Ухвала суду № 132783739, 12.12.2025, Решетилівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 546/390/25

номер провадження 2/546/355/25

УХВАЛА

12 грудня 2025 року м. Решетилівка Полтавська область

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Лівер І.В.,

за участю секретаря судового засідання Лободи Н.І.,

розглянувши в судовому засіданні клопотання позивача та представника відповідачки ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

УСТАНОВИВ:

06.05.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла вищевказана позовна заява, у якій позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 27.01.2024-100003519 від 27.01.2024 у розмірі 16760,04 грн.

Ухвалою суду від 15.05.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

22.08.2025 відповідачкою подано відзив на позовну заяву, в якому вказала, що позов не визнає та вважає його незаконним та необгрутнованим.

16.09.2025 від представника відповідачки Голуба В.В. надійшло клопотання про витребування доказів на підставі ст. 84 ЦПК України, що було задоволено частково хвалою суду від 16.09.2025.

17.09.2025 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначив про необгрунтованість заперечень відповідача, викладених у відзиві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

23.09.2025 від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів, в якому просить витребувати від АТ КБ «ПриватБанк» докази на підтвердження отримання відповідачкою кредитних коштів в розмірі 8000,00 грн., оскільки дана інформація законодавчо захищена банківською таємницею і у позивача відсутня можливість отримати її самостійно.

12.12.2025 від представника відповідачки до суду надійшли письмові пояснення, в яких представник відповідачки повідомив про надходження на електронну адресу ОСОБА_2 від позивача файлів наступних документів: пропозиції про укладення кредитного договору, заявки кредитного договору, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору, інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_2 . Вказані документи були перевірені відповідачкою на сайті Мінцифри www.czo.gov.ua, за результатом чого було встановлено, що зазначені файли не містять електронних підписів відповідачки та представника позивача. Крім того, у поясненнях зазначено про відсутність в матеріалах справи первинних бухгалтерських документів на підтвердження перерахування коштів відповідачці.

Крім того, 12.12.2025 від представника відповідачки до суду надійшло клопотання про перевірку судом оригіналів електронних доказів та виключення копій з числа доказів у справі на підставі ст. 100 ЦПК України.

Позивач в судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача.

Відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, у вказаному вище клопотанні, поданому до суду 12.12.2025 представник позивача просив розгляд клопотання здійснити без його участі відповідачки та її представника.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Як зазначено вище, від позивача надійшло клопотання, в якому просить суд витребувати від АТ КБ «Приват Банк» наступну інформацію: - на чиє ім`я емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування коштів 27.01.2024, сума 8000,00 грн., ID операції: НОМЕР_2 , order ID: О_94F6AF586C23B647477A1A89F0C26F1AD316, ідентифікатор платіжного пристрою: І0240BJ7; - інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 27.01.2024; - повний номер банківської картки № НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування коштів 27.01.2024, сума 8000,00 грн., призначення: видача за договором № 27.01.2024-100003519.

В обгрунтування клопотання позивач вказав, що витребувана інформація не може бути отримана позивачем самостійно, оскільки така захищена законодавчо банківською таємницею. З врахуванням заперечень відповідачки щодо отримання кредитних коштів, у позивача виникла необхідність звернутися до суду з клопотанням про витребування додаткових доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно п. 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі «Волчлі проти Франції» (Walchli v. France), заява № 35787/03, пункт 29, від 26 липня 2007 року). Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року).

Верховний Суд також вказував на те, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (постанови Верховного Суду від 08.11.2023 у справі № 757/43087/20, від 24.04.2024 у справі № 463/1733/23).

На підставі викладеного, вивчивши заявлене клопотання про витребування доказів, оглянувши матеріали справи, з метою забезпечення дотримання принципу змагальності сторін, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про витребування доказів.

Як вказано вище, від представника відповідачки надійшло клопотання про перевірку судом оригіналів електронних доказів та виключення копій з числа доказів у справі на підставі ст. 100 ЦПК України, в якому просить дослідити безпосередньо у судовому засіданні оригінали електронних доказів:

-Кредитного договору (оферти) №27.01.2024-1000003519 від 27.01.2024 з електронними підписами ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в електронній формі з електронними підписами обох сторін;

-Паспорта споживчого кредиту, Пропозиції (оферти) укласти договір, прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення кредитного договору №27.01.2024-1000003519 від 27.01.2024 з підписами ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) в електронній формі з електронними підписами обох сторін;

За допомогою: - державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify Центрального засвідчувального органу Міністерства цифрової трансформації України: факт наявності підписів сторін, дату, час, особу підписантів даних електронних документів, чинність сертифікатів ключа електронних цифрових підписів на дату підписання, їх реєстрацію в уповноваженій установі, сформувавши про це протокол та приєднавши його до матеріалів справи; - дослідження властивостей файлів оригіналів електронних доказів: дати створення, особи автора, наявність електронних цифрових підписів, а також чи змінювався файл після створення.

В обгрунтування вказаного клопотання представник відповідачки вказав, що кредитний договір не має підпису та печатки первісного кредитора та відповідачки, відповідачка не має власного примірника оригіналу вказаного договору, жодний документ в матеріалах справи не підписаний відповідачкою особисто, в матеріалах справи відсутні докази ідентифікації та верифікації відповідачки, її реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі первісного кредитора, фактичного надсилання її одноразового паролю-ідентифікатора, фактичного підписання примірника оригіналу кредитного договору та додатків до нього відповідачем. На підставі викладеного представник відповідачки зазначив, що підписання договору кваліфікованим електронним підписом можна перевірити за допомогою державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify.

З приводу вказаного клопотання суд зазначає наступне.

Електронний документ це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною (стаття 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа (частини перша та друга статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» (частина перша статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»).

Створення паперового примірника електронного документа відбувається шляхом його виготовлення на папері разом з усіма обов`язковими для даного виду документа реквізитами з дотриманням встановленого законодавством порядку їх розміщення, а також з іншими наявними необов`язковими реквізитами (пункт 2 глави 6 розділу ІІ Порядку роботи з електронними документами у діловодстві та їх підготовки до передавання на архівне зберігання, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2014 року № 1886/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2014 року за № 1421/26198, у редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги в електронній формі).

Відповідно до частини восьмої статті 43 ЦПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Електронний підпис це електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис (пункт 12 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» тут і далі у редакції, чинній на момент подання апеляційних скарг).

Кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина четверта статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги»).

Відповідно до пункту 31 частини першої статті 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» перевірка процес засвідчення справжності і підтвердження того, що електронний підпис чи печатка є дійсними.

Перевірка кваліфікованого електронного підпису чи печатки проводиться будь-якою особою з метою отримання інформації про дійсність чи недійсність кваліфікованого електронного підпису чи печатки (пункт 82 Вимог у сфері електронних довірчих послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2018 року № 992).

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису (далі ЕЦП).

Законом України «Про електронні довірчі послуги» передбачено, що до складу електронних довірчих послуг належать, зокрема кваліфіковані електронні довірчі послуги створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису, а також формування, перевірки та підтвердження чинності кваліфікованого сертифіката електронного підпису (статті 18, 20 цього Закону).

Міністерство цифрової трансформації України (далі Мінцифри) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері електронних довірчих послуг і виконує функції центрального засвідчувального органу.

Згідно із наказом Мінцифри від 27 серпня 2021 року № 115 «Про затвердження Регламенту роботи центрального засвідчувального органу», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935, Державне підприємство «ДІЯ» визначено адміністратором інформаційно-телекомунікаційної системи центрального засвідчувального органу, що здійснює технічне та технологічне забезпечення виконання функцій центрального засвідчувального органу.

Згідно із пунктом 5 Регламенту роботи центрального засвідчувального центру, затвердженого наказом Мінцифри від 27 серпня 2021 року № 115 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 жовтня 2021 року за № 1313/36935, адресою електронного інформаційного ресурсу центрального засвідчувального органу, доступ до якого забезпечується через телекомунікаційні мережі загального користування цілодобово (далі офіційний вебсайт ЦЗО) є: https://czo.gov.ua.

Отже, висновок про те, що електронний документ не підписаний ЕЦП, має ґрунтуватися на результатах відповідної перевірки (постанова Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 2-317/11(провадження № 61-6880св22)).

Згідно ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

1)електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

2)електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

3)аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, законодавством встановлено три способи підписання документу, після чого він набуває статусу електронного.

В першому передбаченому ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» випадку мова йде про використання електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а саме кваліфікованого електронного підпису та удосконаленого електронного підпису, що створюються з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису та видаються кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг. Перевірка електронного документа проводиться шляхом перевірки електронного цифрового підпису.

Отже зазначений вище офіційний вебсайт ЦЗО створений та призначений саме для перевірки електронних документів, підписаних з використанням електронного цифрового підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Як вбачається з матеріалів справи кредитний договір укладено з відповідачем в електронному виді саме з підстав підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Електронний підпис одноразовий ідентифікатор - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Таким чином, в даному випадку кредитний договір (оферти) №27.01.2024-1000003519 від 27.01.2024, а також Паспорт споживчого кредиту, Пропозиція (оферти) укласти договір, прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення кредитного договору №27.01.2024-1000003519 від 27.01.2024 підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором без створення кваліфікованого сертифіката електронного підпису (електронного цифрового підпису), а тому перевірити оригінали зазначених електронних документів з електронними підписами обох сторін у дату укладення за допомогою державного веб-сайту https://czo.gov.ua/verify є неможливим.

Крім того, згідно висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 14.06.2022 у справі № 757/40395/20 та від 20.06.2022 у справі № 757/40396/20 електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документу з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 вказаного вище закону, є оригіналом такого документу.

Щодо дослідження властивостей файлів оригіналів електронних доказів, а саме: дати створення, особи автора, наявності електронних цифрових підписів, а також чи змінювався файл після створення, суд зазначає, що таке дослідження потребує спеціальних знань, що можливо здійснити в межах судової експертизи, про призначення якої відповідачем клопотання не заявлялось.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідачки про перевірку судом оригіналів електронних доказів та виключення копій з числа доказів у справі на підставі ст. 100 ЦПК України.

Питання відхилення, взяття до уваги чи ні тих чи інших доказів судом буде вирішено під час ухвалення рішення в даній справі в нарадчій кімнаті.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 81, 84, 258-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» про витребування доказів задовольнити.

Витребувати від АТ КБ «Приват Банк» (код ЄДРПОУ: 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1д) наступну інформацію:

- на чиє ім`я емітувалась (видавалась) банківська картка № НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування коштів 27.01.2024, сума 8000,00 грн., ID операції: НОМЕР_2 , order ID: О_94F6AF586C23B647477A1A89F0C26F1AD316, ідентифікатор платіжного пристрою: І0240BJ7;

- інформацію про рух коштів по банківському рахунку № НОМЕР_1 за 27.01.2024;

- повний номер банківської картки № НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування коштів 27.01.2024, сума 8000,00 грн., призначення: видача за договором № 27.01.2024-100003519.

В задоволенні клопотання представника відповідачки ОСОБА_1 про перевірку судом оригіналів електронних доказів та виключення копій з числа доказів у справі на підставі ст. 100 ЦПК України відмовити.

Відкласти проведення судового засідання на 11:00 год на 15 січня 2026.

Копію ухвали направити до АТ КБ «Приват Банк» - для виконання в частині витребування доказів.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 7, 8 ст. 84 ЦПК України особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

У судове засідання викликати учасників справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Лівер