Рішення № 132784278, 19.12.2025, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/1638/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" грудня 2025 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ»

третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М.,

приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович

вимоги позивача: про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

03 листопада 2025 року до Томашпільського районного суду надійшов даний позов, в якому позивач ОСОБА_1 просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 26 листопада 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 21016 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованості за кредитним договором № 7225090 від 16 червня 2020 року та понесених витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса, в загальному розмірі 6388,00 грн.

Позов обґрунтований наступним.

26 січня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком В.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68386468 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., зареєстрованого в реєстрі за № 21016 від 26.11.2021 р. про звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованості та понесених витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису нотаріуса у загальному розмірі 6388,00 грн.

Про наявність цього провадження йому стало відомо лише 26 вересня 2025 року внаслiдок блокування приватним виконавцем його заробітної картки та після отримання копій документів виконавчого провадження.

Згідно зазначеного виконавчого напису та виконавчого провадження, за рахунок відрахованих із його заробітної плати коштів, необхідно задовольнити вимоги ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» у сумі 6388,00 гривень.

Позивач вважає вищевказаний виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Виконавчий напис вчинений на не передбаченому переліком борговому документі кредитному договорі, який нотаріально не посвідчений.

Відповідачем не було надано нотаріусу жодного документа, що підтверджує безспірність заборгованості та встановлює прострочення виконання зобов`язань. Між сторонами існував спір щодо заборгованості.

Позивач наголошує, що виконавчий напис нотаріуса є таким, що не відповідає вимогам законодавства України.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 04 листопада 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання призначено на 08 грудня 2025 року без виклику сторін.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 08 грудня 2025 року розгляд справи відкладено на 19 грудня 2025 року, ухвалено перейти до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Доводи учасників процесу.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак подав до суду заяву, згідно якої просив справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзиву на позовну заяву до суду не подав, доказів про поважність причини своєї неявки в судові засідання до суду не надав.

Представник третьої особи: приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонової О.М., в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник третьої особи: приватного виконавця виконавчого округу Вінницької області Тимощука Володимира Вікторовича в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до п.1 ч.3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, розглянувши заяву позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання публічного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; розумні строки розгляду справи судом; забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення; обов`язковість судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно ч.3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно ч.ч. 1,2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно ч.ч.1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно ч.3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно ч.1-4 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно ч.1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що до суду звернувся ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий 04 лютого 2002 року Томашпільським РВУМВС України у Вінницькій області.

Згідно виконавчого напису №21016 від двадцять шостого листопада дві тисячі двадцять першого року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною на користь ТОВ «ВВС ФАКТОРИНГ» вирішено стягувати 6388,00 грн. на підставі Договору № 7225090 надання коштів у позику.

На підставі даного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Тимощуком Володимиром Вікторовичем 26.01.2022 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 68386468 про примусове виконання напису приватного нотаріуса Сазонової О.М. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС ФАКТОРИНГ» заборгованість в сумі 6388,00 гривень.

Також приватним виконавцем виконавчого округу Вінницької області Турським Олександром Віталійовичем 02.07.2025 року було винесено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію стипендію та інші доходи боржника у виконавчому провадженні ВП №68386468 про стягнення з ОСОБА_1 20 % від суми доходу до виплати загальної суми боргу з урахуванням основної винагороди приватного виконавця та витрат виконавчого провадження у сумі 7695,80 грн.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржується до суду, право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, права та інтереси якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» чинної на момент винесення виконавчого напису, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595. містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87,88 Закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 року по справі № 310/9293/15 .

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Заслуговують на увагу, посилання позивача на відсутність законодавчих підстав для вчинення виконавчого напису.

Так, згідно п.2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (із змінами, внесеними Постановою КМУ від 26.11.2014 року № 662), передбачено можливість стягнення у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів заборгованості з підстав, що випливають із кредитних відносин, за умови подання нотаріусу оригіналу кредитного договору та засвідченої стягувачем виписки з рахунку боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 року, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, а саме: п. 1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині "а після слів "заставлене майно" доповнити словами "(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1цього переліку)"; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: "1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу". п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: "Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Зобов`язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною постанови Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів" в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, тобто Постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 року № 662 в частині доповнення Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, зазначеним пунктом 2, визнано незаконною та не чинною.

Таким чином, у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., були відсутні правові підстави для вчинення виконавчого напису щодо стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованості в сумі 6388,00 гривень.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи що позивачем доведено обставини на які він посилається у своєму позові, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем ОСОБА_1 при подачі позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 1211,20 гривні, а тому враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача суму судового збору, сплаченого при поданні позову, що становить 1211,20 гривні.

На підставі ст.ст.15, 16, 18 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172, керуючись ст. ст.12,19,81,133,141,259,264,265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 26 листопада 2021 року, зареєстрований в реєстрі за № 21016 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою Оленою Миколаївною, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» заборгованості за кредитним договором № 7225090 від 16 червня 2020 року та понесених витрат, пов`язаних з вчиненням виконавчого напису нотаріуса, в загальному розмірі 6388,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВВС-ФАКТОРИНГ» на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок) судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 04.02.2002 року, Томашпільським РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

відповідач: ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» ЄДРПОУ: 37686875, адреса: 01103, м.Київ, вул.Професора Підвисоцького, 10/10;

третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Сазонова О.М., адреса: АДРЕСА_2 ;

третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Вінницької області Тимощук Володимир Вікторович, адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, буд. 8, оф. 301.

Суддя: О. В. Пилипчук