Рішення № 132723457, 08.12.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/35894/25

Провадження № 2/761/10097/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08 грудня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Пономаренко Н.В.,

за участю секретаря: Яцишина А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Юніт Житло» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року до Шевченківського районного суду м. Києва через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Юніт Житло» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, згідно з якою позивач з просив суд: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Юніт Житло» заборгованість за надані послуги у розмірі 118 981 грн. 16 коп. та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що ОСОБА_1 є власником квартир АДРЕСА_1 , а тому як власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Також приймаючи до уваги положення ЗУ «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» відповідач, як співвласник багатоквартирного будинку зобов`язаний вчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні та разові внески та платежі. Натомість, відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Шевченківського районного суд м. Києва від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вказаній цивільній справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, до суду надійшла заява - адвоката Халупного А.В. про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не сповістила.

Разом з тим, відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи. У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що представник позивача щодо заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.ч. 1, 2 ст. 280 та відповідно до ст. 281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору суд по суті встановив.

За змістом ч.ч.1, 2, 3,4 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідно до ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439399199 (а.с. 17).

Окрім того, судом встановлено, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_3 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 439399256 (а.с. 18).

З матеріалів справи вбачається, що 22.09.2023 року було зареєстровано Об?єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮНІТ ХОУМ 12» за адресою: АДРЕСА_4 .

21 вересня 2023 року відбулись Установчі збори ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12», на яких зокрема, було вирішено:

- обрати управляючою компанією багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 , - Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЮНІТ ЖИТЛО» (Код ЄДРПОУ: 44256449);

- передати всі функції з управління багатоквартирним будинком ОСББ «ЮНГТ ХОУМ 12» Товариству з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЮНІТ ЖИТЛО» (Код ЄДРПОУ: 44256449) .

05.10.2023 року між ТОВ «СЕРВІС ЮНІТ ЖИТЛО» та Об?єднанням співвласників багатоквартирного будинку «ЮНІТ ХОУМ 12» було укладено Договір №05/10-23 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, прибудинковою територією та додаткових послуг.

Відповідно до п. 2.1 Договору №05/10-23, його предметом є забезпечення Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЮНІТ ЖИТЛО» утримання будинків, споруд, прибудинкових територій, утримання внутрішньо-будинкових систем водопостачання, водовідведення, та електропостачання та інших послуг у буд. АДРЕСА_4 , а Співвласниками - забезпечення своєчасного перерахування оплати згідно вимог Договору.

Згідно із п. 3.1. Розділу 3 Договору №05/10-23, ціна послуги з управління, згідно рішення загальних зборів, становить:

- 36 грн. 62 коп., в тому числі податок на додану вартість, на місяць за один квадратний метр загальної площі житлового приміщення (квартири);

- 47 грн. 35 коп. в тому числі податок на додану вартість, на місяць за один квадратний метр загальної площі нежитлового приміщення (комерційні приміщення);

- ??314 грн. 32 коп. в тому числі податок на додану вартість, на місяць за одне нежитлове приміщення комору (розраховується у фіксованій сумі з кожного окремого об?єкта);

- 543 грн. 34 коп. в тому числі податок на додану вартість, на місяць за одинарне машиномісце (розраховується у фіксованій сумі з кожного окремого об?єкта).

Пунктом 3.2. Розділу 3 Договору №05/10-23 передбачено, що вартість послуги організації/забезпечення/контролю порядку на прибудинковій території, доступу до будинку та в середині будинку згідно рішення загальних зборів на місяць становить:

- 285 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість, з кожного житлового приміщення (квартири) Будинку;

- 570 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість, з кожного нежитлового приміщення (комерційного приміщення) Будинку.

Відповідно до п. 3.3. Договору №05/10-23, вартість вивезення твердих побутових відходів для житлових приміщень (квартир) становить 34 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість, на місяць на одну зареєстровану особу.

Протоколом загальних зборів Об?єднання співвласників багатокиаргирного будинку «ЮНІТ ХОУМ 12», що відбулись 05 жовтня 2023 року:

- було затверджено розмір щомісячного внеску на організацію/забезпечення/контролю порядку на прибудинковій території, доступу до Будинку та в середині Будинку, який відповідно до кошторису Об?єднання становить: 285 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість, з кожного житлового приміщення (квартири) Об?єднання (що також відображено у п. 3.2. Розділу 3 Договору №05/10-23);

- було затверджено структуру внеску Об?єднання відповідно до кошторису Об?єднання та встановлено розміри щомісячного внеску на управління (утримання будинку та прибудинкової території) ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» : ??36 грн. 62 коп. за 1 м2 для всіх власників квартир (розраховується пропорційно до загальної площі квартири, що перебуває у їх власності) (що також відображено у п. 3.1. Розділу 3 Договору №05/10-23.)

Розрахунковим періодом є календарний місяць. Платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим. Послуги оплачуються в безготівковій формі (п. 3.4. Договору).

Згідно п. 10.1 Договору, цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2024 року.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від цього договору, він вважається продовженим на один рік. (п.10.2. Договору).

Враховуючи, що загальна площа квартири АДРЕСА_5 , яка належить Відповідачу на праві власності, становить 84,7 кв.м., то розмір обов`язкового до сплати внеску на управління ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» відповідно до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮНІТ ХОУМ 12» та умов Договору складає: 84,7 кв.м. (площа належної відповідачу квартири №277 ) х 36,62 (розмір внеску) = 3 101,71 грн. щомісячно.

Відповідач, як власник квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_4 зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» та сплачувати внесок на організацію/забезпечення/контролю порядку на прибудинковій території, доступу до Будинку та в середині Будинку у фіксованому розмірі, що становить 285 грн. щомісячно (згідно Протоколу загальних зборів ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» від 05 жовтня 2023 року та умов Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору, вартість вивезення твердих побутових відходів (далі ТПВ) для житлових приміщень (квартир) становить 34 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість, на місяць на одну зареєстровану особу.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на липень 2025 року заборгованість відповідача перед позивачем по сплаті внесків і платежів по квартирі № 277 становить 65 642 грн. 68 коп.

Враховуючи, що загальна площа квартири АДРЕСА_7 , яка належить Відповідачу на праві власності, становить 67,9 кв.м., то розмір обов`язкового до сплати внеску на управління ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» відповідно до протоколу загальних зборів об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЮНІТ ХОУМ 12» та умов Договору складає: 67,9 кв.м. (площа належної відповідачу квартири №278 ) х 36,62 (розмір внеску) = 2 486,50 грн. щомісячно.

Відповідач, як власник квартири у будинку за адресою: АДРЕСА_4 зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» та сплачувати внесок на організацію/забезпечення/контролю порядку на прибудинковій території, доступу до Будинку та в середині Будинку у фіксованому розмірі, що становить 285 грн. щомісячно (згідно Протоколу загальних зборів ОСББ «ЮНІТ ХОУМ 12» від 05 жовтня 2023 року та умов Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору, вартість вивезення твердих побутових відходів (далі ТПВ) для житлових приміщень (квартир) становить 34 грн. 04 коп., в тому числі податок на додану вартість, на місяць на одну зареєстровану особу.

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку, станом на липень 2025 року заборгованість Відповідача перед Позивачем по сплаті внесків і платежів по квартирі № 278 становить 53 338 грн. 48 коп.

Таким чином, загальна сума боргу відповідача перед позивачем становить: 65 642 грн. 68 коп. + 53 338 грн. 48 коп. = 118 981 грн. 16 коп.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» до виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься: питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників.

У статті 16 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» зазначено, що об`єднання має право відповідно до законодавства та статуту об`єднання, зокрема: встановлювати порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; здійснювати контроль за своєчасною сплатою внесків і платежів.

Стаття 15 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачає, що співвласник зобов`язаний виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов`язків об`єднання має право, зокрема: вимагати від співвласників своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об`єднання внесків і платежів, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів; звертатися до суду в разі відмови співвласника відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об`єднання внески і платежі, у тому числі відрахування до резервного та ремонтного фондів.

Частиною першою статті 20 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», передбачено, що частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Статтею 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» передбачено, що внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів.

Частиною другою статті 21 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»). Встановлено, що порядок сплати, перелік та розміри внесків і платежів співвласників, у тому числі відрахувань до резервного та ремонтного фондів, встановлюються загальними зборами об`єднання відповідно до законодавства та статуту об`єднання.

Відповідно до ч. 1 ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа, яка є власником приміщення у житловому комплексі, в якому створено ОСББ зобов`язана здійснювати платежі та внески на утримання і ремонт спільного майна незалежно від членства в об`єднанні, а тому за наявності підтверджень виплат на управління, утримання та збереження будинку така сума підлягає стягненню.

Вказані обставини викладені у постанові Верховного суду України від 27.01.2016 за N 3-1028гс15, яка у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України може бути застосована судом.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст положення частини четвертої статті 319 ЦК України про те, що власність зобов`язує, яке має більш загальний характер, фактично розкривається через закріплений у наступній частині цієї статті принцип, що забороняє власникові використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Судом враховано, що за умовами ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 12 ЦПК України, встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і у ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких умов, суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами за допомогою належних, достовірних, достатніх та допустимих доказів. Сторони самостійно визначають обсяг, зміст та достатність доказів, що надають до суду.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі "Ващенко проти України" (Заява N 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, суд позбавлений повноваження на вихід за межі принципу диспозитивної і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, N 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи вищевикладене, позивачем належними та допустимими доказами доведено обставини, викладені у позовній заяві, котрі відповідачем в ході розгляду справи не спростовано.

Виходячи із принципу диспозитивної цивільного судочинства, визначеного ст. 13 ЦПК України, відповідно до якої суд розглядає справу лише в межах заявлених сторонами вимог і лише на підставі поданих ними доказів, а також, враховуючи норми ст. 81 ЦПК України, якою встановлено обов`язок кожної сторони довести ті, обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість по оплаті за спожиті житлові послуг станом на кінець липня 2025 року заборгованість складає 118 981 грн. 16 коп.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за необхідне зазначити наступне. Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу надано до суду наступні документи: копію договору про надання правової допомоги №29/07 від 29 липня 2024 року, копію додаткової угоди №20/05 від 20.05.2025 до Договору №29/07 про надання правничої допомоги від 29.07.2024 , копію акту №11/08 прийому-передачі наданих послуг від 11.08.2025 до Договору №29/07 про надання правничої допомоги, копію платіжної інструкції №510 від 13.08.2025 про оплату послуг згідно рахунку №11-08 від 11.08.2025 до Догвоору №29/07 про надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначила, що суд повинен оцінювати необхідність та розумність судових у вигляді «гонорару успіху», саме в контексті компенсації цих витрат за рахунок іншої сторони судової справи.

Аналогічним чином тлумачить це питання і ЄСПЛ, висновки якого, зокрема, у рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (latridis v. Greece, заява № 31107/96) свідчать, що договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом, може підтверджувати, що у клієнта дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові, якщо така угода є юридично дійсною. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли між адвокатом і клієнтом, не може зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але ураховуючи також те, чи були вони розумними.

Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Також, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі № 922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 1 серпня 2019 року у справі № 915/237/18).

В постанові Великої Палати у справі № 910/12876/19, суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

У постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд у справі 910/9714/22 від 02 лютого 2024 року вказано, що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, а саме, що справа незначної складності, розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та проведенням судового засідання.

Перевіривши надані представником позивача докази на підтвердження понесених судових витрат, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу - 3 500,00 грн. є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання цих робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; такий розмір витрат на професійну правничу допомогу не є завищеним і є розумним з урахуванням складності справи і наданих послуг та підтверджений долученими до матеріалів справи доказами.

Більш того, суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Отже, враховуючи обґрунтованість та пропорційність розміру витрат на правничу допомогу до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, та з урахуванням відсутності клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 грн.

Розмір такого стягнення судових витрат є пропорційним, розумним та справедливим, яке при цьому не порушуватиме права учасника справи на отримання коштів, які він змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.

Оскільки позовні вимоги задоволено повністю, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, таким чином з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 319, 322, 525, 526 ЦК України, 151, 162, 179 ЖК УРСР, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5,12-13, 19, 76-92, 95, 141, 187, 211, 258-259, 264-265, 268,272-273, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Юніт Житло» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Юніт Житло» заборгованість по оплаті за спожиті житлові послуг на суму у розмірі 118 981 грн. 16 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс Юніт Житло» судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕРВІС ЮНІТ ЖИТЛО», адреса місцезнаходження - м. Київ, вул. Ґарета Джонса, 8, код ЄДРПОУ 44256449.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_9 .

Повний текст рішення складено 08.12.2025.

Суддя: