Рішення № 132780328, 22.12.2025, Рахівський районний суд Закарпатської області

Єдиний унікальний номер 305/3882/25

Номер провадження 2/305/1059/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

22.12.2025 м. Рахів

Рахівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ластовичака В.Ю., за участі секретаря Біроваш О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом АТ «КБ «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

До суду 14.10.2025 надійшов позов Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якому представник зазначає, що 06.01.2022 між АТ «КБ «Глобус» та відповідачем укладений договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної катки шляхом подачі заяви-анкети, згідно з яким відповідачу надано кредит у сумі 23 871 грн, строк кредитування складав 24 місяців з 06.01.2022 по 05.01.2024, відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, суму боргу в установлений термін не сплатив, станом на 01.07.2025 заборгованість складає 24 929,08 грн, з яких 13 471,00 грн заборгованість за кредитом, 11 458,08 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Тому, покликаючись на статті 11, 14, 16, 202, 509, 525, 526, 530, 554, 560, 617, 529, 1048, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 06.01.2022 у розмірі 24 929,08 грн, а також судові витрати, які складаються зі сплаченого судового збору в розмірі 3 028 гривень.

Ухвалою від 20.10.2025 відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 18.11.2025, у зв`язку із неявкою учасників відкладено на 22.12.2025.

Представниця позивача Мала В.В. в судове засідання не з`явилася, натомість надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи повідомлений належним чином, шляхом неодноразового надсилання поштових відправлень на адресу проживання, до суду не з'явився, відзив не подав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Відповідно до п.п. 2, 7 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

За таких обставин, судом у порядку ч. 1 ст. 281 ЦПК України постановляється ухвала про заочний розгляд справи.

Судом встановлено, що відповідачем 06.01.2024 подано до АТ «КБ «ГЛОБУС» заяву-анкету 41682142 на приєднання до Договору про надання комплексу послуг банківського обслуговування в АТ «КБ «ГЛОБУС», чим акцептовано публічну пропозицію АТ «КБ «ГЛОБУС». У заяві-анкеті позичальник зазначив власні персональні дані, погодив умови кредитування та графік платежів заборгованості за споживчим кредитом. Відповідно до паспорту споживчого кредиту сума споживчого кредиту становила 23 871 гривню, строк кредитування 24 місяці, згідно графіка платежів, позичальник був зобов`язаний у період з моменту отримання кредиту до 06 числа кожного місяця, вказаного у графіку платежів, сплачувати визначену суму платежу у розмірі 1 531,73 грн.

Заповненням анкети-заяви позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлена кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України.

Таким чином, у вказаному кредитному договорі сторонами погоджено всі істотні умови щодо суми і строку кредиту, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

З урахуваннями викладеного, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору шляхом його підписання.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Ч. 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).

Як визначено ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, кредитний договір є двостороннім, оскільки породжує обов`язок кредитодавця надати кредит та обов`язок позичальника його повернути, та сплатити проценти за користування ним.

Відповідач у порушення умов договору своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повертав.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості станом на 01.07.2025 заборгованість ОСОБА_1 становить 24 929,08 грн, які складаються із простроченого боргу у сумі 13 471 грн та прострочених процентів (комісії) у розмірі 11 458,08 грн.

Разом з тим, з наданого позивачем руху коштів по рахунку вбачається, що ОСОБА_1 здійснював часткові повернення кредиту, а саме 13.05.2022 у сумі 1 000 грн, 03.06.2022 у сумі 531,73 грн та 468,27 грн, 21.06.2022 у сумі 1 063, 46 грн та 836,54 грн, 27.06.2022 у сумі 695,19 грн та 1531, 73 грн, що виключає факт необізнаності відповідача про наявні у нього кредитні зобов`язання та виключає факт неотримання ним кредитних коштів.

Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчинення чи невчиненням нею процесуальних дій.

Позивачем надано суду докази на підтвердження обставин, на які він посилається, відповідач будь-які докази до суду не надав.

Тому справа розглянута на підставі наявних доказів, за результатами чого суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Щодо стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем на оплату правової допомоги, зазначених у позовній заяві в розмірі 7 500 гривень, слід зазначити таке.

Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.07.2025 між АТ «КБ «ГЛОБУС» та адвокатом Рибитвою О.А. було укладено договір про надання правової допомоги № 01072.

Разом з тим до позовної заяви додано акт прийому-передачі наданих послуг від 01.07.2025, згідно з яким адвокатом Рибитвою О.А. надано дві послуги - проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з документами, надання консультації, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до АТ « КБ «ГЛОБУС» (у тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв`язок тривалістю 1 год, вартістю 1 500 грн та складання позовної заяви, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками у кількості 2 шт, відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» позовної заяви на ім`я суду у 2 прим., у тому числі оформлення конверту, копіювання та друк документів формату А4 (у тому числі двостронній друк) необхідних документів для позовної заяви, включаючи гонорар успіху адвоката (у тому числі з характер складності справи) тривалістю 4 год вартістю 6 000 грн.

Правові послуги, надані адвокатом, були оплачені на його рахунок 24.09.2025, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 15260 від 24.09.2025.

При визначенні суми відшкодування розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру (аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 9009/371/18 та в постанові від 05.06.2019 у справі №922/928/18).

У постанові від 19.11.2020 у справі № 734/2313/17 Верховний Суд наголосив, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Тобто, у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката, суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у ч. 4 ст.137 ЦПК України.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 по справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що суд управі самостійно зменшувати розмір відшкодування витрат на правову допомогу. При цьому суд враховує, що відповідач участі у судовому розгляді фактично не брав, що могло позбавити його можливості подати доводи щодо неспівмірності витрат.

Ця справа відноситься до категорії нескладних (малозначних) справ, розгляд проводився в спрощеному провадженні, спір який виник між сторонами у справі відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку зі стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, збирання б яких адвокат витратив значний час. У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, заява № 58442/00, пункт 154) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 грн, про відшкодування яких просить позивач, є явно завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Судом також береться до уваги, що правова позиція сторони позивача в цій справі не змінювалась під час розгляду справи, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежна сторона у справі обґрунтувала свої заперечення, ціну позову тощо.

У спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають. Послуги у виді участі в судових засіданнях адвокат фактично не надавав, так як судові засідання у справі не проводились, заяви і клопотання по суті справи під час судового розгляду ним не подавались.

Разом з тим, суд враховує, що позивачем поштовим зв`язком одночасно було направлено позивачам матеріали 44 позовні заяви (список № 11.08.2025- ГОНТАРЬ), чим додатково підтверджується їх однотипність та нескладність.

За таких обставин суд приходить до висновку про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача, у сумі 3 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача необхідно стягнути в повному обсязі сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 028 гривень.

Керуючись статтями 141, 265, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» заборгованість за Договором про надання комплексу послуг банківського обслуговування від 06.01.2022 у розмірі 24 929 (двадцять чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Акціонерного товариства «Комерційний банк «Глобус» судові витрати у загальному розмірі 5 028 (п`ять тисяч двадцять вісім) гривень, які складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 3 028 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000 гривень.

Сторони та інші учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «Глобус», місцезнаходження: 04073, м. Київ, Куренівський провулок, буд. 19/5, код ЄДРПОУ 35591059.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Рахівським районним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Віктор ЛАСТОВИЧАК