Ухвала суду № 132732446, 04.12.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/18914/25

Провадження № 2/686/6345/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі:

головуючого судді Палінчака О.М.,

за участю секретаря судового засідання Цибульської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

03 липня 2025 року позивач МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з вказаною позовною заявою.

Ухвалою судді від 17 липня 2025 року по справі відкрито провадження та ухвалено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

23 жовтня 2025 року представниця позивача МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» Мазур Н.В. подала до суду заяву про закриття провадження у даній справі у зв`язку з погашенням відповідачкою ОСОБА_1 заборгованості після відкриття провадження у справі та просить вирішити питання про повернення позивачу судового збору у справі.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомленні належним чином.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України передбачено, що у разі, якщо відсутній предмет спору провадження у справі підлягає закриттю.

Поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому потрібно надавати сутнісного, а не формального значення.

У статті 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предметом спору є об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить постановити певне судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З урахуванням викладеного, неіснування (відсутність) предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19), прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання. Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у разі припинення існування предмета спору, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Врахувавши викладене, Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначив, що закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України є можливим, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції відповідного судового рішення. Логічно-граматичне тлумачення словосполучення «відсутність предмета спору» в контексті пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України дає підстави для висновку, що предмет спору має бути відсутній, тобто не існувати на час пред`явлення позову. Якщо предмет спору мав місце, але припинив своє існування (зник) після відкриття провадження у справі внаслідок тих чи інших обставин, зокрема, у зв`язку з добровільним врегулюванням спору сторонами, виконанням відповідачем заявлених до нього вимог, фізичним знищенням предмета спору тощо, то провадження у справі не може бути закрите з наведеної правової підстави, оскільки вона полягає саме у відсутності предмета спору, а не у припиненні його існування (зникненні). Якщо предмет спору став відсутнім після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають низку передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема: шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо. Встановивши, що на час відкриття провадження у цій справі між сторонами існував спір, апеляційний суд правильно виходив з помилковості висновків місцевого суду про можливість закриття провадження з підстав відсутності предмета спору. (Постанова Верховного Суду у справі № 335/8285/22 від 31.07.2023 року).

Суд акцентує увагу на позиції Великої Палати Верховного Суду, що під час вирішення тотожних спорів суди мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду (зазначена позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 року у справі № 755/10947/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, висновки Верховного Суду, суд висновує, що провадження у справі підлягає закриттю саме у зв`язку із фактичною відмовою позивача від позову з підстав відсутності предмета спору внаслідок задоволення вимог відповідачем після пред`явлення позову, а не на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, як зазначає представник позивача.

Щодо вимог представниці позивачки про вирішення питання щодо повернення судового збору, суд зазначає таке.

Приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Із заяви представника позивача вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 задовольнила вимоги позивача саме після пред`явлення позову про стягнення заборгованості, після відкриття провадження по справі, тобто, позивач не підтримує позовні вимоги (відмовляється від них) унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, про що і зазначає позивач.

Частиною третьою статті 142 ЦПК України встановлено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Під час звернення до суду із позовною заявою позивачем МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд висновує, що з відповідачки ОСОБА_1 на користь МКП «Хмельницьктеплокомуненерго» підлягає стягненню судовий збір в розмірі 3 028 грн. 00 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 206, 255, 258-261 ЦПК України суд

постановив:

Прийняти відмову представниці позивача Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» від позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Провадження у цивільній справі за позовом Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості закрити.

Стягнути з відповідачки ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Міського комунального підприємства «Хмельницьктеплокомуненерго» (код ЄДРПОУ 03356571, адреса: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Чорнобрового, 5) судовий збір в сумі 3028 грн. 00 коп.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали суду складено 04 грудня 2025 року.

Суддя: О.М. Палінчак