчасною, оскільки п.3 ст.14 Закону №160 визначено, що у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності, стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.

На адресу суду надійшла заява про встановлення судового контролю, в якій позивач просить зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду звіт про виконання рішення протягом 10 календарних днів з дня отримання ухвали.

Заява обгрунтована тим, що після набрання рішенням законної сили позивачка неодноразового зверталася до Військової частини НОМЕР_1 із вимогою виконати рішення суду. Станом на момент подання цієї заяви рішення не виконано, відповідач: не видав наказ про повернення коштів; не повернув незаконно утримані 23 606,40 грн; не надав відповіді на звернення.

Вирішуючи вказану заяву, суд зважає на таке.

В силу ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст.14 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналогічні положення містяться в ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 26.06.2013 №5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п.2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п.3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 №11-рп/2012).

На підставі аналізу ст.3, ст.8, ч.1 та ч.2 ст.55, ч.1 та ч.2 ст.129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в п.2.1 мотивувальної частини Рішення від 15.05.2019 №2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст.129-1 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст.14 та ст.370 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, згідно з положеннями ч.1 та ч.2 ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Подаючи заяву про встановлення судового контролю, заявник зазначає, що після набрання рішенням законної сили позивачка неодноразового зверталася до Військової частини НОМЕР_1 із вимогою виконати рішення суду.

Втім, суд звертає увагу, що рішення суду в даному випадку, не потребує виконання, оскільки його значення полягає у констатації факту неправомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування.

Щодо посилань на те, що станом на момент подання цієї заяви відповідач: не видав наказ про повернення коштів та не повернув незаконно утримані 23 606,40 грн, що є його імперативним обов`язком в силу п.3 ст.14 Закону №160, і не надав відповіді на звернення, суд їх до уваги не приймає, оскільки рішенням суду такого зобов`язання не встановлено, а питання не надання відповіді на звернення взагалі не було предметом спору.

Щодо посилань на те, що позивач не подає нового адміністративного позову щодо протиправності дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на стадії виконання рішення, оскільки вимоги про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень, вчиненої при виконанні судового рішення, не розглядаються в окремому судовому провадженні, так як є тотожними первісному спору, суд зазначає, що вимоги вважаються тотожними, якщо вони повністю збігаються за складом учасників та матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

В той же час предметом спору були вимоги про стягнення з відповідача незаконно утриманого грошового забезпечення в рахунок відшкодування нанесених державі збитків, на підставі п.5 наказу від 12.07.2023 №960, а не зобов`язання відповідача вчинити певні дії.

Крім того, у частині заявлених вимог було відмовлено у зв`язку з їх передчасністю. Тобто на момент подання позову та його розгляду судом право позивача на повернення утриманих коштів порушене ще не було, а тому позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним позовом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю та задоволення заяви позивача.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про встановлення судового контролю у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду у порядку та строки, передбачені ст.ст.295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Житняк