Рішення № 132792462, 22.12.2025, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

22 грудня 2025 року м. Ужгород№ 260/6793/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області в якій просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Львівській області від 24.02.2025 року №921060816155; 2) Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV, на пенсію за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу" від 19.12.1993 року № 3723-ХІІ, п.п.10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889, на підставі довідок, виданих Закарпатською митницею від 17.10.2024 року №7.7-22/33-1370 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби та від 17.10.2024 року №7.7-22/33-1371 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), починаючи з 17.02.2025 року (дати звернення із відповідною заявою).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 17 лютого 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою, в якій просив перевести його на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», враховуючи те, що станом на момент виходу на пенсію мав стаж державної служби понад 20 років, із врахуванням служби в армії. Однак, рішенням ГУ ПФ України у Львівській області від 24 лютого 2025 року №921060816155 позивачу відмовлено у переведенні на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу», оскільки відсутній стаж державної служби. Таке рішення позивач вважає протиправним, оскільки в період з 06.06.1997 року по 15.07.2015 року працював на різних посадах в Державній митній службі, та стаж роботи в митних органах становить 18 років 01 місяців 29 днів. Крім того, до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України № 3723-ХІІ відповідачем не включено період з 03.05.1974 року по 07.05.1976 року в лавах Радянської Армії. Зазначає, що на час звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії досяг пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та на день набрання чинності Законом № 889 мав понад 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до посад державних службовців, із врахуванням стажу за період служби в армії, відтак набув право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.

Відповідач -1 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що станом на 01.05.2016 року позивач на посадах державної служби не працював та не набув 20 років стажу державної служби, достатнього для призначення пенсії за віком згідно Закону № 889. Крім того, до заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не додавав військовий квиток.

Відповідач -2 надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, в зв`язку з тим, що оскільки у позивача відсутній стаж державної служби, передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889, а на працівників державних органів, яким присвоюються спеціальні звання дія Закону № 889 не поширюється, то підстави для переведення позивача на пенсію за нормами вказаного Закону відсутні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

17 лютого 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФ України в Закарпатській області із заявою про переведення його з пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком згідно Закону України «Про державну службу».

Однак, рішенням ГУ ПФ України у Львівській області від 24 лютого 2025 року № 921060816155 відмовлено позивачу в переході на інший вид пенсії згідно Закону України «Про державну службу», оскільки відсутній стаж державної служби.

Відповідно до вказаного рішення, після підрахунку державної служби, згідно з наданими заявником документами станом на 01.05.2016 року він складає 18 років 01 місяців 29 днів.

Вважаючи таке рішення протиправним позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон 1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до Закону № 889-VIII та постанови Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону № 1058-IV.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) - на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон України «Про державну службу» № 889-VIII), відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» визначено визнати такими, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Тобто, до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII право на пенсію державного службовця мали особи, які: а) досягли певного віку та мають передбачений законодавством страховий стаж; б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон України «Про державну службу» № 3723-ХІІ).

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» за № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 статті 25 Закону №3723-XII було визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

До 01.05.2016 посади і органи, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби визначались Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283 «Про порядок обчислення стажу державної служби» (далі -Порядок №283).

Згідно із пунктом 3 Порядку № 383 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Відповідно до абзацу другого частини першої статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що його загальний стаж роботи в митних органах становить 18 років 01 місяць 29 днів. Зазначає, що до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ відповідачем не враховано період з 03.05.1974 року по 07.05.1976 року в лавах Радянської Армії.

До позовної заяви позивач додає копію військового квитка серії НОМЕР_2 .

В той же час, відповідно до оскарженого рішення стаж державної служби згідно з наданими заявником документами станом на 01.05.2016 року складає 18 років 01 місяців 29 днів.

Разом з тим, як підтверджується матеріалами справи, до заяви про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» позивачем не надано копію військового квитка.

Відтак, оскільки копія військового квитка або інші документи, що підтверджують проходження військової служби, позивачем до заяви про переведення з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» не подавалися, орган Пенсійного фонду був позбавлений можливості надати правову оцінку наявності підстав для зарахування відповідного періоду до стажу державної служби.

З огляду на вищенаведене, відповідно до оскарженого рішення, підтверджений стаж державної служби позивача складає 18 років 01 місяців 29 днів, та оскільки документи, які б підтверджували проходження військової служби позивачем до пенсійного органу надані не були, то за відсутності необхідного стажу, оскаржене рішення від 24.02.2025 року № 921060816155 є обґрунтованим та відсутні підстави для визнання його протиправним та скасування.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення» перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв`язку з введенням у дію цього Закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше ніж з дня введення в дію цього Закону.

Відтак, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачами доведено правомірність оскарженого рішення, у зв`язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими, суперечать вимогам закону та не відповідають обставинам справи, що підтверджується належними та допустимими доказами та задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (м. Львів, вул. Митрополита Андрея, буд. 10, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити дії відмовити.

2. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

СуддяН.Д. Маєцька