Рішення № 132757167, 19.12.2025, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6990/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросавто» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кросавто» (далі - ТОВ «Кросавто», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі - митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.12.2024 №UA2050002024174, №UA2050002024175, №UA2050002024176.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі наказу Волинської митниці від 30.10.2024 №311 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кросавто» з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг від звільнення від оподаткування під час митного оформлення товару за митними деклараціями (далі МД) №UA205140/2023/021726 від 20.03.2023, №UA205140/2023/021727 20.03.2023, №UA205140/2023/024217 від 28.03.2023, №UA205140/2023/020054 14.03.2023, №UA205140/2023/032847 26.04.2023, №UA205140/2023/047349 15.06.2023, №UA205140/2023/042531 30.05.2023, №UA205140/2023/050372 26.06.2023, №UA205140/2023/058480, 21.07.2023, №UA205140/2023/040590, 24.05.2023, №UA205140/2023/042477 від 30.05.2023.

За результатами перевірки складений акт від 22.11.2024 №54/24/7.3-19/44474215, на підставі якого винесені податкові повідомлення-рішення:

від 13.12.2024 №UA2050002024174 за платежем мито нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єкта підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням в оподаткування митними платежами) у розмірі205 235,12 грн (сума штрафних санкцій - 4 705,62 грн, розмір податкового зобов`язання-200 529,50 грн);

від 13.12.2024 №UA2050002024175 за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання в сумі 344 366,46 грн;

від 13.12.2024 №UA2050002024176 за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України суб`єктами господарювання у сумі 119877,12 грн (сума штрафних санкцій - 10 897,93 грн, розмір податкового зобов`язання 108979,19 грн).

Позивач вважає висновки, що викладені в акті перевірки від 22.11.2024 №354/24/7.3-19/44474215помилковими та необґрунтованими, а прийняті на підставі даного акту перевірки податкові повідомлення-рішень такими, що підлягають скасуванню з огляду на наступне.

Згідно з позицією митного органу, товари, митне оформлення яких здійснено за вищезазначеними митними деклараціями, не відповідають критеріям преференційного походження, визначеними положеннями Угоди про асоціацію Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Як підставу для такого висновку митниця наводить листи, отримані від уповноважених митних органів іноземних держав, які, на думку відповідача, свідчать про відсутність підтвердження преференційного походження відповідних товарів.

Однак, позивач звертає увагу, що у імпортера відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі сертифікатів EUR.1. Тобто, відповідальність за оформлення та видачу сертифікатів EUR.1 і правдивість інформації, що в них зазначена, покладена виключно на експортера (продавця).

Отже, застосовуючи преференцію при митному оформленні товарів за вищевказаними митними деклараціями ТОВ «Кросавто» обґрунтовано сподівалося на добросовісність дій своїх контрагентів-експортерів та не мало підстав піддівати сумніву правомірність оформлення та видачі сертифікатів EUR.1 на такий товар.

Також позивач зазначає, що сертифікати про походження EUR. 1 не є скасовані, не є недійсними чи невизнані, тобто є чинними, а, відтак, є єдиними документами, що підтверджують походження товару з країн Європейського Союзу та надають пільги зі сплати митних платежів.

На думку позивача, відповідач не надав жодних доказів, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноважених органів іноземної держави до експортера запитами щодо надання пояснень стосовно преференційного походження товарів, митне оформлення яких здійснено з використанням сертифікат право на преференційне походження за якими оспорюється митними органами. Також не надано доказів щодо вимог до експортера про подання додаткових документів на підтвердження преференційного походження товару або притягнення експортера до відповідальності. При цьому саме експортер несе відповідальність за оформлення та видачу сертифікатів EUR.1, тоді як імпортер позбавлений можливості впливати на всі експортера чи здійснювати контроль за ними.

Крім того, позивач дотримав умови режиму вільної торгівлі між Україною Європейським Союзом та правомірно застосовав тарифну преференцію імпортованим товаром з країни Європейського Союзу. Під час митного оформлення імпортованого товару позивач надав національному митному органу всі необхідні документи для завершення митних процедур та щодо достовірності, достатності повноти або належності яких з боку митного органу не було жодних зауважень та не було відмовлено у застосуванні преференцій з ввізного мита на товари, що возяться на територію України (код пільги 410 товари, що ввозяться в Україну та походять із країн Європейського Союзу).

Отже, позивач сплатив в повному об`ємі всі обов`язкові митні платежі, подав всі необхідні документи для митного оформлення ввезеного товару, самі сертифікати про походження товару є чинними та не скасованими.

Позивач вказує, що норми права не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками. Порушення постачальником товару (робіт, послуг) правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару вимог закону

Відсутність або недоведеність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовлює протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій за таке правопорушення. Отже, виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема у вигляді позбавлення права на преференцію, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Митним органом не надано беззаперечних доказів існування у позивача намірів фінансового характеру, спрямованих на ухиляння від сплати всіх необхідних платежів при митному оформленні.

З наведених підстав позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (т.1, а.с.69).

В поданому до суду відзиві на позовну заяву (т.1, а.с.72-82) представник відповідача позовних вимог не визнала та в обґрунтування такої позиції вказала, що згідно з пунктом 7 частини 1 статті 336, пунктом 1, 2 частини 3 статті 345, пунктом 2 частини 2 статті 351, статей 352, 354 Митного кодексу України (далі МК України), відповідно до наказу Волинської митниці від 30.10.2024 №311 відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Кросавто» з питань дотримання вимог законодавства України в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товарів за МД від 20.03.2023 №UA205140/2023/021726, від 20.03.2023 №UA205140/2023/021727, від 28.03.2023 №UA205140/2023/24217, від 14.03.2023 №UA205140/2023/020054, від 26.04.2023 №UA 205140/2023/032847, від 06.06.2023 №UA205140/2023/047349, від 30.05.2023, №UA 205140/2023/0425317 від 26.06.2023, №UA205140/2023/50372, від 21.07.2023 №UA205140/2023/058480, від 24.05.2023 №UA205140/2023/040590, від 30.05.2023 №UA205140/2023/042477.

Так, Держмитслужбою було направлено на перевірку до митного органу Республіки Польщі сертифікати з перевезень EUR.1 №PL/MF/AS0030579 від 09.03.2023, №PL/MF/AS0031098 від 19.04.2024, №PL/MH/AV0007129, від 27.05.2023, №PL/МH/AV0007144 від 25.05.2024, №PL/MH/AV0007376, від 02.06.2023, №PL/MH/AV0007564, від 19.07.2024, №PL/MH/AV0007029 від 08.05.2023, №PL/MH/AV0007128 від 25.05.2023 на предмет достовірності, правильності інформації що в них міститься, та походження товару.

Листами уповноваженого органу Республіки Польща від 13.12.2023 №2401-1ОA.4331.93.2023.КК, від 10.04.2024№0201-IGC.4331.8-19.2023, від 24.05.2024 №0201-IGC.4331.2-22.2024, від 25.06.2024№0201-IGC.4331.20-22.2023 повідомлено, що вказані сертифікати з перевезення товару, уповноваженим митним органом Республіки Польща не видавалися, печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток та підписів посадових осіб, уповноважених засвідчувати сертифікати на митниці.

Окрім того, листом Державної митної служби України №15/15-03-01/7.3/4856 від 25.10.2023 надіслано відповідь уповноважених митних органів Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 29.08.2023 №CFS2202299 щодо результатів перевірки сертифікатів з перевезення №EUR.1 №S0624246 від 16.03.2023, №S0624247 від 16.03.2023, №S0624269 від 25.03.2023, виданих експортеру «Company AUTO BEDRIJF LTD» (Великобританія), за МД від 20.03.2023№UA205140/2023/021726, від 20.03.2024 №UA205140/2023/021727, від 28.03.2023 №UA205140/2023/24217. Дана відповідь не містить інформації, яка підтверджує достовірність вищезазначених документів про походження товару. Натомість в ній зазначено, що експортер «Company AUTO BEDLTD» ліквідований 25.10.2022 і не здійснює торговельні операцій.

Враховуючи вказане, за результатами перевірки обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, з урахуванням отримання інформації від уповноваженого органу Республіки Польща, Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії відповідно до частини чотирнадцятої статті 354 МК України встановлено факт неправомірного застосування режиму вільної торгівлі та застосування зменшеної ставки мита до товарів оформлених за вищезазначеними МД.

Встановлені порушення призвели до заниження ТОВ «Кросавто» податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за митними деклараціями на загальну суму 653875,15 грн, в тому числі: ввізне мито - на суму544 895,96 грн та податок на додану вартість - на суму108 979,19 грн.

Представник відповідача вказує, що листи отримані від уповноважених органів іноземних країн є офіційними та незаангажованими відповідями, наданими за результатами проведеної достовірної перевірки преференційного походження товарів та документів, що надавались на їх підтвердження.

При цьому, відповіді уповноважених органів Республіки Польща та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії містять чітку інформацію щодо непідтвердження преференційного походження товарів наданими на перевірку сертифікатами EUR.1.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення рішення є підставними, обґрунтованими, а відтак таким що прийнятті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, у тому числі при дотриманні усіх процесуальних аспектів проведення документальної невиїзної перевірки. Просить в задоволенні позову відмовити.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (т.2, а.с.21).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 16.12.2022 між ТОВ «Кросавто» (покупець) та компанією «AUTO BEDRIJF LTD» (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №1612-22/АВ (т.1, а.с.131 зворот.134, 139-141), за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець прийняти та оплатити нові автомобілі та автомобілі, що були у вжитку, нові та вживані трактори, комбайни, автобуси, навантажувачі, мотоцикли, промислове, виробниче обладнання, автомобільні деталі, запчастини, приладдя і пристрої, у тому числі кузова для моторних транспортних засобів на умовах СІР Київ, СІР Луцьк, DAP Луцьк, СІР Рівне, DAP - Рівне, ДАР-Житомир, DAP-Дубно, DAP-Мукачево, ДАР-Ковель, CIF-Чорноморськ, CIF- Одеса, DAF - Ягодин, CIF-Бремерхафен, Німеччина згідно з інвойсом на кожну поставку.

Згідно із пунктом 1.2 вказаного контракту обсяг поставок за цим контрактом визначається згідно з інвойсом на кожну поставку.

З метою митного оформлення в режимі імпорту ввезених на територію України відповідно до вказаного контракту транспортних засобів (автомобіль вантажний, фронтальний самохідний телескопічний колісний навантажувач, сідельний тягач, напівпричіп) позивач подав до Волинської митниці МД від 14.03.2023 №23UA205140020054U9 (т.1, а.с.26, 162), від 20.03.2023 №23UA205140021726U8 (т.1, а.с.28, 127), від 20.03.2023 №23UA205140021727U7 (т.1, а.с.30, 134 зворот.-135), від 28.03.2023 №23UA205140024217U7 (т.1, а.с.32, 142), від 26.04.2023 №23UA205140040590U0 (т.1, а.с.42, 234), від 24.05.2023 №23UA205140032847U9 (т.1, а.с.36, 168), від 30.05.2023 №23UA205140042477U5 (т.1, а.с.38, 239), від 30.05.2023 №23UA205140042531U0 (т.1, а.с.40, 188), від 15.06.2023 №23UA205140047349U0 (т.1, а.с.42, 180 зворот.-181), від 26.06.2023 №23UA205140050372U7 (т.1, а.с.44, 205 зворот.-206), від 21.07.2023 №23UA205140058480U0 (т.1, а.с.46, 211 зворот.-210).

На підтвердження наявної преференції щодо сплати мита разом із вказаними МД було подано інвойси від 09.03.2023 №230309.25746-CAR_LIM (т.1, а.с.27, 165 зворот. переклад а.с.48), від 16.03.2023 №230316.25918-AUT_TRA (т.1, а.с.29, 129 зворот., переклад а.с.49), від 16.03.2023 №230316.25919-AUT_TRA (т.1, а.с.31, 137 зворот., переклад а.с.50), від 26.03.2023 №230325.26156-AUT_TRA (т.1, а.с.33, 150 зворот., переклад а.с.51), від 19.04.2023 №230419.26549-CAR_LIM (т.1, а.с.35, 172, переклад а.с.52 зворот.), від 08.05.2023 №230508.26860-CAR_LIM (т.1, а.с.37, 238, переклад а.с.53), від 09.03.2023 №230525.27181-CAR_LIM (т.1, а.с.39, 244 зворот., переклад а.с.54), від 27.05.2023 №230527.27226-CAR_LIM (т.1, а.с.41, 194 зворот.-195, переклад а.с.55), від 30.05.2023 №230525.27199-CAR_LIM (т.1, а.с.43, 187, переклад а.с.56), №2023-327 від 02.06.2023 (т.1, а.с.45, 208 зворот., переклад а.с.57), №2023-409 від 04.07.2023 (т.1, а.с.47, 2013 зворот.-214, переклад а.с.58), а також сертифікати про походження товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0030579 від 09.03.2023 (т.1, а.с.27 зворот., 157, 167, переклад а.с.48 зворот.), №S0624246 від 16.03.2023 (т.1, а.с.29 зворот. 130 зворот., переклад а.с.49 зворот.), №S0624247 від 16.03.2023 (т.1, а.с.31 зворот., 138, переклад а.с.50 зворот.), №S0624269 від 25.03.2023 (т.1, а.с.31 зворот, 149., переклад а.с.51 зворот.), №PL/MF/AS 0031098 від 19.03.2023 (т.1, а.с.35 зворот, 158, 170 зворот.-171, переклад а.с.52 зворот.), №PL/MF/AS0007029 від 08.05.2023 (т.1, а.с.37 зворот., 219 зворот.-220, 237, переклад а.с.53 зворот.), №PL/MH/AV0007128 від 25.05.2023 (т.1, а.с.39 зворот., 220 зворот.-221, 242, переклад а.с.54 зворот.), №PL/MF/AV0007128 від 25.05.2023 (т.1, а.с.39 зворот.), №PL/MH/AV0007129 від 27.05.2023 (т.1, а.с.41 зворот.,178, 194 зворот.-195, переклад а.с.54 зворот.), №PL/MH/AV0007144 від 25.05.2023 (т.1, а.с.43 зворот., 177, 185, переклад а.с.56 зворот.), №PL/MH/AV0007376 від 02.06.2023 (т.1, а.с.45 зворот.,199 зворот.-200, 207 зврт.-208, переклад а.с.57 зворот.), EUR.1 №PL/MH/AV0007564 від 19.07.2023 (т.1, а.с.47 зворот., 200 зворот.-201, 216, переклад а.с.58 зворот.).

На підставі наказу Волинської митниці від 30.10.2024 №311 (т.1, а.с.100-101) відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Кросавто» з питань дотримання вимог законодавства України щодо обґрунтованості законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме правомірності застосування тарифної пільги (тарифної преференції) по сплаті ввізного мита за кодом митної преференції:

- «424» в рамках Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, ратифікованої Законом України від 16.12.2020 №1100-IХ при митному оформленні товарів за МД від 20.03.2023 №UA205140/2023/021726, від 20.03.2023 №UA 205140/2023/021727, від 28.03.2023 №UA 205140/2023/24217;

- «410» в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII при митному оформленні товарів за МД від 14.03.2023 №UA205140/2023/020054, від 26.04.2023 №UA 205140/2023/032847, від 06.06.2023 №UA205140/2023/047349, від 30.05.2023, №UA 205140/2023/0425317 від 26.06.2023, №UA205140/2023/50372, від 21.07.2023 №UA205140/2023/058480, від 24.05.2023 №UA205140/2023/040590, від 30.05.2023 №UA205140/2023/042477.

Про призначення документальної невиїзної перевірки позивача було повідомлено листом Волинської митниці від 31.10.2024 №7.3-2/19/13/11982 (т.1, а.с.101 зворот.-102), який останній отримав 04.11.2024, про що свідчить копія фіскального чеку та трекінгу відстеження Укрпошти (т.1, а.с.102 зворот.-103).

За результатами вказаної перевірки складено акт від 22.11.2024 №54/24/7.3-19/44474215 (т.1, а.с.8-14, 103 зворот.-110), згідно із висновками якого документальною невиїзною перевіркою з питань митної справи у частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, а саме правомірності застосування преференції по сплаті ввізного мита за кодом «410», «424» під час митного оформлення товарів МД згідно Додатку 1, Додатку 2 встановлено порушення ТОВ «Кросавто»:

1. вимог Доповнення 1 до Регіональної конвенції, Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії в частині відсутності підтвердження статусу преференційного походження товарів, частини 1 статті 257, частини 5 статті 280 МК України в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за МД типу IМ40ДЕ згідно Додатку 1, 2 на загальну суму 544 895,96 грн.;

2. підпункту «в» пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі ПК України) в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму на загальну суму 108 979,19 грн.

Вказаний акт перевірки був надісланий позивачу разом із листом Волинської митниці від 22.11.2024 №7.3-2/19/13/12899 (т.1, а.с.112) та отриманий останнім 29.11.2024, про що свідчить рекомендоване повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.112 зворот.).

На підставі акту перевірки від 22.11.2024 №54/24/7.3-19/44474215 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 13.12.2024 №UA2050002024174, згідно із яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем мито нафтопродукти, транспортні засоби та шини до них, що ввозяться суб`єкта підприємницької діяльності (крім мита, яке сплачується при поміщенні суден митний режим тимчасового ввезення з умовним частковим звільненням в оподаткування митними платежами) на загальну суму 205 235,12 грн, в тому числі: зав податковим зобов`язанням 200529,50 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 4705,62 грн (т.1, а.с.17-18, 113 зворот.-114);

- від 13.12.2024 №UA2050002024175, згідно із яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем мито на товари на суму 344 366,46 грн (т.1, а.с.19-20, 115 зворот.-116).

- від 13.12.2024 №UA2050002024176, згідно із яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість з товарів, ввезених на митну територію України суб`єктами господарювання на загальну суму 119 877,12 грн, в тому числі: зав податковим зобов`язанням 108979,19 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 10897,93 грн (т.1, а.с.17-18, 117 зворот.-118);

Вказані податкові повідомлення-рішення разом із розрахунком штрафних санкцій були надіслані позивачу листом Волинської митниці від 16.12.2024 №7.3-2/19/13/13739 (т.1, а.с.23, 119 зворот.-120) та отриманні останнім 28.12.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т.1, а.с.25, 121).

Вважаючи вищевказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся в суд з даним позовом.

При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 МК України передбачено, що відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Частиною першою статті 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску.

Частинами першою та другою статті 293 МК України передбачено, що особою, на яку покладається обов`язок із сплати митних платежів, є декларант. Особою, на яку покладається обов`язок із сплати донарахованих митних платежів - податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки, є відповідний платник податків.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 336 МК України митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

За правилами, наведеними у статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких митні органи переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних та інших платежів, а також пені, контроль за справлянням яких покладено на митні органи (частина перша).

Документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться митними органами з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України (частина друга).

Митні органи мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування, застосування знижених ставок ввізного мита;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або умовам процедури кінцевого використання, та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території (частина третя).

Згідно із частиною шостою статті 345 МК України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов`язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Частиною другою статті 351 МК України визначено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи, під час здійснення доперевірочного аналізу митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; надходження від уповноважених органів (організацій) іноземних держав документально підтвердженої інформації про не підтвердження дотримання критеріїв походження або автентичності поданих митному органу документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Відповідно до частини першої статті 352 МК України посадовими особами митних органів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Таким чином, митний орган вправі проводити документальні перевірки платників податків після проведення митного оформлення товару та його випуску у вільний обіг з підстав виявлення фактів або отримання документів, інформації (відомостей), що свідчать про порушення законодавства України з питань митної справи.

Як встановлено судом, документальна невиїзна перевірка дотримання ТОВ «Кросавто» вимог законодавства України з питань митної справи була проведена відповідачем на підставі наказу Волинської митниці від 30.10.2024 №311 (т.1, а.с.100-101) у зв`язку з надходженням документально підтвердженої інформації від уповноважених органів:

- Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 29.08.2023 №CFS-2202299 (лист Держмитслужби №15/15-03-01/7.3/4856 від 25.10.2023), про непідтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення товару EUR.I №S0624246 від 16.03.2023, №S0624247 від 16.03.2023, №S0624269 від 25.03.2023, які надавались при митному оформленні за митними деклараціями від 20.03.2023 №UA205140/2023/021726, від 20.03.2023 №UA205140/2023/021727, від 28.03.2023 №UA205140/2023/24217;

- Республіки Польща від 13.12.2023 №2401-10А.4331.93.2023.КК (лист Держмитслужби від 15.01.2024 №15/15-03-01/7,3/224), від 10.04.2024 №0201-IGC 4331.8-19.2023 (лист Держмитслужби від 15.04.2024 №15/15-03-01/7/2020), від 24.05.2024 №0201-1GС.4331.2-22.2024 (лист Держмитслужби від 26.06.2024 №15/15-03-01/7/3428), від 25.06.2024 №0201-IGM.4331.20-22.2023 (лист Держмитслужби від 28.06.2024 №15/15-03-01/7/3474), про не підтвердження преференційного походження товарів, зазначених у сертифікатах з перевезення EUR.1 №PL/ME/AS0030579 від 09.03.2023, №PL/MF/AS003 1098 від 19.04.2023, №PL/MH/AV0007129 від 27.05.2023, №PL/MH/AV0007144 від 25.05.2023, №PL/MH/ЛV0007376 від 02.06.2023, №PL/MН/АV0007564 віл 19.07.2023, №PL/MH/AV 0007029 від 08.05.2023, №PL/MH/AV0007128 від 25.05.2023, які надавались при митному оформленні за МД від 14.03.2023 №UA205140/2023/020054, від 26.04.2023 №UA205140/2023/032847, від 06.06.2023 №UA205140/2023/047349, від 30.05.2023 №UA205140/2023/042531, від 26.06.2023 №UA205140/2023/50372, від 21.07.2023 №UA205140/2023/058480, від 24.05.2023 №UA205140/2023/040590, від 30.05.2023 №UA205140/2023/042477.

Матеріалами справи підтверджується призначенню перевірки передували доповідні записки начальника управління митних платежів, контролю митної вартості та митно тарифного регулювання ЗЕД (т.1, а.с. 123 зворот.-124, 152 зворот.-154, 174 зворот.-175, 196 зворот.-198, 217 зворот.-218).

Позивач не заперечує наявність правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки.

Вирішуючи питання щодо правомірності прийнятого відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 13.12.2024 №UA2050002024174, №UA2050002024175, №UA2050002024176, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 271 МК України мито - це загальнодержавний податок, встановлений ПК України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Нормами підпункту «в» пункту 185.1. статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Згідно із пунктом 187.8. статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Згідно з пунктом 190.1 статті 190 ПК України базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті й включаються до ціни товарів.

Ввізне мито, відповідно до положень статті 272 МК України, встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори. У разі якщо імпорт товару є об`єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, тарифні пільги (тарифні преференції) не встановлюються або зупиняються чи припиняються, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Верховна Рада Законом України №1678-VII від 16.09.2014 ратифікувала Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом.

Стаття 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди встановлює, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави «походження» означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (далі - Протокол I, до цієї Угоди).

Стаття 29 частини 1 глави 2 розділу IV Угоди визначає, що кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Пункт 1 статті 2 розділу 2 Протоколу I встановлює, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до пункту 1 статті 16 розділу 5 Протоколу I товари, що походять з Європейського Союзу, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, вказаних у статті 22 (1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься «декларацією інвойс», надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

За змістом пунктів 1-6 статті 22 розділу 5 Протоколу 1 декларація інвойс, зазначена в статті 16 (1) (b) цього Протоколу, може бути складена:

(a) затвердженим експортером у розумінні статті 23 цього Протоколу,

Або (b) експортером будь-якої партії товару, що складається з одного чи декількох місць товарів, що походять з певної країни, сукупна вартість яких не перевищує 6000 євро.

Декларація інвойс може бути складена, якщо розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Експортер, який складає декларацію інвойс, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Складання декларації інвойс здійснюється експортером шляхом штампування, машинописного чи поліграфічного друкування на інвойсі, повідомленні про доставку чи іншім комерційнім документі декларації, текст якої наведено у Додатку IV до цього Протоколу, з використанням однієї з мовних версій, викладених у цьому Додатку, і згідно з чинним законодавством країни експорту. Якщо декларація складена від руки, це має бути зроблено чорнилом і друкованими літерами. Декларації інвойс мають бути власноручно підписані експортером, що їх склав. Проте затверджений експортер у розумінні статті 23 цього Протоколу не повинен підписувати такі декларації, якщо він надав митним органам країни експорту письмове зобов`язання нести повну відповідальність за всі декларації інвойс, у яких він зазначений, так, ніби вони підписані ним власноручно. Декларація інвойс може бути складена експортером тоді, коли товари, яких вона стосується, експортуються, або після експортування за умови подання цієї декларації в країні імпорту не пізніше ніж протягом двох років після імпортування товарів, яких вона стосується.

Статтею 33 Протоколу І регулюються питання щодо перевірки підтверджень походження. Так, пунктом 1 цієї статті встановлено, що подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватися у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він був поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку (пункт 2 статті 33 Протоколу I).

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними (пункт 3 статті 33 Протоколу І).

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та, чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України й відповідають іншим вимогам цього Протоколу (пункт 5 статті 33 Протоколу I).

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції (пункт 6 статті 33 Протоколу I).

Законом України №1100-IX від 16.12.2020 ратифіковано Угоду про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії (далі Угода2).

Статтею 26 Глави 1 Розділу IV Угоди визначено, що Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Глави 1 Розділу IV Угоди сторони скасовують усі ввізні мита на продукцію походженням з іншої Сторони, за винятком передбачених Графіками, зазначених у Додатку I-A до цієї Угоди (далі - Графіки).

Для кожного товару базова ставка ввізного мита, стосовно якої повинно застосовуватися поступове зменшення відповідно до пункту 1 цієї статті, зазначається у Додатку I до цієї Угоди.

Пунктом 1 статті 2 Протоколу I «Щодо визначення концепції поняття «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва» до Угоди (далі Протокол І) визначено, що з метою впровадження цієї Угоди перелічені далі товари мають вважатися як такі, що походять зі Сполученого Королівства:

(a)товари, цілком вироблені в Сполученому Королівстві, як це визначається в статті 5 цього Протоколу;

(b)товари, отримані в Сполученому Королівстві з матеріалів, які не були вироблені цілком на його території, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку чи переробку в Сполученому Королівстві відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Згідно із пунктом 3 статті 17 Протоколу I експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Сполученого Королівства або України, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до частини першої статті 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Частина третя статті 43 МК України встановлює, що сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Відповідно до частини восьмої статті 43 МК України у разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Частиною дев`ятою цієї статті Кодексу передбачено, що додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Згідно з частинами першою, другою статті 44 МК України для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Відповідно до частини першої статті 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

За змістом частини першої статті 289 МК України обов`язок із сплати митних платежів виникає, зокрема, після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, якщо внаслідок перевірки митної декларації чи за результатами документальної перевірки митний орган самостійно визначає платнику податків додаткові податкові зобов`язання; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Згідно з пунктом 54.4 статті 54 ПК України у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Судом встановлено, що за МД від 14.03.2023 №23UA205140020054U9, від 26.04.2023 №23UA205140040590U0, від 24.05.2023 №23UA205140032847U9, від 30.05.2023 №23UA205140042477U5, від 30.05.2023 №23UA205140042531U0, від 15.06.2023 №23UA205140047349U0, від 26.06.2023 №23UA205140050372U7, від 21.07.2023 №23UA205140058480U0 ТОВ «Кросавто» було ввезено транспортні засоби, які декларувалися платником податків із застосуванням преференції за кодом «410» і, як наслідок, з нарахуванням та сплатою ввізного мита за преференційними ставками від митної вартості в рамках дії норм статті 16 Протоколу 1 «Щодо визнання концепції «Походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» до економічної частини Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 №1678-VII та в рамках дії норм статті 15 Доповнення 1 «Підтвердження походження» до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференції правил походження, а за МД від 20.03.2023 №23UA205140021726U8, від 20.03.2023 №23UA205140021727U7, від 28.03.2023 №23UA205140024217U7, за кодом «424» в рамках Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, ратифікованої Законом України від 16.12.2020 №1100-IХ.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає, що основним спірним питанням наявності у платника податків права на митне оформлення товару, що імпортується за преференційною ставкою ввізного мита є підтвердження походження цих товарів.

Країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених Митним кодексом України. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом.

У разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Угода про асоціацію з ЄС та, зокрема, Протокол I до цієї угоди передбачає чіткий алгоритм дій митного органу у випадку виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару. У разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей, зокрема, щодо країни походження, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товарів, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, контролюючий орган самостійно визначає базу оподаткування та податкові зобов`язання платника податків на підставі відомостей, зазначених у таких документах. Податкове зобов`язання може визначатися контролюючим органом і після завершення митного оформлення товарів та їх випуску, за результатами документальної перевірки.

За висновками, наведеними Верховним Судом у постановах від 31.07.2024 у справі №260/6407/21 від 01.03.2021 у справі №240/7093/19 та від 11.04.2022 у справі №260/2805/20 митний орган не наділений повноваженнями діяти на власний розсуд за вказаних обставин та проводити додаткову перевірку документів про походження товару після отримання результатів такої перевірки компетентним органом заявленої декларантом країни походження товару.

Спірні правовідносини виникли у зв`язку з наявністю відповіді компетентного органу, що видав документ, або компетентної організації країни, зазначеної як країна походження товару, щодо проведення перевірки документів про походження товару.

Так, як вбачається із матеріалів справи, у відповідь на лист Державної митної служби України від 08.08.2023 №15/15-03-01/11/3555 (т.1, а.с.122) щодо перевірки 35 сертифікатів перевезення EUR1, виданих компанією Auto Bedrijf Ltd, в тому числі №S0624246 від 16.03.2023, №S0624247 від 16.03.2023, №S0624269 від 25.03.2023, уповноважений орган Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії листом від 29.09.2023 №CFS-2202299 повідомив, що ця компанія припинила свою діяльність 25.10.2022 року, тому зв`язатися з британським експортером неможливо, оскільки вони більше не займаються торгівлею (т.1, а.с. 125 зворот, переклад а.с.126).

Листом Держмитслужби №15/15-03-01/7.3/4856 від 25.10.2023 (т.1, а.с.123) лист уповноваженого органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії від 29.09.2023 №CFS-2202299 був надісланий для вжиття відповідних заходів відповідачу.

Окрім того, на звернення Волинської митниці від 31.05.2023 №7.3-15/6196 Держмитслужба листом від 15.01.2024 №15/15-03-01/7.3/224 (а.с.152) надіслала відповідачу відповідь уповноважено органу Польщі №2401-IOA.4331.93.2023.КК від 13.12.2023 з результатами перевірки 102 сертифікатів з перевезення товару EUR.1, в тому числі №PL/MF/AS0030579 від 09.03.2023 та №PL/MF/AS0031098 від 19.03.2023, що подавалися під час митного оформлення імпортером ТОВ «Кросавто».

Так, як вбачається із листа уповноважено органу Польщі №2401-IOA.4331.93.2023.КК від 13.12.2023 відповідні сертифікати переміщення EUR.1 (102 шт) не були видані та легалізовані Податковою адміністрацією Польщі - Митно-податковим управління у місті Катовиці (митне відділення Славкове). У зв`язку з цим товари/продукція, охоплені зазначеними сертифікатами переміщення EUR.1, не підлягають преференційному режиму відповідно до положень Додатка І «Визначення поняття «продукція походженням» та методи адміністративного співробітництва до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження» в межах Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з однієї сторони, та Україною - з іншої сторони (т.1, а.с. 155-156, переклад а.с.159 зворот.-161).

Також на звернення Волинської митниці від 09.06.2023 №7.3-15/6736 Держмитслужба листом від 15.04.2024 №15/15-03-01/7/2020 (т.1, а.с.171) надіслала відповідачу відповідь уповноважено органу Польщі від 10.04.2024 №0201-IGC.4331.8-19.2023 з результатами перевірки 12 сертифікатів з перевезення товару EUR.1, в тому числі №PL/MH/AV0007129 від 27.05.2023 та EUR.1 №PL/MH/AV0007144 від 25.05.2023, які подавалися під час митного оформлення імпортером ТОВ «Кросавто».

Так, у листі від 10.04.2024 №0201-IGC.4331.8-19.2023 уповноважений орган Польщі повідомив, що за результатами перевірки не підтверджує автентичність даних сертифікатів походження EUR. 1. Печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток та підписів посадових осіб уповноважених на легалізацію сертифікатів на митниці (а.с.176, переклад а.с.180).

Окрім того, на запит Державної митної служби України відповідно до статей 31, 32 Доповнення І до Регіональній Конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження та у відповідь на лист Волинської митниці №7.3-2/7.3-15-03/15/15375 від 18.12.2023 листом Регіонального управління доходів у Вроцлаві Республіки Польща №0201-IGC.4331.2-22.2024 від 24.05.2024 повідомлено про проведену перевірку сертифікатів про походження товару EUR.1 PL/MH/AV0007376 від 02.06.2023 та №PL/MH/AV0007564 від 19.07.2023, про що свідчить лист Держмитслужба від 26.06.2024 №15/15-03-01/7/3428 (т.1, а.с.196).

Так, у листі №0201-IGC.4331.2-22.2024 від 24.05.2024 Регіональне управління доходів у Вроцлаві Республіки Польща зазначило, що проведена перевірка не підтвердила достовірність отриманих сертифікатів з перевезення товару EUR.1. Печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток та підписів посадових осіб. уповноважених легалізувати сертифікати на нашій митниці (т.1, а.с. 198 зворот-199, переклад а.с.202).

Також листом №15/15-03-01/7/3474 від 28.06.2024 (т.1, а..с.217) Держмитслужба надіслала відповідачу лист уповноваженого митного органу Республіки Польща №0201-IGM.4331.20-22.2023 від 25.06.2024 щодо результатів перевірки сертифікатів перевезення товару EUR.1 №PL/MH/AV0007029 від 08.05.2023 та №PL/MH/AV0007128 від 25.05.2023, згідно із яким перевірка не підтвердила достовірність вказаних сертифікатів, оскільки печатка та підпис у графі 11 не відповідають зразкам печаток та підписів посадових осі уповноважених легалізувати сертифікати на митниці (т.1, а.с. 219, переклад а.с.221 зворот.).

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що експортер не надав документів про преференційне походження товару, відповідно до вимог Доповнення І «Визначення поняття «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження, а також відповідно до статті 17 Протоколу І «щодо визначення концепції «походження товарів» та методів адміністративного співробітництва» до Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії, ратифікованої Законом України від 16.12.2020 №1100-IХ.

При цьому, суд зауважує, що компанія-експортер, зазначивши декларативно в інвойсі про походження товарів з території Європейського Союзу повинна у подальшому в ході перевірки документально підтвердити походження вказаних товарів, в тому числі й обставини, що матеріали, використані при виготовленні товару, також здебільшого походять з Європейського Союзу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у постанові від 31.07.2024 у справі №260/6407/21.

З урахування зазначеного, суд відхиляє доводи позивача про те, що відповідальність за оформлення та видачу сертифікатів EUR.1 і правдивість інформації, що в них зазначена, покладена виключно на експортера (продавця).

У свою чергу, враховуючи інформацію уповноважених органів Республіки Польща та Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, суд приходить висновку, що статус походження товару, зазначеного в сертифікатах про походження товару форми EUR.1 №PL/MF/AS0030579 від 09.03.2023 №S0624246 від 16.03.2023, №S0624247 від 16.03.2023, №S0624269 від 25.03.2023, №PL/MF/AS 0031098 від 19.03.2023, №PL/MF/AS0007029 від 08.05.2023, №PL/MH/AV0007128 від 25.05.2023, №PL/MF/AV0007128 від 25.05.2023, №PL/MH/AV0007129 від 27.05.2023, №PL/MH/AV0007144 від 25.05.2023, №PL/MH/AV0007376 від 02.06.2023, №PL/MH/AV0007564 від 19.07.2023 не підтверджено, а відтак до товару за МД від 14.03.2023 №23UA205140020054U9, від 26.04.2023 №23UA205140040590U0, від 24.05.2023 №23UA205140032847U9, від 30.05.2023 №23UA205140042477U5, від 30.05.2023 №23UA205140042531U0, від 15.06.2023 №23UA205140047349U0, від 26.06.2023 №23UA205140050372U7, від 21.07.2023 №23UA205140058480U0, від 20.03.2023 №23UA205140021726U8, від 20.03.2023 №23UA205140021727U7, від 28.03.2023 №23UA205140024217U7 не може бути застосований преференційний режим із застосуванням зменшеної ставки мита та оподаткування такого товару повинно здійснюватися зі сплатою ввізного мита за ставкою на дату здійснення митного оформлення, згідно із Законом України від 19.09.2013 №584-VIII «Про Митний тариф України».

Встановлені порушення призвели до заниження ТОВ «Кросавто» податкових зобов`язань по сплаті митних платежів за МД згідно додатку 1 (т.1, а.с.110 зворот-111) та Додатку 2 (т.1, а.с.111 зворот.) на загальну суму 653 875,15 грн, в тому числі: ввізне мито - на суму 544 895,96 грн та податок на додану вартість - на суму 108 979,19 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням встановлених обставин та проведеного аналізу чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 13.12.2024 №UA2050002024174, №UA2050002024175, №UA2050002024176 діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати позивачу за рахунок відповідачів відповідно до приписів статті 139 КАС України відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями243 - 246,262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кросавто» (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Дубнівська, 22Б, код ЄДРПОУ 44474215) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ ВП 43958385) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк