Рішення № 132795645, 19.12.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/16458/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2025 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Яворівської державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Яворівської державної (далі також відповідач), з такими вимогами:

- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Яворівської районної адміністрації Львівської області щодо відмови ОСОБА_1 у встановленні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України»;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Яворівської районної адміністрації Львівської області повторно розглянути заяву та встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видати посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України»;

В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що з метою набуття статусу особи, на яку поширюється чинність Закону №3551-XII, а також отримання посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, позивач звернулася до Управління соціального захисту населення Яворівської районної адміністрації Львівської області із відповідною заявою. Однак, листом від 26.05.2025 №04-788 відповідач фактично відмовив позивачеві в отриманні такого статусу, мотивуючи тим, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2023 у справі №944/189/23 не зобов`язано Управління соціального захисту населення встановлювати такий статус, що є обов`язковою умовою для видачі пільгового посвідчення. Позивач вважає, що відповідач порушує її конституційні права та гарантії, зокрема на належний соціальний захист як члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника. У зв`язку із цим позивач звернулася до суду із даним позовом.

Ухвалою від 18.08.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.

02.09.2025 від відповідача за вх. №70755 надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача пояснив, що позивач не надала управлінню належних документів, які засвідчували б її належність до осіб, зазначених в ч. 4 ст. 10-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», в установленому законом порядку, управлінням відмовлено позивачу у встановленні (наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України та видачі посвідчення з написом «Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України» на підставі п.п. 1 п. 16 Порядку 740. Такі дії управління вважаємо правомірними, що вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відтак, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.

Згідно витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця протокол №82 від 05.05.2022 ОСОБА_2 від отриманої травми ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. Травма і причина смерті, ТАК, пов`язана із захистом Батьківщини.

Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2023 у справі №944/189/23 встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , із жовтня 2017 року по день смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення набрало законної сили 14.11.2023.

03.09.2024 ОСОБА_1 звернулася до Управління соціального захисту населення Яворівської державної адміністрації зі заявою про надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

До заяви було додано: копію паспорта позивача, копію картки платника податків позивача, копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого 16.03.2022 виконавчим комітетом Новояворівської міської ради Серія НОМЕР_3 ; копію рішення Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2023 у справі №944/189/23, копію витягу з протоколу засідання 16 Регіональної військово лікарської комісії №82 від 05.05.2025; копію довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України від 28.08.2024 №369, копію довідки про безпосередню участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії рф у Донецькій та Луганській областях від 13.08.2018 №13/2, копію посвідчення серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 , копію акта обстеження по факту проживання особи за адресою від 15.12.2022, копію свідоцтва про шлюб НОМЕР_5 , виданого 23.07.2009, копії свідоцтв про народження дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та паспорта дочки ОСОБА_3

26.05.2025 за вих №04-788 Управлінням соціального захисту населення Яворівської державної адміністрації надано відповідь про те, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2023 у справі №944/18 ОСОБА_1 було встановлено факт спільного проживання із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу із жовтня 2017 року до дня смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, суд не зобов`язав Управління соціального захисту населення Яворівської РДА встановити ОСОБА_1 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника та Захисниці України та видати відповідне посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, що є обов`язковою умовою для видачі пільгового посвідчення.

Позивач вважає, що відповідач порушує її конституційні права та гарантії, зокрема на належний соціальний захист як члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника, тому звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них врегульовано Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII (далі - Закон № 3551-XII).

Відповідно п.п. 6 ч. 1 ст 101 Закону №3551-ХІІ до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать: сім`ї осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок травми (поранення, контузії, каліцтва) або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

За ч. 4 ст 101 Закону № 3551-ХІІ до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать:

батьки;

один із подружжя, який не одружився вдруге, незалежно від того, виплачується йому пенсія чи ні;

діти, які не мають (і не мали) своїх сімей;

діти, які мають свої сім`ї, але стали особами з інвалідністю до досягнення повноліття;

діти, обоє з батьків яких загинули або пропали безвісти;

утриманці загиблого (померлого), яким у зв`язку з цим виплачується пенсія.

Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Підставою для надання особам, зазначеним у пункті 4 частини першої цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

Процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України закріплена Порядком надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 № 740 (далі - Порядок № 740).

Згідно з п. 3 Порядку № 740 закріплено, що статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України надається заявникам з числа членів сімей осіб, зазначених у пунктах 2-6 частини першої статті 101 Закону.

Відповідно до п.п. 5 п. 4 Порядку № 740 встановлені підстави для надання заявникам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, зокрема, для заявників з числа членів сімей осіб, зазначених у пункті 6 частини першої статті 101 Закону, а саме:

свідоцтво про смерть (крім випадків, коли особа пропала безвісти);

довідка за формою згідно з додатком 1, видана Мінветеранів.

Відповідно до п. 5 Порядку № 740 для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України заявник подає місцевому структурному підрозділу з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника заяву.

Рішення про надання (відмову у наданні) статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України приймається місцевим структурним підрозділом з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника в місячний строк з дня надходження заяви (заяви в електронній формі) (п. 13 Порядку № 740).

Згідно з п.п. 1 п. 16 Порядку № 740 місцевий структурний підрозділ з питань ветеранської політики за задекларованим/зареєстрованим місцем проживання (перебування) або за адресою фактичного місця проживання (для внутрішньо переміщених осіб) заявника відмовляє заявнику у наданні статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України у разі якщо заявник не належить до осіб, зазначених в частині четвертій статті 101 Закону.

Крім того, відповідно до п. 19 Порядку № 740 посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України" видається відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302.

Відповідно до п. 2 Положення № 302 посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членів сімей загиблих (померлих) Захисників чи Захисниць України, на основі якого надаються відповідні пільги і компенсації.

Згідно з п. 4 Положення № 302 членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, зазначеним у статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого", а членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначеним у статті 101 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", видаються посвідчення з написом "Посвідчення члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України".

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 3 Сімейного кодексу України передбачено, що сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Разом з тим, згідно приписів Закону № 3551-XII чітко визначено, що до членів сімей загиблих військовослужбовців належать один з подружжя, який не одружився вдруге, водночас, жінка чи чоловік, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, до переліку членів сім`ї не належать.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

Судом враховано, що рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 02.10.2023 у справі № 944/189/23, яке набрало законної сили, встановлено факт спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу жінки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , та чоловіка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , із жовтня 2017 року по день смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Суд зазначає, що встановлення рішенням суду цивільної юрисдикції факту спільного проживання позивачки та загиблого військовослужбовця не створює підстав для набуття позивачкою статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Крім того, встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім`єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім`ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.

У постанові Верховного Суду від 19.03.2021 у справі № 1840/2940/18 зазначено щодо правомірності відмови у встановленні статусу «Член сім`ї загиблого (померлого)» та видачі «Посвідчення члена сім`ї загиблого», так як позивачка, хоч і проживала спільно із загиблим військовослужбовцем, однак у зареєстрованому шлюбі з ним на час його загибелі не перебувала, статусу члена його сім`ї не мала. Колегія суддів Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від цього правового висновку у справі, що розглядається.

Таким чином, встановлення рішенням суду факту спільного проживання позивачки із загиблим військовослужбовцем може впливати на виникнення та припинення окремих цивільних прав та обов`язків, однак вищевказана обставина не створює підстав для набуття нею статусу члена його сім`ї для одержання гарантій, передбачених Законом «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивачки є необґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

У силу приписів ст. 139 КАС України понесені позивачкою судові витрати покладаються на неї.

Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 19.12.2025.

Суддя Потабенко В.А.