Рішення № 132739524, 19.12.2025, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/6576/25

Провадження № 2/279/2966/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2025 року

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Бобровою В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/6576/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 14.11.2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) №14.11.2024-100000320, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн., строком на 140 днів, тобто до 02.04.2025 року, зі сплатою 1% за один день користування кредитом. ОСОБА_1 частково проводила оплату за кредитом, а саме: 29.11.2024 року на суму 1695,92 грн., 12.12.2024 року на суму 1625,92 грн., 25.12.2024 року на суму 1000,00 грн., 26.12.2024 року на суму 625,92 грн., 08.01.2025 року на суму 1559,00 грн.

Оскільки, відповідач порушилаумови договору, маєзаборгованість за кредитним договором в розмірі 14352,79 грн., з яких: 6050,43 грн. сума заборгованості за основним боргом, 5082,36 грн. сума заборгованості за відсотками та 3220 грн. неустойки.

Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовногопровадження.

12.11.2025 року до суду надійшло клопотання відповідачки про зменшення розміру пені до мінімально справедливого рівня або звільнення від сплати неустойки повністю, мотивований тим, що зверталась з заявою до позивача про реструктуризацію заборгованості, однак у відповіді їй було відмовлено, в зв`язку з тим, що така процедура передбачена лише для військовослужбовців та їх дружин. Вважає, що її обставини є виключними, адже вона є членом сім`ї безвісти зниклого військовослужбовця, який був її утриманцем, і фінансові труднощі настали не з її вини. Окрім того зважаючи на воєнний стан, тяжкий матеріальний стан, вважає за необхідне зменшити розмір відсоткової ставки до нуля по договору №14.11.2024-100000320 від 14.11.2024 року, застосувавши положення ст.551 ЦК Українита зменшити суму боргу.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз`яснення логічно пов`язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».

Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір№ 14.11.2024-100000320 від 14.11.2024 року містить підпис одноразовим електронним ідентифікатором.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1ст.626 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Стаття 1050 ЦК України зазначає, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

Судом встановлено, що 14.11.2024року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14.11.2024-100000320, відповідно до якого ОСОБА_1 отримала кредит в розмірі 7000,00 грн., строком на 140 днів, тобто до 02.04.2025 року, зі сплатою 1% за один день користування кредитом.

З даних листа за вих. №49-2210 від 22.10.2025 року слідує що 14.11.2024 року було здійснено переказ коштів в розмірі 7000,00 грн. на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРаy.ua-565881523, призначення платежу: Видача за договором № 14.11.2024-100000320 від 14.11.2024 року. Таким чином, перерахувавши на картку зазначену в договорі позичальником, Банк свої зобов`язання за договором виконав.

На виконання умов кредитного договору відповідач здійснював погашення заборгованості за кредитом, а саме: а саме: 29.11.2024 року на суму 1695,92 грн., 12.12.2024 року на суму 1625,92 грн., 25.12.2024 року на суму 1000,00 грн., 26.12.2024 року на суму 625,92 грн., 08.01.2025 року на суму 1559,00 грн., за користування кредитом.

Оскільки, відповідач порушила умови договору, маєзаборгованість за кредитним договором в розмірі 14352,79 грн., з яких: 6050,43 грн. сума заборгованості за основним боргом, 5082,36 грн. сума заборгованості за відсотками та 3220 грн. неустойки.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, або звільнення неустойки повністю, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.549ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Так, згідно ст.551 ЦК Українипредметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 27 Постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 «Про практику застосування судами законодавства при вирішення спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що положення частини третьоїстатті 551 ЦК Українипро зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другоюстатті 625ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями статей1054,1056-1ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Враховуючи викладене вище, а також те, що проценти та неустойка по кредиту № 14.11.2024-100000320від 14.11.2024року нараховані в межах кредитуваннязгідно умов Договору,відповідач користуваласькредитними коштами,частково погашалазаборгованість, судне вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати неустойки,тому дане клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, позов є обгрунтованим і підлягає задоволенню.

Судові витратипідлягають стягненню відповідно до ст.141ЦПК України.

Керуючисьст.ст.4-12,141,247,259,263-265ЦПК України,ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1048,1050ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" - 14352 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят дві) гривні 79 копійок заборгованості за кредитним договором № 14.11.2024-100000320 від 14.11.2024 року.

Стягнутиз ОСОБА_1 на користьТовариства зобмеженою відповідальністю"Споживчийцентр"судові витратизі сплатисудового зборув розмірі2442(дві тисячі чотириста двадцять дві)гривні 40копійок.

Рішення можебути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення судунабирає законноїсили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133А, ЄДРПОУ- 37356833.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання/знаходження: АДРЕСА_1 , РНОКПП- НОМЕР_2 .

Суддя Леся НЕДАШКІВСЬКА

копія згідно з оригіналом