Рішення № 132740592, 19.12.2025, Машівський районний суд Полтавської області

Справа № 948/1052/25

Номер провадження 2/948/628/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2025 Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Косик С.М.,

за участю секретаря Ткач Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Машівка цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

у с т а н о в и в :

у листопаді 2025 року до Машівського районного суду Полтавської області через систему «Електронний суд» надійшла зазначена позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 88982,80 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.08.2023 між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №950454 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», відповідно до умов якого відповідач на умовах забезпечення, повернення, строковості та платності отримав кредит у розмірі 14900,00 грн.

02.04.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «УНО КРЕДИТ» укладено договір факторингу №02/04/24, відповідно до якого позивач набув право вимоги до відповідача за кредитним договором №950454 від 20.08.2023.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, отриманий кредит не повернув у встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 88982,80 грн.

26.11.2025 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідачем не заперечується факт укладення з ТОВ «Селфі Кредит» договору про надання споживчого кредиту, за яким відповідач отримав суму кредиту у розмірі 14900,00 грн, строком на 360 днів.

Таким чином, відповідач визнає позовні вимоги позивача у частині стягнення суми основної заборгованості (за тілом кредиту) у розмірі 14900,00 грн за кредитним договором №950454 від 20.08.2023.

В той же час, відповідач не погоджується з нарахованими відсотками на загальну суму 74082,80 грн, оскільки з урахуванням того, що на момент укладення кредитного договору та по теперішній час відповідач є військовослужбовцем Збройних Сил України, який був призваний за мобілізацією, що підтверджується наданими копіями документів, а сам кредитний договір є договором споживчого кредиту, тому відповідно до положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» нарахування відповідачу процентів за користування кредитом по вказаному договору є незаконним.

Таким чином, вимога позивача стягнути з відповідача нараховані відсотки по кредитному договору на загальну суму 74082,80 грн є безпідставною та не підлягає задоволенню (а.с.61-62).

Позивач правом подати відповідь на відзив не скористався.

Ухвалою від 20.11.2025 Машівський районний суд Полтавської області відкрив провадження у справі за цим позовом за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначив судове засідання для розгляду справи по суті (а.с. 54).

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно, зокрема, позивач шляхом направлення електронного листа на електронну адресу (а.с.57,58), відповідач рекомендованим повідомленням, яке 03.12.2025 повернуто з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.69,70).

Представник позивача в позовній заяві просить розглянути справу без його участі (а.с.3 на зв.).

Представник відповідача також подав клопотання про розгляд справи без його участі та участі відповідача (а.с.71).

Ураховуючи викладене, суд вирішив можливим розглянути справу за відсутності сторін, та, дослідивши надані письмові докази, дійшов такого висновку.

Судом установлено, що 20.08.2023 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Селфі Кредит» договір №950454 про надання споживчого кредиту «NewShort», відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 14900,00 грн, строком на 360 днів, періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, стандартною процентною ставкою 2,2% в день у межах строку кредиту, зниженою процентною ставкою 1,43% за умови часткового дострокового повернення кредиту (а.с.8-18).

Згідно з п.1.7-1.7.2 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка складає за стандартною ставкою 47541,10% річних за весь строк користування кредитом, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 25087,16% річних (а.с.9).

Орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною ставкою 132908 грн за весь строк користування кредитом та 129466,10 грн за стандартною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки (п.1.8-1.8.2 Договору) (а.с.9).

Відповідно п.2.1 Договору кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (а.с.10).

Проценти, що нараховуються за договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році (п.3.1 Договору) (а.с.10 на зв.).

За п.5.1 Договору сторони домовились, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів (а.с.12).

Сторони погодили Графік платежів, що є додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №950454 від 20.08.2023, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е758», в якому зазначена сума платежів за розрахунковий період, сума процентів за користування кредитом, реальна річна процентна ставка та загальна вартість кредиту (а.с.18 на зв.-19).

Цього ж числа відповідачем підписаний Паспорт споживчого кредиту, в якому зазначена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та яка аналогічна інформації, зазначеній у договорі №950454 про надання споживчого кредиту «NewShort» (а.с.20-21).

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 14 900,00 грн підтверджено довідкою Товариства з обмеженою відповідальністю "Пейтек" від 04 серпня 2025 року № 20250804-38, відповідно до якої від імені ТОВ "Селфі Кредит" перераховано кошти на картку № НОМЕР_2 (а.с.6).

Згідно з розрахунком заборгованості наданої ТОВ «Селфі Кредит», загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором №950454 від 20.08.2023 станом на 04.08.2025 складає 88982,80 грн, в тім числі: 14900,00 грн тіло кредиту, 74082,80 грн відсотки за користування кредитом (а.с.22-24).

02 квітня 2024 року між ТОВ "Селфі Кредит" та ТОВ "Фінансова компанія "УНО КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 02/04/24 у відповідності до умов якого ТОВ "Селфі Кредит" передав (відступив) ТОВ "ФК "УНО КАПІТАЛ" за плату, а ТОВ "ФК "УНО КАПІТАЛ" прийняв належні ТОВ "Селфі Кредит" права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників до цього договору (а.с.31-35).

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №02/04/24 від 02 квітня 2024 року, ТОВ "ФК "УНО КАПІТАЛ" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 959454 в сумі 88 982,80 грн, з яких: 14 900,00 грн залишок по тілу кредиту, 74 082,80 грн - заборгованість по відсотках (а.с.36).

12.09.2025 ТОВ «ФК «УНО КАПІТАЛ» відповідачу ОСОБА_1 направлено вимогу (повідомлення) про відступлення прав вимоги та сплату заборгованості за його кредитним договором, яка станом на 12.09.2025 становить 88 982,80 грн за вказаними реквізити (а.с.39).

Відповідно дост. 626 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).

Відповідно дост. 638 ЦК Українидоговір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом ч.1ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 3ст.207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставіЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст.205,207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Отже, між відповідачем та ТОВ «Селфі Кредит», укладено договір про надання споживчого кредиту у формі електронного документу з електронними підписами сторін та із запропонованими умовами відповідач ознайомився та погодився з ними, йому перераховані кредитні кошти, які він використовував.

Згідно з ч. 1ст. 1054 Цивільного кодексу Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч.1ст. 1048 цього ж Кодексупозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 525 Цивільного кодексуУкраїнивизначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1ст. 1077 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч. 1ст. 1082 ЦК Україниборжник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Навіть неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань, та не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за кредитним договором на користь нового кредитора.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 278/1679/13-ц.

Щодо стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором №950454 від 20.08.2023 року, суд враховує наступне.

Частиною 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»встановлено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Дана пільга поширюється та діє для військовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, для резервістів та військовозобов`язаних - з моменту призову під час мобілізації і до закінчення особливого періоду. Банки під час дії особливого періоду не мають право нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати. Для реалізації вказаного права на пільгу, необхідно письмово повідомити банк про проходження військової служби та надати підтверджуючі документи (копію військового квитка з відповідною службовою відміткою, копію довідки про призов військовозобов`язаного на військову службу, копію витягу з наказу або довідки про зарахування до списків військової частини).

Національний Банк України у своєму листі від 02 вересня 2014 року №18-112/48620 надав роз`яснення, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року №322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг з наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Як убачається з наданих представником відповідача документів, а саме: військового квитка серії НОМЕР_3 , довідки командира військової частини НОМЕР_4 від 09.07.2024, посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_5 від 23.07.2024, ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі з 19.06.2024 та є учасником бойових дій (а.с.63-67).

Таким чином, на відповідача, як на військовослужбовця, який проходить військову службу в особливий період, поширюються пільги, передбачені частиною 15статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме - він звільнений від нарахування і сплати процентів за споживчим кредитом та неустойки, а кредитні установи під час дії особливого періоду не мають права нараховувати відсотки, а у випадку нарахування - зобов`язані їх списати.

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постанові від 14.05.2021 у справі №502/1438/18.

За наявності позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повинні самостійно здійснювати перерахунок кредитної заборгованості з огляду на поширення на позичальника пільг, передбачених пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (зменшити визначений банком обсяг заборгованості за тілом кредиту на суми зарахованих платежів на погашення штрафних санкцій, пені та процентів за користування кредитом).» Даний висновок щодо застосування відповідних норм права висловлено, у постанові Верховного Суду від 18 січня 2023 року по справі N 642/548/21.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором №950454 від 20.08.2023 в сумі 74 082,80 грн. задоволенню не підлягають, оскільки відповідач, як військовослужбовець, згідно з п.15ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»звільняється від сплати процентів та пені (неустойки) в особливий період.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог частково в розмірі 14 900,00 грн.

Згідно зіст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено частково, а тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути пропорційно розміру задоволених позовних вимог судовий збір у розмірі 405,63 грн.

Щодо стягнення з відповідача судового збору, суд зазначає, що згідно із ч. 1ст. 5 Закону України «Про судовий збір»від сплати збору, зокрема, звільняються: 1) військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори,у справах, пов`язаних з виконанням військового обов`язку, а також під час виконання службових обов`язків (п. 12); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої Україниу справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав (п. 13). Тобто відповідач не звільнений від сплати судового збору у цій справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1-18,81,141,209-245,259,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «УНО КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 950454 від 20.08.2023 у розмірі 14 900,00 грн та судовий збір у розмірі 405,63 грн.

В іншій частині позовних вимогвідмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другійстатті 358 цього Кодексу.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «УНО КАПІТАЛ», місцезнаходження: вул. Маккейна Джона, 39, м. Київ, код ЄДРПОУ 39669296.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Суддя С. М. Косик