Рішення № 132743322, 05.12.2025, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2025 р. м. УжгородСправа № 907/255/25

Суддя Господарського суду Закарпатської області Ремецькі О.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Сінкіна Е.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Міністерства оборони України, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД", Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Батрадь

за участі Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на стороні позивача - Міністерства оборони України

про стягнення 4.169.053,37 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог)

За участі: згідно з протоколом судового засідання

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

На розгляд Господарського суду Закарпатської області надійшла позовна заява Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД", про стягнення 2 881 500,00 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Клопотання Міністерства оборони України про розгляд справи у закритому судовому засіданні задоволено. Розгляд справи № 907/255/25 прийнято здійснювати у закритому судовому засіданні. Підготовче засідання у справі №907/255/25 призначено на 09 квітня 2025 р.

Вказана ухвала суду від 17.03.2025 р. була надіслана відповідачу та як вбачається з довідки про доставку електронного листа отримана відповідачем 18.03.2025 р.

01.04.2025 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД" надійшло клопотання (вх. №02.3.1-02/3098/24) про продовження процесуального строку для подання відзиву.

Ухвалою суду від 02.04.2025 задоволено клопотання представника ТзОВ НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД" (надійшло 01.04.2025 р. вх. №02.3.1-02/3098/24) про продовження процесуального строку.

31.03.2025 року від відповідача надійшла заява про вступ у справу як представника Мельниченко Руслана Володимировича.

Станом на дату слухання справи 09.04.2025 від Міністерства оборони України надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату та про розгляд без участі представника.

Ухвалою суду від 09.04.25 відкладено підготовче засідання на 01.05.2025.

11.04.2025 відповідачем подано суду відзив на позов, у якому просить розгляд справи здійснювати у закритому судовому засіданні з огляду на підстави та предмет позову, який пов`язаний з номенклатурою, строками та обсягами озброєння, що постачається для потреб оборони держави в умовах збройної агресії російської федерації проти України. Також, відповідач до відзиву приєднав клопотання від 11.04.2025 про опитування учасників справи у порядку вимог ст. 90 ГПК України.

30.04.2025 заступником керівника Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону подано суду заяву про вступ у справу.

30.04.2025 позивачем подано суду додаткові письмові пояснення по суті спору, а також заяву про збільшення позовних вимог.

За результатами проведеного судового засідання судом задоволено заяву прокурора про участь у справі, а також задоволено клопотання відповідача про проведення опитування, про що постановлено відповідні ухвали суду. Прийнято до розгляду заяву про збільшення розміру позовних вимог, з одночасним визначенням нової ціни позову 3.957.052,47 грн.

28.05.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду до суду надійшло клопотання відповідача- Науково-виробничої фірми «МС АВІА -ГРЕЙД» (вх.№02.3.1-02/5171/25 від 28.05.2025) про зупинення провадження у справі та відзив на позовну заяву, а також письмові заперечення по суті заяви позивача щодо збільшення розміру позовних вимог. Також дане заперечення містить письмово викладену позицію відповідача стосовно підставності та обгрунтованості заявлених позовних вимог з урахуванням вимог чинного законодавства.

29.05.2025 р. через систему «Електронний суд» до суду надійшли письмові пояснення прокурора.

В засіданні суду постановлено та проголошено ухвалу про повернення клопотання відповідача- Науково-виробничої фірми «МС АВІА -ГРЕЙД» (вх.№02.3.1-02/5171/25 від 28.05.2025) про зупинення провадження без розгляду.

Ухвалою суду від 29.05.2025 відкладено підготовче засідання у справі на 17.07.2025.

11.06.2025 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про зупинення провадження у справі вирішення спору у межах справи №910/6645/25.

20.06.2025 до суду надійшла заява Міністерства оборони України про збільшення розміру заявлених позовних вимог в частині нарахування пені та штрафних санкцій.

16.07.2025 до суду надійшло клопотання позивача про долучення до матеріалів справи копію запиту представника Міноборони від 28.05.2025 та відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 від 14.07.2025.

16.07.2025 позивачем також подано клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з неможливістю забезпечити явку свого повноважного представника з мотивів, наведених у ньому.

16.07.2025 прокурором також подано клопотання аналогічного змісту.

Ухвалою суду від 17.07.2025 задоволено заяву позивача ро збільшення заявлених позовних вимог, відкладено підготовче засідання у справі та розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на 13.08.2025.

11.08.2025 до суду надійшла письмово викладена позиція позивача по суті клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, згідно якої позивач заперечу стосовно його задоволення у повному обсязі.

Прокурором подано суду клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі з мотивів, наведених у ньому.

Ухвалою суду від 13.08.2025 відкладено підготовче засідання та розгляд клопотання відповідача про зупинення провадження у справі на 11.09.2025.

08.09.2025 позивачем подано суду клопотання про долучення до матеріалів справи копії позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД" з додатками, яка предметом розгляду справи №910/6645/25.

Ухвалою суду від 11.09.2025 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Розгляд справи по суті призначено на 16.10.2025 р.

16.10.2025 р. в засіданні суду оголошено перерву до 20.11.2025 р.

20.11.2025 р. в засіданні суду оголошено перерву до 05.12.2025 р.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між Міністерством оборони України, як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ МС АВІА-ГРЕЙД», як постачальником було укладено Договір про постачання товарів за державні кошти від 27.06.2024 № 370/3/5/6/2/37 на загальну суму з урахуванням усіх додаткових угод 25 500 000,00 грн. У відповідності до умов якого Постачальник зобов`язується здійснити виготовлення та постачання Замовникові товару спеціального призначення, а саме: система парашутна рятувальна керована Р-4МСБ (із страхуючим приладом), система парашутна рятувальна керована ПН-58МСБ (із страхуючим приладом) (34730000-3: частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів) (далі Товар) у асортименті, кількості за цінами та в строки, які зазначені в Специфікації постачання Товару (далі Специфікація), що додається до Договору (додаток №1), а замовник зобов`язується прийняти і оплатити Товар. Відповідно до пункту 5.1 Договору термін постачання Товару здійснюється відповідно до Специфікації (Додаток №1) у термін до « 30» листопада 2024 року.

За доводами позивача, виконавець порушив термін та невчасно поставив товари спеціального призначення, а саме : система парашутна рятувальна керована Р-4МСБ (із страхуючим приладом) у кількості 50 одиниць та система парашутна рятувальна керована ПН-58МСБ (із страхуючим приладом у кількості 25 одиниць на загальну суму 25 500 000, 00 грн.

У зв`язку з чим, позивач з посиланням на пункт 7.2 Договору, яким регламентовано нарахування пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань, вважає що наявні підстави для стягнення з відповідача суми 4.169.053,37 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог), що включає 2 384 053,37 грн пені та 1 785 000,00 грн штрафу.

Щодо твердження відповідача, що про об`єктивну неможливості виконати Договір, позивач зазначає наступне.

Згідно цих Технічних вимог, Постачальник повинен поставити Товар, а саме: парашути рятувальні С-4У (або її аналоги) в комплектів зі страхуючим парашутним приладом та парашути рятувальні ПН-58 серії 3 (або його аналоги) в комплекті зі страхуючим парашутним приладом. У разі закупівлі Товару які є аналогами зазначених вище рятувальних парашутів, то їх технічні характеристики не мають бути гіршими ніж у вищезазначених, або ж ті, які визначені в наказі Міністерства оборони України про прийняття відповідних зразків Товару на постачання. Якість Товару повинна відповідати технічним умовам підприємства-виробника, та повинна бути засвідчена відмітками відділу технічного контролю підприємства-виробника та посадовими особами відповідного військового представництва в належно оформленій документації на Товар. Товар, а саме : парашути рятувальні С-4У (або її аналоги) в комплектів зі страхуючим парашутним приладом та парашути рятувальні ПН-58 серії 3 (або його аналоги) в комплекті зі страхуючим парашутним приладом постачається Замовнику упакованим в штатній тарі з такими показниками: категорія технічної придатності -1 (перша); рік виготовлення - не раніше 2024 року. Термін поставки Товару - до 30.11.2024 включно.

Позиція прокурора.

Прокурор позовні вимоги підтримує та просить задовільнити. В обґрунтування чого вказує на те, що Відповідачем належним чином зобов`язання за Договором №370/3/5/6/2/37 від 27.06.2024 виконані не були, передбачений умовами договору товар своєчасно виготовлено та поставлено не було, що перекладає на Міноборони всі негативні наслідки від затримки виготовлення та поставки товару оборонного призначення.

Зауважує, що укладаючи Договір, сторони діяли на власний розсуд. У разі незгоди з умовами Договору чи неузгодження окремих умов Скаржник мав право не укладати Договір з Позивачем.

Вважає, що Відповідачем не надано жодних належних і допустимих доказів, якими б було спростовано доводи, які викладені у позовній заяві та інших заявах по суті справи. Ураховуючи наведене, позовні вимоги Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА «MC АВІА-ГРЕЙД» про стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 957 052,47 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Позиція відповідача

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД", Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Батрадь, щодо задоволення позову заперечує.

Зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД», яке є Постачальником за вказаним Договором, є виконавцем державного контракту (договору) з оборонних закупівель. Пункт 4 статті 17 Закону №4196-IX від 09.01.2025 передбачає, що положення абзацу третього частини другої статті 231 Господарського кодексу України в частині стягнення штрафу в розмірі 7 відсотків вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання зобов`язання, не застосовується до виконавців державних контрактів (договорів) з оборонних закупівель, які виконуються у період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та не завершені на день набрання чинності цим Законом.

Зауважує, що враховуючи п.4 ст.17 Закону України №4196-IX від 09.01.2025 та те, що Товариство з обмеженою відповідальністю НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» є виконавцем державного договору з оборонних закупівель, а саме Договору №370/3/5/6/2/37 про постачання товарів за державні кошти від 27.06.2024, який не був завершений станом на 28.02.2025, то штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого Товару за прострочення виконання зобов`язання понад 30 днів, передбачений п.7.2 Договору, не має застосовуватись до Відповідача.

Відповідно до умов пункту 8.2 Договору, Постачальник листом від 04.10.2024р. вих. №1331/2повідомив Замовника про настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), що впливають на виконання його зобов`язань за Договором в термін до 30.11.2024р. в наслідок здійсненого в ніч проти 29.09.2024р. повітряними силами російської федерації, масованого обстрілу керованими авіаційними бомбами м. Запоріжжя, через що виробничі потужності, які орендуються Постачальником для виконання Договору, зазнали пошкоджень та руйнувань (Додаток № 5).Відповідний сертифікат, що засвідчував факт існування форс-мажорних обставин, був наданий Постачальником Замовнику пізніше.

Під час здійснення заходів контролю якості першої партії Товару, яка складалася з СПР «ПН-58МСБ» в кількості 6 комплектів, та СПР «Р-4МСБ» в кількості 8 комплектів, представниками 621 ВП МО України було відмовлено у прийняті першої партії, у зв`язку з тим, що страхуючі прилади, якими комплектуються СПР «Р-4МСБ» та СПР «ПН-58МСБ» є новими, але випуску 2021 року, а згідно умов пункту 1.5 Договору - Товар, що постачається за Договором, повинен бути новим, виготовленим не раніше 2024 року.

Крім іншого зауважує, що з комплектацією виробу страхуючими приладами ППК-У-240А (для СПР Р-4МСБ) та ППК-У-165А (для СПР ПН-58МСБ) Замовник, на момент укладання Договору, був обізнаний. Водночас під час здійснення заходів контролю якості першої партії Товару, а саме СПР «ПН-58МСБ`в кількості 6 комплектів та СПР «Р-4МСБ» в кількості 8 комплектів, що були укомплектовані страхуючими приладами ППК-У-240А та ППК-У-165А відповідно, Замовником було відмовлено у прийняті першої партії, про що зазначалось на ст.7 цього відзиву.

З огляду на вищевикладене, можна зробити висновок, що поставити Товар за Договором, а саме СПР ПН-58МСБ (із страхуючим приладом) та СПР Р-4МСБ (із страхуючим приладом), який би відповідав п.1.5 Договору, тобто був виготовленим не раніше 2024 року, і водночас п. 2.1 Договору, а саме технічним умовам ТУ У 13.9-37359102-085:2023 (номенклатурний номер НАТО 1670-61-016- 7477), ТУ У 13.9-37359102-084:2023 (номенклатурний номер НАТО 1670-61-016-7476), вимогам наказу Міністерства оборони України від 03.05.2024 №283/нм, характеристикам та стандартам, що діють в Україні на даний тип товару, є неможливим.

Обставини виключають можливість поставки Товару також і з огляду на те, що в Україні діє обмеження імпорту товарів походженням з російської федерації/ республіки білорусь відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 року №157 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування». Зазначене на думку відповідача свідчить про усвідомлене створення для Відповідача невигідних та явно програшних умов, що може стверджувати про намір безпідставно стягнути штрафні санкції незалежно від обставин, що суперечить принципу добросовісності та справедливості, передбаченому ст.3 ЦК України, у виконанні договірних зобов`язань.

Відтак, після закінчення строку поставки Товару за Договором, було внесено зміни до найменування такого Товару, проте строк поставки такого Товару змінено не було. За таких обставин Відповідач не поставив і об`єктивно не міг поставити Товар, специфікація якого було остаточно узгоджено сторонами 26.03.2025 (Додаткова угода №4 до Договору), та водночас дотриматись строків виконання своїх зобов`язань за Договором, що, серед іншого, полягають у поставці такого Товару до 30.11.2024.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Між Міністерством оборони України (далі Позивач, Замовник, Міноборони) та Товариством з обмеженою відповідальністю НВФ МС АВІА-ГРЕЙД (далі Відповідач, Постачальник) було укладено Договір про постачання товарів за державні кошти від 27.06.2024 № 370/3/5/6/2/37 (далі Договір) на загальну суму з урахуванням усіх додаткових угод 25 500 000,00 грн.

У відповідності до п. 1.1 Договору Постачальник зобов`язується здійснити виготовлення та постачання Замовникові товару спеціального призначення, а саме: система парашутна рятувальна керована «Р-4МСБ» (із страхуючим приладом), система парашутна рятувальна керована «ПН-58МСБ» (із страхуючим приладом) (34730000-3: частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів) (далі - Товар) у асортименті, кількості, за цінами та в строки, які зазначені в Специфікації постачання Товару (далі - Специфікація), що додається до Договору (додаток №1), а Замовник зобов`язується прийняти і оплатити Товар.

Підставою для укладення Договору є Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2023 Про введення воєнного стану в Україні (зі змінами), постанова Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (зі змінами), Перелік та обсягів товарів, робіт і послуг на закуплю військовотехнічного майна в інтересах Збройних Сил України на 2024 рік, затвердженого Міністром оборони України від 13.02.2024 № 525/дск (зі змінами), протокол визначення переможця закупівлі товарів оборонного призначення від 13.06.2024 № 14209.

Обсяги закупівлі Товару можуть бути змінені (зменшені/збільшені) залежно від потреби та/або реального фінансування Замовника. У випадку змін обсягів закупівлі Сторонами укладається відповідна додаткова угода до цього Договору.

Якість, комплектність і експлуатаційна документація повинна відповідати технічній документації та нормативним документам, які зазначені у специфікації (п. 1.4 Договору).

Товар, що постачається за Договором, повинен бути новим, виготовленим не раніше 2024 року (п. 1.5 Договору).

Якість Товару повинна відповідати технічним умовам ТУ У 13.9-37359102-085:2023 (номенклатурний номер МАТО 1670-61-016-7477), ТУ У 13.9-37359102-084:2023 (номенклатурний номер НАТО 1670-61-016-7476), вимогам наказу Міністерства оборони України від 03.05.2024 Х°283/нм, характеристикам та стандартам, що діють в Україні на даний тип товару, а приймання повинно посвідчуватись у його паспортах відповідними штампами відділу технічного контролю Постачальника та НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України (далі - 621 ВП МО України) (п. 1.4 Договору).

Постачальник гарантує відповідність поставленого Товару умовам Договору, технічним умовам, конструкторській та технологічній документації, діючих у Постачальника і затверджених встановленим порядком.. Категорія технічної придатності - 1 (перша). Комплектація : згідно паспортів на Товар. Товар постачається в упаковці (тарі) підприємства-виробника (п. 2.3 Договору).

621 ВП МО України має право призупинити приймання Товару у разі невиконання Постачальником умов Договору щодо забезпечення якості постачання Товару та у випадках, зазначених у пункті 10.4 Положення про представництва (п. 2.9 Договору).

Ціна Договору становить 25 500 000 (двадцять п`ять мільйонів п`ятсот тисяч ) грн. 00 коп., у тому числі ПДВ (0%). Податок на додану вартість за нульовою ставкою становить 0 (нуль) гривень 00 копійок відповідно до норм статті 2 Закону України Про розвиток літакобудівної промисловості та пункту 4і підрозділу 2 Розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України. Оплата Товару здійснюється за рахунок коштів, призначених за КПКВ 2101020/7, КЕКВ 2260, код видатків 020. Ціна за одиницю Товару - відповідно до Специфікації (Додаток №1) до Договору (п. 3.1 Договору).

Джерело фінансування - кошти державного бюджету. Фінансування залежить від реального надходження коштів з бюджету. Сума зобов`язань за Договором підлягає коригуванню у разі зміни бюджетних призначень на відповідний рік та обсягу коштів, залучених Замовником з інших джерел, і оформлюється додатковою угодою зі складанням уточненого графіку постачання Товару та плану фінансування (п. 4.1 Договору).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.12.2019 № 1070 Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (зі змінами), за письмовим погодженням між Сторонами, відповідно до належним чином оформленого рішення заступника Міністра оборони України, Замовник має право здійснити попередню оплату у розмірі до 50% від ціни Договору на строк не більше, як на п ять місяців з дати перерахування коштів на рахунок Постачальника, але не пізніше строку поставки Товару вказаного в Специфікації (додаток №1). Попередня оплата за Договором буде здійснена шляхом спрямування бюджетних коштів Постачальнику на казначейський рахунок, відкритий на його ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому чиним законодавством України порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виключно з такого рахунку на цілі, визначені Договором, а саме буде використана на оплату покупних виробів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, сировини, матеріалів та палива, послуги виробничого характеру сторонніх підприємств, організацій, витрати на службові відрядження, оплату праці працівникам підприємства (основна та додаткова), сплату ЄСВ, оплату загальновиробничих та адміністративних витрат з можливістю перерозподілу витрат за вказаними статтями витрат, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів. У випадку перевищення суми перерахованої попередньої оплати над фактичними витратами Постачальника, останній у термін до 7-ми календарних днів з дати затвердження Протоколу погодження ціни Товару (зразок - Додаток №4) зобов`язаний повернути Замовнику різницю. Постачальник не пізніше 1 (однієї) банківської доби, з дати отримання від Замовника попередньої оплати, листом із завіреною копією витягу з рахунку банку повідомляє Замовника про дату надходження та зарахування коштів. На підтвердження цільового використання отриманої попередньої оплати, Виконавець повинен надати Замовнику документи, зазначені у п. 4.9. Договору не пізніше строку постачання Товару зазначеного у Специфікації (Додаток 1 до Договору) (п. 4.2 Договору).

Розрахунки за поставлений Товар проводяться шляхом поетапної оплати Замовником поставленої партії Товару протягом 30 банківських днів після пред`явлення Постачальником рахунку на оплату Товару та документів, зазначених у п. 4.9 (за умови надходження бюджетних коштів на рахунки Замовника) (п. 4.4 Договору).

Замовник оплачує поставлений Товар за ціною, встановленою Сторонами та зафіксованою у протоколі погодження ціни на поставку Товару (Додаток 4 до Договору). Ціна Товару за Договором не може перевищувати ціну, вказану в пункті 3.1. Договору (п.п. 4.5, 4.6 Договору).

Постачання Товару здійснюється з дати підписання Договору Сторонами відповідно до Специфікації (Додаток №1) у термін до « 30» листопада 2024. Року (п. 5.1 Договору).

Датою виконання Постачальником зобов`язань щодо поставки Товару є дата оформлення в установленому порядку Акту приймання-передачі військового майна (п. 5.7 Договору).

В обґрунтованих випадках, передбаченими розділом 8 цього Контракту, Сторони мають право коригувати строк поставки і приймання Товару не пізніше ніж за 14 (чотирнадцять) календарних днів до строку поставки, визначеного Специфікацією шляхом внесення змін до цього Контакту на підставі письмового звернення Постачальника (п. 5.8 Договору).

Сторони беруть на себе зобов`язання неухильно виконувати всі умови цього Договору. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України (п .7.1 Договору).

Види порушень та санкції за них, що встановлюються Договором: за порушення умов зобов`язання щодо якості Товару, передбачених цим Договором, стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісного (некомплектного) Товару, передбачений цим Договором, у разі усунення недоліків протягом 30 (тридцять) днів штраф не застосовується;

за порушення строків виконання зобов`язання, зазначених у Специфікації, з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 (одна десята) відсотка вартості Товару, з яких допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення до дати підписання Акту приймання-передачі військового майна, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого Товару;

за необгрунтовану відмову від виконання зобов`язань щодо постачання Товару з Постачальник стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості непоставленого Товару;

за порушення строку постачання Товару, за умови здійснення Замовником попередньої оплати, Постачальник зобов`язаний відповідно до частини третьої статті 693 Цивільного кодексу України сплатити на користь Замовника відсотки за користування коштами попередньої оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, до дня підписання Акт приймання-передачі військового майна (п. 7.2 Договору).

Відповідно до положень статті 232 Господарського Кодексу України, Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через 1 (один) рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 7.5 Договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею Сторін і безпосередньо вплинули на виконання умов Договору (аварія, катастрофа, стихійне лихо, тощо) пропорційно періоду, підтвердженого відповідним сертифікатом. З дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин поновлюється відповідальність за невиконання (часткове чи повне) або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором (п. 8.1 Договору).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили повинна, не пізніше ніж протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту виникнення, повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону.

У разі не повідомлення у строк, який визначений у першому абзаці цього пункту у письмовій формі іншої Сторони про настання обставин непереборної сили вона позбавляється права посилатися на ці обставини та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього Договору, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами України (п. 8.2 Договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили є сертифікат, який видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами.

Сертифікат має бути наданий іншій Стороні не пізніше ніж через 30 (тридцять) днів після закінчення терміну постачання Товару вказаного в Специфікації (додаток №1).

У разі не надання сертифікату у строк, який визначений у другому абзаці цього пункту Сторона позбавляється права посилатися на обставини непереборної сили та не звільняється від відповідальності, передбаченої розділом 7 цього Договору, навіть при наявності відповідного сертифікату, виданого Торгово-промисловою палатою України та/або регіональними торгово-промисловими палатами України.

Якщо обставини, зазначені у пункті 8.1 Контракту, будуть продовжуватися більше 30 календарних днів то кожна із Сторін має право в установленому порядку розірвати Договір повністю або частково (п. 8.3 Договору).

Продовження строку (терміну) виконання зобов`язань щодо надання Послуг, можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Договором, у разі, якщо вони змінилися настільки, що/якби Сторони могли це передбачити, вони не укладали б цей Договір, або уклали б його на інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими Сторони керувалися при укладенні Договору він може бути змінений або розірваний за згодою Сторін.

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за Договором унаслідок виникнення істотної зміни обставин, повинна не пізніше ніж протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це в письмовій формі іншу Сторону.

У разі не повідомлення у строк, який визначений у другому абзаці цього пункту, у письмовій формі іншої сторони про настання істотної зміни обставин, вона позбавляється права посилатися на ці обставини навіть при наявності відповідного документа про істотну зміну обставин, що видається Торгово-промисловою палатою України або регіональними торгово-промисловими палатами (п. 8.4 Договору).

Сторони усвідомлюють, що даний Договір укладається під час дії в Україні правового режиму воєнного стану, а тому сам факт дії воєнного стану в Україні не буде вважатись обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами), крім випадків настання конкретних подій/обставин (окупація території, де повинні надаватись Послуги, агресором, знищення безпосередньо виробничих площ Виконавця) під час дії правового режиму воєнного стану, що буде підтверджено документами, які видаються органами державної влади (п. 8.7 Договору).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його двома Сторонами і діє до « 31» грудня 2024 року, але в будь-якому випадку - до повного виконанням Сторонами зобов`язань по цьому Договором, з питань гарантійних зобов`язань до закінчення гарантійного терміну (п. 10.1 Договору).

Зміни до цього Договору оформлюються шляхом письмового укладання додаткової угоди до Договору, яка після підписання є невід`ємною частиною Договору (п. 11.2 Договору).

Відповідно до умов пункту 8.2 Договору, Постачальник листом від 04.10.2024р. вих. №1331/2 повідомив Замовника про настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), що впливають на виконання його зобов`язань за Договором в термін до 30.11.2024р. в наслідок здійсненого в ніч проти 29.09.2024р. повітряними силами російської федерації, масованого обстрілу керованими авіаційними бомбами м. Запоріжжя, через що виробничі потужності, які орендуються Постачальником для виконання Договору, зазнали пошкоджень та руйнувань. Відповідний сертифікат, що засвідчував факт існування форс-мажорних обставин, був наданий Постачальником Замовнику пізніше.

Під час здійснення заходів контролю якості першої партії Товару, яка складалася з СПР «ПН-58МСБ» в кількості 6 комплектів, та СПР «Р-4МСБ» в кількості 8 комплектів, представниками 621 ВП МО України було відмовлено у прийняті першої партії, у зв`язку з тим, що страхуючі прилади, якими комплектуються СПР «Р-4МСБ» та СПР «ПН-58МСБ» є новими, але випуску 2021 року, а згідно умов пункту 1.5 Договору - Товар, що постачається за Договором, повинен бути новим, виготовленим не раніше 2024 року.

Листом від 22.11.2024р. вих. №1788/1 Постачальник звернувся до Замовника та кінцевого споживача з пропозицією погодити відвантаження наявних до постачання страхуючих приладів 2021 року виготовлення з метою не допущення зриву строків постачання Товарів за Договором через відсутність можливості постачання вищезазначених страхуючих приладів 2024 року виготовлення у зв`язку з повномасштабним вторгненням збройних сил російської федерації.

Листом від 27.11.2024р. вих. № 1808/1 Постачальник повідомив Замовника про готовність поставити першу партію Товару в термін до 30.11.2024р., а саме СПР «ПН-58МСБ» в кількості 6 комплектів, та СПР «Р-4МСБ» в кількості 8 комплектів.

Замовник листом від 28.11.2024р. вих. №720/1/12600 (Додаток №10), посилаючись на пункт 1.5 Договору, відхилив пропозицію Постачальника, викладену в листі від 22.11.2024р. вих. №1788/1 повідомляючи, що відповідно до договору товар повинен бути новим, виготовленим не раніше 2024 р.

Листом від 29.11.2024 №1830/1 (Додаток № 11) Постачальник знову звернувся до Замовника, а також до кінцевого споживача з проханням розглянути та погодити питання приймання страхуючих приладів 2021 року виготовлення, а саме ППКУ-165А та ППК-У-240А, за Договором, з урахуванням року виготовлення БЕЗ змін умов Договору для унеможливлення у воєнний час зриву строківконтракту з комплектування парашутних рятувальних керованих систем до бойової техніки.

Командування армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗСУ, яке є кінцевим споживачем СПР «ПН-58МСБ» та СПР «Р-4МСБ», листом від 29.11.2024р. вих. №116/6/69078 у відповідь на вищезгаданий лист Постачальника від 29.11.2024 повідомило, що не заперечує про комплектування зазначених СПР страхуючими приладами виготовлення 2021 року.

30.11.2024 р. подав Заяву до Запорізької Торгово-промислової палати за вих. №1837/1 про засвідчення форсмажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/юридичних осіб за договірними зобов`язаннями за Договором, та 03.12.2024р. отримав Сертифікат.

№2300-24-2204 (вих. №03.3/917 від 03.12.2024 року), далі Сертифікат, яким підтверджується настання у Постачальника форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливлюють постачання Товару, згідно умов Договору в термін до 30.11.2024р. Про отримання Сертифікату Постачальник повідомив Замовника листом від 03.12.2024р. вих. №1858/1 (надіслана сканована копія Сертифікату), та листом від 04.12.2024р. вих. №1880/1 (надісланий оригінал Сертифікату).

Згідно висновку Запорізької Торгово-промислової палати, який наведений в Сертифікаті, період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для Постачальника за Договором: дата настання: 29.09.2024р.; дата закінчення: 15.11.2024р., тобто 48 (сорок вісім) календарних днів.

Крім іншого, вказаним листом 03.12.2024р. вих. №1858/1 Постачальник запропонував встановити термін постачання товару до 31.03.2025 р., а також продовжити строк дії договору до 31.12.2025 та оформити відповідну додаткову угоду.

На підставі листа постачальника 03.12.2024р. вих. №1858/1 , сертифікату №2300-24-2204 про форс мажорні обставини, виданого Запорізькою торгово промисловою палатою від 03.12.2024 № 03.3.914, сторони Постачальник та Замовник уклали Додаткову угоду №3 від 19.12.2024 року до Договору в якій зафіксували, що обсяги фінансування та бюджетні зобов`язання на 2024 рік, складають 0,00 грн. Обсяги фінансування та бюджетні зобов`язання на 2025 рік визначаються після затвердження кошторису на 2025 рік, відповідно Додатковою угодою до цього Договору. Крім того даною додатковою угодою продовжено строк дії договору до 31.12.2025 року, водночас термін поставки Товару продовжено не було.

У Листі від 09.12.2024 №1917/1 (Додаток №18) Постачальник пояснював, що страхуючі прилади ППК-У-165А та ППК-У-240А виготовлені в 2021 році, країна виробник російська федерація, ввезені в Україну до 24.02.2022 та відповідають: технічним умовам ТУ У 13.9-37359102-085:2023 (номенклатурний номер НАТО 1670-61-016-7477), ТУ У 13.9-37359102-084:2023 (номенклатурний номер НАТО 1670-61-016-7476), вимогам наказу Міністерства оборони України від 03.05.2024 №283/нм, характеристикам та стандартам, що діють в Україні на даний тип товару, у зв`язку з чим їх застосування для комплектування парашутних рятувальних керованих систем ПН-58МСБ та Р-4МСБ дозволяється діючим законодавством України.

У той же час, вимоги Замовника, викладені в його Листі від 28.11.2024, а саме щодо року виготовлення страхуючих приладів не раніше 2024 року, унеможливлюють на сьогоднішній день їх постачання в Україну через обмеження імпорту товарів з рф та рб з огляду на збройну агресію з боку російської федерації. Також Постачальник у цьому ж листі наголосив, що «Неможливість закупівлі зазначених страхуючих приладів ППК-У-165A та ППК-У-240А, які виготовлені не раніше 2024 року, призводить до необхідності пошуку аналогів європейського чи американського виробництва, внесення в ТУ та конструкторську документацію розробника відповідної заміни, що є в свою чергу є істотною зміною обставин, які впливають на можливість виконання Виконавцем своїх обов`язків за договором про постачання товарів за державні кошти від 27.06.2024р. №370/3/5/6/2/37».

В грудні 2024 Постачальник листом від 23.12.2024р. вих. № 2038/1 звернувся до Замовника з обґрунтованою пропозицією щодо розв`язання питання постачання СПР «ПН-58МСБ» та «Р-4МСБ» із страхуючими приладами виготовлення 2021 року. Постачальником у цьому ж Листі від 23.12.2024р. вих. № 2038/1 було запропоновано 2 варіанти: Оформити спільне рішення про те, що до сучасних парашутних систем (ПН-58МСБ і Р-4МСБ), які є предметом поставки за Договором, можна встановити страхуючі прилади старішого виробництва ті, які були зроблені до 24 лютого 2022 року, а саме 2021 року. Це можливо, оскільки парашути ПН-58МСБ і Р-4МСБ є покращеними версіями старих радянських моделей (ПН-58 і С-4У), які теж працювали з такими ж приладами (ППК-У-165А та ППК-У-240А відповідно). Більше того, страхуючі прилади 2021 року виробництва (ППК-У-165А та ППК-У-240А) повністю відповідають п.2.1 Договору. Разом з тим, зміст зазначеного в Спільному рішенні оформити додатковою угодою до Договору.

Оформити спільне рішення про те, що сучасні парашути (ПН-58МСБ і Р-4МСБ), які є предметом поставки за Договором, можна буде обладнати страхуючими приладами іноземного виробництва. Для цього треба доопрацювати самі СПР під особливості конструкції таких страхуючих приладів, внести відповідні зміни до конструкторської документації, Технічних умов, затвердити ці зміни у відповідності до авіаційного законодавства України, та провести випробування СПР з новими типами страхуючих приладів.

Водночас дозволити поставити Замовнику СПР ПН-58МСБ і Р-4МСБ без страхуючих приладів ППК-У-165А та ППК-У-240А, а доукомплектувати їх новими страхуючими приладами пізніше без зміни ціни Договору. При цьому до Специфікації постачання товару (Додаток №1 до Договору) буде додано новий підпункт "Страхуючий прилад" у кількості 75 штук, а термін поставки цих приладів до 31 грудня 2025 року. Разом з тим, зміст зазначеного в Спільному рішенні оформити додатковою угодою до Договору.

Постачальник підготував проект «Спільного Рішення щодо постачання страхуючих приладів ППК-У-165А та ППК-У-240А, які виготовлені раніше 2024 року, для укомплектування систем парашутних рятувальних керованих ПН-58МСБ та Р-4МСБ, за договором від 27.06.2024р. №370/3/5/6/2/37» (Додаток № 21) та, листом від 21.01.2025р. вих. № 2229/1 (Додаток №12), звернувся до кінцевого споживача СПР «ПН-58МСБ» та «Р-4МСБ» - Командування армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗСУ, з пропозицією розглянути вищезазначений проект «Спільного Рішення….».

Проект «Спільного Рішення…» був розглянутий командуванням армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗСУ, але не підтриманий Замовником.

У зв`язку з критичною ситуацією в підпорядкованих військових частинах з укомплектуванням авіаційної техніки придатними до експлуатації індивідуальними засобами рятування льотного складу по причині не виконання державного контракту 2024 року (Договору), Командування Сухопутних військ ЗСУ листом від 06.02.2025р. вих. №116/6/10877 звернулося до Замовника та Постачальника за Договором, з пропозицією щодо передачі СПР «ПН-58МСБ» та «Р-4МСБ» в кількості, яка була передбачена для закупівлі в інтересах армійської авіації Сухопутних військ Збройних Сил України в 2024 році, без страхуючих приладів типу ППК-У-165А та ППК-У-240А, з подальшим доукомплектуванням цих СПР відповідними страхуючими приладами, з термінами постачання - до 30.10.2025р.

Замовник та Постачальник, враховуючи звернення Командування армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗСУ, щодо критичної ситуації в підпорядкованих військових частинах з укомплектуванням авіаційної техніки придатними до експлуатації індивідуальними засобами рятування льотного складу, 26.03.2025р. уклали Додаткову угоду №4 про внесення змін до Додатку 1 до Договору Специфікація постачання товару змін (Додаток №24), пов`язаних з можливістю постачання окремо СПР та окремо страхуючих приладів без зміни терміну постачання Товару.

Відповідно до Акту приймання-передачі запасів від 08.04.2025 № 42/606 прийнято 15 одиниць виробів на суму 4 819 725,00 грн (період нарахування пені 01.12.2024 по 07.04.2025, прострочення 80 днів (128 днів - 48 днів, з урахуванням сертифікату ТПП);

Відповідно до Акту приймання-передачі запасів від 08.04.2025 № 42/607 прийнято 20 одиниць виробів на суму 6 426 300,00 грн (період нарахування пені 01.12.2024 по 07.04.2025, прострочення 80 днів (128 днів - 48 днів, з урахуванням сертифікату ТПП);

Відповідно до Акту приймання-передачі запасів від 16.04.2025 № 42/649 прийнято 20 одиниць виробів на суму 6 426 300,00 грн (період нарахування пені 01.12.2024 по 15.04.2025, прострочення 88 днів (136 днів - 48 днів, з урахуванням сертифікату ТПП);

Відповідно до Акту приймання-передачі запасів від 29.04.2025 № 42/737 прийнято 6 одиниць виробів на суму 1 927 890,00 (період нарахування пені 01.12.2024 по 28.04.2025, прострочення 101 день (149 днів - 48 днів, з урахуванням сертифікату ТПП);

Відповідно до Акту приймання-передачі запасів від 07.05.2025 № 42/798 прийнято 6 одиниць виробів на суму 1 927 890,00 грн (період нарахування пені 01.12.2024 по 06.05.2025, прострочення 109 днів (157 днів - 48 днів, з урахуванням сертифікату ТПП);

Відповідно до Акту приймання-передачі запасів від 20.05.2025 № 42/896 прийнято 8 одиниць виробів на суму 2 570 520,00 грн (період нарахування пені 01.12.2024 по 19.05.2025, прострочення 122 днів (170 днів - 48 днів, з урахуванням сертифікату ТПП);

Відомостей щодо поставки іншої частини товару матеріали справи не містять.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

За визначенням ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, в т.ч. боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, в т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і не господарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями (ст. 179 ГК України).

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За ч. 1 та ч. 2 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

У цій справі факт порушення Відповідачем строків виконання зобов`язань не оспорюється, але заперечується вина в порушенні строків, з підстав неможливості такого виконання та настання обставини форсмажору, які виключають його вину як підставу цивільної відповідальності.

Предметом спору у цій справі є наявність/відсутність правових підстав для стягнення пені та штрафу за прострочення виконання зобов`язання Відповідачем, за визначений позивачем період.

Предметом доказування у цій справі відповідно до обґрунтування позовних вимог та заперечень проти позову є: - наявність/відсутність форс мажорних обставин та інших обставин, що вплинули на строки виконання зобов`язань Відповідачем; - наявність/відсутність обставин, що унеможливили прийняття Замовником товару.

Судом встановлено та не заперечено сторонами, що відповідно до умов пункту 8.2 Договору, Постачальник листом від 04.10.2024р. вих. №1331/2 повідомив Замовника про настання обставин непереборної сили (форс-мажорні обставини), що впливають на виконання його зобов`язань за Договором в термін до 30.11.2024р. в наслідок здійсненого в ніч проти 29.09.2024р. повітряними силами російської федерації, масованого обстрілу керованими авіаційними бомбами м. Запоріжжя, через що виробничі потужності, які орендуються Постачальником для виконання Договору, зазнали пошкоджень та руйнувань. Відповідний сертифікат, що засвідчував факт існування форс-мажорних обставин, був наданий Постачальником Замовнику пізніше.

Під час здійснення заходів контролю якості першої партії Товару, яка складалася з СПР «ПН-58МСБ» в кількості 6 комплектів, та СПР «Р-4МСБ» в кількості 8 комплектів, представниками НОМЕР_1 ВП МО України було відмовлено у прийняті першої партії, у зв`язку з тим, що страхуючі прилади, якими комплектуються СПР «Р-4МСБ» та СПР «ПН-58МСБ» є новими, але випуску 2021 року, а згідно умов пункту 1.5 Договору - Товар, що постачається за Договором, повинен бути новим, виготовленим не раніше 2024 року.

Листом від 22.11.2024р. вих. №1788/1 Постачальник звернувся до Замовника та кінцевого споживача з пропозицією погодити відвантаження наявних до постачання страхуючих приладів 2021 року виготовлення з метою не допущення зриву строків постачання Товарів за Договором через відсутність можливості постачання вищезазначених страхуючих приладів 2024 року виготовлення у зв`язку з повномасштабним вторгненням збройних сил російської федерації.

Листом від 27.11.2024р. вих. № 1808/1 Постачальник повідомив Замовника про готовність поставити першу партію Товару в термін до 30.11.2024р., а саме СПР «ПН-58МСБ» в кількості 6 комплектів, та СПР «Р-4МСБ» в кількості 8 комплектів.

Замовник листом від 28.11.2024р. вих. №720/1/12600 (Додаток №10), посилаючись на пункт 1.5 Договору, відхилив пропозицію Постачальника, викладену в листі від 22.11.2024р. вих. №1788/1 повідомляючи, що відповідно до договору товар повинен бути новим, виготовленим не раніше 2024 р.

Листом від 29.11.2024 №1830/1 (Додаток № 11) Постачальник знову звернувся до Замовника, а також до кінцевого споживача з проханням розглянути та погодити питання приймання страхуючих приладів 2021 року виготовлення, а саме ППКУ-165А та ППК-У-240А, за Договором, з урахуванням року виготовлення БЕЗ змін умов Договору для унеможливлення у воєнний час зриву строківконтракту з комплектування парашутних рятувальних керованих систем до бойової техніки.

Командування армійської авіації Командування Сухопутних військ ЗСУ, яке є кінцевим споживачем СПР «ПН-58МСБ» та СПР «Р-4МСБ», листом від 29.11.2024р. вих. №116/6/69078 у відповідь на вищезгаданий лист Постачальника від 29.11.2024 повідомило, що не заперечує про комплектування зазначених СПР страхуючими приладами виготовлення 2021 року.

30.11.2024 р. подав Заяву до Запорізької Торгово-промислової палати за вих. №1837/1 про засвідчення форсмажорних обставин (обставин непереборної сили) для суб`єктів господарювання/юридичних осіб за договірними зобов`язаннями за Договором, та 03.12.2024р. отримав Сертифікат.

№2300-24-2204 (вих. №03.3/917 від 03.12.2024 року), далі Сертифікат, яким підтверджується настання у Постачальника форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливлюють постачання Товару, згідно умов Договору в термін до 30.11.2024р. Про отримання Сертифікату Постачальник повідомив Замовника листом від 03.12.2024р. вих. №1858/1 (надіслана сканована копія Сертифікату), та листом від 04.12.2024р. вих. №1880/1 (надісланий оригінал Сертифікату).

Згідно висновку Запорізької Торгово-промислової палати, який наведений в Сертифікаті, період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) для Постачальника за Договором: дата настання: 29.09.2024р.; дата закінчення: 15.11.2024р., тобто 48 (сорок вісім) календарних днів.

Крім іншого, вказаним листом 03.12.2024р. вих. №1858/1 Постачальник запропонував встановити термін постачання товару до 31.03.2025 р., а також продовжити строк дії договору до 31.12.2025 та оформити відповідну додаткову угоду.

На підставі листа постачальника 03.12.2024р. вих. №1858/1 , сертифікату №2300-24-2204 про форс мажорні обставини, виданого Запорізькою торгово промисловою палатою від 03.12.2024 № 03.3.914, сторони Постачальник та Замовник уклали Додаткову угоду №3 від 19.12.2024 року до Договору в якій зафіксували, що обсяги фінансування та бюджетні зобов`язання на 2024 рік, складають 0,00 грн. Обсяги фінансування та бюджетні зобов`язання на 2025 рік визначаються після затвердження кошторису на 2025 рік, відповідно Додатковою угодою до цього Договору. Крім того даною додатковою угодою продовжено строк дії договору до 31.12.2025 року, водночас термін поставки Товару продовжено не було.

Згідно положень статті 617 ЦК України та статті 218 ГК України (чинним на час виникнення правовідносин та виконання зобов`язань у спірний період), настання форс-мажорних обставин не є підставою для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов`язання за договором, а є за наявності підтверджуючих обставин підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Згідно із частиною четвертою статті 219 ГК України, сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

З урахуванням таких положень частини четвертої статті 219 ГК України, при укладенні договору згідно пунктів 8.1 та 8.2 сторони погодили, що вони звільняються від відповідальності за невиконання (часткове або повне) або неналежне виконання зобов`язань за договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання договору та виникли поза волею сторін і безпосередньо вплинули на виконання договору. Також сторони погодили, що під обставинами непереборної сили розуміють зовнішні та інші надзвичайні обставини, які виникли поза волею сторін і настанню та дії яких сторони не могли перешкодити за допомогою заходів та засобів, застосування яких у конкретній ситуації справедливо вимагати та чекати від сторони, що підпала під дію таких обставин.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач звільняється від відповідальності за не поставку товару у період настання форс мажорних обставин ( з 29 вересня по 15 листопада 2024 року - 48 календарних днів).

Однак вони не охоплюють увесь період прострочення та не звільняють Постачальника від виконання зобов`язань у повному обсязі.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

За змістом частини першої статті 624 ЦК України, якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Сторони беруть на себе зобов`язання неухильно виконувати всі умови цього Договору. У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України (п .7.1 Договору).

Види порушень та санкції за них, що встановлюються Договором: за порушення умов зобов`язання щодо якості Товару, передбачених цим Договором, стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків вартості неякісного (некомплектного) Товару, передбачений цим Договором, у разі усунення недоліків протягом 30 (тридцять) днів штраф не застосовується;

за порушення строків виконання зобов`язання, зазначених у Специфікації, з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 (одна десята) відсотка вартості Товару, з яких допущено прострочення постачання, за кожний день прострочення до дати підписання Акту приймання-передачі військового майна, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від вартості непоставленого Товару;

за необгрунтовану відмову від виконання зобов`язань щодо постачання Товару з Постачальник стягується штраф у розмірі 20 (двадцяти) відсотків від вартості непоставленого Товару;

за порушення строку постачання Товару, за умови здійснення Замовником попередньої оплати, Постачальник зобов`язаний відповідно до частини третьої статті 693 Цивільного кодексу України сплатити на користь Замовника відсотки за користування коштами попередньої оплати у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, до дня підписання Акт приймання-передачі військового майна (п. 7.2 Договору).

Відповідно до положень статті 232 Господарського Кодексу України, Сторони дійшли згоди, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через 1 (один) рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п. 7.5 Договору).

У відповідності до п. 5.1 Договору Постачання Товару здійснюється з дати підписання Договору Сторонами відповідно до Специфікації (Додаток №1) у термін до « 30» листопада 2024.

Як становлено матеріалами справи, всупереч намаганням позивача, термін поставки товару сторонами змінено не було. У зв`язку з чим, з огляду на дати часткової поставки товару, наявний факт простроченого зобов`язання Відповідачем.

Проаналізувавши поданий позивачем розрахунок, 2 384 053,37 грн пені та 1 785 000,00 грн штрафу, суд приходить до висновку, що такий є правомірний та обґрунтований.

Суд, вирішуючи позовні вимоги у цій справі, зазначає, що вони ґрунтуються виключно на стягненні штрафу та пені за порушення строків виконання зобов`язання.

Прийшовши до висновку, що сторона за договором, що звернулася з Позовом не зазнала збитків від порушення строків, а заявлені позовні вимоги є надмірно значними і обтяжливі для Відповідача, суд звертається до правових висновків та позицій, які визначені у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19 січня 2024 року у cправі № 911/2269/22. Верховний Суд звертає увагу на таке.

Згідно з частиною першою статті 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

За частиною другою статті 233 ГК України якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічні положення також містить частина третя статті 551 ЦК України, положення якої України надають суду право зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому Суд наголошує, що неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013. Аналогічні висновки наведені у постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19.

Крім цього, таку функцію, як сприяння належному виконанню зобов`язання, стимулювання боржника до належної поведінки, неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер (постанова Верховного Суду від 02.11.2022 у справі № 910/14591/21).

Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

У цих висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.04.2023 у справі № 199/3152/20 (Провадження № 14-224цс21) з посиланням на висновки в постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, (провадження № 12-79гс19) (пункт 8.24) та від 28.06.2019 у справі № 761/9584/15-ц, (провадження № 14-623цс18) (пункт 85).

У визначенні підстав для зменшення розміру неустойки Суд виходить з такого.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Главою 24 ГК України загальні засади відповідальності учасників господарських відносин врегульовано таким чином, що господарсько-правова відповідальність передбачена за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Тож справедливість, добросовісність, розумність як загальні засади цивільного законодавства є застосовними у питаннях застосування господарсько-правової відповідальності.

За частиною другою статті 216 ГК України застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими: потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; передбачена законом відповідальність виробника (продавця) за недоброякісність продукції застосовується також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі; сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняють правопорушника без згоди другої сторони від виконання прийнятих зобов`язань у натурі; у господарському договорі неприпустимі застереження щодо виключення або обмеження відповідальності виробника (продавця) продукції (частина третя статті 216 ГК України).

За частинами першою та другою статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі № 911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним Суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Водночас, як свідчить судова практика, суди звертають увагу на те, що зменшення розміру пені на 99 % фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін (правова позиція Верховного Суду в постановах від 04.02.2020 у справі 918/116/19 (пункт 8.15), від 15.06.2022 у справі № 922/2141/21, від 05.04.2023 у справі № 910/18718/21 тощо).

Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.».

Наведене численне листування сторін, свідчить про намагання врегулювати питання щодо неможливості виконання зобов`язання відповідача, та часткова поставка товару вказує на досягнення такої мети.

Прете наведена у листуванні, а також у фактичних діях Замовника, Командування і Виконавця свідчить про наявність інших проблем, що унеможливлюють прийняття товару, що вилилось у укладенні додаткової угоди №3 від 19.12.2024 року, де закріплено що обсяги фінансування та бюджетні зобов`язання на 2024 рік, складають 0,00 грн. Обсяги фінансування та бюджетні зобов`язання на 2025 рік визначаються після затвердження кошторису на 2025 рік, відповідно Додатковою угодою до цього Договору. Крім того даною додатковою угодою продовжено строк дії договору до 31.12.2025 року, водночас термін поставки Товару продовжено не було.

Укладання Сторонами Додаткової угоди оцінюється судом як намагання сторін врахувати проблемні питання та здіснити постачання товару.

Втім, як вбачається суду, укладання сторонами Додаткової угоди №3 від 19.12.2024 до Договору та факт залишення у новій редакції попередній термін поставки товару створив передумови для застосування до Постачальника відповідальності і стягнення штрафних санкцій, зокрема пені та штрафу за порушення цього строку.

При цьому, суд вбачає у поведінці Позивача наміри притягнути постачальника - ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» до цивільно-правової відповідальності за порушення строків поставки, де поставка не була здійснена до « 30» листопада 2024, як то визначено Договором, яка на тлі поведінки ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» як сторони за таким договором, що полягала у намаганнях виконати зобов`язання, виглядає надмірною.

Враховуючи зазначені правові позиції та обставини справи суд зазначає, що вбачає потребу у підтримці здатності (національних виробників) в умовах воєнного стану до цивільно-правової спроможності приймати активну участь в господарських відносинах. Надмірні санкції за порушення зобов`язань можуть призвести таких учасників ринку до неплатоспроможності, що в сучасних умовах є небезпечним для економіки держави. З іншого боку, учасники цивільних відносин мають нести справедливу відповідальність за умисні або необачні дії, що завдають шкоди іншим учасникам господарських відносин.

Суд визначає, що за наявних фактичних обставин, поведінки Відповідача ТОВ НВФ «МС АВІА-ГРЕЙД» при виконанні своїх обов`язків за Договором, інтересів сторін та завдань господарського судочинства щодо справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, ефективного захисту порушених прав і законних інтересів Замовника та держави, штраф та пеню, яка може бути стягнута у цій справі з Відповідача на користь Замовника в сумі 2 384 053,37 грн пені та 1 785 000,00 грн штрафу, зменшити до 50 000, 00 грн штрафу, 50 000, грн пені.

В іншій частині позову, за висновком суду належить відмовити.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову Міністерства оборони України, м. Київ до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧА ФІРМА "МС АВІА-ГРЕЙД", Закарпатська обл., Берегівський р-н, село Батрадь за участі Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону на стороні позивача - Міністерства оборони України про стягнення 4.169.053,37 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) в сумі 50 000, 00 грн штрафу, 50 000, грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що спір в справі виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до приписів ч. 9 ст. 129 ГПК України покладаються судом на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 20, 41, 42, 46, 73-79, 86, 129, 222, 233, 237, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій задовольнити частково.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма «МС АВІА-ГРЕЙД» (90213, Закарпатська область, Берегівський район, село Батрадь, вулиця Каштей, будинок, 7, код ЄДРПОУ 37359102) на користь МІНІСТЕРСТВА ОБОРОНИ УКРАЇНИ (03168, місто Київ, пр. Повітряних Сил, будинок 6, код ЄДРПОУ 00034022) суму 100 000,00 грн. (сто тисяч гривень 00 коп.) в т. ч. 50 000, 00 грн штрафу, 50 000, грн пені, а також суму 50 028,64 грн. (п`ятдесят тисяч двадцять вісім гривень 64 коп.) у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.12.2025.

Суддя О. Ф. Ремецькі