Ухвала суду № 132760938, 19.12.2025, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

19 грудня 2025 року Справа № 480/8935/25

Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Павлічек В.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначеного постановою КМУ № 209 від 25.02.2025 р., у розмірі 1,115;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити ОСОБА_1 індексацію та перерахунок пенсії із застосуванням повного коефіцієнта індексації у розмірі 1,115, визначеного постановою КМУ № 209 від 25.02.2025 р.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025 року.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року позовну заяву в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025 року по 23.05.2025 року було залишено без руху, оскільки позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною вимогою.

При цьому заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даною позовною вимогою та доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем суду надано не було.

В даній ухвалі судом було зазначено, що позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовною заявою в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025 року по 23.05.2025 року, у якій зазначити поважні причини пропуску такого строку та докази поважності причин пропуску такого строку.

На виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем надано суду заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить визнати причини пропуску строку звернення до Сумського окружного адміністративного суду поважними та поновити ОСОБА_1 строк звернення до Сумського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог про зобов`язання провести виплату недоотриманих сум пенсії за період з 01.03.2025 року по 23.05.2025 року, як зазначено в Ухвалі Сумського окружного адміністративного суду від 28.11.2025 року.

Заява обгрунтовується тим, що в березні 2025 року, після отримання проіндексованої пенсії із застосуванням коефіцієнту 1,075, позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неповної індексації пенсії з 01.03.2025 р., на що 15.04.2025 р. рекомендованим листом від 10.04.2025 р. отримала письмову відмову.

Також позивач зазначила, що проживає в місті Суми, яке знаходиться у прикордонній зоні, та систематично піддається обстрілам і тривогам, має підвищений рівень військової небезпеки. Через постійну загрозу та очікування можливого наступу на Суми, була вимушена тимчасово залишити своє місце проживання і з червня по вересень 2025 року перебувала у більш безпечному регіоні України, де її друзі надали їй тимчасовий прихисток.

Також у зв`язку з постійними та тривалими вимкненнями електроенергії (по 12- 14 годин на добу) та відсутністю доступу до мережі інтернет, у позивача не було достатньо часу на пошук законодавчої бази та належне оформлення позовної заяви. Позивач не має юридичної освіти і не була обізнана про існування та порядок обчислення шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. При цьому у зв`язку із зростянням вартості послуг юристів, не змогла дозволити собі їх послуги. На думку позивача зазначені обставини унеможливили своєчасне звернення до суду.

Дослідивши матеріали позовної заяви та доводи заяви про поновлення строку звернення до суду, оцінивши докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом встановлено шестимісячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зазначає, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).

Обгрунтовуючи заяву про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою, позивач зазначила, що проживає в місті Суми, яке знаходиться у прикордонній зоні, та систематично піддається обстрілам і тривогам, має підвищений рівень військової небезпеки. Через постійну загрозу та очікування можливого наступу на Суми, була вимушена тимчасово залишити своє місце проживання і з червня по вересень 2025 року перебувала у більш безпечному регіоні України, де її друзі надали їй тимчасовий прихисток. Також у зв`язку з постійними та тривалими вимкненнями електроенергії (по 12- 14 годин на добу) та відсутністю доступу до мережі інтернет, у позивача не було достатньо часу на пошук законодавчої бази та належне оформлення позовної заяви. Позивач не має юридичної освіти і не була обізнана про існування та порядок обчислення шестимісячного строку, встановленого ст.122 КАС України. При цьому у зв`язку із зростянням вартості послуг юристів, не змогла дозволити собі їх послуги.

На думку Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Верховного Суду у справі 240/12017/19 від 31.03.2021 позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

У разі оскарження дій, бездіяльності, рішення суб`єкта владних повноважень зі спливом значного періоду часу, позивачем мають бути наведені переконливі підстави для поновлення пропущеного процесуального строку. Тобто, тягар доказування, в цьому випадку, покладається саме на позивача.

Проте позивачем не було надано суду жодного доказу, який би підтверджував виїзд позивача з міста Суми, зокрема, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

При цьому те, що позивач не є спеціалістом у галузі права та відсутність доступу до мережі інтернет, у зв`язку з постійними та тривалими вимкненнями електроенергії, не можуть свідчити про поважність причин пропуску строку звернення до суду. Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Водночас суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 25.08.2022 у справі № 240/3771/21 вказав на те, що введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Питання поновлення або наявності підстав для продовження відповідного процесуального строку вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у відповідній заяві.

Отже, саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу заявника, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

В свою чергу суд зазначає, що під час повномасштабної агресії проти України ракетним та артилерійським обстрілам піддаються численні населені пункти Сумської області. В умовах ракетних обстрілів та атак безпілотними літальними апаратами ризик для життя чи здоров`я людей зберігається на всій території Сумської області, в тому числі і працівників Сумського окружного адміністративного суду.

Крім того, як самостійно зазначено позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду, в березні 2025 року, після отримання проіндексованої пенсії із застосуванням коефіцієнту 1,075, остання звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо неповної індексації пенсії з 01.03.2025 р., на що 15.04.2025 р. рекомендованим листом від 10.04.2025 р. отримала письмову відмову.

Тобто фактично щодо порушення своїх прав, позивачу достеменно стало відомо в березні 2025 року.

При цьому з даною позовною заявою позивач звернулася до суду лише 24.11.2025, тобто із порушенням встановленого тримісячного строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 Кодексу законів про працю України.

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

При цьому, доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

А відтак, суд зазначає, що доводи викладені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог, є безпідставними.

В даному випадку позивачем було пропущено шестимісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025 року по 23.05.2025 року.

При цьому належних доказів поважності причин пропуску такого строку позивачем, суду не надано.

За вказаних обставин, суд не знайшов підстав для задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду з даною позовною заявою в частині позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Оскільки позивач звернувся до суду після закінчення встановленого законом строку та протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з позовною заявою в частині позовних вимог, суд визнає неповажними вказані в заяві про поновлення строку звернення до суду підстави для поновлення такого строку та вважає за необхідне повернути позовну заяву в частині позовних вимог позивачу.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області провести ОСОБА_1 виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 01.03.2025 року по 23.05.2025 року - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

Суддя В.О. Павлічек