Ухвала суду № 132753944, 19.12.2025, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/6397/25

У Х В А Л А

19 грудня 2025 року м. Житомир

Суддя Житомирського районного суду Житомирської області Дубовік О.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс-Груп», від імені якого діє Муравський Максим Алікович, про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

У провадження Житомирського районного суду Житомирської області надійшла вказана заява про забезпечення позову в порядку п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України до подання позовної заяви.

Такою заявою позивач просить суд заборонити державним реєстраторам (нотаріусам) вчиняти реєстраційні дії спрямовані на реєстрацію права користування (сервітут), права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права забудови земельної ділянки (суперфіцій), права господарського відання, права оперативного управління, права постійного користування та права оренди (суборенди) земельної ділянки та інші речові права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», стосовно земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_1 , а саме земельних ділянок за наступними кадастровими номерами: 1822083200:01:000:0221, 1822083200:01:000:0220, 1822083200:01:000:0359, 1822083200:01:000:0200, 1822083200:01:000:0412, 1822083200:01:000:0459, 1822083200:01:000:0489.

У обґрунтуваннязаяви зазначає,що ОСОБА_1 (відповідач - 2) являється власником земельних ділянок з кадастровими номерами: 1822083200:01:000:0221, 1822083200:01:000:0359, 1822083200:01:000:0200, 1822083200:01:000:0459, 1822083200:01:000:0489. 1822083200:01:000:0220, 1822083200:01:000:0412.

01 вересня 2014 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ДІВА АГРОКОМ» були укладені договори оренди землі, об`єктом яких стали зазначені земельні ділянки. Додатковими угодами до договорів оренди землі від 21.10.2020 було внесено зміни до договорів оренди землі в частині строку дії договорів та зазначено, що договори укладено на 7 років. 02.09.2021 Інформаційною системою Державного реєстру прав автоматично було продовжено дію договорів до 01.09.2028.

Протягом строку дії спірних договорів оренди, у тому числі в 2023-2024 рр. позивачем сплачувалась, а відповідачем-2 отримувалась орендна плата, що підтверджується копіями: відомостей на виплату готівки за лютий 2024 року № 404; платіжних інструкцій на виплату орендної плати; квитанції на перерахунок представником ТОВ «АКРІС-ГРУП» орендної плати (копії додаються).

24.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДАФНІС» (далі - ТОВ «ДАФНІС») звернулось до відповідача-2 з листом, де висловило пропозицією укласти договори оренди земельних ділянок, що перебувають у власності відповідача - 2, про що йдеться у скарзі поданій відповідачу - 1 (Міністерству юстиції України).

08.08.2025 адвокат відповідача - 2 отримав з інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта відповідача - 2, де відповідно містились відомості про оренду Позивача. Надалі відповідач - 2 звернувся до Міністерства юстиції України (далі - відповідач - 1) зі скаргою на рішення суб`єктів державної реєстрації, а саме державних реєстраторів Ходоровської Оксани Миколаївни та ОСОБА_2 , зокрема, стосовно рішень останніх, які пов`язані з державною реєстрацією прав оренди та внесення змін до відомостей щодо оренди, стосовно вищевказаних Земельних ділянок, які перебувають у власності відповідача-2. Кінцева мета звернення відповідача - 2 до відповідача - 1, звільнити земельні ділянки від оренди позивача, адже показовим суперечлива поведінка відповідача-2, що знайшло своє відображення в змісті скарги відповідач-2 зазначає наступне: «Однак, 24.02.2022 року 24 лютого 2022 року розпочалася повномасштабна збройна агресія російської федерації проти України. Указом Президента України від 24.02.2022 64/2022 "Про Документ сформований в системі «Електронний суд» 16.12.2025 2 введення воєнного стану в Україні" введено в Україні воєнний стан з 24.02.2022 року, який продовжується і по сьогодні. Отже, пошуки нових орендарів скаржник не проводив з об`єктивних причин. ОСОБА_1 отримав пропозицію від ТОВ «Дафніс» про бажання орендувати земельні ділянки, що належать скаржнику на праві власності.

При розгляді даного звернення, скаржником в ДРРП виявлені оскаржувані рішення. Таким чином, про оскаржувані рішення державних реєстраторів заявнику стало відомо 08.08.2025 року - після отримання адвокатом Ярошем С.В. витягу з державного речових прав.

08.09.2025 позивач направив відповідачу - 1 заперечення проти скарги відповідача-2, в яких навів вищевказані обставини існування сталих відносин оренди земельних ділянок, в тому числі до даних заперечень долучив відповідні підтверджуючі докази.

21.11.2025 наказом № 3198/5 заступника міністра з питань європейської інтеграції Міністерства юстиції України (далі Наказ від 21.11.2025) скарги, в тому числі скаргу відповідача-2 задоволено, в результаті чого, скасовано рішення державних реєстраторів щодо оренди позивачем земельних ділянок.

Отже, як вказано у заяві, позивач має на меті оскаржити наказ від 21.11.2025, шляхом звернення з позовом до Житомирського районного суду Житомирської області.

Вивчивши подані матеріали заяви, суд приходить до нступного висновку.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1-2 ст.150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3ст. 150 ЦПК України).

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як вбачається з роз`яснень, викладених у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 2 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності заявлених вимог щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлення обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення.

При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи викладене, заходи забезпечення позову застосовуються судом у випадку наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Отже, застосовуючи заходи забезпечення позову, суди повинні перевірити відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Проаналізувавши зміст заявлених позовних вимог, суть і предмет можливих позовних вимог, докази, подані позивачем разом з поданням заяви в обґрунтування заявлених вимог про забезпечення позову, захід забезпечення позову, який просить застосувати позивач, суд вважає, що захід забезпечення позову, який просить застосувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Акріс-Груп», не відповідає принципам відповідності та співмірності, тобто судом не встановлено, що, з урахуванням потенційних позовних вимог, існує майновий інтерес на даній стадії провадження, що було б достатньо підстав для застосування заходів забезпечення позову в якості реалізації (виконання) майбутнього рішенння суду.

Отже, беручи до уваги наведені вище обставини, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки позивачем не доведено наявність достатніх правових підстав для застосування заходу забезпечення.

Одночасно суд роз`яснює, що ця відмова не позбавляє заявника на повторне звернення до суду із заявою про забезпечення позову в порядку, встановленомуЦПК України, з урахуванням аргументів, вказаних в ухвалі.

На підставі викладеного та керуючись вимогами ст. ст.149-154,157,353 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Акріс-Груп», від імені якого діє Муравський Максим Алікович, про забезпечення позову - відмовити.

Роз`яснити, що позивач не позбавлений права після усунення вказаних недоліків звернутися до суду із заявою про забезпечення повторно на будь-якій стадії розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Суддя О. М. Дубовік