Рішення № 132736960, 01.12.2025, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/4525/25

провадження 2/216/2287/25

РІШЕННЯ

іменем України

01 грудня 2025 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі головуючого судді Кузнецова Р.О.,

за участю секретаря судового засідання Шакули Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про встановлення факту, що має юридичне значення,-

встановив:

Представник позивача, адвокат Шемет І.О., звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після її смерті позивач звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини, що залишилася, а саме, квартири за адресою: АДРЕСА_1 , але отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій зазначено, що позивач пропустив шестимісячний строк для подачі заяви на прийняття спадщини, оскільки на момент смерті спадкодавця був зареєстрований за іншою адресою. Однак фактично позивач проживав разом з матір`ю з 1997 року та до моменту її смерті за однією адресою. Враховуючи наведені обставини, позивач просить встановити факт його проживання однією сім`єю з 1997 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 .

Позивач та його представник до суду не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та його представника, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник виконкому Центрально-Міської районної у місті ради надала заяву про розгляд справи за відсутності представника виконкому, просить ухвали законне та обґрунтоване рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні обставин справи, визнавши їх достатніми для ухвалення рішення у справі суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При цьому відповідно до роз`яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 12.10.2020.

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 05.06.1958.

Згідно з свідоцвом про право власності на житло № НОМЕР_3 від 17.12.1997 батьку позивача - ОСОБА_3 та членам його сім`ї: ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з актом обстеження квартири у житловому приміщення по факту проживання складеного 28.04.2025 ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР» слідує, що у квартирі АДРЕСА_3 з 1997 року та по теперішній час проживає без реєстрації ОСОБА_1 та спільно з ним до моменту смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) проживала його мати ОСОБА_2 .

Зі спадкової справи №27/2025, заведеної після смерті ОСОБА_4 вбачається, що 10.04.2025 із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся позивач ОСОБА_1 . Батько позивача, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що пвдтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_4 від 20.07.2017

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.04.2025 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки остання пропустила встановлений строк для прийняття спадщини.

Крім цього, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 28.08.2024 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки останній пропустив шестимісячний строк для прийняття спадщини, так як на час відкриття спадщини не був зареєстрований зі спадкодавцем за однією адресою.

Аналізуючи норми права, на які посилається позивач у позові, а також норми права, які слід застосувати, мотиви їх застосування суд приходить до таких висновків.

Частина 1 ст. 16 ЦК передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

При встановленні факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.

Домогосподарство є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти. Одне лише спільне проживання не є достатнім для визнання осіб сім`єю без наявності інших ознак сім`ї.

Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність у осіб особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно - правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду від 03 червня 1999 року №5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, тощо.

Належними та допустимими доказами проживання осіб однією сім`єю є, зокрема: довідки з місця проживання; свідчення свідків; спільні фото, листи ділового та особистого характеру тощо; виписки з погосподарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що особи вважали себе сім`єю, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно зі ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно зі статтею 1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

При цьому, до спадкоємців четвертої черги належать не лише жінка (чоловік), які проживали однією сім`єю зі спадкодавцем без шлюбу, таке право можуть мати також інші особи, якщо вони спільно проживали зі спадкодавцем, були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім`ї, тощо.

Для одержання права на спадкування у зазначених осіб необхідне встановлення двох юридичних фактів: 1) проживання однією сім`єю; 2) на час відкриття спадщини має пройти, принаймні, п`ять років, протягом яких спадкоємець проживав зі спадкодавцем однією сім`єю.

Ознакою проживання спадкоємця однією сім`єю зі спадкодавцем є систематичне ведення з ним спільного господарства, тобто прийняття участі у спільних витратах, спрямованих на забезпечення життєдіяльності сім`ї. При цьому важливою, проте не основною ознакою, є проживання в одному приміщенні зі спадкодавцем.

При вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК про те, що сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Зазначений п`ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім`єю до набрання чинності цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №554/8023/15-ц (провадження №14-130цс19) зазначено, що вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім факту спільного проживання, є наявність спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у спільних витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Зазначене узгоджується з правовими висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 серпня 2018 року у справі №644/6274/16-ц (провадження №14-283цс18) та Верховним Судом у постановах від 09 січня 2020 року у справі №186/421/17 (провадження №48280св18); від 09 червня 2021 року у справі №346/5702/18 (провадження №61-17111св20) та від 01 вересня 2021 року у справі №523/9720/17 (провадження №61-7715св21).

Таким чином, з огляду на наявні докази та матеріали справи судом достовірно встановлено, що позивач проживав однією сім`єю з померлою матір`ю ОСОБА_2 з 1997 року та до моменту її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 16, 1216, 1218, 1258, 1264 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету Центрально-Міської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю з 1997 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

- позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ;

- відповідач: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, код ЄДРПОУ: 04052560, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27.

Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Суддя Р.О.КУЗНЕЦОВ