Вирок № 132750566, 17.12.2025, Снятинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/958/24

Номер провадження №1-кп/351/74/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м. Снятин

Снятинський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурорів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника- ОСОБА_6 ,

обвинуваченого- ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Яблунька, Богородчанського району, Івано-Франківської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянинаУкраїни,з неповноювищою освітою,офіційно непрацевлаштованого,одруженого, маєна утриманнідвох неповнолітніхдітей,раніше несудимого,

обвинуваченого за ст. 336 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_7 ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Вказане кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, дію якого продовжено 14 березня 2022 року Указом Президента України № 133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 30 діб, 18 квітня 2022 року Указом Президента України № 259/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 30 діб, 17 травня 2022 року Указом Президента України № 341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, 12 серпня 2022 року Указом Президента України № 573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, 07 листопада 2022 року Указом Президента України № 757/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, 06 лютого 2023 року Указом Президента України № 58/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, 02 травня 2023 року Указом Президента України № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб, 27 липня 2023 року Указом Президента України № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб та 06 листопада 2023 року Указом Президента України № 734/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» на 90 діб.

В той же день, Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, відповідно до ч. 2 ст. 102, п.п. 1, 17, 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, в Україні оголошено загальну мобілізацію протягом 90 діб, строк дії якої продовжено 17 травня 2022 року Указом Президента України №342/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб, 12 серпня 2022 року Указом Президента України №574/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб, 07 листопада 2022 року Указом Президента України №758/2022 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб, 06 лютого 2023 року Указом Президента України №59/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб, 01 травня 2023 року Указом Президента України №255/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб, 26 липня 2023 року Указом Президента України №2452/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб та 06 листопада 2023 року Указом Президента України №735/2023 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації» на 90 діб.

29.11.2023 ОСОБА_7 , відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року, будучи військовозобов`язаним, прибув до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 .

Протягом 29.11.2023 ОСОБА_7 пройшов військово-лікарську комісію, за результатами проходження якої, відповідно до довідки №229/2/1279 від 29.11.2023 визнаний придатним за станом здоров`я до військової служби.

Встановивши, відсутність обставин, передбачених ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», які надавали б ОСОБА_7 право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, офіцером відділу мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 , було вручено бойову повістку ОСОБА_7 та роз`яснено її зміст, зокрема: необхідність прибуття 07 грудня 2023 року о 12 годині 00 хвилин до ІНФОРМАЦІЯ_2 , що за адресою: АДРЕСА_2 для подальшого відправлення до військової частини у складі команди НОМЕР_1 .

Отримавши бойову повістку ОСОБА_7 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення ст. 65 Конституції України, ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», розуміючи, що захист незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України, людей, їх життя і здоров`я, честі і гідності, недоторканості і безпеки є необхідним в демократичному суспільстві, а триваюча збройна агресія Російської Федерації проти України, яка супроводжується вчиненням воєнних злочинів і злочинів проти людяності становить суспільну небезпеку, яка загрожує життю нації, не прибув для відправлення до військової частини до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 12 годині 00 хвилин 07 грудня 2023 року, тим самим ухилився від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У судовомузасіданні обвинувачений ОСОБА_7 свою винувизнав,щиро розкаявся, зазначив, що на момент явки до ІНФОРМАЦІЯ_3 захворіла дитина, а дружина за станом здоров`я не могла доглядати за нею, оскільки у неї були важкі пологи. Вказав, що є єдиним годувальником сім`ї. Просив обрати йому покарання не пов`язане з позбавленням волі.

Захисник ОСОБА_6 у судовому засіданні вказав, що обвинувачений ОСОБА_7 вину визнав, щиро кається та пояснив що останній не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки він доглядав за новонародженою дитиною, оскільки дружила була після кесарського розтину та не могла здійснювати догляд за дитиною. Обвинувачений за місцем проживання характеризується позитивно та є єдиним годувальником в родині.

Крім визнання обвинуваченимсвоєї вини у вчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ст.336КК України, його вина підтверджується показаннями свідків, та іншими доказами, дослідженими під час судового розгляду кримінального провадження.

Так, допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_8 , начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 вказав, що ОСОБА_7 проходив військово-лікарську комісію при територіальному центру комплектування та був визнаний придатним до військової служби. Йому було вручено бойову повістку та роз`яснено наслідки неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . 07 грудня 2023р. ОСОБА_7 на збірний пункт ІНФОРМАЦІЯ_4 для призову на військову службу під час мобілізації, в період дії воєнного стану та відправки до військової частни у складі команди солдата запасу не з`явився. Після цього працівниками ТЦК було повідомлено про ухилення ОСОБА_7 органи поліції.

Свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні пояснив, що являється працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 та 07 грудня 2023року перебував у наряді. ОСОБА_7 був у списках осіб, які мали з`явитися до ТЦК, однак на визначену дату не прийшов.

Свідок ОСОБА_10 , голова ВЛК у судовому засіданні зазначила, що обвинувачений ОСОБА_7 29 листопада 2023 року пройшов військово-лікарську комісію та був визнаний таким, що придатний до військової служби. Після чого, секретар комісії підготувала довідку про проходження ВЛК та передала до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Свідок ОСОБА_11 у судовому засіданні вказала, що являється дружиною обвинуваченого з яким виховують двох малолітніх дітей. Після народження другої дитини, вона мала проблеми зі здоров`ям, тому потребувала сторонньої допомоги. Чоловік їй допомагав та доглядав за дітьми. Вказала, що сім`я проживає за рахунок заробітків чоловіка, які мають мінливий характер.

Окрім повного визнання провини ОСОБА_7 та показів свідків, факт вчинення обвинуваченим інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується також дослідженими, згідно вимог ст. 358 КПК України, у судовому засіданні письмовими доказами:

-повідомленням про кримінальне правопорушення за №125 від 11.01.2024р.;

-витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.01.2024р., з якого вбачається, що 12.01.2024р. до відділення поліції №1 (м. Снятин) Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області поступили матеріали з ІНФОРМАЦІЯ_3 про те, що військовозобов`язаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройшовши військово-лікарську комісію та будучи визнаним придатним до військової частини, такимчином ухиляється від проходження військової служби за мобілізацією;

-довідкою військово-лікарської комісії від 29.11.2023р., відповідно до якої ОСОБА_7 , 1992 р.нар. здоровий та придатний до військової служби.

-розпискою ОСОБА_7 про отримання повістки про явку на 29.11.2023р.

-письмовою заявою ОСОБА_7 від 29.11.2023р., згідно якої останній відмовляється від призову за мобілізацією на військову службу, у зв`язку зі станом здоров`я;

-розпискою ОСОБА_7 про отримання повістки про явку на 07.12.2023р.

-рапортом чергового ІНФОРМАЦІЯ_3 , згідно якого ОСОБА_7 , 1992 р.нар. 07 грудня 2023 року не прибув на відправку до в/ч НОМЕР_1 ;

-повідомленням начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_12 від 31.01.2024р., що військовозобов`язаний ОСОБА_7 , 1992 р.нар., житель с. Пороги Богородчанського району, був призначений в команду НОМЕР_1 на 07.12.2023р.. Відправка даної команди не була здійсненв у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 , будучи єдиним членом цієї команди, на зібраний пункт не з`явився, а замінити його іншим призовником не представилося можливим. Відправка команди НОМЕР_1 на іншу дату не переносилась і ОСОБА_7 в ІНФОРМАЦІЯ_6 після 07.12.2023р. і по даний час з`являвся.

Відповідно до ст. 94 КПК України, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Згідно з приписами ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд, оцінивши здобуті у судовому засіданні докази, визнає їх, відповідно до ст.ст. 85,86 КПК України, належними та допустимими, оскільки вони зібрані у порядку ст. 93 КПК України, тому суд покладає їх в обгрунтування вироку.

Надані стороною обвинувачення докази доводять поза розумним сумнівом, що ОСОБА_7 вчинив умисні дії, які виразилися в ухиленні від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_7 заст. 336 КК Українияк ухилення від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Відповідно дост.12 КК України кримінальне правопорушенняза ст. 336 КК України, яке вчинив обвинувачений ОСОБА_7 є нетяжким злочином.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_7 у відповідності дост.65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті Особливої частини цьогоКодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення , відповідно до положень Загальної частини цьогоКодексу, враховуючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, обставини вчинення такого правопорушення, його тяжкість, ступінь здійснення злочинних намірів, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також враховує роз`яснення, які містяться у Постанові Пленуму ВСУ №7від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» і виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

До пом`якшуючих покарання обставин обвинуваченого ОСОБА_7 суд відносить щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких сімейних обставин.

Обставини, які обтяжують покарання, відповідно дост. 67 КК України, відсутні.

Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на облікув психоневрологічномута наркологічномукабінетах неперебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей.

В досудовій доповіді орган пробації зазначив, що вивченням особи обвинуваченого встановлено середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, ризик його небезпеки для суспільства оцінюється як середній, відтак орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_7 можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення та той факт, що на території України введений воєнний стан, а тому дана категорія кримінальних правопорушень викликає значний суспільний резонанс, у зв`язку з чим призначене судом покарання із застосуваннямст.75 КК Українине сприятиме його меті - виправленню та запобіганню вчинення нових кримінальних правопорушень, як самим обвинуваченим, так і іншими особами, що повністю узгоджується з Постановою колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 05.02.2024 року у справі № 625/67/23 (провадження № № 51-4983 км 23).

Аналогічна позиція також викладена у Постанові колегії суддів Третьої судової палати ККС ВС від 15.11.2023 року у справі № 641/1067/23 (провадження № 51-5308км23), у якій зазначено, що з урахуванням ситуації, яка наразі склалася в країні збройною агресією РФ та конституційним обов`язком кожного громадянина по захисту Батьківщини, вчинений військовозобов`язаним умисний нетяжкий злочин представляє значну суспільну небезпечність, тому звільнення останнього від відбування призначеного покарання з випробуванням створює в очах громадян та суспільства в цілому негативне враження безладдя та безкарності, тим паче під час введеного на всій території України воєнного стану та мобілізації.

Беручи до уваги встановлені у цій справі обставини, наявність пом`якшуючих покарання обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, його позитивну характеристику, сталі соціальні зв`язки та життєві орієнтири, суд приходить до висновку про можливість призначення йому покарання із застосуванням вимог ч.1 ст. 69 КК України, а саме призначити основне покарання у виді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ст. 336 КК України.

На думку суду таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів, а також цілком відповідати тяжкості вчиненого злочину, особі винного та відповідатиме меті визначеній у ст. 50 КК України.

Керуючись ст. ст.371,373-374 Кримінального процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогост. 336 КК Українита призначити покарання,із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік.

Строк відбування покарання ОСОБА_7 за даним вироком рахувати з моменту приведення його до виконання.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через Снятинський районний суд у строк 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий ОСОБА_13