Ухвала суду № 132782819, 16.12.2025, Господарський суд Івано-Франківської області

УХВАЛА

16.12.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/453/25

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного акціонерного товариства "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗАВОД "ПРОМПРИЛАД" від 27.11.2025 (вх. № 10481/25 від 28.11.2025) про розстрочення виконання рішення суду у справі, в якій

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЕРАТОР ГАЗОТРАНСПОРТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ",

відповідач - Приватне акціонерне товариство "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗАВОД "ПРОМПРИЛАД",

про стягнення 1 251 606,26 грн, з яких 905 110,81 грн пеня, 346 495,45 грн штраф,

за участю представників:

від позивача Горбач А. М.,

від відповідача Футерко В. Л.,

установив таке.

1. Короткий зміст поданої заяви та позиції сторін.

1.1. Заява відповідача від 27.11.2025 (вх. № 10481/25) про розстрочення виконання судового рішення.

Просить розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців шляхом сплати стягнутих грошових коштів рівними частками щомісячно.

В обґрунтування заяви посилається на те, що примусове стягнення одразу всієї суми (625 803,13 грн) може спричинити порушення нормальної фінансово-господарської діяльності товариства, зокрема, призвести до несвоєчасної виплати заробітної плати, оскільки сума стягнення становить понад 1/5 фонду оплати праці відповідача за жовтень 2025 року. Вказує, що у провадженні суду перебуває 5 справ за позовами цього ж позивача до відповідача на загальну суму понад 8 млн грн, що створює додаткове фінансове навантаження. Крім того, зазначає, що укладення та виконання договору здійснювалось в умовах воєнного стану, фактичне виконання договору не спричинило припинення транспортування газу, а позивачу не було завдано істотної шкоди. Також посилається на значну дебіторську заборгованість контрагентів перед відповідачем, яка станом на 01.10.2025 становить 49 792 тис. грн.

В судовому засіданні представник відповідача заяву підтримав.

1.2. Заперечення позивача від 05.12.2025 (вх. № 19996/25).

Позивач проти задоволення заяви заперечує, посилаючись на те, що відповідач не довів наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.

В обґрунтування заперечень вказує, що:

фінансове становище відповідача є результатом його власної підприємницької діяльності, і відсутність необхідних коштів не звільняє від відповідальності та не є виключною обставиною в розумінні ст. 331 ГПК України;

доводи відповідача про скрутний стан спростовуються його ж доказами, а саме Звітом про фінансові результати за 9 місяців 2025 року, з якого вбачається, що чистий прибуток підприємства становить 9 636 тис. грн;

сума заборгованості за рішенням (625 803,13 грн) є в 15 разів меншою за отриманий відповідачем чистий прибуток, що свідчить про можливість виконання рішення;

відповідач не надав доказів відсутності коштів на банківських рахунках та руху коштів по них, а також доказів недостатності майна;

при ухваленні рішення суд вже врахував ступінь вини відповідача та зменшив розмір неустойки на 50%.

В судовому засіданні представник позивача підтримав викладені у письмовому запереченні доводи.

2. Обставини справи.

2.1. Згідно з рішенням суду від 22.08.2025, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 19.11.2025, позов задоволено частково - стягнуто з відповідача на користь позивача 625 803,13 грн, з яких 454 555,41 грн пеня, 173 247,72 грн штраф, а також судовий збір.

2.2. Відповідач на підтвердження обставин, викладених в заяві, надав Звіт про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2025 року.

Відповідно до рядка 2350 цього звіту чистий фінансовий результат (прибуток) відповідача за звітний період становить 9 636 тис. грн. Також надано бухгалтерську довідку № 97-594 від 27.11.2025, згідно з якою дебіторська заборгованість контрагентів перед відповідачем становить 49 792 тис. грн.

3. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

3.1. Відповідно до ч. 1, 5 ст. 331 ГПК за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує ступінь вини відповідача у виникненні спору, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 3, 4 ст. 331 ГПК).

З аналізу вказаної норми права вбачається, що розстрочення виконання судового рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

При вирішенні питання про розстрочку виконання судового рішення враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Тобто, законодавець пов`язує розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку з об`єктивними, непереборними, винятковими обставинами, що ускладнюють виконання судового рішення.

Питання про розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора.

Розстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Розстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.

Наведена правова позиція щодо застосування ст. 331 ГПК України викладена, зокрема, в постанові КГС ВС від 18.09.2024 у справі № 905/271/24.

3.2. Оцінюючи доводи заявника та надані докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви, виходячи з такого. Головним аргументом відповідача є загроза дестабілізації господарської діяльності через одномоментне стягнення коштів. Однак згідно з наданим самим відповідачем Звітом про фінансові результати за 9 місяців 2025 року підприємство отримало чистий прибуток у розмірі 9 636 000 грн. Сума, що підлягає стягненню за рішенням суду у цій справі (625 803,13 грн), становить менше 7% від отриманого чистого прибутку відповідача за звітний період. Така пропорція спростовує твердження про те, що виконання рішення є непомірним тягарем або може призвести до неплатоспроможності чи невиплати заробітної плати.

Суд відхиляє посилання відповідача на наявність інших судових справ та загальну суму заявлених позовних вимог (понад 8 млн грн), оскільки наявність спорів у судах не є доказом відсутності коштів для виконання конкретного судового рішення, що набрало законної сили.

Щодо посилань на воєнний стан та відсутність збитків у позивача суд зазначає, що самі по собі ці обставини без доведення неможливості сплати коштів (наприклад, доказів арешту рахунків, відсутності коштів на рахунках, знищення майна тощо), не є достатньою підставою для розстрочення виконання рішення. Відповідач не надав довідок з банківських установ про відсутність коштів на рахунках або про залишок коштів, який би був меншим за суму стягнення.

Існування значної дебіторської заборгованість контрагентів перед відповідачем само по собі не свідчить про скрутне фінансове становище відповідача і не доводить труднощі у виконанні або неможливість виконання рішення суду.

За таких обставин надання розстрочки боржнику порушить майнові інтереси стягувача та принцип обов`язковості судового рішення (ст. 1291 Конституції України), порушить баланс інтересів сторін.

4. Висновки суду.

4.1. Враховуючи викладене, в задоволенні заяви належить відмовити.

Керуючись ст. 73, 74, 233 - 235, 253 - 257, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ЗАВОД "ПРОМПРИЛАД" від 27.11.2025 (вх. № 10481/25 від 28.11.2025) про розстрочення виконання рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів.

Повний текст ухвали складено 22.12.2025.

Суддя О. В. Малєєва