Ухвала суду № 132788295, 22.12.2025, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/13200/25

№ провадження 2/646/6205/2025

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 грудня 2025 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в особі судді Клімової С.В., перевіривши відповідність позовної заяви ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Куп`янського району Харківської області, 3-тя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Основ`янського районного суду міста Харкова з позовом до відповідача Куп`янської міської ради Куп`янського району Харківської області, 3-тя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним у ст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.

Однак, подана заява не відповідає вимогам вказаних вище статей, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 3 статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до п. 2 ч.1ст.176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 за №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам, роз`яснено, що «в ході вирішення питання про грошові стягнення у справах за позовами про захист права приватної власності на майно, суди мають виходити з того, що вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості».

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання є звіт про оцінку майна.

Як вбачається із позовної заяви, позивач вказує ціну позову 1 965 444,47 грн, однак документу, який би підтверджував вартість майна суду не надано.

До позовної заяви позивачем додано довідку з фонду Державного майна України сформовану 24.11.2025 року, однак з даної довідки не вбачається, що було проведено офінку майна за адресою: АДРЕСА_1 та визначено вартість майна саме у сумі 1 965 444,47 грн.

Суддя зазначає, що долучена до позовної заяви довідка з фонду Державного майна України сформована 24.11.2025 рокуне може уважатись належним доказом, що підтверджує фактичну (ринкову) вартість спірного майна станом на день звернення до суду, оскільки з даної довідки не вбачається, що було проведено офінку майна за адресою: АДРЕСА_1 та визначено вартість майна саме у сумі 1 965 444,47 грн.

Відповідно до положення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України « Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Судовий збір сплачується на такі реквізити р/р UA 968999980313141206000020661, отримувач коштів : ГУК Харків обл/мХар Основ`ян/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ККДБ : 22030101, код банку отримувача 899998.

У призначенні платежу платник судового збору повинен вказати: слова «судовий збір»; код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається; пункт з таблиці ставок судового збору за яким визначено розмір судового збору.

Таким чином, до встановлення ціни позову, підтвердження ціни позову належними доазами, суд позбавлений можливості визначити розмір судового збору, що підлягає сплаті.

До позовоної заяви позивачем надано клотання про звільнення від сплати судового збору, оскільки вона є пенсіонеркою.

З відомостей з Державного реєстру фіщзичних осіб платників податків про джерела / суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 27.10.2025 рік наданої ГУДПС у Харківській області вбачається що за період з вересня 2024 року по серпень 2025 року відсутня інформація про доходи, за вересень 2025 року 4 000,00 грн.

З наданої позивачем довідки № 6332-5003763995 від 11.08.2025 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, вбачається, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою з 11.08.2025 року.

Однак, оскільки позивач з 16.09.2004 року є пенсіонером, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серія НОМЕР_1 суду не ясно чому за 2024 рік у позивачки відсутній дохід. Крім того позивач є внутрішньо переміщеною особою, до суду не надано доказів про те, чи отримує позивач грошову допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Таким чином суд позбавлений можливості визначити наявність підстав для задоволення клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

На врахування даних доводів слід зазначити наступне.

Згідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 3 ст. 136 ЦПК України регламентовано, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до вимог ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Саме наявність цих умов підлягає доведенню при зверненні до суду з відповідним клопотанням.

При цьому положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого )переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 6364 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Враховуючи неведене, суд приходить до висновку, що позивачем на даний час не доведено наявність передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» підстав для звільнення від сплати судового збору.

Частини 1, 2 ,3 ст. 185 ЦПК України регламентують, що суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Таким чином позивачу необхідно надати оцінку майна, надати необхідні докази для підтвердження клопотання про звільнення від сплати судового збору, а саме довідку про доходи станом на грудень 2025 року та відомості про те, чи отримує позивач грошову допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Без виправлення вказаних недоліків позовна заява не може бути прийнята до провадження і підлягає залишенню без руху.

Запропонувати позивачу виправити вказані недоліки в строк не пізніше п`яти днів з дня отримання ним копії даної ухвали, в іншому випадку позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Куп`янської міської ради Куп`янського району Харківської області, 3-тя особа Департамент реєстрації Харківської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені в ухвалі недоліки позовної заяви у 5-ти денний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом усунення вищевказаних недоліків.

Роз`яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею, заперечення на неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи, що розглядається на офіційному порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки http://cz.hr.court.gov.ua

Суддя С.В. Клімова