Рішення № 132788536, 22.12.2025, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1123/25

Провадження №2/472/645/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2025 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді - Тустановського А.О.,

за участю секретаря - Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

22 вересня 2025 року до Веселинівського районного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявлені вимоги мотивують тим, що 04 травня 2017 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки на відкриття відновлювальної кредитної лінії. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн. Процентна ставка 26 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.

АТ «АльфаБанк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк». Тобто відповідач погодилася на приєднання до публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодилася з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором позивач виконав своєчасно і в повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. В свою чергу позичальник не виконав умови кредитного договору щодо повернення кредитних коштів внаслідок чого виникла заборгованість.

Згідно детального розрахунку заборгованості станом на 23.02.2021 загальний розмір заборгованості становить 30014 грн.

22 лютого 2021 року між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» був укладений договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням передбаченим кредитним договором від 04 травня 2017 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ».

23 лютого 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «ФОРТ» та ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» був укладений договір факторингу, згідно з умовами якого право вимоги до позичальника за зобов`язанням передбаченим кредитним договором від 04.05.2017 перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс», і станом на 23.02.2021 року заборгованість за кредитом становила 30014,86 грн.

Відповідач не виконала належним чином взяті на себе зобов`язання та не здійснювала щомісячні погашення по кредиту, процентам за користування кредитом. Оскільки відповідач істотно порушує умови договору та не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 30014,86 грн, витрати по сплаті судового збору в сумі 3 028 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 200 грн.

Ухвалою суду від 29 вересня 2025 року позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" прийнята до розгляду із відкриттям провадження у справі та призначенням до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» не з`явився, але до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника позивача, зазначені вимоги у позовній заяві підтримує у повному обсязі, проти винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомлення № R 06705 031980 3 від 03.12.2025 року.

В зв`язку з неявкою всіх учасників справи, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд дослідивши матеріали справи, в межах заявлених вимог та наданих доказів, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 04 травня 2017 року між АТ «Альфа Банк» та відповідачем ОСОБА_1 шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) про укладення угоди про надання особистого кредиту № 591022046, сума кредиту 28130,00 грн. Процентна ставка 16,99 % річних. Тип процентної ставки фіксований. Обов`язковий мінімальний платіж запропоновано встановити у розмірі 7 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн. (а. с. 8 на звороті -12).

Згідно зі ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ЦК України про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.

За такого, оскільки кредитний договір передбачає зобов`язання кредитора надати відповідний кредит, такий договір є консенсуальним та є укладеним з моменту досягнення у письмовій формі згоди його сторін по усім істотним для нього умовам.

Суду надані достатні та належні докази того, що у передбаченій законом формі між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 04.05.2017 був укладений кредитний договір шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти) уклали угоду про обслуговування кредитної картки на відкриття відновлювальної кредитної лінії.

З виписки по особовому рахунку з 04.05.2017 по 22.02.2021 року вбачається, що 05.05.2017 на рахунок ОСОБА_1 перераховані кредитні кошти в сумі 23500 за кредитним договором № 591022046, якими відповідачка активно користувалась (а. с.31-33).

22 лютого 2021 між АТ «Альфа-Банк» та ТОВ «ФК Форт» укладено Договір факторингу №1, відповідно до умов якого АТ «Альфа-Банк» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» право вимоги за договорами кредиту, перелік яких наведено в Додатку 1-1 до Договору. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами (а. с. 16-21 та на зворотах).

23 лютого 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» укладено Договір факторингу № 01-23-02/21, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» відступило Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» право вимоги за договорами кредиту, перелік яких наведено в Додатку 1-1 до Договору. Сторони погодили, що до Фактора переходять всі права, які належать Клієнту за Основними договорами, на умовах передбачених Основними договорами (а. с. 22-26).

З Витягів з Додатку 1-1 до Договору факторингу № 1 та Додатку 1-1 до Договору факторингу № 01-23-02/21 вбачається, що до ТОВ «ФК Форт» 22.02.2021 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № CredD-591022046 від 04.05.2017. Аналогічно, до ТОВ «Фінансова Компанія «Еліт Фінанс» 23.02.2021 перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № CredD-591022046 від 04.05.2017.

Перелік боржників, підстави виникнення права вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані, зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку до Договору факторингу № 01-23-02/21 від 23.02.2021, є невід`ємною частиною Договору .

Відповідно до виписки з Реєстру договорів, прав вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами від 23.02.2021 до Договору факторингу № № 01-23-02/21 від 23.02.2021, ТОВ «Фінансова компанія «Еліт Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 30014,86 грн, з яких: 25 833,60 грн заборгованості по тілу кредиту; 4181,26 заборгованість за штрафними санкціями (а. с. 30).

Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд звертає увагу, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Приписами статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», передбачено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Враховуючи наведені положення закону та зміст долученого позивачем договорів факторингу, реєстрів боржників, суд дійшов висновку, що позивач довів, що набув право вимоги до відповідача за договором № № CCNG-630850259 від 07.02.2018.

При цьому статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Слід зазначити, що неналежним виконанням зобов`язань за Договором відповідач порушує умови Договору, права позивача, та вимоги ст. 526 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Так, згідно з положеннями ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно долученого позивачем Розрахунку заборгованості позичальника ОСОБА_1 , загальний розмір заборгованості станом на 23.02.2021 складає 30 014,86 грн, з яких: 25 833,60 грн заборгованості по тілу кредиту; 4181,26 заборгованість за штрафними санкціями.

Відповідач розмір заборгованості за кредитним договором не спростовувала, у добровільному порядку станом на день розгляду справи не сплатила.

На підставі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 591022046 від 04.05.2017 року в сумі 30014 грн 86 коп.

Щодо витрат позивача на правничу допомогу у розмірі 9 200 грн суд враховує таке.

Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, втраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поряд з цим, відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми витрат на правничу допомогу, яка підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відсутність будь-яких заперечень та клопотань зі сторони відповідача та висновки, викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року, справа № 275/150/22, провадження № 61-13766св24, зокрема: саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності».

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, понесені на правничу допомогу згідно Договору № 03-07/24 від 03.07.2024, акту № 4 приймання-передачі послуг від 10.06.2025 та платіжної інструкції № 2719 в сумі 9 200 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, згідно з положеннями ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 3 028 грн.

На підставі викладено, керуючись ст. ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" ІКЮО:40340222 (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2,) заборгованість за кредитним договором № 591022046 від 04.05.2017 року станом на 23.02.2021 року в сумі 30014 (тридцять тисяч чотирнадцять ) гривень 86 (вісімдесят шість) копійок, що складається з: 25833,60 грн - заборгованості по тілу кредиту; 4181,26 заборгованість за штрафними санкціями

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" ІКЮО:40340222 (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2,) понесені судові витрати в розмірі в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" ІКЮО:40340222 (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, 2,) витрати на оплату правової допомоги у розмірі 9200 (дев`ять тисяч двісті) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 22 грудня 2025 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області А.О. Тустановський