Рішення № 132732207, 19.12.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5229/25

Провадження № 2/484/2276/25

Рішення

іменем України

19.12.2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А,

секретар судових засідань Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

встановив

12.09.2025 року через систему "Електронний суд" до суду звернувся представник позивача з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593 від 29.01.2022 року в розмірі 64168,80 грн. та судових витрат у розмірі 2422,40 грн. сплаченого судового збору і витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 29.01.2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 1200,00 грн., строк користування 360 днів, тобто до 24.01.2023 року, стандартна процентна ставка 1,99 % в день. Зазначений договір про надання споживчого кредиту підписано у порядку, визначеномуст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", електронним підписом відповідача з використанням одноразового ідентифікатора.

ТОВ " Лінеура Україна" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 4443-0403 від 04.03.2024 р. та виписками рахунку.

10.09.2023 року ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" керуючисьглавою 47 ЦК України, уклали договір про відступлення права вимоги № ККЛУ-10082023.

Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_2 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593 від 29.01.2022 року.

Відповідно до п. 5.1.3 договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписано відповідачем, позикодавець має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди клієнта але з обов`язковим повідомленням клієнта про таке відступлення протягом 10 робочих днів з дати такого відступлення.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. На адресу відповідача було відправлено повідомлення вимогу про погашення заборгованості, однак відповідач не відреагував на неї.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем, відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593 від 29.01.2022 року становить 64168,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту - 12000,00 грн., заборгованість за відсотками52168,80 грн.

30.09.2025 року ухвалою суду відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в спрощеному провадженні, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Про слухання справи сторони повідомлені належним чином.

14.11.2025 року від представника відповідачки адвоката Максиміва В.М. на адресу суду надійшов відзив на позов, за яким у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження факту перерахування грошових коштів відповідачу. Виписка з рахунку клієнта не є належним доказом отримання кредитних коштів., а розрахунок заборгованості не є первинним документом і є виключно внутрішнім документом фінансової установи, підготовлений його працівниками, відображає односторонню арифметичну калькуляцію позивача і не є правовою підставою для стягнення відповідних сум та не може слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог позивача до відповідача. Вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищеними, не відповідає передбаченим у ч. 3 ст. 509, ч.ч. 1, 2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права. Нараховані позивачем проценти перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

17.11.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за якою вказано, що відповідач усвідомлено погодив істотні умови кредитного договору, без примусу його погодив та підписав, а отже погодився на суму кредиту, яку отримав від позивача, строк та необхідність сплати відсотків за користування чуджими грошовими коштами. Крім того, відповідач 15.07.2022, 15.09.2022, 16.09.2022, 05.10.2022, 07.10.2022, 03.03.2023 року здійснював платежі на часткове погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №2876593 від 29.01.2022. Згідно з практикою Верховного Суду часткова сплата боржником заборгованості свідчить про визнання боргу і його складових (постанова від 10.09.2019 у справі №916/2403/18, постанова від 09.11.2018 у справі №911/3685/17). Таким чином позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а позиція відповідач та його представника направлена на ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором.

18.11.2025 року ухвалою суду задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію, а саме: - чи була успішноютранзакція,здійснена 29.01.2022в сумі12000грн.на банківськукартку № НОМЕР_1 ,яка належить ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ,дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ); - чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 .

17.12.2025 року на адресу суду від АТ КБ «ПриватБанк» на виконання ухвали про витребування доказів надійшла витребувана інформація.

Розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вирішуючи справу на підставі наявних у ній письмових доказів, суд приходить до висновку про те, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 29.01.2022 року між ТОВ "Лінеура Україна" та ОСОБА_1 укладено електронний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит у сумі 12000,00 грн., строк користування 360 днів, тобто до 24.01.2023 року, стандартна процентна ставка 1,99 % в день.

Зазначений договір про наданняспоживчого кредиту підписано у порядку, визначеномуст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", електронним підписом відповідачки з використанням одноразового ідентифікатора К039.

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначеними умовами договору про надання споживчого кредиту, що підтверджується листом ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 4443-0403 від 04.03.2024 р.

Крім того, листом АТ КБ «ПриватБанк» від 05.12.2025р. №20.1.0.0.0/7-251204/30963-БТ підтверджено, що по картці НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ), іметованої в банку на ім`я ОСОБА_1 , було зарахування коштів на суму 12000,00 UAH від 29.01.2022р., що спростовує позицію представника відповідача про не отримання грошових коштів на рахунок відповідача 29.01.2022р. та відповідно про не укладення кредитного договору.

10.08.2023 року ТОВ "Лінеура Україна" та ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" керуючисьглавою 47 ЦК України, уклали договір про відступлення права вимоги № ККЛУ-10080023.

Згідно вищевказаного договору ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593 від 29.01.2022 року.

В порушення вимог договору ОСОБА_1 не виконав свої зобов`язання, припинив вносити платежі, передбачені умовами договору, які в період з 15.07.2022 по 03.03.2023 частково вносив як повернення отриманих коштів, також припинив вносити сплату процентів за користування кредитом. У зв`язку із припиненням здійснення платежів на виконання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту у відповідача утворилась заборгованість за кредитним договором.

Станом на 12.09.2025 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 64168,80 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 12000,00 грн., заборгованість за відсотками52168,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було направлено вимогу про погашення кредитної заборгованості, яка останнім залишена без задоволення.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно дост. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цьогоЗакону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цьогоЗакону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ст. ст.626,628 ЦК Українидоговором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1ст. 638 ЦК Українивстановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Уст. 526 ЦК Українипередбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Частиною 2ст. 1054 ЦК Українивстановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зіст. 1049 ЦК Українипозичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ч.ч. 1-4ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

У відповідності до ч.ч. 1-3ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Зазначені норми процесуального права узгоджуються і з положеннямистатті 20 ЦК України, згідно якої право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно ч. 1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, а також вимоги ч. 2ст. 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, то він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Посилання представника відповідача про нараховані відсотки за кредитним договором, які перетворюються на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитора також не знайшли свого підтвердження матеріалами справи, оскільки відповідач з власної волі погодився з умовами кредитного договору щодо суми, строку та відсотків за користування кредитними коштами, що підтверджується його підписом здійсненого у порядку, визначеномуст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", хоча при цьому мав можливість протягом чотирнадцяти днів відмовитись від договору, якщо вважав його умови явно несправедливими.

За таких обставин, суд вважає за необхідне позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2876593 від 29.01.2022 року в сумі 64168,80 грн.

При вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та судовий збір, суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 2ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки, позовна заява подана ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до суду в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", тому у відповідності до вимог Закону України "Про судовий збір" застосовується понижуючий коефіцієнт для обчислення судового збору.

При звернені до суду ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №21362 від 08 вересня 2025 року.

Відповідно до вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 8000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви копію договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, акт №494 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 05.09.2025 до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року, детальний опис наданих послуг до Акту №494 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 05.09.2025 до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року.

Судом встановлено, що 01 липня 2025 року між ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" та адвокатом адвокатського об`єднання "Апологет" Усенко М.І. укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №0107. Предметом вказаного договору є надання послуг правової (правничої) допомоги, адвокатського захисту, представництва клієнта у всіх судах загальної юрисдикції, а також у відносинах з юридичними особами незалежно від форм власності, та надає інші послуги, необхідні для забезпечення належного захисту прав і законних інтересів клієнта.

Згідно акта №494 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) до договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107, складеного 05.09.2025 року та підписаного сторонами, ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" прийняло послуги, надані адвокатом Усенко М.І., в сумі 8000 грн., що відповідає п. 2.3 договору.

При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).

Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.

Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24 січня 2022 року у справі № 911/2737/17).

Отже, з урахуванням позиції представника відповідача про зменшення суми витрат на правничу допомогу, суд перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.

Розгляд справи проведено без участі представника позивача.

Як видно із Детального опису наданих послуг до Акту №494 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 05.09.2025 до договору №0107 про надання правової (правничої) допомоги від 01 липня 2025 року позивачу надано наступні послуги: усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором; ознайомлення з матеріалами кредитною справи; погодження правової позиції клієнта у справі; складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта; подання заяви до суду від імені клієнта, усього 6 год. 30 хв.

Усна консультація щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором та ознайомлення з матеріалами кредитної справи, погодження правової позиції клієнта у справі охоплюється послугою складення та подання до суду позовної заяви, тому не може вважатися фактично понесеною як окремий вид робіт, виконаних адвокатом.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 2000 грн. і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України, суд

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю "ФінансоваКомпанія "Кредит-Капітал"заборгованість задоговором пронадання коштівна умовахспоживчого кредиту№2876593від 29.01.2022року урозмірі 64168,80 грн., яка складається із: 12000,00 грн. - заборгованості по тілу кредиту, 52168,80 грн. - заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал" судовий збір у сумі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн., а всього 4422 (чотири тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відмості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Кредит-Капітал", код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження за адресою: вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, 4 поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 19.12.2025 року.

Суддя: