Вирок № 132776646, 03.12.2025, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Єдиний унікальний номер №333/7298/25

Провадження №1-кп/333/843/25

ВИРОК

Іменем України

03 грудня 2025 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суду м.Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретарки судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя матеріали кримінального провадження №12024080000000190 від 01.04.2024, відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця м. Запоріжжя, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працює ФОП, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 14.05.2025 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 309 до покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про благодійну діяльність та благодійні організації», метою благодійних організацій не може бути одержання і розподіл прибутку серед засновників, членів органів управління, інших пов`язаних з ними осіб, а також серед працівників таких організацій.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації, в Україні введено воєнний стан, строк дії якого відповідними указами продовжено до 07.08.2025.

Так, відповідно до акту приймання-передачі гуманітарної (благодійної; допомоги від 20.12.2022, Благодійна організація «Благодійний фонд М.Р.І.Я» код ЄДРПОУ 44872330 (далі по тексту - БО «БФ М.Р.І.Я») отримала від ОСОБА_7 транспортний засіб Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , задля передачі військовослужбовцям, які виконують службові завдання з відсічі і стримування військової агресії російської федерації проти України, під час несення ними військової служби.

В подальшому, ОСОБА_5 у невстановлений час та місці, але не пізніше 02.02.2024, за допомогою своїх зв`язків з представниками БО «БФ " ОСОБА_8 », отримав в своє розпорядження без права продажу вищевказаний автомобіль марки Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 .

Після чого, у ОСОБА_5 , який достовірно знав про походження вищевказаного автомобіля та його цільове призначення, а також встановлену Законом України «Про гуманітарну допомогу» заборону на продаж гуманітарної допомоги, виник злочинний умисел, направлений на незаконне особисте збагачення шляхом обману, а саме отримання грошових коштів за реалізацію потенційному покупцю вказаного автомобілю, якого він запевнить в законності вказаної угоди.

Так, у січні 2024 року громадянину ОСОБА_9 терміново необхідно було придбати автомобіль для свого рідного брата, який проходить службу в Збройних силах України.

З цією метою ОСОБА_10 за порадою знайомих 31.01.2024 зателефонував громадянину ОСОБА_5 , який може продати необхідний автомобіль, та домовився про зустріч 02.02.2024 для обговорення зазначеного питання.

В подальшому, 02.02.2024 приблизно об 11:30 годині ОСОБА_10 та ОСОБА_5 зустрілись на території СТО за адресою: АДРЕСА_2 , де ОСОБА_5 продемонстрував автомобіль марки Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , який належав БО «БФ М.Р.І Л», та повинен був бути переданий військовим на безоплатній основі, однак ОСОБА_5 , діючи умисно, повторно, шляхом обману, з метою власного збагачення, впевнив ОСОБА_9 у тому, що вказаний автомобіль коштує 5 500 доларів СІЛА, та продаж буде оформлений у вигляді акту прийому-передачі гуманітарної допомоги від благодійного фонду на ім`я брата ОСОБА_9 , та для оформлення документів необхідно надати задаток грошових коштів у розмірі 1000 доларів США, на що ОСОБА_9 погодився та передав ОСОБА_5 зазначену суму грошових коштів, у свою чергу ОСОБА_5 передав ОСОБА_11 розписку про отримання задатку в розмірі 1000 доларів CША.

В подальшому 14.05.2024 приблизно о 10:15 годині ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чумаченко, буд. 28, передав ОСОБА_9 підписаний від благодійного фонду акт приймання-передачі гуманітарної (благодійної) допомоги від 27.03.2024 на транспортний засіб Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , згідно якого БО «БФ М.Р.ІЛ» як Благодійник передає, а військовослужбовець ОСОБА_12 як Отримувач приймає в якості гуманітарної допомоги вказаний автомобіль, та повідомив, що для здійснення фактичної передачі автомобіля необхідно підписати акт прийому-передачі з боку ОСОБА_12 та повернути його ОСОБА_5 , надавши при цьому грошові кошти у розмірі 4500 доларів США.

В подальшому ОСОБА_5 перестав виходиш на зв`язок із ОСОБА_9 , при цьому ОСОБА_5 отримані як завдаток грошові кошти у розмірі 1000 доларів США ОСОБА_11 не повернув та обумовлений автомобіль Mitsubishi L200, 2009 року випуску, номер кузова (шасі, рами) № НОМЕР_1 , не передав.

Таким чином, ОСОБА_5 незаконно, шляхом обману, заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 1 000 доларів США (що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України станом на 02.02.2024 становить 37 604 гривень 70 копійок), чим спричинив матеріальний збиток ОСОБА_11 на вказану суму.

За таких обставин, суд вважає доведеним пред`явлене обвинувачення ОСОБА_5 та кваліфікує дії останнього за ч. 2 ст. 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_5 свою вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю, щиро покаявся, підтвердив обставини вчинення кримінального правопорушення та при цьому зазначив наступне, що дійсно заволодів грошима потерпілого за нібито продаж автомобіля, який призначався для гуманітарної допомоги.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, приймаючи до уваги, що прокурор, потерпілий та обвинувачений, не оспорювали обставини, встановлені судом, учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, суд учасникам кримінального провадження роз`яснив положення ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки прокурор запропонував саме у такому порядку досліджувати докази по даному кримінальному провадженню.

Вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

Враховуючи викладене, суд, допитавши у судовому засіданні, обвинуваченого ОСОБА_5 , дослідивши матеріали, що стосуються речових доказів, а також, які характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Показання обвинуваченого ОСОБА_5 в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні і відповідають критеріям якості доказів, встановленим п.150 рішення ЄСПЛ в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» та п.57 рішення ЄСПЛ в справі «Яременко проти України».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року виходячи з того, що встановлення пом`якшуючих та обтяжуючих покарання обставин має значення для правильного його призначення, судам необхідно всебічно досліджувати матеріали справи щодо наявності таких обставин і наводити у вироку мотиви прийнятого рішення. При цьому таке рішення має бути повністю самостійним і не ставить у залежність від наведених в обвинувальному висновку обставин, які пом`якшують чи обтяжують покарання.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , суд визнає його щире каяття.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 , судом не встановлено.

Відповідно до змісту статей 50,65 КК Українипокарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

З урахуванням наведеного при призначенні міри покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України являється не тяжким злочином інші обставини справи, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , можливе без ізоляції від суспільства.

Статтею 70 КК України визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів.

Частиною 1 ст. 70 КК України передбачено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

На підставі частини 4 вказаної статті, за цими ж правилами призначається покарання, якщо після ухвалення вироку буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому злочині, вчиненому до ухвалення попереднього вироку. В строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 КК України.

Тому при призначені покарання ОСОБА_5 суд також враховую те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України скоїв до винесення вироку Комунарським районним судом м. Запоріжжя від 14.05.2025 тому, суд вважає, що остаточне покарання обвинуваченому ОСОБА_5 необхідно призначити із застосуванням ч. 4 ст. 70 КК України.

Процесуальні витрати згідно обвинувального акту у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід до ОСОБА_5 не застосовувався.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 349, 369, 373, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання за ч. 2 ст. 190 КК України у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст.70 КК України покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, призначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за даним вироком, більш суворим покаранням, призначеним за вироком Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 14.05.2025, визначивши покарання, що підлягає відбуванню у виді 4 років позбавлення волі.

Згідно вимог ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням строком на 1 рік.

Відповідного до вимог ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через Комунарський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Суддя ОСОБА_1