Рішення № 132753698, 19.12.2025, Любешівський районний суд Волинської області

Справа № 162/1101/25

Провадження № 2/162/429/2025

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2025 року селище Любешів

Любешівський районний суд Волинської області у складі

головуючого судді Цибень О.В.,

за участю секретаря судового засідання Будько І.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до Любешівського районного суду Волинської області 03.11.2025 надійшов вказаний позов.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.08.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Макс кредит» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір №00-9905561 на суму 6900 гривень. На виконання умов договору первісний кредитор 15.08.2024 ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням через ТОВ «Профітгід» на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-8602, виконавши свої зобов`язання в повному обсязі. ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт капітал» 17.02.2025 уклали договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором. Позивач жодних нарахувань за кредитним договором не здійснював. Станом на день подання позову позивачу не надходило жодного платежу на погашення заборгованості від відповідача. Загальна сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Юніт капітал» становить 16512 гривень, з яких: 6900 гривень за тілом кредиту; 6612 гривень за відсотками; 3000 гривень за штрафними санкціями (пеня, штрафи). На підставі наведеного представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Юніт капітал» 13512 гривень заборгованості та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 04.11.2025 постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та запропоновано відповідачу подати відзив на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання вказаної ухвали, витребуватив АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, що містить банківську таємницю.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

У позовній заяві представник позивача просить про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За погодженням представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 15.08.2024 ТОВ «Макс кредит» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір кредитної лінії №00-9905561, за умовами якого Товариство надало позичальнику кредит у розмірі 6000 гривень, строком на 360 днів до 10.08.2025. Позичальник зобов`язаний оплатити проценти в періодичну дату оплати процентів, а саме на 30.08.2024, та на кожний 15-й день після цієї дати. Стандартна процентна ставка складає 1.45% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. Знижена процентна ставка становить 1% - надається позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою періодичною датою оплати процентів. Кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 15% від суми кредиту, що складає 900 гривень. Відповідно до п.2.8 договору сума кредиту перераховується кредитодавцем на рахунок позичальника за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «15325» (електронного підпису).

Згідно з довідкою про ідентифікацію, ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «Макс кредит», акцепт договору позичальником підписаний аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «15325», який був направлений на номер НОМЕР_3 15.08.2024 о 14:17:26.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів ТОВ «Профітгід» та витребуваних судом документів з АТ КБ «ПриватБанк» підтверджено факт перерахування коштів у сумі 6000 гривень ТОВ «Макс кредит» та їх отримання відповідачем ОСОБА_1 на належний йому картковий рахунок № НОМЕР_4 15.08.2024.

Із детального розрахунку заборгованості, складеного ТОВ «Макс кредит» заборгованість ОСОБА_1 станом на 17.02.2025 становить 13512 гривень, з яких 6000 гривень за основним зобов`язанням, 6612 гривень за відсотками, 900 гривень за комісією та 3000 гривень штрафні санкції.

ТОВ «Макс кредит» та ТОВ «Юніт капітал» 17.02.2025 уклали договір факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі ТОВ «Юніт капітал» зобов`язується передати (сплатити) ТОВ «Макс кредит» суму фінансування, а ТОВ «Макс кредит» зобов`язується відступити ТОВ «Юніт капітал» права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно з реєстром, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №17022025-МК/ЮнітКапітал від 17.02.2025 та акта його прийому-передачі від 17.02.2025, ТОВ «Юніт капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9905561 від 15.08.2024 у розмірі 13512 гривень.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ст. 526, 530 ЦК України, зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Разом з тим, на момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст. 1054 ЦК України, грошові кошти за кредитним договором не повернув.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1056-1 ЦК розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1-8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отож, відповідач ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма істотними умовами кредитування та отримав кошти шляхом їх переказу первісним кредитором на банківський картковий рахунок.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 порушив взяті на себе зобов`язання за договором кредитної лінії №00-9905561 від 15.08.2024, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість, яка згідно з випискою з особового рахунку станом на 01.10.2025 складає 16512 гривень, з яких 6900 гривень за сумою кредиту, 6612 за процентами, 3000 гривень за штрафними санкціями.

Верховний Суд у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», відповідно до якого вимоги позову щодо розміру заборгованості є доведеними у разі, коли стороною відповідача не спростовано розмір заборгованості, заявлений стороною позивача.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині в розмірі заявлених до стягнення вимог є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути 2422, 40 гривень судового збору.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 гривень.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 ЦПК України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

На підтвердження заявленого розміру витрат з надання професійної правничої допомоги позивачем надано копії договору про надання правничої допомоги № 10/09/25-02 від 10.09.2025 з додатковою угодою №25770867258 від 11.09.2025, акта прийому-передачі наданих послуг від 01.10.2025.

Між тим, у додатках до позовної заяви відсутні докази про оплату наданої правничої допомоги.

Таким чином, суд вважає, що позивач документально не підтвердив витрати на правничу допомогу відповідно до вимог ст. 137 ЦПК.

Керуючись ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №00-9905561 від 15.08.2024 у загальному розмірі 13512 (тринадцять тисяч п`ятсот дванадцять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал» 2422,40 гривень (двадцять чотири тисячі двадцять дві гривні 40 копійок) судового збору.

Іншу частину вимог залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач:товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт капітал»(місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя Любешівського районного суду Волинської області Ольга ЦИБЕНЬ