Рішення № 132799444, 22.12.2025, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2025 року м.Чернігів Справа № 620/10492/25

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопота С.Л.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області та просить наступне.

1) Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (14000, м. Чернігів, вул. П`ятницька, 83 «а», код ЄДРПОУ 1390940) щодо не призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 25 червня 2025 року - дати звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії.

2) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №254150036184 від 03 липня 2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

3) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , для обчислення стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до пільгового трудового стажу період роботи з ЗО травня 1997 року по 07 грудня 2008 рік в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді ветеринарного санітара бактеріологічного відділу.

4) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня останнього звернення до відповідача - 25 червня 2025 року.

Ухвалою судді від 01.10.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення вказаної ухвали для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано відзив на позов, у якому останній позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд враховує таке.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 25 червня 2025 року, перебуваючи у віці повних 55 років та маючи загальний трудовий стаж 37 років 8 місяців, з яких 11 років 10 місяців спеціальний трудовий стаж за списком №2, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Мотивуючи своє звернення до відповідача про призначення пільгової пенсії за віком, ОСОБА_1 вказувала на те, що на момент звернення до органів Пенсійного фонду України їй виповнилося 55 років, загальний трудовий стад становить 37 років 8 місяців, з яких спеціальний трудовий стаж складає 11 років 10 місяців, які вона відпрацювала як ветеринарний санітар на наступних посадах:

- з 01 вересня 1987 року по 16 липня 1988 рік проходила навчання в СПТУ-15 міста Чернігова;

- з 21 липня 1988 року по 19 жовтня 1995 рік працювала на посаді монтажника радіоелектронної апаратури та приладів в складально-заготівельному цеху виготовлення товарів громадського споживання;

- з 25 жовтня 1995 року по 29 травня 1997 рік працювала в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді санітара паразитологічного відділу;

- з 30 травня 1997 року по 09 квітня 2008 рік працювала в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді санітара бактеріологічного відділу;

- з 10 квітня 2008 року по 12 квітня 2009 рік працювала в Чернігівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді санітара бактеріологічного відділу (робота з мікроорганізмами II групи патогенності);

- з 13 квітня 2009 року по 06 лютого 2012 рік працювала в Чернігівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді секретаря-друкарки загальновиробничого відділу;

- з 07 лютого 2012 року по 25 липня 2017 рік працювала в Чернігівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді ветеринарного санітара хіміко- токсилогічного відділу;

- з 26 липня 2017 року та по теперішній час працює в Чернігівській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на посаді ветеринарного санітара хіміко-токсилогічного відділу.

Крім того, у трудовій книжці позивача міститься запис №12: «Запис №5 вважати недійсним. Переведена на посаду ветсанітара бактеріологічного відділу з 30.05.1997р.», а також запис №13: «Назву посади ветсанітар, ветеринарний санітар змінено на санітар (ветеринарна медицина) для приведення у відповідність з Класифікатором професій».

Обставина офіційного працевлаштування позивача на вказаних посадах також підтверджується особистими картками ОСОБА_1 , а також особистими рахунками, які додаються до цієї позовної заяви.

Так, з довідки Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №01-16/56 від 20 січня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 працювала повний робочий день в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини, Чернігівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини, Чернігівській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в період з 30 травня 1997 року по 12 квітня 2009 рік та виконувала роботу з мікроорганізмами 2 групи небезпеки, за професією ветеринарний санітар бактеріологічного відділу, що передбачена списком №2 розділу 33- 16, код КП 3212, підстава: постанова КМУ від 01 серпня 1993 року №442, постанова КМУ від 16 січня 2003 року №36.

Аналогічна інформація викладена в довідці Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №01-16/143 від 26 лютого 2025 року.

Крім того, довідкою Чернігівської регіональної державної лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №01- 16/171 від 11 березня 2025 року підтверджується обставина того, що ОСОБА_1 працювала в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини, Чернігівській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини, Чернігівській регіональній державній лабораторії Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в період з 30 травня 1997 року по 07 грудня 2008 рік та виконувала роботу з мікроорганізмами 2 групи небезпеки, за професією: ветеринарний санітар бактеріологічного відділу, що передбачена списком №2 розділу 33, код КП 6121, підстава: постанова КМУ від 01 серпня 1993 року №442, постанова КМУ від 16 січня 2003 року №36.

Листом Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації №221/13 від 24 листопада 2000 року повідомлено директора Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини про те, що експертизою матеріалів атестації робочих місць за умовами праці, наданих установою, встановлено, що первинна атестація робочих місць проведена у відповідності з вимогами нормативних документів, за її результатами видано наказ №43а від 10 липня 1995 року, яким працівникам підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за Списком №2 - завідуючим відділами, ветеринарним лікарям, лаборантам, ветеринарним санітарам вірусологічного, бактеріологічного і серологічного відділів, як працівникам, що безпосередньо виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки код професії 23200000-17546.

Як вбачається з наказу Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини №43 а від 10 липня 1995 року, що було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення по списку №2, надання додаткової відпустки, доплату за умови праці, відмінних від нормальних, отримання додаткового харчування, працівниками, які працюють з матеріалами зараженими збудниками інфекційних захворювань, котрі відносяться до другої групи патогенності: вірусологічний відділ: завідувач відділу, ветеринарний лікар, лаборант, ветеринарний санітар; бактеріологічний відділ: завідувач відділу, ветеринарний лікар, лаборант, ветеринарний санітар; серологічний відділ: завідувач відділу, ветеринарний лікар, лаборант, ветеринарний санітар.

Як вбачається з листа Державної експертизи умов праці Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації №309/13 від 21 червня 2001 року, що експертизою матеріалів атестації робочих місць, наданих Чернігівською обласною державною лабораторією ветеринарної медицини, встановлено, що чергова атестація була проведена у відповідності з вимогами нормативних документів по цьому питанню, за її результатами видано наказ №14 від 07 березня 2001 року, яким працівникам підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2 - завідуючим відділами, ветеринарним лікарям, лаборантам, ветеринарним санітарам вірусологічного, бактеріологічного і серологічного відділів, як працівникам, що безпосередньо виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп небезпеки, код професії 23200000-17546.

Наказом Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини №14 від 07 березня 2001 року було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення працівників згідно списку №2, надання додаткової відпустки, доплату за умови праці в розмірі 24%, отримання безкоштовного харчування, працівникам безпосередньо працюючим з матеріалами, які заражені збудниками інфекційних захворювань, які відносяться до другої групи патогенності: вірусологічний відділ: завідувач відділу, лікар ветеринарної медицини, лаборант, санітар; бактеріологічний відділ: вірусологічний відділ: завідувач відділу, лікар ветеринарної медицини, лаборант, санітар; серологічний відділ: вірусологічний відділ: завідувач відділу, лікар ветеринарної медицини, лаборант, санітар.

З висновку Головного управління праці та соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації №16-27/2007 від 28 березня 2006 року вбачається, що експертизою матеріалів, наданих Чернігівською обласною державною лабораторією ветеринарної медицини, встановлено, що чергова атестація робочих місць за умовами праці проведена у відповідності з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою КМУ №442 від 01 серпня 1992 року, Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України та Головного державного санітарного лікаря України №41 від 01 вересня 1992 року та іншими нормативними документами. Право на пільгове пенсійне забезпечення працівникам Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини у відповідності з наказом №6-6 від 07 березня 2006 року за результатами атестації робочих місць за умовами праці за професіями списку №2 розділ XXXIII «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» поз. 33-16 - завідувач відділ, провідний лікар ветеринарної медицини, лікар ветеринарної медицини, лаборант, сіна тар ветеринарний вірусологічного, бактеріологічного та відділу імнугологічних та моніторингових досліджень, як працівникам, які виконують роботи з мікроорганізмами 2 групи патогенності.

Як вбачається з наказу Чернігівської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини №6-6 від 07 березня 2006 року, що відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», було підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення за списком №2, професій, працівники які виконують роботи з мікроорганізмами 1-2 груп патогенності: вірусологічний відділ: завідувач відділом, провідний лікар ветеринарної медицини, лаборант, санітар ветеринарний; бактеріологічний відділ: завідувач відділом, провідний лікар ветеринарної медицини, лікар ветеринарної медицини, лаборант, санітар ветеринарний; відділ імунологічних та моніторингових досліджень: завідувач відділом, лікар ветеринарної медицини, лаборант, санітар ветеринарний.

25 червня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №254150036184 від 03 липня 2025 року позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Свою відмову у призначенні позивачу пенсії на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» ГУ ПФУ у Вінницькій області мотивувало тим, що в ОСОБА_1 відсутній пільговий стаж. Відповідач протиправно не зарахував до спеціального трудового стажу позивача період роботи з 30 травня 1997 року по 07 грудня 2008 рік, відповідно до акту перевірки №2500-0902-1/1582 від 11 березня 2025 року, оскільки було встановлено, що згідно наказів, особової картки П-2 та особистих рахунків по заробітній платі ОСОБА_1 працювала на посаді санітара паразитологічного відділу з 25 жовтня 1995 року по 07 грудня 2008 рік. Також згідно висновків даного акту ОСОБА_1 з ЗО травня 1997 року по 07 грудня 2008 рік працювала на посаді санітара бактеріологічного відділу. ОСОБА_1 було надано завірені копії особистих карток та книг заробітної плати, де зазначена посада ветеринарного санітара бактеріологічного відділу, що суперечить вищевказаному акту перевірки.

Не погодившись з таким рішенням, позивачка звернулась до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV), який був прийнятий на зміну положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ).

Отже, оскільки і Закон № 1058-IV, і Закон № 1788-ХІІ регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону № 1O58-TV як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону № 1788-ХІІ підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону № 1058-IV.

При цьому слід зазначити, що існують і виключення із даного загального правила.

Пункт «б» частини першої статті 13 Закону № 1788-ХІІ в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (набув чинності з 01.04.2015, далі - Закон № 213-VIII) передбачав, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року. Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» : жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV в редакції до 11.10.2017 передбачав, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом № 1788-ХІІ.

Отже, і після набуття чинності нормами Закону № 1058-IV правила призначення пенсій за Списком № 2 регламентувались пунктом «б» статті 13 Закону № 1788-ХІІ.

Такий стан правового регулювання існував до набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (11.10.2017) (далі - Закон № 2148-VIII), яким текст Закону № 1058-IV був доповнений, зокрема, статтею 114, згідно частини першої якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Разом з цим, Законом № 2148-VIII у новій редакції був викладений також пункт 2 розділу XV Закону № 1058-IV, де зазначається, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Згідно пункту 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше ЗО років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку, зокрема: 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 № 2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017.

Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції Закону № 213-VIII та пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у редакції Закону № 2148-VIII.

Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.

В подальшому рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 було визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788- XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.

Конституційним Судом України згідно пункту 3 вищевказаного рішення було вирішено, що застосуванню підлягає, зокрема, стаття 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 01.04.2015 на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Відтак, з 23.01.2020 в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком № 2, а саме: пункт «б» статті 13 Закону № 1788- XII у редакції до Закону № 213-VIII та пункт 2 частини другої статті 114 Закону № 1058- IV у редакції Закону № 2148-VIII.

Конституційний Суд України в рішенні від 08.06.2016 у справі № 4-рп/2016 зауважив, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані неконституційними, не можуть бути прийняті в аналогічній редакції, оскільки рішення Конституційного Суду України є «обов`язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені» (частина друга статті 150 Конституції України). Повторне запровадження правового регулювання, яке Конституційний Суд України визнав неконституційним, дає підстави стверджувати про порушення конституційних приписів, згідно з якими закони та інші нормативно-правові акти ухвалюються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частина друга статті 8 Основного Закону України, пункт 7 рішення № 4-рп/2016).

З огляду на наведене, правова норма, яка регулює правовідносини аналогічно нормі, що визнана Конституційним Судом України неконституційною, або дублює таку правову норму (незалежно від періоду її прийняття та виду нормативного акту, в якому вона втілена), не підлягає застосуванню. У такому разі суд застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.

Висновок у рішенні Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2016 зроблений з урахуванням вимог частини другої статті 150 Конституції України в редакції, чинній на момент прийняття рішення № 4-рп/2016, яка є тотожною статті 151-2 Конституції України у редакції на час розгляду справи та статті 8 Конституції України.

Ґрунтуючись на юридичній позиції Рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020, можна дійти висновку, що ідентична правова норма, яка міститься в Законі України від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VIII, теж не відповідає Конституції України, а тому не підлягає застосуванню.

Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.

Окремо слід зазначити щодо пільгового трудового стажу позивача по справі.

Так, статтею 62 Закону № 1788-ХІІ передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою.

В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку № 637).

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Також варто зазначити, що відповідно до пунктів 3, 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання робота до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових

умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці

(виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Разом з тим, пунктом 4.3 Порядку № 383 передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період робота із шкідливими умовами праці, до дата видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період робота впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктами 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Вказане підтверджується постановою Кабінету Міністрів України від 26.06.2016 № 461, якою затверджено Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовам праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком в пільгових умовах.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Як вже було зазначено, на день звернення 25 червня 2025 року ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, вік останньої становив 55 років, а її загальний трудовий стаж складав 37 років, з яких 11 років 10 місяців спеціальний трудовий стаж, що дає право на призначення пенсії за пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у редакції до Закону № 213-VIII.

Позивачем по справі при звернені до органів пенсійного фонду надавався вичерпний перелік документів, які належним чином підтверджують її спеціальний трудовий стаж.

Слід зазначити, що витребування та перевірка додаткових документів і довідок є саме обов`язком пенсійного органу, тобто перекладання тягаря доказування, надання відомостей тощо на позивача, є неприйнятним.

Не належне виконання пенсійним органом свого обов`язку щодо перевірки відомостей, зазначених у поданих документах не може бути підставою для обмеження конституційного права особи на отримання належної їй пенсії.

Реалізовуючи обов`язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний орган Пенсійного фонду, в межах наданих йому повноважень та відповідно до чинного законодавства, повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення заяви, а у випадку їх невідповідності - роз`яснити такій особі її права, а також надати строк для усунення виявлених недоліків.

Також, у випадку виникнення сумнівів щодо достовірності поданих позивачем документів, відповідач наділений правом звернення до держаних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій з метою отримання інформації, необхідної для здійснення їхньої Діяльності, а також зобов`язаний письмово повідомляти заявника про надання додаткових документів.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, відповідачі по справі під час розгляду заяви про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, не вчиняли жодний дій спрямованих на встановлення пільгового трудового стажу позивача.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

В силу вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 227, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, 83А,м. Чернігів,Чернігівська обл., Чернігівський р-н,14005), Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (вул. Заходчих, 22, м. Вінниця, 21005) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо не призначення ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з 25 червня 2025 року - дати звернення ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області №254150036184 від 03 липня 2025 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 для обчислення стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 до пільгового трудового стажу наступний період роботи, а саме: період роботи з 30 травня 1997 року по 07 грудня 2008 рік в Чернігівській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини на посаді ветеринарного санітара бактеріологічного відділу;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 на підставі пункту «б» частини 1 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з дня останнього звернення до відповідача - 25 червня 2025 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 8211,20 грн ( 1211,20 грн - судовий збір + 7000,00 грн - правнича допомога ).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення виготовлено 22 грудня 2025 року.

Суддя Сергій КЛОПОТ