Єдиний державний реєстр судових рішень
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа №439/2239/25
Провадження № 2/439/961/25
16 грудня 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
у складі:
головуючого-судді: Петейчука Б.М.,
за участі: секретаря
судового засідання: Ковальчук Н.І.,
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ухвалив таке рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до Бродівського районного суду Львівської області зі позовними вимогами до відповідача: ОСОБА_1 , в яких просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами позики в розмірі 16 290 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 60 копійок.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що 26 листопада 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 8735272, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію».
Позивач зазначає, що свої зобов`язання за договором позики позикодавець виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу можливість розпоряджатися грошовими коштами на умовах, передбачених Договором та в межах обумовленого предмета договору. Проте відповідач, який зобов`язався повернути кредитні кошти, не надав своєчасно позикодавцю грошові кошти для погашення заборгованості за борговим зобов`язанням.
Позивач мотивує, що взяті на себе зобов`язання за Договором відповідач належним чином не виконував, унаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 16 290 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 60 копійок, з яких: 5500 (п`ять тисяч п`ятсот)гривень заборгованості за тілом кредиту, 10037 (десять тисяч тридцять сім ) гривень 60 копійок заборгованість за пенею та 753 (сімсот п(сімсот п`ятдесят три)гривні - заборгованості за комісією.
Позивач акцентує, що право грошової вимоги за договором позики за номером: 8735272 від 26 листопада 2024 року за договором факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів». Отже, саме позивач є належним стягувачем за вищевказаним кредитним договором.
Відтак, позивач із метою належного та повного виконання зобов`язання просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за вказаними кредитними договорами.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
30 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п`ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, подати відзив на позовну заяву.
Позивач у судове засідання участь свого представника не забезпечив. Від представника позивача: Грибанова Д.В. надійшла до суду заява про розгляд справи у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити. Просила про заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з`явився. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суд, зі згоди позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам статей 280-281 Цивільного процесуального кодексу України.
За правилами норми частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки сторони в судове засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Доказами у справі встановлено, що 26 листопада 2024 року між ОСОБА_1 , як позичальником та Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечним агентством необхідних кредитів», як позикодавцем було укладено кредитний договір за номером: 8735272, відповідно до якого позичальник погодився з усіма його істотними умовами, зокрема й умови про порядок повернення, строк повернення та оплату за користування грошовими коштами, про що власноруч поставив електронний цифровий підпис, із урахуванням вимог Закону України «Про електронну комерцію» Відповідно до п. 2.1 договору сума позики у розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок; п. 2.2 договору передбачає строк кредитування 16 днів; п. 2.3 договору передбачено процентну ставку протягом усього строку кредитування в розмірі 0,01 %, на умовах, визначених договором, зокрема строковості, зворотності та оплатності; п. 2.4 договору передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 15,85 % від суми наданого кредиту та пеню в розмірі 5 % за кожен день прострочки виконання зобов`язання (а.с.6-14).
Відповідно до договору № 27/03/25 від 27 березня 2025 року, право вимоги перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», що підтверджується наданими суду на дослідження копією договору, додатковою угодою та актом прийому-передачі Реєстру позичальників, витягом з Реєстру позичальників( а.с.15-20).
Окрім цього,позивачем наданосуду надослідження розрахунокзаборгованості задоговором позикиза №: 8735272 проведений Товариством з обмеженою відповідальністю «1 безпечним агентством необхідних кредитів». (а.с.21)
Мотиви суду.
Щодо стяґнення заборгованості за тілом кредиту.
За нормативними правилами статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання договору не допускається.
Виходячи зі змісту статтей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Разом із цим, нормою статті 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановленні договором або законом.
Нормою частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України акцентовано, що позичальник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
При цьому, відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Імперативними приписами частини 2 статті 1048 Цивільного кодексу України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Нормативними положеннями статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Як вбачається із доказів у справі, Позикодавець повністю виконав умови кредитного договору надавши позичальнику кредитні кошти, натомість позичальник не виконав взяті на себе зобов`язання по кредитному договору № 8735272 від 26.11.2021 року в повному обсязі, як наслідок у ОСОБА_1 виникла заборгованість за кредитним договором по тілу кредиту.
З огляду на зазначене, суд приходить до переконання, що оскільки позикодавцем своєчасно та в повному обсязі виконано свої зобов`язання за Договором кредиту перед відповідачем, який у свою чергу не виконав зобов`язання по поверненню кредиту, позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту, підтверджуються належними доказами та є обґрунтованими.
Водночас, право грошової вимоги за грошовим зобов`язанням, а саме: за кредитним договором за номером: за №: 8735272 відповідно до договору факторингу перейшло до позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», про що свідчать надані суду докази для дослідження.
Отже, саме позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» є належним стягувачем за досліджуваним грошовим зобов`язанням.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, підтверджуються належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Щодо стягнення комісії та пені за договором кредиту.
Що стосується стягнення комісії у сумі 753 гривні за кредитним договором №8735272від 26листопада 2024року судвраховує,що позичальнику були надані кошти на споживчі цілі, а тому, особливості регулювання відносин сторін визначаються Законом України «Про захист прав споживачів».
Відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
У розумінні положень чинного законодавства України надання грошових коштів є послугою.
Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачиться на користь споживача.
Пункт 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що затверджені Постановою Національного банку України №168 від 10.05.2007 року визначає, що Банк не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За таких обставин, пункти кредитного договору про сплату комісії є нікчемними.
За ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Недійсний правочинне створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі не дійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а вразі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,-відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів (ч.ч. 1-3 ст. 216 ЦК України).
За змістом ч. 5 ст. 216 ЦК України, суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.
За вказаних обставин, вимога про стягнення комісії задоволенню не підлягає.
Договором кредитування за номером: №8735272 від 26 листопада 2024 року, передбачено у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нараховування пені, розмір якої встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти.
Відповідно загальна сума пені за даним договором складає - 10037 (десять тисяч тридцять сім ) гривень 60 копійок.
Однак, не може бути стягнута з відповідача і пеня, оскільки це суперечить п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦПК України, згідно із яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 ЦПК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)
.
Щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Судом встановлено, що позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок (а.с. 1).
Нормою частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України закріплено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ціна позову становила 16 290 (шістнадцять тисяч двісті дев`яносто) гривень 60 копійок. Судом задоволено позовні вимоги частково у розмірі 5500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень, що складає 33,76 % від ціни позову.
За таких обставин, суд вважає, що з відповідача: ОСОБА_1 необхідно стягнути понесені судові витрати за сплачений судовий збір за подання позовної заяви на рахунок позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1 022 (одна тисяча двадцять дві) гривні 25 копійок, що буде відповідати вимогам чинного цивільного процесуального законодавства України.
На підставі статей 16, 526, 527, 530, 625, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 263-265, 282-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
у х в а л и в :
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»заборгованість закредитним договоромв сумі в розмірі 5 500 (п`ять тисяч п`ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 накористь Товаристваз обмеженоювідповідальністю «Фінансовакомпанія «Європейськаагенція зповернення боргів»судові витратизі сплатисудового зборув розмірі 1 022 (одна тисяча двадцять дві) гривні 25 копійок.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ: 35625014.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .
Суддя Б.М.Петейчук
Судове рішення № 132731687, Бродівський районний суд Львівської області було прийнято 16.12.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 439/2239/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: