Ухвала суду № 132742883, 16.12.2025, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

16 грудня 2025 р. Справа № 902/836/25

Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про неплатоспроможність

за участю :

від Боржника : ОСОБА_2 (в режимі відеоконференцзв`язку)

арбітражний керуючий Бігдан О.А. (в режимі відеоконференцзв`язку)

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/836/25 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 10.09.2025 року відкрито провадження у справі № 902/836/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .. Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Бігдана О.А..

При цьому, 15.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

13.10.2025 року до суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 13.10.2025 року (вх. № 01-36/1286/25) про визнання грошових вимог до боржника в розмірі 45 507,73 грн у справі № 902/836/25.

Ухвалою суду від 15.10.2025 року залишено заяву АТ КБ "Приват Банк" б/н від 13.10.2025 року (вх. № 01-36/1286/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 - без руху. Повідомлено АТ КБ "Приват Банк" про недоліки, виявлені судом при огляді заяви б/н від 13.10.2025 року (вх. № 01-36/1286/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25. Встановлено АТ КБ "Приват Банк" строк для усунення недоліків кредиторської заяви - протягом п`яти днів з дня вручення копії ухвали суду про залишення заяви без руху. Зобов`язати АТ КБ "Приват Банк" надати до суду: докази на підтвердження надсилання боржнику - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , копії заяви б/н від 13.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 та доданими до неї доказами (опис вкладення з зазначенням переліку вкладення до поштового відправлення).

21.10.2025 року до суду від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла заява б/н від 21.10.2025 року про усунення недоліків.

В подальшому, ухвалою суду від 22.10.2025 року призначено заяву АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 13.10.2025 року (вх. № 01-36/1286/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25 до розгляду в судовому засіданні на 16.12.25 р. об 11:00 год..

При цьому, ухвалою суду від 24.10.2025 року ухвалено забезпечити участь представника АТ КБ "ПриватБанк" адвоката Сергача А.В. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/836/25, яке призначено на 16.12.2025 року об 11:00 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 03.11.2025 року ухвалено забезпечити участь представника ОСОБА_1 адвоката Цимбал А.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/836/25, яке призначено на 19.11.2025 року об 11:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 14.11.2025 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Бігдана О.А. у судовому засіданні, яке призначено на 19.11.2025 року об 11:30 год. та у всіх наступних судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/836/25, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

На визначену дату - 16.12.2025 р. в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явилися арбітражний керуючий Бігдан О.А. та представник Боржника.

Разом з цим, судом встановлено, що 08.12.2025 року до суду від арбітражного керуючого Бігдана О.А. через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення б/н від 06.12.2025 року про розгляд грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" у справі № 902/836/25.

Також, 11.12.2025 року до суду від представника Боржника через систему "Електронний суд" надійшло повідомлення б/н від 10.12.2025 року про розгляд грошових вимог у справі № 902/836/25.

Крім цього, 16.12.2025 року до суду від представника АТ КБ "ПриватБанк" через систему "Електронний суд" надійшло заперечення б/н від 15.12.2025 року на повідомлення арбітражного керуючого у справі № 902/836/25.

Судом були оглянуті подані документи та долучені до матеріалів справи.

В судовому засіданні, керуючий реструктуризацією оголосив процесуальну позицію, викладену в повідомленні про результати розгляду заяви з грошовими вимогами до боржника та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник Боржника вказала, що позиція не змінилася з урахуванням заперечень поданих заявником.

Водночас, суд оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні усного клопотання арбітражного керуючого про відкладення розгляду справи.

Разом з цим, суд, розглянувши подану кредиторську заяву, заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

За змістом кредиторської заяви АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 13.10.2025 року, АТ КБ "ПриватБанк" є кредитором боржника - ОСОБА_1 (надалі-Боржник) на підставі договору б/н, укладеного між АТ КБ "ПриватБанк" як Банком та Позичальником шляхом підписання сторонами 03.12.2018 Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - договір).

Так, боржник згідно зі статтею 634 Цивільного кодексу України, підписанням цієї Заяви приєднався до розділу "Загальні положення", підрозділів "Кредитні картки", "Поточні рахунки", "Використання картки", "Віддалені канали обслуговування", "Оплата частинами та Миттєва розстрочка", "Регулярні платежі", Умов та Правил надання банківських послуг акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Умови та Правила), що розміщені в мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання цієї Заяви, які разом становлять змішаний договір: Договір банківського рахунка, споживчого кредиту та обслуговування платіжного інструменту та Генеральний кредитний договір в частині надання споживчих кредитів "Кредитна картка", "Оплата частинами", "Миттєва розстрочка", прийняв всі права та обов`язки, встановлені в цьому Договорі та зобов`язався їх належним чином виконувати.

У подальшому, Боржник ознайомився з умовами кредитування та підписав Паспорт кредиту і Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг та погодив наступні умови:

Тип кредиту та розмір кредитного ліміту: відновлювана кредитна лінія до 11 000 грн (п.1.2. Договору), у подальшому неодноразово збільшувався згідно довідки про зміну умов кредитування;

Тип кредитної карти: Картка "Універсальна";

Строк кредитування: 12 місяців з пролонгацією (п. 1.2. договору);

Процентна ставка, відсотків річних: 42,0% (п. 1.3 договору);

Кількість та розмір платежів, періодичність: сплата мінімального обов`язкового платежу на поточний рахунок, для якого відкрито кредитну картку, до останнього календарного числа (включно) місяця, наступного за місяцем, у якому було здійснено витрати за рахунок кредитного ліміту (п. 1.4. договору);

Розмір мінімального обов`язкового платежу: - 5% від заборгованості, але не менше ніж 100 грн, щомісячно, або 10% від заборгованості, але не менше 100 грн, щомісячно - у разі прострочки, починаючи з другого місяця прострочення (п. 1.4. договору);

Проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 60,00% (п. 1.5. та п. 2.1.1.2.12. договору).

Разом з цим, Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ №151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".

На підставі підписаних Боржником умов кредитування та Паспорта кредиту договору, Боржник отримав платіжний інструмент - кредитну картку номер НОМЕР_2 , тип - Універсальна, що підтверджується випискою по рахунку та довідкою про зміну умов кредитування.

При цьому, Боржник користувався кредитним лімітом, відповідно до виписки по рахунку вчиняв операції.

Також, Боржник є власником рахунку та держателем платіжного інструменту для здійснення операцій за рахунком.

Водночас, як підтверджується доданою випискою та рахунком заборгованості, АТ КБ "ПриватБанк" належним чином виконав свої зобов`язання за договором, й боржник користувався кредитними коштами, однак, наявна заборгованість зі сплати тіла кредиту розмір якого станом на 09.09.2025 (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) складає 45 507,73 грн, яка згідно з п. 2 ч. 4 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства підлягає задоволенню у другу чергу.

Крім цього, вимоги АТ КБ "ПриватБанк" за кредитним договором не забезпечені заставою майна боржника.

Таким чином, грошові вимоги кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" до боржника складають 45 507,73 грн, з яких : 41 222,49 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 239,16 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 46,08 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

На підставі викладеного, Заявник просить суд : визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника - ОСОБА_1 у розмірі 45 507,73 грн, що підлягають включенню до другої черги задоволення реєстру вимог кредиторів боржника та судовий збір у розмірі 4 844,80 грн - до позачергового задоволення.

Згідно повідомлення арбітражного керуючого Бігдана О.А. б/н від 06.12.2025 року про розгляд грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" у справі № 902/836/25, як вбачається з доданих до заяви документів, 03.12.2018 р. Боржником підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку (далі - Анкета).

Однак, невідомим є до якої саме редакції підписанням Анкети приєднався Боржник. Оскільки, Кредитором не надано ані доказів ознайомлення Боржником із відповідною редакцією Умов та Правил, ані самих Умов та Правил.

Також, наведена Анкета не містить будь-яких індивідуальних умов отримання Боржником кредитних коштів від Кредитора.

У зв`язку із чим, керуючий реструктуризацією вважає, що Кредитором не надано належних доказів як приєднання Боржника до публічного договору надання банківських послуг, так і встановлення індивідуальних умов кредитування.

До заяви не долучені такі документи, як Паспорт кредиту та Умови кредитування. Наявний документ без назви на 4-х аркушах, лише на одному з яких наявний підпис Боржника.

Крім того, Кредитором до заяви долучено виписку по рахунку Боржника, на підтвердження розрахунку заборгованості, проте, як вбачається з виписки, Кредитором неодноразово здійснювалося списання коштів з рахунку з призначенням платежу "Списання відсотків за використання кредитного ліміту". Зокрема, за період із 01.12.2023 р. до 01.09.2025 р., Кредитором списано кошти Боржника в розмірі 40 352,37 грн.

При цьому, оскільки, Кредитором не доведено ані умов та розмірів наданого Боржнику кредитного ліміту (у зв`язку із чим, відсутні правові підстави для його зміни), в тому числі відсоткової ставки за використання такого ліміту, відсутні правові підстави для одностороннього списання коштів у зазначеному розмірі, з рахунку Боржника.

Тобто, за наведених умов, з заявлених грошових вимог Кредитора до Боржника в розмірі 45 507,73 грн, має бути відрахована сума списання в розмірі 40 352,37 грн. Крім того, сума вимог в розмірі 4 239,16 грн (прострочені відсотки), також має бути відрахована, беручи до уваги відсутність доказів домовленості між Боржником та Кредитором щодо умов користування коштами (отримання яких також не доведено Кредитором).

Крім того, Кредитор стверджує, що кредитні відносини між ним та Боржником виникли 03.12.2018 р., в той час як виписка по рахунку, на підставі якої складений розрахунок заборгованості, складена за період із 18.04.2022 р. по 01.09.2025 р.. У зв`язку із чим, невідомим є фінансові розрахунки між Боржником та кредитором по рахунку за період із 03.12.2018 р. по 18.04.2022 р..

Отже, Кредитором не надано належних доказів як укладення між ним та Боржником кредитного договору на умовах, згідно з якими Кредитором нараховано розмір вимог до Боржника, так і наявності заборгованості Боржника перед Кредитором, виходячи з наданої Кредитором виписки по рахунку, та наявних підстав для виключення з заявлених грошових вимог суми безпідставно списаних та нарахованих відсотків за нібито користування кредитним лімітом.

Зважаючи на вказане, вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до ОСОБА_1 у справі № 902/836/25, не визнані керуючим реструктуризацією боргів в повному обсязі.

Відповідно до повідомлення представника Боржника б/н від 10.12.2025 року про розгляд грошових вимог у справі № 902/836/25, розглянувши заяву Кредитора про грошові вимоги, остання не підлягає задоволенню з наступних причин:

Відсутня Публічна пропозиція (оферта) станом на момент укладення договору, яку повинен був прийняти позичальник.

Кредитором зазначається, що кредитний договір був укладений у формі заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, і кредитор іменує такий документ Договором. Проте, кредитором не було надано процитованих Умов та правил, до яких приєднався позичальник шляхом підписання анкети-заяви.

Єдині документи, які були надані кредитором в частині підтверджень обставини укладення кредитного договору - це, по-перше: паспорт споживчого кредиту (який не є належним самостійним доказом дійсного початку кредитних правовідносин, але довідковою інформацією, яка, більше того, формується самим Банком); по-друге, Анкета-заява від 03.12.2018, в якій повністю відсутня будь-яка інформація про надання Боржнику кредиту, відсутні істотні умови кредитування, такі як строк, розмір кредиту, умови повернення тощо. Тобто, у суду взагалі відсутня можливість визначити правомірність нарахування Банком відсотків за користування спірної заборгованості, адже анкетою-заявою не передбачено ні видачі кредиту, ні, тим паче, відсоткової ставки.

Також, кредитор вказав, що кредитні правовідносини з Боржником розпочались з 03.12.2018 року.

Проте, кредитором було надано суду виписку про рух коштів по рахунку Боржника лише починаючи з 18.04.2022, тобто через 3,5 років з дня підписання Анкета-Заяви. Жодної інформації про стан заборгованості за 3,5 роки не надано кредитором.

Більше того, якщо і розглядати дану виписку - то з неї неможливо встановити факт видачі кредитних коштів шляхом встановлення кредитного ліміту в розмірі, заявленому кредитором, адже на початку виписки немає жодної інформації про факт встановлення кредитного ліміту Боржнику 18.04.2022 та підставу такого встановлення.

Поряд з цим, згідно наданої кредитором виписки, Банк абсолютно неправомірним чином обліковував дебет та кредит коштів по рахунку Боржника.

До прикладу, 01.06.2022 Боржником було поповнено рахунок на 2 000 грн шляхом внесення готівки у терміналі самообслуговування.

Однак, загальний баланс на рахунку внаслідок цієї операції так і залишився у розмірі -12 271,02 грн.

Вказане може наводити на сумнів у правомірності обрахування заборгованості Банком.

Також, у наданому кредитором документі під назвою "розрахунок заборгованості", у кінці останнього першою ж стрічкою у результаті наведення розрахунку боргів Боржника вказано: "Погашено заборгованості за поточним тілом кредиту - 603 765,97 грн.

Тобто, у боржника не могла жодним чином утворитись заборгованість перед кредитором у розмірі менше 45 тисяч грн за виданий кредитний ліміт в розмірі 75 тисяч гривень у разі внесення боржником на власний карткових рахунок протягом трьох останніх років більше 600 тисяч гривень.

В свою чергу, Кредитор жодним чином не обґрунтовує поняття "поточних" та "прострочених" вимог Боржника (тим паче, що, як визначено самим кредитором у довідці про зміну кредитного ліміту, Боржнику давно було змінено розмір ліміту на 0,00 грн), вказані визначення не мають дефініції ні в кредитних документах, ні в законодавстві.

Водночас, Кредитор протягом усього строку кредитування абсолютно безпідставно й самовільно змінював розмір кредитного ліміту, виданого Боржнику, що вбачається з його довідки про зміну умов кредитування, доданої до заяви про грошові вимоги.

Поряд з цим, жодних доказів в матеріалах заяви про грошові вимоги кредитора до Боржника про право Банку в односторонньому порядку у будь-який час змінювати умови кредитування, тобто змінювати істотні умови договору без погодження із Споживачем немає, як і доказів заяв Позичальника про зміну істотних умов кредитного договору.

На підставі викладеного, представник Боржника не визнає грошові вимоги кредитора АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 по справі № 902/836/25 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .

Згідно заперечення представника АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 15.12.2025 року на повідомлення арбітражного керуючого у справі № 902/836/25, 03.12.2018 ОСОБА_1 підписав заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Договір). В зазначеній заяві чітко прописано, що Боржник підписанням цієї анкети-заяви відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "Приватбанк", які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою https://privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становить договір банківського обслуговування примірник якого отримав шляхом самостійного роздрукування.

ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ "ПРИВАТБАНК" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 03.12.2018 та приєднався до Умов та правил надання банківських послуг саме в тій редакції, що діяла на дату підписання та розміщена на сайті банку https://privatbank.ua/terms. Клієнт не міг приєднатися до іншої редакції і саме ця редакція надається до позовної заяви, оскільки це умови публічного договору, то суд має можливість самостійно перевірити відповідність умов та тарифів, що додаються до позовної заяви, та умов та тарифів сайті банку, що діяли на дату підписання заяви.

Отже, враховуючи вищевикладене, твердження про незрозумілість редакції Умов та правил, до яких приєднався Боржник, є необґрунтованим та не відповідає дійсності. Також, на офіційному сайті банку, є архів усіх редакцій Умов та правил, в тому числі і актуальної редакції на дату підписання ОСОБА_1 заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг - https://privatbank.ua/terms.

Водночас, арбітражний керуючий посилається на норми чинного законодавства, а саме на ч. 5 ст. 9 закону України "Про фінансові компанії та фінансові послуги", однак з аналізу наведеної норми вбачається, що мова йде про індивідуальну частину договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Отже, ніякої мови про індивідуальні умови у зазначеній нормі не йдеться.

Крім того, Боржником підписано Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої неодноразово отримувалися кредитні картки, перелік яких додавався до заяви з конкурсними вимогами до боржника. Також погоджені інші суттєві умови користування кредитним рахунком. Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг Відповідачем підписано власноруч на планшеті, що відповідає вимогам Постанови НБУ від 13.12.2019 № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України".

Тобто, Боржник був належним чином повідомлений про умови кредитування, зокрема, щодо сплати відсотків. Починаючи, з 18.04.2022 р. відсотки нараховувалися відповідно до підписаної Боржником Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, а саме згідно п. 1.3. у розмірі 42,0%. При цьому, за погодженою ставкою Банком нараховано відсотків у розмірі 4 239,16 грн.

В свою чергу, Банком було надано всі необхідні докази в підтвердження приєднання Боржника до публічного договору надання банківських послуг, так і встановлення індивідуальних умов кредитування.

Також, ОСОБА_1 неодноразово підтверджував приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ "ПриватБанк" шляхом підписання Анкет-заяв, зокрема, й від 05.03.2020, від 11.03.2021, від 06.09.2023, якими підтвердив те, що ознайомлений і надає свою згоду з Умовами та Правилами надання банківських послуг а також Тарифами для певного банківського продукту.

Боржник неодноразово використовував надані у користування Банком грошові кошти. Неодноразово використаний кредитний ліміт було погашено повному обсязі так і не в повному, а саме: 31.08.2022, 07.09.2022, 10.09.2022, 20.09.2022, 25.09.2022, 05.10.2022, 21.10.2022, 24.10.2022, 29.10.2022, 15.11.2022, 17.12.2022, 29.12.2022, 29.04.2023, 31.05.2023, 05.09.2023, 27.11.2023, 01.12.2023, 01.12.2023, 02.12.2023, 04.04.2024, 08.04.2024, 20.05.2025. Зазначена інформація наявна в Виписці за договором № б/н за період 01.01.1999 - 09.09.2025.

Зазначені вище операції підтверджують факт активного використання наданого Банком кредитного ліміту, а також підтверджує, що Банком були виконані свої зобов`язання відповідно до умов укладеного між сторонами договору, у повному обсязі.

Разом з цим, інформація відносно кожної операції за картковим рахунком розпорядник карти - ОСОБА_1 відображається в системі Приват24. Отже, Боржник отримує повідомлення із призначенням нарахування та списання коштів, зазначенням розміру відсотків та суми, на яку нараховані відсотки, відомості про що містяться та відображені в наданій кредитором виписці.

02.12.2023 Боржником було погашено використаний кредитний ліміт та нараховані відсотки, баланс на картковому рахунку дорівнював 1 327,43 (особисті кошти), що відображено як у розрахунку заборгованості так і у виписці за договором.

З цього періоду після використання кредитного ліміту Банком нараховувались та списувались відсотки кожного першого числі кожного місяця по 01.09.2025 із наступним призначенням: Списання відсотків за використання кредитного ліміту. За ставкою 3,4 відсотка.

Тобто, за весь період користування картковим рахунком та кредитним лімітом ОСОБА_1 , був обізнаний про нарахування та списання відсотків, до 01.09.2025 в повному обсязі. При цьому, Боржник неодноразово частково або в повному обсязі, виконував свої зобов`язання по сплаті заборгованості, що є ще одним доказом прийняття Боржником умов договору надання банківських послуг з визначеним розміром відсотків річних.

Також, за весь період дії договору та користування ОСОБА_1 кредитним лімітом, в тому числі списанням АТ КБ "ПриватБанк" відсотків, відсутні будь-які заперечення чи незгода із списанням відсотків чи їх розміром зі сторони Боржника, а також звернення щодо розірвання договору чи зміни його умов.

Більш того, ОСОБА_3 прийняті умови договору надання банківських послуг, в тому числі і по сплаті відсотків, про що свідчать особисто вчинені ним операції по кредитній картці, в т.ч. щодо часткового погашення заборгованості.

З наданої АТ КБ "ПриватБанк" виписки, яка є первинним документом, чітко вбачається, що Боржник активно користується кредитними коштами: здійснював платежі, а також здійснював погашення заборгованості, а також неодноразово поповнював свою картку.

Все вищенаведене свідчить, що ОСОБА_1 , підписано Заяву, в якій визначено обов`язок сплачувати відсотки за користування кредитними коштами, постійно отримував повідомлення про нарахування/списання нарахованих відсотків, до певного часу виконував зобов`язання по погашенню заборгованості за тілом кредиту та нарахованих відсотків, та за весь період підтверджував прийняття визначених з АТ КБ "ПриватБанк" умов кредитування (в тому числі і обов`язку сплати відсотків) своїми діями, а саме користуванням кредитними коштами та їх поверненню.

Щодо невідомості фінансових розрахунків у проміжку з 03.12.2018р. по 18.04.2022р., Банком було надано усі необхідні розрахунки для підтвердження заборгованості Боржника. В зазначений період, відповідно до розрахунку Банку, рух коштів був відсутній.

Більше того, заборгованість по договору між сторонами виникла після того, як ОСОБА_1 почав використовувати кредитний ліміт, а саме 02.12.2023, Боржник остаточно перестав виконувати свої зобов`язання в рамках зазначеного договору з 20.05.2025 року.

Підсумовуючи все вищезазначене, Банком надано усі необхідні докази, які в повній мірі підтверджують, як наявність заборгованості Боржника перед Кредитором, так і факт приєднання до Умов та правил надання банківських послуг.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.

За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.

Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Як вказувалось вище, 15.09.2025 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Відповідно до матеріалів справи, заява АТ КБ "Приват Банк" б/н від 13.10.2025 року про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25, надійшла до суду 13.10.2025 року за вх. № 01-36/1286/25 (сформована в системі "Електронний суд" - 13.10.2025), тобто у межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку на подання заяв з грошовими вимогами до боржника.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);

- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);

- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);

- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).

- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).

Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 03.12.2018 між AT КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 (Клієнт) підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, якою, серед іншого, передбачено наступне.

Підписанням цієї анкети-заяви Клієнт відповідно до ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднується до Умов та правил надання банківських послуг АТ КБ "ПРИВАТБАНК" (далі - Умови та правила), які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua, та які разом із пам`яткою клієнта і тарифами становлять договір банківського обслуговування, примірник якого Клієнт отримав (отримала) шляхом самостійного роздрукування. Погоджується зі збільшеним строком позовної давності, зазначеним в Умовах та правилах та з тим, що зміни до Умов та правил вносяться банком щомісяця в односторонньому порядку, а у випадках, коли в односторонньому порядку внесення змін неможливо, банк повідомляє Клієнта про внесені зміни шляхом використання визначених Умовами та правилами каналів зв`язку. Продовження користування послугами банку після дати публікації на сайті банку змінених Умов та правил є підтвердженням погодження Клієнта та повного і безумовного прийняття зміненої редакції Умов та правил. З довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб ознайзмлений(а). Зі змінами Умов і правил надання банківських послуг зобов`язується ознайомлюватись самостійно на офіційному сайті банку privatbank.ua.

Отже, у згаданій вище Анкеті-заяві Боржник підтвердив, що він отримав шляхом самостійного роздрукування визначені цією Анкетою-заявою документи, які разом становлять договір банківського обслуговування.

Також, судом встановлено, що 03.12.2018 між AT КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 підписано паспорт кредиту (копія як додаток із відповідною назвою на 4-х арк. долучена до заяви), яким передбачені такі відомості : сума/ліміт кредиту - до 50 000 грн; строк договору - 240 місяців; строк кредитування - до 240 місяців; мета отримання кредиту - споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом (на картковий рахунок); процентна ставка у межах пільгового періоду - 0,00001 % річних; процентна ставка за межами пільгового періоду - 42 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність внесення - щомісяця до 25 числа поточного місяця 5 % від заборгованості на кінець попереднього місяця, але не менше 100 грн.

При цьому, у вказаному паспорті кредиту ОСОБА_1 підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування.

Крім цього, згідно довідки АТ КБ "ПриватБанк" № 0000004793709562 від 01.10.2025 року (копія наявна у справі), між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки :

- № НОМЕР_2 від 03.12.2018 (термін дії 10/22 Карта " ІНФОРМАЦІЯ_1 ");

- № НОМЕР_3 від 05.03.2020 (термін дії 01/24 Карта " ІНФОРМАЦІЯ_1 ");

- № НОМЕР_4 від 11.03.2021 (термін дії 12/24 Картка "Універсальна");

- № НОМЕР_5 від 06.09.2023 (термін дії 08/27 Картка "Універсальна" GOLD);

- № 5363542103426061 від 07.06.2024 (термін дії 12/27 Картка "Універсальна" GOLD).

Принагідно, суд зважає на те, що Заявником долучені до заперечення б/н від 15.12.2025 року, зокрема, копії таких документів : Анкети-заяви Клієнта - фізичної особи про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 11.03.2021 р. (підписані ОСОБА_1 ); Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 11.03.2021 р. та від 06.09.2023 р. (підписані ОСОБА_1 ).

Водночас, умовами даних Заяв про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, зокрема, визначено : тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; процентна ставка для карт Универсальна складає 42%, а для карт Універсальна GOLD - 40,8 %.

Разом з цим, відповідно до довідки АТ КБ "ПриватБанк" № 0000004793705478 від 01.10.2025 про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 (копія наявна у справі), визначена така інформація : 03.12.2018 - встановлення кредитного ліміту в сумі 11 000,00; 11.03.2021 - збільшення кредитного ліміту 13 500,00; 29.10.2022 - збільшення кредитного ліміту 1 000,00; 29.10.2022 - збільшення кредитного ліміту 3 000,00; 01.11.2022 - збільшення кредитного ліміту 6 000,00; 07.11.2022 - збільшення кредитного ліміту 9 000,00; 08.11.2022 - збільшення кредитного ліміту 10 000,00; 09.11.2022 - збільшення кредитного ліміту 12 000,00; 12.11.2022 - збільшення кредитного ліміту 14 000,00; 05.12.2022 - збільшення кредитного ліміту 16 000,00; 15.12.2022 - збільшення кредитного ліміту 18 000,00; 15.12.2022 - збільшення кредитного ліміту 20 000,00; 15.12.2022 - збільшення кредитного ліміту 22 000,00; 17.12.2022 - зменшення кредитного ліміту 15 000,00; 18.12.2022 - збільшення кредитного ліміту 18 000,00; 22.12.2022 - збільшення кредитного ліміту 20 000,00; 31.03.2023 - збільшення кредитного ліміту 23 000,00; 01.04.2023 - збільшення кредитного ліміту 26 000,00; 30.05.2023 - зменшення кредитного ліміту 0,00; 06.09.2023 - збільшення кредитного ліміту 75 000,00; 06.09.2023 - зменшення кредитного ліміту 500,00; 26.09.2023 - збільшення кредитного ліміту 70 000,00; 04.10.2023 - зменшення кредитного ліміту 69469,62; 11.10.2023 - зменшення кредитного ліміту 69 469,62; 23.10.2023 - зменшення кредитного ліміту 60 500,00; 02.04.2024 - зменшення кредитного ліміту 0,00.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно п. 27, п. 64 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", кредит - грошові кошти, які надаються надавачем фінансових послуг (кредитодавцем) особі (позичальнику) у користування на поворотній основі на визначений строк із сплатою процентів.

Фінансова послуга - операція або декілька операцій, пов`язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги.

За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування", кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Така інформація повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця.

Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення.

До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.

Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію") із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Забороняється обмежувати споживача в часі для ознайомлення з інформацією, зазначеною у паспорті споживчого кредиту.

Згідно абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

У разі якщо зазначені у частині першій цієї статті договори укладаються щодо фінансових послуг, такі договори укладаються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 14 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача.

Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії", фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами.

У разі якщо договір про надання фінансової послуги укладається шляхом приєднання, він складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, у тому числі у вигляді заяви про приєднання, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг, включаючи його мобільну версію, і надається клієнту в момент підписання договору у спосіб, обраний ним із запропонованих надавачем фінансових послуг, який дає змогу встановити дату надання такого договору, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на веб-сайті (веб-сторінці) надавача фінансових послуг із зазначенням строку їх дії у порядку та протягом строку, встановлених нормативно-правовими актами Регулятора, але не менше трьох років з дати припинення дії останнього з договорів у відповідній редакції. Дія положень цього абзацу не поширюється на процес надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою, функціональні можливості якого дають змогу ознайомити клієнта з публічною частиною договору про надання фінансових послуг на екрані такого платіжного пристрою.

Індивідуальна частина договору повинна містити інформацію, передбачену частиною другою цієї статті, у тому числі шляхом посилання на відповідні умови, викладені у публічній частині договору.

Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовій формі, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надаються клієнту одразу після підписання договору.

Надання клієнту примірника індивідуальної частини договору, укладеної у формі електронного документа, та додатків до неї (за наявності) здійснюється у погоджений клієнтом спосіб, зазначений у договорі про надання фінансової послуги, у порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" або Законом України "Про електронну комерцію".

Договори, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, укладаються у порядку, встановленому Законом України "Про електронну комерцію", з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 29 Закону України "Про платіжні послуги", надання платіжних послуг (у тому числі виконання окремих або разових платіжних операцій, відкриття та обслуговування рахунків тощо) здійснюється на підставі договору, що укладається між надавачем платіжних послуг та користувачем відповідно до вимог законодавства, на узгоджених сторонами умовах.

Договір про надання платіжних послуг укладається в письмовій формі (паперовій або електронній). Договір про надання платіжних послуг може укладатися шляхом приєднання користувача до договору, розміщеного у доступному для клієнта місці у надавача платіжних послуг та на його веб-сайті в мережі Інтернет. Усі поточні редакції публічної пропозиції укладення договору та документів, що містять інформацію про комісійні винагороди, процентні ставки, курс перерахунку іноземної валюти, що застосовуються до обраної користувачем платіжної послуги, що надається користувачу згідно з пунктом 3 частини першої статті 30 цього Закону, зберігаються на веб-сайті надавача платіжних послуг із зазначенням строку їх дії. Користувачі мають право в будь-який час отримати доступ до всіх редакцій публічної пропозиції укладення договору та інших документів, зазначених у цій статті, що розміщені на веб-сайті надавача платіжних послуг.

Отже, Умови та правила надання банківських послуг АТ КБ "ПРИВАТБАНК", відповідно до ст. 9 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та ч. 2 ст.29 Закону України "Про платіжні послуги" є публічною частиною договору, до якого приєднався Боржник, підписавши описану вище Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03.12.2018 року, яка є індивідуальною частиною договору.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

За змістом ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відтак, підписана між Банком та Боржником вказана вище Анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03.12.2018 року, є договором приєднання.

Поряд з цим, зважаючи на наведені приписи законодавства та обставини справи, суд дійшов висновку, що між АТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 був укладений договір від 03.12.2018 р., який складається із вищевказаної Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03.12.2018 року та Умов і правил надання банківських послуг АТ КБ "ПРИВАТБАНК", які розміщено на офіційному сайті банку в мережі інтернет за адресою privatbank.ua (обумовлено вказаною Анкетою-заявою), та за своїм змістом і правовою природою є кредитним договором.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 643 ЦК України визначає, якщо у пропозиції укласти договір вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь про прийняття пропозиції протягом цього строку.

Враховуючи викладені обставини, суд дійшов до висновку, що ОСОБА_1 , підписавши Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 03.12.2018 року, прийняв пропозицію Банку на укладення договору банківського обслуговування в повному обсязі, що свідчить про дотримання форми договору, визначеної наведеми вище нормами законодавства.

Крім цього, відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", у разі якщо розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені у договорі про споживчий кредит (кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії тощо), споживачу також у строк, визначений цим договором, надається виписка з рахунку/рахунків (за їх наявності), у якій зазначаються: стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, за який зроблена виписка з рахунку (з описом проведених операцій), баланс рахунку на початок періоду, за який зроблена виписка, баланс рахунку на кінець періоду, за який зроблена виписка, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, застосована до проведених споживачем операцій процентна ставка, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яка інша інформація, передбачена договором про споживчий кредит.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.10.2025 року у справі № 910/8710/24, з урахуванням встановлених судами обставин надання Боржниці згідно із заявою на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб № 2001035056101 від 12.05.2018 споживчого кредиту, належним джерелом інформації, а відповідно і належним доказом, що визначає та підтверджує поточний розмір заборгованості споживача, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати, стан рахунку на певну дату, оборот коштів на рахунку за період часу, баланс рахунку на початок відповідного періоду, баланс рахунку на кінець відповідного періоду, дати і суми здійснення операцій за рахунком споживача, будь-які інші платежі, застосовані до проведених споживачем операцій за рахунком, та/або будь-яку іншу інформація за споживчим кредитом є виписка з рахунку/рахунків (за наявності) щодо погашення заборгованості, з описом проведених операцій.

Судом встановлено, що згідно наявної у справі виписки за договором б/н за період з 01.01.1999 по 09.09.2025 року щодо ОСОБА_1 , останній у період з 18.04.2022 р. по 11.06.2025 користувався кредитними коштами.

Водночас, у поданому запереченні Заявником повідомлено, що з 03.12.2018 р. по 18.04.2022 р., відповідно до розрахунку Банку, рух коштів був відсутній.

Поряд з цим, у цій виписці вказані деталі операцій по описаних вище картках (перекази з картки, купівля продуктів, зняття готівки в банкоматі, зарахування переказів на картку, оплата товарів, поповнення мобільного, списання відсотків за використання кредитного ліміту, комісія за обслуговування, т.ін.), які зазначені у довідці АТ КБ "ПриватБанк" № 0000004793709562 від 01.10.2025 року, а саме : № 4149609002861377, №5363542097968961, № 5363542103426061.

Слід зазначити, що згідно даної виписки списання відсотків за використання кредитного ліміту за ставкою 3,4 % здійснювалось у період з 01.12.2023 р. по 01.09.2025 р., що свідчить про виникнення заборгованості у Боржника перед АТ КБ "ПриватБанк".

Так, у вказаній виписці зазначено : усього витрати складають 1 145 545,54 грн; усього надходжень - 1 100 083,89 грн; баланс на кінець періоду (- 46 245,01).

Водночас, згідно наявного у справі розрахунку заборгованості за договором від 03.12.2018, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 09.09.2025 року, заборгованість складає 45 507,73 грн, з яких : 41 222,49 грн - заборгованість по тілу кредиту; 4 239,16 грн - заборгованість за простроченими відсотками; 46,08 грн - заборгованість за нарахованими відсотками.

Разом з цим, даним розрахунком заборгованості підтверджено, що Банком здійснювалось нарахування відсотків за процентними ставками, передбаченими паспортом кредиту від 03.12.2018 р. та Заявами про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 11.03.2021 р. і від 06.09.2023 р..

Принагідно, суд зважає на те, що згідно вказаного розрахунку заборгованості, зазначені вище суми боргу за тілом кредиту та по відсоткам, нараховані по 30.06.2025 року, а заборгованість за простроченими відсотками нарахована по 01.09.2025 року, тобто до відкриття провадження у справі № 902/836/25 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ..

Крім цього, у даному розрахунку заборгованості, Заявником розпочато нарахування відсотків з 18.04.2022 року, що узгоджується із операціями, які здійсненні Боржником згідно виписки за договором б/н за період з 01.01.1999 по 09.09.2025 року.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.7.2024 року у справі № 910/10895/22, проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за користування кредитом (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно користуватися кредитом, натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за користування кредитом) за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.

Отже, зважаючи на викладене, суд перевіривши згаданий вище розрахунок заборгованості за договором від 03.12.2018, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 09.09.2025 року, дійшов висновку, що заявлені до визнання Заявником кредиторські вимоги до Боржника в загальному розмірі 45507,73 грн (41 222,49 грн + 4 239,16 грн + 46,08 грн), відповідають умовам даного кредитного договору та наявним у справі доказам, а тому є правомірними та підлягають визнанню.

Принагідно, суд звертає увагу на те, що у долученому Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність Списку кредиторів та боржників станом на 20.06.2025 року, вказано кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" (код 14360570) із сумою вимог 42 719,81 по договору від 03.12.2018 року.

Також, у проєкті плану реструктуризації боргів від 20.06.2025 року (долучений Боржником до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) у розділі ІІ вказана, зокрема, сума вимог кредитора - АТ КБ "ПриватБанк" в розмірі 40 411,99 грн, що підлягає реструктуризації відповідно до цього плану.

Зважаючи на вказане, викладені у повідомленні арбітражного керуючого Бігдана О.А. б/н від 06.12.2025 року та повідомленні представника Боржника б/н від 10.12.2025 року заперечення щодо заявлених у цій справі грошових вимог АТ КБ "ПриватБанк" не спростовують визнаних судом відповідних кредиторських вимог, з огляду на викладені вище обставини, норми законодавства та надані Заявником докази.

Водночас, судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення чи спростування Боржником заборгованості перед АТ КБ "ПриватБанк" в загальній сумі 45 507,73 грн не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Згідно ч. 2, ч. 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.

Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 13.10.2025 року (вх. № 01-36/1286/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25, з мотивів наведених вище та визнання заявлених вимог в розмірі 45 507,73 грн, які підтверджені наданими доказами з віднесенням їх до другої черги задоволення.

Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 4 844,80 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).

Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Задоволити заяву АТ КБ "ПриватБанк" б/н від 13.10.2025 року (вх. № 01-36/1286/25) про визнання грошових вимог до боржника у справі № 902/836/25.

2. Визнати грошові вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код ЄДРЮОФОПГФ 14360570, місцезнаходження: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) в розмірі 45 507,73 грн (друга задоволення вимог кредиторів); а також 4 844,80 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі №902/836/25.

3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Бігдану О.А. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/836/25.

4. Копію ухвали надіслати до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; представнику ОСОБА_1 , адвокату Цимбал А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; арбітражному керуючому Бігдану О.А. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представнику АТ КБ "ПриватБанк" Сергачу А.В. - ІНФОРМАЦІЯ_5

Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.