Рішення № 132788974, 19.12.2025, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № Б-39/147-10 (922/2301/25)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Усатого В.О.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" (61202, м.Харків, вул.Ахсарова, буд.2, код ЄДРПОУ 03450502) в особі ліквідатора Литвиненка Сергія Сергійовича. до Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" (03179, м.Київ, вул. Михайла Чалого, буд.3 , код ЄДРПОУ 05422987) про стягнення коштів в межах справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд"

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Харківшляхбуд" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок", в якій просить суд стягнути з Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" заборгованість в розмірі 46 546,37 грн.

Частиною другою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2301/25 від 03.07.2025) передана на розгляд судді Усатому В.О.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано без додержання процесуальних вимог статей 162,164, 172 ГПК України.

Ухвалою суду від 07.07.2025 залишено без руху позовну заяву (вх.№2301/25 від 03.07.2025) Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" в особі ліквідатора Литвиненка Сергія Сергійовича.

Надано позивачу строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:

- зазначити відомості щодо наявності у позивачів або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви;

- подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Роз`яснено позивачу що в разі усунення недоліків у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету арбітражного керуючого, ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" - Литвиненка Сергія Сергійовича 07.07.2025 о (б) 14:44.

Отже, ухвала суду від 07.07.2025 отримана позивачем 07.07.2025, з огляду на що строк на усунення недоліків позовної заяви - до 17.07.2025 включно.

14.07.2025 до суду на виконання вимог ухвали Господарського суду Харківської області від 07.07.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№16397).

Беручи до уваги вищезазначене позивачем усунуто недоліки, які стали підставою для залишення позовної заяви без руху у встановлений судом строк.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О. в період з 04.08.2025 по 12.08.2025 включно перебував у відпустці, суд розглянув вищезазначену заяву у перший робочий день судді, а саме 13.08.2025.

Ухвалою суду від 13.08.2025 прийнято позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" в особі ліквідатора Литвиненка Сергія Сергійовича до Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" (вх.№2301/25 від 03.07.2025) до розгляду в межах справи №Б-39/147-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд". Відкрито провадження у справі № Б-39/147-10 (922/2301/25). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу, у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, постановлено подати суду заяву із обґрунтуванням своїх заперечень протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали. Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має надіслати суду відзив, який повинен відповідати вимогам статті 165 Господарського процесуального кодексу України, і всі письмові та електронні докази, висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Копію відзиву та доданих до нього документів відповідач має надіслати (надати) іншим учасникам справи одночасно із надсиланням (наданням) відзиву до суду та докази надіслання надати суду разом із відзивом на позов. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог статті 166 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відзиву. Докази надіслання відповіді на відзив іншим сторонам надати суду. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив із урахуванням вимог статті 167 Господарського процесуального кодексу України протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив. Докази надіслання заперечень іншим сторонам надати суду. Роз`яснено учасникам справи, що відповідні заяви по суті справи повинні відповідати вимогам статей 161-167 Господарського процесуального кодексу України та мають бути подані у строк, визначений в ухвалі.

Одним із елементів поняття справедливого судового розгляду є принцип рівності сторін, який також включає принцип змагальності процесу, що полягає у наданні рівних процесуальних можливостей сторонам у захисті їхніх прав і законних інтересів.

За приписами ст. 7 ГПК України господарський суд зобов`язаний забезпечити процесуальну рівність сторін. При цьому суд повинен: не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою; однаково вимагати від сторін виконання їхніх процесуальних обов`язків; однаковим чином застосовувати до сторін заходи процесуальної відповідальності.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" та від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб.

Отже, доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Частиною 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Ухвалою суду від 20.10.2025 позовну заяву Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" в особі ліквідатора Литвиненка Сергія Сергійовича до Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" (вх.№2301/25 від 03.07.2025) в межах справи №Б-39/147-10 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" залишено без руху після відкриття провадження.

Надано позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження , шляхом надання до суду:

- належним чином завіреної копії Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013.

Попереджено позивача про те, що не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, згідно частини тринадцятої статті 176 ГПК України має наслідком залишенням позовної заяви без розгляду.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету арбітражного керуючого ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" Литвиненка Сергія Сергійовича 20.10.2025 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 20.10.2025 отримана позивачем 21.10.2025, з огляду на що строк на усунення недоліків позовної заяви - до 27.10.2025 включно (з урахуванням того, що 26.10.2025 вихідний день).

29.10.2025 (сформовано в системі "Електронний суд" 28.10.2025) до суду від позивача надійшла заява (вх.№25094) про усунення недоліків, в якій останній повідомив, що оригінал Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013 не знайдено в архіві ВАТ "Харківшляхбуд". Разом з тим, позивачем зазначено, що разом з позовною заявою про стягнення дебіторської заборгованості ВАТ "Харківшляхбуд" надано в додатки: додаткові угоди до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013, акти здачі - приймання робіт та картка рахунку 363. Дані документи підтверджують наявність заборгованості ДП "Укрдорзв`язок" перед ВАТ "Харківшляхбуд".

29.10.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх.№25164) про поновлення строку на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 30.10.2025 клопотання позивача (вх.№25164 від 29.10.2025) про поновлення пропущеного строку на подання до суду доказів у справі №Б-39/147-10 (922/2301/25) задоволено. Поновлено строк на подання до суду доказів. Прийнято та долучено до матеріалів справи заяву про усунення недоліків (вх.№25094 від 29.10.2025) з додатками. Продовжено розгляд справи №Б-39/147-10 (922/2301/25) за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

07.11.2025 до суду від позивача надійшла заява (вх.№25933) про витребування доказів, в якій останній просить суд витребувати у Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" належним чином засвідчену копію договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013.

В обґрунтування вищезазначеної заяви позивач зазначає, що у останнього відсутній оригінал та повний текст зазначеного договору, оскільки останнім керівником Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" та ліквідатором не було передано нинішньому ліквідатору Литвиненку С.С вищезазначені документи.

10.11.2025 до суду від позивача надійшло клопотання (вх.№26058/25) про поновлення строку на подання до суду заяви про витребування доказів.

Ухвалою суду від 10.11.2025 клопотання позивача (вх.№26058) про поновлення строку на подання заяви про витребування доказів - задоволено. Поновлено позивачу строк на подання до суду заяви про витребування доказів. Задоволено заяву позивача (вх.№25933) про витребування доказів. Витребувано у Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" належним чином засвідчену копію договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013. Встановлено Державному підприємству дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок", строк для подання до суду витребуваних документів - протягом 5-ти календарних днів, з дня отримання даної ухвали суду.

21.11.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява (вх.№27113) про вступ у справу як представника.

21.11.2025 до суду від представника відповідача надійшла заява (вх.№27116) про поновлення строку на пошук витребуваного договору оренди.

08.12.2025 до суду від представника відповідача, на виконання вимог ухвали суду від 10.11.2025, надійшли додаткові пояснення (вх.№28493), зі змісту яких вбачається, що відповідач заперечує проти позову в повному обсязі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач, крім іншого, зазначає, що відповідачу не було відомо про укладення договору оренди від 30.12.2013 № 30-12/13/3 та оригінал або завірена у встановленому порядку копія такого документа у останнього відсутня.

Враховуючи, що суддя Усатий В.О в період з 20.11.2025 по 03.12.2025 включно перебував у відрядженні, з 04.12.2025 - 05.12.2025 у відпустці, а 06.12.2025 - 07.12.2025 вихідні дні, ухвалу у даній справі постановлено у перший робочий день судді, а саме 08.12.2025.

Ухвалою суду від 08.12.2025 заяву відповідача (вх.№27116) про поновлення строку - задоволено. Поновлено відповідачу строк на подання до суду письмових пояснень, щодо неможливості надання витребуваного договору оренди. Долучено до матеріалів справи пояснення відповідача (вх.№28493 від 08.12.2025). Запропоновано позивачу в порядку ст.ст. 161, 169 ГПК Україну протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали подати додаткові пояснення на пояснення відповідача (вх.№28493 від 08.12.2025), щодо неможливості надання витребуваного договору оренди.

Згідно з даними КП "Діловодство спеціалізованого суду" вищевказану ухвалу суду направлено до Електронного кабінету арбітражного керуючого ліквідатора Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" Литвиненка Сергія Сергійовича 09.12.2025 після 17 години.

Частиною шостою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, ухвала суду від 08.12.2025 отримана позивачем 10.12.2025, з огляду на що строк на подання до суду додаткових пояснень - до 15.12.2025 включно.

Суд звертає увагу на те, що на адресу Господарського суду Харківської області позивач додаткові пояснення на пояснення відповідача (вх.№28493 від 08.12.2025), щодо неможливості надання витребуваного договору оренди не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Судом надано можливість учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

За висновками суду в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 5 статті 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Будь-яких заяв або клопотань, відповідно до статті 80 ГПК України на адресу суду від учасників справи не надходило, як і не надходило клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідно до статті 252 ГПК України.

Згідно із ч. 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач, 30.12.2013 між Відкритим акціонерним товариством "Харківшляхбуд" (Орендодавець) і ДП "Укрдорзв`язок" Полтавського лінійно-технічного цеху дорожнього зв`язку (Орендар) було укладено Договір оренди №30-12/13/3 ( далі - Договір оренди).

Відповідно до п.1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування об`єкт оренди згідно додатку до договору №1. Об`єкт оренди розташований за адресою 36002, м.Полтава, вул.Лесі Українки,20.

Відповідно до 3.4 Договору Об`єкт оренди вважається прийнятим орендарем в день підписання акта прийому - передачі.

Згідно з п.4.1 Договору цей Договір укладається з 30 грудня 2013р. по 31 грудня 2014 р. і набуває чинності з дня підписання сторонами акта прийому - передачі Об`єкта оренди.

Відповідно до п.5.1 Договору орендна плата за місяць встановлюється в розмірі:

- Оренда приміщення під контору:15,00 х 94,2м2=1413 грн. 00 коп.

- Оренда приміщення під склади і автомобільний бокс: 12,00 х (48м2+54м2+49,5м2) = 1818 грн.00 коп.

- Оренда приміщення боксу під стоянку автомашин: 12,00х47,3м2=567 грн.60 коп.

- Оренда площадки: 1 грн.30коп. х 463,2м2=602 грн.16 коп.

- Плата за воду 2м3х12,62=25 грн.24коп.

- Плата за послуги з вивезення сміття: 24 грн.

Плата за електроенергію сплачується згідно рахунків Орендодавця за діючими тарифами.

Всього орендна плата становить за місяць 4450 грн.96 коп.

Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 10 числа місяця користування Об`єктом оренди, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця.

Однак, суд звертає увагу, що позивачем вищезазначений договір долучено до матеріалів справи не в повному обсязі, з огляду на що ідентифікувати наступні пункти договору не є можливим.

До позовної заяви позивачем долучено копію додаткової угоди б/н від 14.10.2014 до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р. згідно з п.1 якого сторони дійшли внести зміни до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р., а саме: Пункт 4.1 ст.4 викласти в новій редакції:

4.1 Орендна плата за місяць встановлюється в розмірі:

- Оренда приміщення під контору:15,00 х 94,2м2=1413 грн. 00 коп.

- Оренда приміщення під склади і автомобільний бокс: 12,00 х (48м2+54м2+49,5м2 +45м2) =2358 грн.00.

- Оренда приміщення боксу під стоянку автомашин: 12,00х47,3м2=567 грн.60 коп.

- Оренда площадки: 1 грн.30коп. х 463,2м2=602 грн.16 коп.

- Плата за воду 2м3х12,62=25 грн.24коп.

- Плата за послуги з вивезення сміття: 24 грн.

Плата за електроенергію сплачується згідно рахунків Орендодавця за діючими тарифами.

Всього орендна плата становить за місяць 4990 грн.96 коп.

Орендна плата сплачується Орендарем не пізніше 10 числа місяця користування Об`єктом оренди, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок орендодавця.

Також позивачем долучено до матеріалів позовної заяви копію додаткової угоди б/н від 29.12.2017 до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р. згідно з п.1 якого сторони дійшли внести зміни до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р., а саме: Пункт 3.1 ст.3 "Строк дії Договору" викласти в новій редакції, а саме :"3.1 Цей Договір набуває чинності з дня підписання Сторонами Акта прийому - передачі об`єкта оренди та діє до 31 березня 2018 року", додаткову угоду б/н від 01.04.2018 до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р. згідно з п.1 якого сторони дійшли внести зміни до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р., а саме: Пункт 3.1 ст.3 "Строк дії Договору" викласти в новій редакції, а саме :"3.1 Цей Договір набуває чинності з дня підписання Сторонами Акта прийому - передачі об`єкта оренди та укладається на строк 24 місяці і діє до 31 грудня 2018 року", додаткову угоду б/н від 28.12.2018 до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р. згідно з п.1 якого сторони дійшли згоди продовжити строк дії Договору №30-12/13/3 від 30.12.2013р., у зв`язку з чим внести зміни до Договору оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013р., а саме: Пункт 3.1 ст.3 "Строк дії Договору" викласти в новій редакції, а саме :"3.1 Цей Договір набуває чинності з дня підписання Сторонами Акта прийому - передачі об`єкта оренди і діє до 30 вересня 2019 року".

До позовної заяви позивачем долучено низку актів здачі - приймання робіт (надання послуг) за період з 31.01.2014 по 31.07.2021 на загальну суму 600 346,27 грн.

Як зазначає позивач, відповідачем було здійснено часткову оплату згідно з даними бухгалтерського обліку, а саме картки рахунку: 363, на суму 553 799,90 грн.

Однак, станом на дату подачі позову до суду, як зазначає позивач, заборгованість ДП "Укрдорзв`язок" перед ВАТ "Харкішляхбуд" у розмірі 46 546,37 грн, сплачено не було, що зумовило до звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з Державного підприємства дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" на користь Відкритого акціонерного товариства "Харківшляхбуд" заборгованість в розмірі 46 546,37 грн.

Надаючи правову кваліфікацію вищевказаним обставинам, що стали предметом спору, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ст.627,628,629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов`язковим для виконання кожної із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України закріплено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 цього ж Кодексу порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в підтвердження наявності заборгованості зазначає, що між Відкритим акціонерним товариством "Харківшляхбуд" та ДП "Укрдорзв`язок" Полтавського лінійно - технічного цеху дорожнього зв`язку" укладено договір оренди №30-12/13/3. Втім судом встановлено, що позивачем вищезазначений договір долучено до матеріалів справи не в повному обсязі, а саме відсутня сторінка договору з підписами сторін.

Також суд зазначає, що в договорі №30-12/13/3 підписантом від імені Орендаря зазначається ОСОБА_1 , без зазначення номеру цього доручення та дати його видачі, а в додатковій угоді від 14.10.2014 року аналогічно не вказано на підставі якого документа діє підписант, що унеможливлює встановлення того чи були наявні у такого підписанта повноваження на укладання додаткової угоди.

Окрім того, долучена до матеріалів справи копія додаткової угоди від 14.10.2014 року містить закреслення підписанта ОСОБА_1 і запис від руки С.В Романюк, натомість зі вступної частини додаткової угоди вбачається, що додаткова угода укладається ДП "Укрдорзв`язок" Полтавського лінейно-технічного цеху дорожнього зв`язку (Орендар), в особі начальника Гринець Віктора Григоровича.

Також, слід зазначити, що згідно наданих позивачем документів встановлено, що послуги надавались в період часу з 31.01.2014 по 31.07.2021 року, однак, судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів чинності договору оренди від 30.12.2013 №30-12/13/3. Відповідно до п.1долученої копії додаткової угоди від 28.12.2018 року до договору оренди від 30.12.2013 №30-12/13/3 строк дії договору до 30.09.2019 року.

Крім того, в підтвердження наявності заборгованості 30.12.2013 №30-12/13/3 позивачем долучено низку актів здачі - приймання робіт (надання послуг) за період з 31.01.2014 по 31.07.2021 на загальну суму 600 346,27 грн., проте судом встановлено, що більша частина цих актів (за період з січня 2019 року) не підписана з боку замовника.

У судовій практиці стосовно акту виконаних робіт, підписаного однією стороною, сталою є правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду України від 02.10.2012 у справі № 23/236, у пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі №910/7446/18, постановах Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі №905/411/17, від 17.03.2021 у справі №910/11592/19 та інших. Вона полягає в тому, що «передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором».

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належним чином не було підтверджено наявність заборгованості за договором оренди №30-12/13/3 від 30.12.2013 у розмірі 46 546,37 грн. у зв`язку з чим позовні вимоги є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої та другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Крім того, згідно з приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Тобто тягар доказування лежить на сторонах.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, в постанові Верховного Суду від 26.02.2024 у справі № 910/6757/23.

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК України).

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України. Таке розуміння права не дає підстав для його ототожнення із законом, який іноді може бути й несправедливим, у тому числі обмежувати свободу та рівність особи. Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №554/4741/19, від 18.04.2022 у справі № 520/1185/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №209/3085/20).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 10.04.2019 у справі №390/34/17 зазначив, що: «добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Частиною другою статті 13 ЦК України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а згідно з частиною третьою статті 13 ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. В разі порушення особою зазначених вимог закону суд може відмовити у захисті її цивільного права та інтересу (ч. 3 ст. 16 ЦК України).

Положення ч. 3 ст. 16 ЦК України є домірним засобом досягнення такої мети, як стимулювання учасників цивільних відносин до добросовісного та розумного здійснення своїх цивільних прав (п. 5.5 Рішення Конституційного Суду України від 28.04.2021р. №2-р(ІІ)/2021).

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується статтею 129 ГПК України, відповідно до якої витрати зі сплати судового збору у даному разі покладаються на позивача.

Крім того, судом враховано, що відповідно до правового висновку викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу позивача на те, що останнім при зверненні до суду було сплаченого 3028,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжної інструкцією №6987-КММЧ-6АР7-549Е від 20.06.2025, замість 2422,40 грн.

У відповідності до п. 1 ч. 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Приймаючи до уваги наведене, зайве сплачена сума судового збору у розмірі 605,60 грн. може бути повернута позивачу за його письмовим клопотанням (заявою).

Керуючись статтями 7, 8 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 73, 74, 76-79, 86, 129, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Позивач: Відкрите акціонерне товариство "Харківшляхбуд" (61202, м.Харків, вул.Ахсарова, буд.2, код ЄДРПОУ 03450502) в особі ліквідатора Литвиненка Сергія Сергійовича.

Відповідач: Державне підприємство дорожнього зв`язку, інформаційного забезпечення та автоматики "Укрдорзв`язок" (03179, м.Київ, вул. Михайла Чалого, буд.3 , код ЄДРПОУ 05422987)

Рішення складено та підписано 19.12.2025.

СуддяВ.О. Усатий