Ухвала суду № 132740885, 18.12.2025, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/4174/25

У Х В А Л А

18.12.2025 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Шуляка А.С. при вирішенні питання про відкриття провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 з(обслуговування Рівненського району) полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Цепух Катерини Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 з(обслуговування Рівненського району) полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Цепух Катерини Валеріївни про скасування та визнання неправомірною постанови серії ЕНА №5685853 від 09 вересня 2025 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності закрити. Позовна заява подається до суду із дотриманням вимог ст. 160, 161 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до статей 3,5 ЗУ «Про судовий збір», серед переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору при зверненні до суду, немає осіб, які б звільнялися від сплати судового збору за подання до суду позовної заяви щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, а також відсутні положення, що виключали б позовну заяву щодо оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення з переліку документів за подачу до суду яких не сплачується судовий збір.

В частині сплати судового збору у справах з приводу рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17 дійшла наступного висновку: «За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.»

Таким чином, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання позову до адміністративного суду немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Разом з позовною заявою позивачем заявлено клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Закон України «Про судовий збір» не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням. Водночас, за змістом пункту 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» документи про майновий стан мають містить інформацію, на підставі якої суд може встановити відсоткове співвідношення розміру судового збору до річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25 липня 2005 року у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26 липня 2005 року у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

З вищенаведеного слідує, що саме на позивача покладається обов`язок доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати. Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Таким чином за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату. У позовній заяві сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та надати суду відповідні докази. На підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 надано лише довідку з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку військового збору станом на 02.10.2025 року, довідку форми ОК-5 та довідку форми ОК-7. Однак, вказані довідки не є достатнім доказом підтвердження скрутного майнового стану позивача, оскільки не містять відомостей про майновий стан заявника, який може мати інші джерела доходу (вклади, нерухоме та рухоме майно, грошові допомоги та компенсації, тощо). Крім того, заявником фактично не наведено жодних джерел його матеріального забезпечення та не зазначено розміру річного доходу. Інших доказів щодо тяжкого майнового стану заявником не надано. Слід зазначити, що судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує компенсаційну, превентивну і соціальну функцію. Компенсаційна функція полягає у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії. Превентивна функція полягає в попередженні необґрунтованих звернень до судів, у забезпеченні виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов`язків. Соціальна функція проявляється в тому, що судові витрати покликані забезпечити фактичну доступність до правосуддя. Пленум Вищого адміністративного суду України у Постанові від 23.01.2015 № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Позивачем не надано належних доказів підтвердження його скрутного матеріального стану, а також не зазначено які із перерахованих в ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір» умов наявні для звільнення від сплати судового збору. При цьому не розкрите питання за рахунок чого позивач здійснює свою життєдіяльність, забезпечує витрати, які має доходи та з яких джерел, у якому розмірі тощо. Тому, судом вбачається, що клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим, оскільки встановити скрутний майновий стан сторони з наданих до суду документів неможливо. Таким чином, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору. При подачі позову до Здолбунівського районного суду Рівненської області судовий збір підлягає сплаті за наступними реквізитами: UA808999980313101206000017517; отримувач: ГУК у Рівн.обл/Здолб.міст.тг/22030101; ЄДРПОУ 38012494; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету:22030101. Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відтак, беручи до уваги наведене вище, суддя приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, оскільки така не відповідає вимогам КАС України та зобов`язати позивача усунути недоліки зазначені в ухвалі суду протягом п`яти днів з дня отримання цієї ухвали. Керуючись ст.ст.133, 161,169, 293, 294 КАС України, суддя,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції, Інспектора взводу №1 роти №2 батальйону №2 з(обслуговування Рівненського району) полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції Цепух Катерини Валеріївни про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху. Надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, який починає рахуватися з дня отримання позивачем даної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя