Вирок № 132786803, 22.12.2025, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18353/24

Провадження №1-кп/638/1108/25

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2025 року Шевченківський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження №12024221200001641 від 05.08.2024 з обвинувальним актом у відношенні :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у с. Гряково, Чутівського району, Полтавської області, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, військовозобов`язаного, стрільця кулеметного взводу 2-го стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого :

- 22.01.2021 вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 03.02.2022 вироком Дзержинського райсуду м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 3, 70 ч. 4 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого з місць позбавлення волі 08.11.2023 по відбуттю строку призначеного покарання;

- 08.09.2025 вироком Богодухівського райсуду Харківської області за ст. 407 ч. 5 КК України до 5 років позбавлення волі,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, -

за участю :

прокурора ОСОБА_5

представника потерпілого ОСОБА_6

підсудного ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 , будучи раніше судимим, в тому числіза вчинення умисних, корисних злочинів, при цьому судимості не зняті та не погашені у встановленому законом порядку, діючи умисно, із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану, при наступних обставинах:

03 серпня 2024 року, близько 21 години 23 хвилини, підсудний ОСОБА_4 маючи злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, прибув на територію «Центрального парку», розташованого за адресою : м. Харків, Шевченківський район, вул. Сумська, 81, де здійснює свою діяльність КП «Центральний парк».

Після чого, підсудний ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дію Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який було продовжено Указом Президента України №469/2024 від 23.07.2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 12.08.2024 строком на 90 діб, та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, повторно, у період воєнного стану поширеного на території України,діючи із корисливих мотивів, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна - належних потерпілому КП «Центральний парк» складових частин паркової скульптурної композиції із сплаву на основі міді, під назвою «Пес з черевиком», та питних фонтанів із бронзовим покриттям, до яких він мав вільний доступ, розуміючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив та мету незаконного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, демонтував та таємно викрав належне потерпілому КП «Центральний парк» майно, а саме : металеву скульптуру собаки, яка є складовою частиною паркової скульптурної композиції під назвою «Пес з черевиком», вартістю 15800 гривен; два декоративні металеві крани, які є складовою частиною питних фонтанів, вартістю 1541 гривна 06 копійок, а всього на загальну суму 17341 гривна 06 копійок, та з місця вчинення злочину з викраденим зник, заподіявши потерпілому КП «Центральний парк» матеріальну шкоду у вказаній сумі.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України визнав повністю. При цьому, підсудний ОСОБА_4 показав, що дійсно, при вищевказаних обставинах, викладених в обвинувальному акті, 03.08.2024, близько 21:30 години, з метою вчинення крадіжки металевих конструкції скульптурних композицій, прибув на територію «Центрального парку», розташованого по вул. Сумська у м. Харкові. Перебуваючи на території парку він демонтував металеву скульптуру собаки та два металеві крани з питних фонтанів, та з місця вчинення злочину з викраденим зник. Викрадене майно реалізував, гроші витратив для власних потреб. Під час досудового розслідування викрадене майно було вилучено. Злочин вчинив у зв`язку з тяжким матеріальним становищем, внаслідок воєнного стану у країні, про введення якого на момент вчинення злочину був обізнаний. У вчиненні вказаного злочину свою вину визнає в повному обсязі, кається у скоєному, шкодує про те, що так трапилось.

Оскільки підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним в повному обсязі дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає про те, що дії підсудного ОСОБА_4 за ст. 185 ч. 4 КК України кваліфіковані вірно, так як він своїми умисними діями вчинив : таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану.

При визначенні підсудному ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення-злочину, данні про особу підсудного, який раніше неодноразово судимий, у тому числі і за вчинення аналогічних злочинів, при цьому наявні судимості не зняті та не погашені у встановлено законом порядку, після звільнення з місць позбавлення волі, за спливом незначного часу вчинив зазначений злочин, не працював у зв`язку з військовою агресією рф проти України, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання підсудного ОСОБА_4 судом визнається щире каяття.

Крім того, судом також враховується та обставина, що в результаті протиправних дій підсудного ОСОБА_4 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настало, так як потерпілийКП «Центральний парк» будь-яких претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має.

Обставин, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання підсудного ОСОБА_4 судом не встановлено.

Вказані обставини скоєння підсудним ОСОБА_4 кримінального правопорушення-тяжкого злочину, а також дані, які характеризують його особу, наявність судимостей, у тому числі і за вчинення аналогічних злочинів, свідчать про аморальну та антисоціальну поведінку підсудного ОСОБА_4 , зухвале ігнорування ним правопорядку, нехтування загально прийнятних норм поведінки в суспільстві, не бажання стати на шлях виправлення та перевиховання, після відбуття кримінального покарання за попередніми вироками суду та наявність стійкого бажання у подальшому вчиняти кримінальні правопорушення, а тому на переконання суду, його протиправні дії становлять підвищену суспільну небезпеку, що свідчить про наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень, продовження злочинної поведінки та не досягнення визначеної приписами КК України мети кримінального покарання в разі застосування щодо нього приписів ст.ст. 75, 76 КК України, також враховуючи відсутність підстав для застосування приписів ст. 69 КК України.

Враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги вищевказані обставини, дані про особу підсудного ОСОБА_4 , обставин за яких було вчинено вказане кримінальне правопорушення-тяжкий злочин, наявність обставини, яка пом`якшує покарання підсудного - щире каяттята відсутність обставин, які обтяжують покарання підсудного,суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання у межах санкції ст. 185 ч. 4 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк, так як підсудний ОСОБА_4 потребує застосування найбільш суворого заходу державного примусу.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

Підсудний ОСОБА_4 вироком Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ст. 407 ч. 5 КК України до 5 років позбавлення волі, з рахуванням строку відбуття покарання з 28 липня 2025 року.

Приймаючи до уваги, що підсудний ОСОБА_4 до постановлення вироку Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025, вчинив вказане кримінальне правопорушення-злочин, суд вважає за необхідне остаточне покарання підсудному ОСОБА_4 призначити, у відповідності до приписів ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025.

Запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_4 на час постановлення вироку не обирався.

Строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_4 рахувати з 22 грудня 2025 року.

На виконання вироку Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025, підсудний ОСОБА_4 з 28.07.2025 відбуває призначене вироком суду покарання у виді позбавлення волі та тимчасово перебуває в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Суд вважає за необхідне, у відповідності до приписів ст.ст. 70, 72 КК України засудженому ОСОБА_4 повністю зарахувати в строк покарання, остаточно призначеного для відбуття за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, покарання відбуте за попереднім вироком Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025, а саме з 28 липня 2025 року по 21 грудня 2025 року включно.

Потерпілим КП «Центральний парк» цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено, у зв`язку з відсутністю будь-яких претензій до підсудного ОСОБА_4 .

При проведенні судово-товарознавчої експертизи, експертом державної спеціалізованої установи Харківський НДЕКЦ МВС України були витрачені кошти в сумі 2650 гривен 48 копійок, які цільовим призначенням були виділені цієї установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності зі ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат.

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експерта, відповідно до вимог ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 на користь держави.

Ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 26.08.2024, з метою збереження речових доказів, було накладено арешт на вилучене 04.08.2024 під час проведення огляду місця події належне потерпілому КП «Центральний парк» майно, а саме : металеву скульптуру собаки та її складову частину, два металеві крани, яке було викрадено підсудним ОСОБА_4 при вищезазначених обставинах.

Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, так як належить потерпілому КП «Центральний парк», суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна.

Речові докази: належне потерпілому КП «Центральний парк» майно, а саме : металеву скульптуру собаки та її складову частину, два металеві крани, - повернуто потерпілому за належністю, та перебуває на відповідальному зберіганні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону у виді 5 років позбавлення волі.

У відповідності до приписів ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань за цим вироком та вироком Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025, остаточно ОСОБА_4 призначити до відбуття покарання у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Запобіжний захід у відношенні засудженого ОСОБА_4 , на час постановлення вироку, не обирався.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 22 грудня 2025 року.

На підставі приписів ст.ст. 70, 72 КК України засудженому ОСОБА_4 в строк знов призначеного покарання повністю зарахувати покарання, відбуте ним за вироком Богодухівського райсуду Харківської області від 08.09.2025, а саме з 28 липня 2025 року по 21 грудня 2025 року включно.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта у сумі 2650 гривен 48 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Дзержинського райсуду м. Харкова від 26.08.2024 на належне потерпілому КП «Центральний парк» майно, а саме : металеву скульптуру собаки та її складову частину, два металеві крани.

Речові докази: належне потерпілому КП «Центральний парк» майно, а саме : металеву скульптуру собаки та її складову частину, два металеві крани, - залишити потерпілому за належністю.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 393, 395 КПК України, з особливостями визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з моменту його проголошення а засудженим ОСОБА_4 , в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Шевченківському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок постановлено в нарадчої кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1