Рішення № 132748776, 12.12.2025, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/1364/25

Провадження №2-678-543/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2025 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого - судді Лазаренка А. В.,

за участю секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

представника позивача адвоката Киричука С. В.,

представник третьої особи Пасічник О. С.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав, третя особа: Меджибізька селищна рада як орган опіки та піклування,

встановив:

29 серпня 2025 року до суду надійшла позовна заява про позбавлення батьківських прав, в обґрунтування якої позивач зазначає, що він має сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з яким проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати сина ОСОБА_2 у 2019 році залишила його із сином і з того часу з ними не проживає та жодного разу не відвідала сина. Їхній син перебуває лише на утримані батька. Відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітнього сина, не піклується про свою дитину, не цікавиться його розвитком та навчанням, його життям, фінансово не допомагає, ігнорує потреби дитини, не забезпечує його необхідним харчуванням, медичним доглядом, відсутнє спілкування з дитиною.

25 жовтня 2019 року Летичівською районною державною адміністрацією Хмельницької області було видано розпорядження №209/2019-р, яким визначено місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , разом із його батьком ОСОБА_4 .

12 серпня 2020 року Летичівським районним судом Хмельницької області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 .

Однак відповідачкавсе одноухиляється відсвоїх обов`язківщодо утриманнясвого сината аліментівне сплачує.Він неодноразово звертався до виконавчої служби та до поліції щодо вжиття необхідних заходів до боржника - ОСОБА_5 . Працівниками поліції було проведено перевірку щодо ОСОБА_2 , яка після розлучення не виплачує аліменти та не займається вихованням дитини, під час якої встановлено, що будучи мамою дитини ОСОБА_3 , в добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання не надає з 01 жовтня 2019 року. Станом на 01 березня 2023 року загальний розмір утвореної заборгованості по аліментам становить 94 162, 00 грн.

29 серпня 2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області відкрито загальне позовне провадження у справі.

07 листопада 2025 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, пояснив, що син проживає разом з батьком. Дитина повністю перебуває на його утриманні, відповідачка з сином не спілкується, коштів не надає, аліментів не сплачує.

Відповідачка ОСОБА_2 , будучи неодноразово та належним чином повідомленою про дату, час та місце проведення судового засідання, також в порядку ч.11 ст.128 ЦПК України, через офіційний веб-сайт судової влади України Летичівського районного суду Хмельницької області, а також шляхом направлення рекомендованих повісток з повідомленням про їх вручення, як у підготовчі так і у судові засівання не з`явилась, відзив на позовну заяву до суду не подавала, про причини неявки суд не повідомила, будь-яких клопотань від неї до суду не надходило.

Представник третьої особи Пасічник О. С. проти задоволення позову не заперечують.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 51 Конституції України кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї (ч. 1). Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття (ч. 2). Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3).

У Законі України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8). Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ст. 11). Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12).

В ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою (ч. 1). Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу (ч. 2).

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини (ч. 1). Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (ч. 2). Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя (ч. 3). Батьки зобов`язані поважати дитину (ч. 4). Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї (ч. 5).

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини (ч. 1). Батьки мають право залучати до виховання дитини інших осіб, передавати її на виховання фізичним та юридичним особам (ч. 2). Батьки мають право обирати форми та методи виховання, крім тих, які суперечать закону, моральним засадам суспільства (ч. 3).

У п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти.

В силу ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» від 30 березня 2007 року (далі - Постанова) роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

У абз. 2 п. 16 Постанови вказано, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 18 грудня 2008 року по справі «Савіни проти України» наголошував, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав і основних свобод людини у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з`ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.

У частині 2 ст. 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, вказано: «Держави-учасники зобов`язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обов`язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Також, суд приймає до уваги те, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Крім цього вирішуючи даний спір, суд враховує позицію Великої Палати Верховного Суду, висловлену у справі № 402/428/16-ц від 17 жовтня 2018 року, яка зводиться до такого.

Ухвалюючи рішення у справі «М.С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява №2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09).

Згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане Ярославською сільською радою Летичівського району Хмельницької області 26 грудня 2012 року, ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 . Його батьками записані сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Як вбачаєтьсяз Витягів№ 2024/015094155та 2024/015094406від 19грудня 2024року з Реєстру територіальної громади, ОСОБА_1 зареєстрований разом з сином ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Розпорядженням Летичівської районної державної адміністрацієї Хмельницької області було видано розпорядження №209/2019-р від 25 жовтня 2019 року з метою захисту прав та законних інтересів дитини було визначено місце проживання малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом із його батьком ОСОБА_1 (паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 , виданий Летичівським РВ УМВС України в Хмельницькій області 12 травня 2004року), який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

12 серпня 2020 року Летичівським районним судом Хмельницької області було видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі % заробітку (доходу) боржника, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 14 липня 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

15 вересня 2020 року на підставі вказаного судового наказу від 12 серпня 2020 року відкрито виконавче провадження ВП №63039656.

Згідно повідомлення Летичівського районного відділу державної виконавчої служби від 23 березня 2021 року, станом на вказану дату у ОСОБА_2 наявна заборгованість зі сплати аліментів, сукупний розмір якої згідно розрахунку від 23 березня 2021 року за період з 14.07.2020 по 01.03.2021 становить 18862.54 гривня (UAH), що сукупно перевищує суму відповідних платежів за три місяці. Відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 5 розділу XVI Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, відомості про ОСОБА_2 внесено до Єдиного реєстру боржників.

Листом №1541/121/119/118/01-2023 від 06 квітня 2023 року Відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області повідомлено ОСОБА_1 , що в ході проведення перевірки вживались заходи щодо встановлення місця знаходження його колишньої дружини, проте встановити місцезнаходження останньої не було можливо.

Згідно довідки Відділення поліції №2 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області від 05 квітня 2023 року про результати перевірки за зверненням ОСОБА_1 , зареєстрованого в ЄО № 1353 від 04 квітня 2023 року, прведеною перевіркою встановлено, що відповідно до рішення Хмельницького РВ ДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Хмельницький), будучи мамою дитини гр. ОСОБА_3 , в добровільному порядку матеріальної допомоги на її утримання не надає з 01.10.2019. Хоча відповідно до ст. 180 СК України зобов`язаний таку допомогу надавати. Станом на 01.03.2023 загальний розмір утвореної заборгованості по аліментам згідно виконавчого листа ВП № 63039656 від 05.01.2022 становить 94162.00 грн. Опитати по даному факту ОСОБА_2 , не було можливе, оскільки місце знаходження її нікому не відоме і також мешканці вище вказаного села її не знають, про дану особу чують вперше від працівника поліції.

Згідно довідки №397,яка видана Меджибіжзькою селищною радою 26 листопада 2024 року, в тім, що громадянин ОСОБА_1 дійсно проживає за адресою АДРЕСА_1 , на його повному утримані знаходиться неповнолітній син - ОСОБА_3 .

Як вбачається з Характеристика ОСОБА_3 2012 року народження, учня 6-Б класу, наданої директором Меджибізького ліцею, тато та бабуся приділяють належну увагу вихованню сина. Постійно цікавляться його навчанням та поведінкою, відвідують класні та батьківські збори.

Згідно Довідки № 1572, виданої Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги Меджибізької селищної ради» 19 листопада 2024 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , житель АДРЕСА_1 - батько малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дісно цікавиться станом здоров`я своєї дитини і саме батько здійснює звернення до лікаря з питань надання медичної допомоги з дотриманням всіх рекомендацій лікарів.

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї №402 від 29 листопада 2024 року, який виданий Меджибіжською селищною радою, в складі комісії, підтверджується проведення обстеження матеріально-побутових умов проживання - ОСОБА_1 . При обстежені було встановлено те, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 дійсно зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , разом з ним проживає його малолітній син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який знаходиться повністю на його утримані. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - залишила сина та чоловіка ще в червні місяця 2020році і по даний час не відомо місце її перебування. За даний період часу ні разу не виявила інтерес поцікавитися як живе її син. ОСОБА_1 чудовий батько, багато працює, але завжди знаходить час для сина.

Відповідно додовідки-характеристики№13від 17січня 2025року,яка виданаМеджибізькою селищноюрадою Хмельницькогорайону Хмельницькоїобласті, ОСОБА_1 , уродженець с.Ярославка Летичівського району Хмельницької області, проживає на території Меджибізької ТТ АДРЕСА_2 . Освіта середня. За час проживання на території Меджибізької ТГ с. ОСОБА_6 зарекомендував себе тільки з позитивної сторони. Добросовісний, уважний, дружелюбний, ввічливий, старанний, відповідальний, врівноважений, завжди користується авторитетом серед односельців. Із сусідами перебуває в дружніх стосунках, є гарним зразком для молодшого покоління, поважає старших, завжди готовий прийти на допомогу. Сам виховує єдиного сина - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Жодних порушень скоєних гр. ОСОБА_1 на території Меджибізької селищної ради с.Ярославка не спостерігалось.

Згідно актів обстеження умов проживання від 17 липня 2024 року та 22 жовтня 2025 року, які були здійснені службою у справах дітей, ОСОБА_1 в повному обсязі забезпечує свого сина усім необхідним для проживання, виховання та розвитку дитини. Крім того вихованням та утриманням сина займається лише батько - ОСОБА_1 . Під час проведення обстеження також було встановлено, що ОСОБА_2 - мати сина, вже більше шести років з нами не проживає, не цікавиться життям та розвитком дитини, не надає ніякої допомоги та не приймає участі у житті дитини.

Згідно відповіді КПП «Летичівської багатопрофільної лікарні», ОСОБА_2 перебуває на «Д» обліку в наркологічному кабінеті КНП «Летичівська БЛ» з 25.11.2016 р. В період з 2016-2018 року громадянка ОСОБА_2 знаходилася на стаціонарному лікуванні, з 20.10.2016 по 03.11.201 року та з 14.01.2018р. по 29.01.2018 року в Хмельницькому обласному наркологічному диспансері з діагнозом: психічні та поведінкові розлади в наслідок вживання алкоголю, синдром залежності.

Так, висновком виконавчого комітету Меджибізької селищної ради як органу опіки та піклування № 7 від 24 жовтня 2025 року, підтверджується доцільність у судовому порядку, вирішення питання щодо позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як встановлено, мати дитини ОСОБА_2 протягом тривалого часу повністю самоусунулася від виконання батьківських обов`язків, а саме: з сином не спілкується, відтак не проявляє батьківської турботи щодо нього, не піклується про фізичний розвиток дитини, не цікавиться здоров`ям, не приймає участі в його матеріальному забезпеченні.

Оцінюючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачем доведено факт ухилення ОСОБА_2 від виконання своїх батьківських обов`язків, а тому позовні вимоги про позбавлення відповідача батьківських прав підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У позовній заяві позивач зазначив, що судові витрати він залишає за собою. Враховуючи засаду (принцип) диспозитивності цивільного судочинства (ст. 13 ЦПК України), суд вважає, що судові витрати необхідно покласти на позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України, рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили суд надсилає органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст.150, 164-166, 180-182, 191, 193 СК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 141, 200, 206, 223, 247, 258, 264, 265, 280, 281, 354, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в с.Ярославка, Хмельницького (Летичівського) району, Хмельницької області.

Судовий збір залишити за позивачем.

Копію даного рішення після набрання ним законної сили направити органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини - до Летичівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Хмельницькому районі Хмельницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 12 грудня 2025 року.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

ПОЗИВАЧ: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживає: АДРЕСА_3 , відсутній електронний кабінет

ВІДПОВІДАЧ ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована: АДРЕСА_3 , відсутній електронний кабінет

ТРЕТЯ ОСОБА: Меджибізька селищна рада Хмельницького району Хмельницької області, місцезнаходження: вул. Святотроїцька, 5, селище Меджибіж Хмельницького району Хмельницької області, поштовий індекс 31530, код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 04404556, наявний зареєстрований Електронний кабінет

Суддя: підпис А.В.Лазаренко

Суддя: А.В.Лазаренко