Рішення № 132780194, 19.12.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1674/25

2-а/302/30/25

Категорія 139

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в повному обсязі)

19.12.2025 селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі суддя: Кривка Володимир Павлович

з участю : секретарка судового засідання Липей В.В.,

позивач ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу адміністративного судочинства за позовом ОСОБА_1 до ГУ НП в Закарпатській області і співвідповідача інспектора поліції ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області Легош В.М. про визнання протиправною і скасування постанови серія ЕНА № 6197033 про накладення стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену 21.11.2025 поліцейським відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Легош В.М. про накладення штрафу в сумі 510 грн на ОСОБА_1 за статтею 122 ч.2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

26.11.2025 у суд подано зазначений позов з таким обґрунтуванням вимог.

Позивач зазначив, що 21.11.2025 близько 15 години 12 хвилин в селищі Міжгір`я під час керування ним транспортним засобом марки «Форд» номерний знак НОМЕР_1 його зупинив поліцейський ВП № 2 Хустського РУП (у подальшому з`ясувалось Легош В.М. ) і висловив претензію, що позивач керував зазначеним транспортним засобом в селищі Міжгір`я і не подав сигнал світловим покажчиком повороту вліво при виїзді з вулиці Якова Головацького, 79, на вулицю Шевченка. Ці обставини позивач поліцейському заперечив і попросив надати підтвердження зазначеного порушення (відео- або фотофіксацію). Адже він дотримався ПДР України при виїзді з прилеглої території на головну дорогу. Через невеликий проміжок часу побачив у дзеркалі заднього виду поліцейський автомобіль з ввімкненими проблисковими маячками і, почувши спеціальний звуковий сигнал, зупинив автомобіль, дотримуючись ПДР України.

Позивач вважає постанову протиправною з огляду на таке. При здійсненні зазначеного маневру він заздалегідь ввімкнув світловий покажчик лівого повороту, що може ствердити пасажир автомобіля його дружина ОСОБА_2 .

Постанова не містить доказів, тобто підтвердження вчинення ним правопорушення, зазначеного у постанові, а саме відмітку про відеофіксацію обставин правопорушення. На вимогу позивача надати зазначений доказ у виді відеозапису моменту порушення, працівник поліції пред`явив не чіткий відеозапис. У зв`язку з цим він з працівниками поліції прибув у приміщення поліції і на відповідному моніторі переглянув покращене зображення відеозапису, однак на ньому не зафіксовано порушення ним правил дорожнього руху. Позивач повторно заперечив вчинення ним правопорушення, проте працівник поліції склав і виніс стосовно нього оскаржувану постанову. При цьому працівник поліції спочатку взагалі заперечував ввімкнення ним світлового покажчика повороту, а надалі визнав, що такий був ввімкнений, однак достроково вимкнутий під час повороту автомобіля.

Позивач підтримав позов в у судовому засіданні, заперечуючи відзив відповідача та покликається на те, що відеозаписи з реєстратора службового автомобіля органу поліції не підтверджують вчинення ним правопорушення. Позивач вважає, що подія правопорушення не встановлена і його вина недоведена належними і достовірними доказами, а тому просить застосувати положення статті 62 Конституції України

У судовому засіданні позивач вимоги та їх обґрунтування підтримав, покликаючись на положення статті 251 КУпАП, за якими його вину не доведено належними і достовірними доказами. Позивач також подав клопотання про дослідження в судовому засіданні відеозапису події за обставинами

Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання, будучи належно повідомленим про таке, що підтверджено в програмі «Електронний суд». Відповідач надав у справу відзив на позов з процесуальною позицію про відмову в задоволення позову з обґрунтуванням, що інспектор ВП № 2 Хустського РУП ГУ НП у Закарпатській області виніс постанову про накладення стягнення у відповідності до положень КУпАП. Відповідач зауважив, що не зазначення в постанові доказу у виді відеозапису з нагрудних камер працівників поліції та відеореєстратора з службового автомобіля не є порушенням. Натомість відповідач надав зазначені відеозаписи події правопорушення для приєднання до матеріалів справи з посиланням, що ними підтверджується вчинення правопорушення та розгляд справи інспектором поліції в установленому порядку. Представник відповідача і співвідповідач Легош В.М. подали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Судом постановлено розглянути позов за відсутності відповідача і співвідповідача - суб`єкта владних повноважень відповідно до положень статті 205 КАС України.

Оцінивши зміст позову, зміст оскаржуваної постанови, подані сторонами докази, доводи і пояснення позивача в судовому засіданні, суд дійшов такого висновку.

Згідно із оскаржуваною постановою ОСОБА_1 21.11.2025 близько 15 год 12 хв. у селищі Міжгір`ї, керуючи автомобілем марки «Форд Фюжен» державний номерний знак НОМЕР_1 , під час здійснення повороту ліворуч з вулиці Головацького на вулицю Шевченка, не подав сигнал світлового покажчика повороту, чим порушив пункт 9.2 «б» ПДР України і вчинив правопорушення, передбачене статтею 122 ч.2 КУпАП. Цією ж постановою позивача піддано штрафу в розмірі 510 грн із зазначенням подвійного розміру штрафу в сумі 1020 грн у разі примусового виконання постанови.

Суд вважає, що зазначена постанова підлягає скасуванню з огляду на таке обґрунтування.

Суб`єкт владних повноважень відповідач (орган поліції) не виконав вимог статті 77 ч.2 КАС України, а саме положення про те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення дії, чи бездіяльності покладається на відповідача. Зокрема, відповідач і співвідповідач заперечили позовні вимоги, однак не довели свою позицію належними, достовірними і достатніми доказами щодо ствердження вини позивача в порушення ним зазначених вище положень ПДР України.

Цей висновок суду обґрунтовується наступним.

Статтею 251 КУпАП передбачено : доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Згідно з статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Стаття 283 КУпАП вимагає від органу (посадової особи, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення) у постанові по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, поряд з іншими даними, зазначити відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався).

Оскаржувана постанова поліцейського не відповідає всім вимогам статті 283 КУпАП, а саме в ній не зазначено доказів вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху, тобто не має посилань на покази свідків (очевидців події), фото- чи відеофіксацію обставин правопорушення тощо. Пункт 7 постанови не містить будь-яких записів.

Із змісту пояснень сторін, а також відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, які надані до відзиву на позов, видно, що водій ОСОБА_1 після зупинки його працівниками поліції і пред`явлення співвідповідачем претензії про порушення відповідних норми ПДР України щодо здійснення повороту з прилеглої вулиці на головну дорогу без увімкненого світлового покажчика лівого повороту, категорично заперечив це і вимагав надати йому підтвердження у виді відеозапису зазначеного моменту руху його авто. Працівники поліції демонстрували водієві наявні в них відеозаписи з нагрудних камер та відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі поліції. Проте позивач заперечував зазначену вище обставину, пояснюючи, що не продемонстрованих носіях не стверджено порушення правил і заперечив вину в учиненні правопорушення.

Під час дослідження в судовому засіданні відеозапису, наданого в справу стороною відповідача, зафіксовано такі обставини: рух службового автомобіля поліції з ввімкненим відеореєстратором переднього огляду по головній вулиці Шевченка в селищі Міжгір`я і виїзд на цю вулицю з лівої сторони в напрямку руху службового автомобіля поліції з ввімкненими габаритами фар легкового автомобіля марки «Форд» темного кольору (у подальшому встановлено, що це авто належить і керувалось позивачем). При цьому водій виїздив з вулиці, яка прилягала до головної дороги перпендикулярно (перехрестя доріг), а тому відеофіксація маневру цього авто щодо наявних ввімкнених світлових покажчиків здійснювалась саме з правого боку автомобіля «Форд». Після безперешкодного здійснення зазначеного маневру на службовому автомобілі поліції будо ввімкнено світлові маячки червоно-синього кольору з поданням звукового сигналу водієві автомобіля «Форд» про зупинку на вимогу. Зазначений відеозапис не містить чіткого підтвердження чи спростування обставини здійснення лівого повороту водієм (позивачем) з увімкненим світловим покажчиком повороту чи без такого.

Під час судового розгляду згідно з положеннями статей 44, 77 частин 1,4; 80 КАС України задоволено клопотання позивача про отримання інформації, зафіксованої відеокамерами, встановлених на будинку № 99 по вулиці Шевченка в селищі Міжгір`ї (приміщення суду, прокуратури, органу юстиції) з огляду на те, що відеонагляд з цих камер охоплює територію перехрестя вулиць Шевченка і Головацького, тобто територію виїзду з прилеглої території (другорядної дороги) на головну дорогу. Це клопотання вирішено ухвалою із занесенням її постановлення до журналу судового засідання.

Дослідженням копії зазначеного вище відеозапису, встановлено, що 21.11.2025 близько 15 години 07 хвилин автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 , рухається в селищі Міжгір`я по вулиці Головацького, під`їжджаючи до вулиці Шевченка на перехресті автомобільних доріг має ввімкнений лівий світловий покажчик повороту і здійснює цей маневр з виїздом на вулицю Шевченка (головну дорогу) і за кілька секунд за цим автомобілем проїжджає службове авто поліції.

Отже, обставина, яка зазначена в оскаржуваній постанові інспектора поліції Легош В.М., спростована зазначеним доказом. Адже відеозапис, який здійснювався у зазначеному місці та часі з службового відеореєстратора, встановленого в службовому автомобілі, а також з нагрудних камер працівників поліції, що перебували в цьому автомобілі, фіксував рух автомобіля позивача з протилежної сторони (з правої). Натомість відеозапис зазначеного маневру автомобіля позивача з стаціонарних відеокамер з фасаду будинку № 99 по вулиці Шевченка в селищі Міжгір`я чітко зафіксував вмикання та блимання світлового покажчика лівого повороту на автомобілі, яким керував позивач, а саме при виїзді з вулиці Головацького на вулицю Шевченка.

Суд відхиляє доводи співвідповідача про те, що водій, ймовірно, передчасно вимкнув покажчик лівого повороту ( «вчинив незакінчений маневр»), бо це твердження є надуманим.

Пункт 9.2 розділу 9 ПДР України «Попереджувальні Сигнали» зобов`язує водія подавати сигнал світлового покажчика повороту відповідного напрямку :

а) перед початком руху;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Пункт 9.4 ПДР України передбачає: подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів.

За обставинами справи позивач подав сигнал світлового покажчика повороту завчасно і припинив його негайно після його закінчення, тобто належно виконав вимоги положень пункту 9.4 ПДР України.

Статтею 77 частинами 1,2 КАС України передбачено :

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу;

- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, суб`єкти владних повноважень відповідач і співвідповідач не довели правомірність винесення постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч.2 КУпАП, щодо законного та обґрунтованого притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ПДР України.

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Рішенням ЄСПЛ «Кобець проти України» надано висновок про необхідність і обов`язок правоохоронного органу, його посадової особи в справах про обвинувачення особи у вчиненні адміністративного чи кримінального правопорушення довести вину такої особи належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами на засадах поза розумним сумнівом.

З огляду на встановлені обставини і викладене обґрунтування, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова серія ЕНА № 6197033 від 21.11.2025 про накладення штрафу на ОСОБА_1 за статтею 122 ч.2 КУпАП у розмірі 510 гривень, - підлягає скасуванню.

Суд застосовує положення статей 247 п.1 КУпАП, 286 ч.3 пункт 3 КАС України, тобто закриває провадження в справі про зазначене адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 статті 122 КУпАП (недоведеністю його вини у встановленому законом порядку).

Судові витрати у виді сплаченого позивачем судового збору згідно із статтями 132, 139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідного суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 242-245, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Визнати протиправною і скасувати постанову серія ЕНА №6197033 від 21.11.2025, складену поліцейським відділення № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області Легош В.М., про накладення штрафу в розмірі 510 грн за статтею 122 ч.2 КУпАП на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 122 ч.2 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 статті 247 КУпАП унаслідок відсутності складу правопорушення (недоведеністю вини).

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Закарпатській області (ЄДРПОУ- 40108913, місцезнаходження: м.Ужгород, вул.Ференца Ракоці, 13, Закарпатська область) судові витрати у виді судового збору в сумі 605 грн 60 коп у користь ОСОБА_1 за рахунок відповідних бюджетних асигнувань відділення поліції № 2 Хустського РУП ГУ НП в Закарпатській області.

Копію рішення надіслати відповідачам ВП № 2 Хустського РУП, ГУ НП в Закарпатській області.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо у Восьмий апеляційний адміністративний суд, м. Львів або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 22.12.2025.

Суддя:В. П. Кривка