Ухвала суду № 132799130, 22.12.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 грудня 2025 року Справа № 580/11010/25 м. ЧеркасиЧеркаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Паламаря П.Г.,

за участю: секретаря Трегулова Б.Л.,

прокурора Пидорича О.М.,

представника відповідача Прокопчук А.П.,

представника третьої особи Коломієць Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Бобинець Микола Іванович про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Черкаської окружної прокуратури (18002, м. Черкаси, вул. Б.Хмельницького, 60) в інтересах держави звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Черкаської міської ради (18000. М. Черкаси, вул. Б.Вишневецького, 36) в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Черкаської міської ради щодо невиконання вимог чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт - Церковнопарафіяльна школа 1910 року по пров. Тодося Осьмачки, 9 у м. Черкаси, Черкаської міської територіальної громади Черкаської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України;

-зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради виконати умови чинного законодавства України щодо виготовлення облікової документації на об`єкт -Церковнопарафіяльна школа 1910 року по пров. Тодося Осьмачки, 9 у м. Черкаси, Черкаської міської територіальної громади Черкаської області та подання пропозицій органу охорони культурної спадщини вищого рівня - Управлінню культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації про занесення такого до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

26.11.2025 до суду від представника виконавчого комітету Черкаської міської ради надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

В обгрунтування клопотання зазначено, що поданий адміністративний позов заявлено з пропуском тримісячного строку звернення до суду у відповідності до ст. 122 КАС України та правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема у постановах від 17.09.2021 у справі № 420/473/20 та від 05.07.2023 у справі № 380/15396/22, від 13.11.2024 у справі 560/22224/23. Вказано, що позивачу було достеменно відомо про порушення інтересів держави у сфері дотримання законодавства про охорону культурної спадщини з грудня 2022 року справа №580/6572/22, та зокрема листа Черкаської окружної прокуратури від 28.05.2025.

В судовому засіданні, прокурор заперечив щодо можливого пропуску строку звернення до суду, з огляду на триваюче правопорушення, згідно правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 19.06.2018 у справі №464/2638/17.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні підтримали заявлене клопотання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подане клопотання та докази, що стосуються строку звернення до суду, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду з огляду на таке.

Процесуальний строк - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом (ст. 118 КАС України). До процесуальних строків відноситься також строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Із матеріалів справи встановлено, що у відповідності до адміністративного позову у справі №580/6572/22, з яким прокурор звернувся до суду 28.12.2022, останній просив зобов`язати ОСОБА_1 протягом одного місяця з дати набрання рішенням суду законної сили укласти з Управлінням культури та охорони культурної спадщини Черкаської ОДА охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини Церковнопарафіаяльна школа (1910 рік.) за адресою: пров. Тодося Осмачки, 9, м. Черкаси.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року позов задоволено.

Згідно постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.04.2025 у справі №580/6572/22, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах Управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Крім того, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20.12.2023 у справі №580/5343/23, яке набрало законної сили 22.05.2024, визнано протиправним та скасовано наказ Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектури в частині включення об`єкту нерухомості за адресою: провул. Тодося Осьмачки (Піонерський) 9, м. Черкаси до переліку щойно виявлених об`єктів пам`яток архітектури за № 69 Додатку до наказу від 23 листопада 2010 року № 10/03-21, то, відповідно, об`єкту нерухомості за адресою: провул. Тодося Осьмачки (Піонерський) 9, м. Черкаси не є об`єктом культурної спадщини і на нього не розповсюджуються вимоги Закон України Про охорону культурної спадщини та постанови Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001.

Згідно листа Черкаської окружної прокуратури від 28.05.2025 №54-2363вих.25 до управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації та наданої відповіді від 18.06.2025 №8812-25 щодо відсутності звернення органу місцевого самоврядування - Черкаської міської ради щодо внесення «Церквопарафіяльної школи» 1910 року, за адресою: пров. Тодося Осьмачки, 9, до Переліку об`єктів культурної спадщини.

Тобто, відлік перебігу строку звернення прокурора до суду має починатися принаймні з 22.05.2024 зі скасування наказу Служби охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації від 23 листопада 2010 року № 10/03-21 Про затвердження переліку щойно виявлених пам`яток архітектурив даній частині та остаточно 18.06.2025 коли прокуратура отримала відповідь, з якого мала можливість встановити факт відсутності виготовлення облікової документації на об`єкт - Церковнопарафіяльна школа 1910 року по пров. Тодося Осьмачки, 9 у м. Черкаси, однак до суду прокурор звернувся 30.09.2025.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

У постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 826/13768/16 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень (прокурора) відлік строку для звернення до суду цей Кодекс пов`язує з виникненням підстав, що надають йому право на таке звернення. Водночас строки покликані забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів визначеності, і сторонам слід очікувати, що ці норми будуть застосовані.

Враховуючи викладене, початок перебігу строку, встановленого для подання до суду позову стосується всіх суб`єктів, які мають намір та право оскаржувати рішення суду, та не пов`язується із відповідними функціями та компетенцією суб`єкта, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення до суду за власним волевиявленням.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року у справі №380/8650/22.

Згідно правового висновку сформованого у постанові від 13 лютого 2024 року у справі №340/3868/23, Верховний Суд вказав, що регулярні звернення прокурора з метою витребування документів для підтвердження підстав представництва інтересів держави в суді не можуть слугувати механізмом продовження встановлених законом строків звернення до суду з адміністративним позовом. Це призвело б до постійного стану невизначеності у публічно-правових відносинах та порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Щодо посилання прокурора на врахування судом факту триваючого правопорушення, то суд зазначає, що під час визначення початку перебігу строку звернення до суду, позивач помилково посилався на дату отримання прокурором листів, які містили лише загальну інформацію, з якої прокурор не мав можливості достаменно встановити факт порушення відповідачем встановленого порядку та дійти висновку, що такі містять необхідну інформацію.

Таким чином, враховуючи те, що прокурор пропустив встановлений законом строк звернення до суду та будь-яких переконливих обґрунтувань обставин та належних доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду із зазначеними позовними вимогами не наведено та не доведено, суд погоджується з твердженнями відповідача про наявність підстав для залишення позовної заяви прокурора без розгляду на підставі частин третьої, четвертої статті 123 КАС України.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним судом, зокрема у постановах від 17.09.2021 у справі № 420/473/20 та від 05.07.2023 у справі №380/15396/22, від 13.11.2024 у справі 560/22224/23.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, заява № 23436/03).

У пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998, зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

У справі "Gradescolo S.R.L. проти Молдови" Суд послався на прецедентне право щодо дотримання вимог стосовно допустимості застосування процесуального закону, як важливого аспекту права на справедливий судовий розгляд. Роль позовної давності має велике значення під час інтерпретації преамбули конвенції, відповідна частини якої проголошує верховенство закону, що є обов`язком для країн, які підписали Конвенцію. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов`язано з реалізацією права на справедливий суд. Наявність такої умови запобігає зловживанням і погрозам звернення до суду. Її відсутність призводила б до постійного збереження стану невизначеності у правовідносинах.

Статтею 123 КАС України встановлено наслідки порушення строків звернення до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Суд дійшов до висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись ст. ст. 240, 241, 248, 256 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача задовольнити.

Адміністративний позов заступника керівника Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави до виконавчого комітету Черкаської міської ради, треті особи управління культури та охорони культурної спадщини Черкаської обласної державної адміністрації, департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, ОСОБА_1 про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Ухвала набрала законної сили у відповідності до вимог ст. 256 КАС України, проте може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статями 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

СуддяПетро ПАЛАМАР