Рішення № 132721748, 18.12.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14355/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молодецького Р.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі також позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (надалі також відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 15.11.2024 №2598 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарного стягнення" у частині накладення на поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції № 3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області, старшого сержанта поліції ОСОБА_1 (012004) дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 20.11.2024 № 579 о/с, яким ОСОБА_1 звільнено з органів Національної поліції України на підставі наказу ГУНП в Полтавській області від 15.11.2024, №2598 «Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності»;

- поновити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області нарахувати та виплатити на користь старшого сержанта поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з моменту звільнення по день поновлення на роботі;

- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Полтавській на користь ОСОБА_1 судові витрати;

- допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на посаді поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі стягнення за один місяць..

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що звільнення його зі служби в поліції є безпідставним, оскільки накладене на позивача дисциплінарне стягнення є неспівмірним вчиненому дисциплінарному проступку. За твердженням позивача, у ході службового розслідування не встановлено та не доведено порушення ним Присяги поліцейського, фактів протиправної поведінки, шкідливих наслідків та причинного зв`язку між діями поліцейського та відповідними наслідками..

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на їх необґрунтованість та безпідставність. Свою позицію мотивував посиланням на те, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугував висновок, складений за результатами об`єктивного та всебічного службового розслідування, проведеного на підставі наказу УПП в Полтавській області від 29.10.2024 №1049 (з урахуванням наказу від 12.11.2024 №1106). Факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а саме - порушення службової дисципліни, що виразилось у недотриманні вимог пунктів 1, 3, 4, 6, 11 частини третьої статті 1, пунктів 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, підтверджений зібраними у ході службового розслідування доказами, що у своїй сукупності свідчать про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни.

У відповіді на відзив позивач підтримав свої позовні вимоги.

У запереченнях відповідач наголошував про відсутність підстав для задоволення позову.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

Позивач 07.11.2015 року прийнятий на службу в поліцію, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції в Полтавській області від 07.11.2015 № 7 о/с.

28.10.2024 на "гарячу лінію" Національної поліції України від гр. ОСОБА_2 надійшла скарга на дії працівників ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області, що мали місце 25.10.2024 у с-щі Велика Багачка Миргородського району Полтавської області.

29.10.2024 начальником ГУНП в Полтавській області виданий наказ №1049 "Про призначення та проведення службового розслідування", яким вирішено призначити службове розслідування у формі письмового провадження; проведення службового розслідування доручено дисциплінарній комісії у складі співробітників ГУНП в Полтавській області.

На підставі рапорту голови дисциплінарної комісії від 12.11.2024 наказом ГУНП в Полтавській області від 12.11.2024 №1106 "Про продовження строку проведення службового розслідування", продовжено строк проведення службового розслідування до 26.11.2024.

У ході проведення службового розслідування отримані письмові пояснення гр. ОСОБА_2 , поліцейських ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Сахна Олександра Миколайовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Також у ході службового розслідування отримані письмові пояснення ОСОБА_14 , яка працює офіціантом ТОВ «Санаторій Псьол», кафе «Імперія», та головного бухгалтера ТОВ «Санаторій Псьол» ОСОБА_15 .

Крім того, у ході службового розслідування отримані та досліджені дисциплінарною комісією відеозаписи з камер спостереження з приміщення кафе-бару "Імперія", поблизу кафе-бару "Неаполь" та напроти будинку культури Великобагачанської ТГ, а також публікації у Телеграм-каналах.

15.11.2024 начальником ГУНП в Полтавській області затверджений висновок службового розслідування за відомостями, що викладені в скарзі громадянки ОСОБА_2 щодо можливих порушень службової дисципліни окремими поліцейськими Миргородського РВП ГУНП.

Так, за висновком службового розслідування, за порушення службової дисципліни, а саме - недотримання вимог пп. 1, 3, 6, 11 ч. 3 ст. 1, пп. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, п.1 ч.1, ч. 2 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII, п. 6, 7 р. II Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події, затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 №100, абз. 1 п. 3, п. 4 р. IV, Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, Присяги поліцейського, текст якої закріплено ст. 64 Закону України "Про Національну поліцію", п.4 Рішення Ради оборони Полтавської області, до поліцейського сектору реагування патрульної поліції відділення поліції №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 слід застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

15.11.2024 начальником ГУНП в Полтавській області виданий наказ № 2598 "Про неналежне виконання службових обов`язків та притягнення до дисциплінарної відповідальності", пунктом 3 якого наказано застосувати до ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

20.11.2024 начальником ГУНП в Полтавській області виданий наказ №579о/с, яким старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського сектору реагування патрульної поліції ВП №3 Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Не погодившись з накладенням дисциплінарного стягнення та рішенням відповідача про звільнення зі служби в поліції, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі Закон №580-VIII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Частиною першою статті 18 Закону №580-VIII передбачено, що поліцейський зобов`язаний, зокрема неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Частинами першою, другою статті 19 Закону №580-VIII передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6 частини першої статті 77 Закону).

Закон України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" набрав чинності 07.10.2018.

Згідно з преамбулою Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі Дисциплінарний статут), цей Статут визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.

Відповідно до частини першої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

За змістом пунктів 1, 3, 4, 6, 11 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень.

У силу пунктів 6, 7 частини першої статті 3 Дисциплінарного статуту керівник несе відповідальність за дотримання підлеглими службової дисципліни. З метою забезпечення дотримання службової дисципліни керівник зобов`язаний: забезпечити сприятливий стан морально-психологічного клімату в колективі, своєчасно вчиняти дії із запобігання порушенню службової дисципліни підлеглими та виникненню конфліктів між ними; контролювати дотримання підлеглими службової дисципліни, аналізувати її стан та об`єктивно доповідати про це безпосередньому керівникові, проводити профілактичну роботу із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень.

Частиною першою статті 11 Дисциплінарного статуту закріплено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Дисциплінарним проступком у силу статті 12 Дисциплінарного статуту визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

За приписами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється (частина п`ята статті 13).

Як обумовлено частинами першою та другою статті 13 Дисциплінарного статуту, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Разом із тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

У відповідності до приписів статті 14 Дисциплінарного статуту, з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.

Службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 №893 "Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за №1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України (далі Порядок №893).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Вимоги до змісту висновку службового розслідування визначені пунктом 4 розділу VI Порядку №893, що узгоджуються з положеннями статей 15, 19 Дисциплінарного статуту.

З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 №1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (надалі також Правила №1179).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку.

У силу абзацу другого пункту 3 розділу V Правил №1179 керівник органу (підрозділу) поліції повинен бути прикладом дотримання Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, професійно-етичних вимог, основних принципів професійної діяльності та правил поведінки поліцейських, визначених цими Правилами, а також вимагати їх дотримання від підлеглих.

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі спір стосується правомірності рішень відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, за вчинення яких до нього застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Суд оцінює оскаржувані рішення відповідачів з точки зору їх відповідності критеріям правомірності, що визначені частиною другою статті 2 КАС України, а саме - чи прийняті ці рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У постанові від 12.06.2023 у справі №380/1256/21 Верховний Суд зазначив, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків, а саме невиконання чи неналежне виконання службової дисципліни. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення.

Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.

Суб`єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо. При цьому саме лише відтворення у висновку службового розслідування фабули певного правопорушення не є достатнім для того, щоб уважати такий висновок обґрунтованим, як і ухвалене на підставі нього рішення. Обставини подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, мають бути підтверджені й оцінені в сукупності з іншими зібраними під час службового розслідування доказами.

Стосовно правової оцінки правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, то така повинна фокусуватися насамперед на такому:

- чи прийнято рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України;

- чи дійсно у діянні особи є склад дисциплінарного порушення;

- чи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення;

- чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим діянням.

При цьому слід ураховувати, що звільнення у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби не пов`язано із кримінально-правовою, цивільно-правовою чи адміністративно-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для ініціювання службового розслідування.

Вирішення питання про правомірність притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності передбачає необхідність з`ясувати саме наявність складу дисциплінарного проступку в його діяннях.

Наведений висновок має загальний характер для спорів, предмет яких зумовлений притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, та є усталеним у судовій практиці Верховного Суду, про що зазначено у постанові від 23.01.2025 у справі №260/779/23.

За обставин цього спору підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції слугував висновок службового розслідування, затверджений 15.11.2024 начальником ГУНП в Полтавській області.

Так, службовим розслідуванням встановлено, що 28.10.2024 на "гарячу лінію" Національної поліції України від ОСОБА_2 надійшла скарга на дії працівників поліції, в тому числі ОСОБА_16 , в якій заявниця повідомила, що 25.10.2024 у м. Велика Багачка, вул Каштанова біля кафе «Неаполь» поліцейські наносили тілесні ушкодження чоловіку ОСОБА_17 керівнику СРПП того ж ВП, саме пан Сахно бив Балаклійця, а інші поліцейські тримали потерпілого.

З метою перевірки обставин, зазначених у скарзі, на запити відповідача надано відеозаписи з камер відеоспостереження (внутрішніх та зовнішніх) кафе-бару «Імперія», кафе-бару «Неаполь», магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », селищній раді Великобагачанської територіальної громади .

Дисциплінарною комісією досліджено відеозаписи, які також надані суду, якими підтверджується факт конфлікту в тому числі між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який перейшов у бійку та участь у бійці ОСОБА_16 .

Висновок службового розслідування містить по хвилинну хронологію подій, що відбулись 25.10.2024 із описом осіб, які зафіксовані на відеозаписах.

Зокрема, о 23:42:23 ОСОБА_1 відскакує від ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та ОСОБА_18 які його обступили. ОСОБА_16 зближається ним та намагається схопити за одяг, але ОСОБА_1 не дається та відходить назад. До останнього наближається ОСОБА_10 , але ОСОБА_1 також відштовхує того. Після цього ОСОБА_3 хапає його за тулуб та утримує ОСОБА_10 в свою чергу підходить до ОСОБА_16 та тримаючи за плечі не дає змоги наблизитись до ОСОБА_1 . Незважаючи на це, ОСОБА_1 виривається, підходить до ОСОБА_4 яка сидить на лавці та навалюється на неї зверху. Остання намагається відштовхнути його, а ззаду його відтягує ОСОБА_3 тримаючи за тулуб. Нарешті ОСОБА_3 вдається відтягнути ОСОБА_1 , в результаті чого вони падають не землю, при цьому ОСОБА_1 падає обличчям вперед, а зверху на нього падає ОСОБА_3 який продовжує його утримувати. Вказані`поліцейські опиняються на землі о 23:43:20, а о 23:43:32 ОСОБА_10 схопивши за одяг відтягує ОСОБА_3 від ОСОБА_1 який лишається лежати на землі.

О 23:44:15 ОСОБА_1 підіймається, та відразу намагається зблизитись з ОСОБА_4 яка сидить на лавці. Його хапає ОСОБА_10 та ОСОБА_16 та утримують на місці. Також до них підходить ОСОБА_3 та утримує ОСОБА_1 з іншої сторони. Втрьох вони кружляють на місці з елементами шарпанини. Інші поліцейські та цивільні особи спостерігають за даними діями. ОСОБА_1 намагається вирватись. В цей час о 23:45:23 на місце підходить цивільний чоловік одягнутий в куртку з номером « 23» та за ним ще один в білій кепці на голові. Пізніше підходять ще двоє цивільних.

О 23:46:35 ОСОБА_1 , з метою звільнитись, робить крок вперед, внаслідок чого завалюється в бік ОСОБА_16 ОСОБА_10 та ОСОБА_3 відтягують ОСОБА_1 до себе, і в цей час о 23:46:37 ОСОБА_16 наносить два удари коліном по тілу останнього. Чоловіки падають на землю, при цьому ОСОБА_10 втримується на ногах, та відтягує ОСОБА_16 який, будучи зверху ОСОБА_1 , хапає того руками за обличчя. На землі залишаються лежати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому останній, будучи за спиною ОСОБА_1 , охопивши його шию зігнутою в лікті рукою, а ногами - тіло проводив утримання з 23:46:49 по 23:47:55, поки їх не розняли цивільні чоловіки та ОСОБА_11 . Весь цей час ОСОБА_10 , ОСОБА_19 та ОСОБА_9 утримували ОСОБА_16 який намагався підійти до ОСОБА_1 , а ОСОБА_8 , ОСОБА_4 та інші цивільні особи спостерігали за подіями.

Також, відеозаписами зафіксовано перебування поліцейських на вулиці після 00:00, тобто в період комендантської години.

Крім того, дисциплінарною комісією проведено моніторинг інтернет-ресурсів, за наслідками якого встановлено наявність публікацій у телеграм-каналах, що містять посилання на відеозапис події, що трапилась 25.10.2024 та дописів негативного характеру, які дискредитують службу в органах Національної поліції .

У ході проведення службового розслідування надано пояснення щодо вказаних подій, зокрема, майором поліції ОСОБА_20 , який повідомив, що між ним та ОСОБА_1 відбулося спілкування, можливо це було емоційно, але опитаний цього не пам`ятає. Також на відео видно, що опитаний упав, але це сталося внаслідок того що він спіткнувся. ОСОБА_16 у своєму поясненні зазначив, що жодного конфлікту між ним та ОСОБА_1 не було. Чому саме опитаного відтягували від ОСОБА_1 він не пам`ятає.

Також, ОСОБА_20 повідомив, що до 00.00 в його діях та діях його підлеглих ознак будь-якого правопорушення не вбачається. У свою чергу, після опівночі всі присутні порушили комендантську годину.

Тобто, в ході службового розслідування, ОСОБА_20 фактично не спростував обставини, зафіксовані відеозаписами з камер спостереження.

ОСОБА_4 під час службового розслідування повідомила, що коли між хлопцями відбулась сутичка, вона підійшла до них, то на землі лежав ОСОБА_1 , і його тримав за шию ОСОБА_3 . Коли вони встали вона підійшла до ОСОБА_1 та намагалась дати ляпас щоб той заспокоївся. Через якийсь час приїхав наряд СРПП, і ОСОБА_1 в цей час сидів на лавці.

Опитана зазначила, що поведінка поліцейських не прийнятною поліцейським.

Згідно матеріалів службового розслідування опитаний ОСОБА_10 у своїх поясненнях, зокрема, зазначив: "... близько 23.30 між ОСОБА_21 та ОСОБА_22 виник словесний конфлікт. Після чого опитаний стояв із ОСОБА_21 спиною до інших осіб. Після чого ОСОБА_23 пішов до всіх інших людей, а опитаний приєднався пізніше. Підійшовши ОСОБА_10 помітив, що ОСОБА_24 та ОСОБА_25 вже перебували на землі, однак причини цього опитаний пояснити може. Він пішов до них, щоб допомогти їм піднятися, після чого в них знову виник словесний конфлікт. У свою чергу, щоб врегулювати конфлікт між ними опитаний тримав ОСОБА_26 та відвів його в бік".

Матеріалами службового розслідуванням зафіксовані пояснення ОСОБА_9 , яка повідомила, що "... знаходилася на лавці та почула, що хтось із колег почав розмовляти на підвищених тонах, а саме схожим на конфлікт. Коли опитана підійшла до всіх то побачила, що внаслідок штовханини хтось із колег впав на асфальт чи навмисно чи ненавмисно цього вказати опитана не може. Підійшовши ближче опитана побачила, що на асфальті знаходився ОСОБА_1 та ОСОБА_3 після чого хтось з колег намагався допомогти їм піднятися та сісти на лавку. В подальшому продовжувався словесний конфлікт, тілесних ушкоджень опитана не бачила ні в кого, що саме стало причиною конфлікту їй невідомо. Опитана пояснила, що причиною вищевказаного конфлікту могли послугувати неприязні відносини між один одним, та те, що учасники конфлікту перебували в стані алкогольного сп`яніння. Після 00:00 год. до них під`їхав наряд ГРПП у складі ОСОБА_27 та ОСОБА_28 , які знаходилися біля службового автомобіля та хтось з колег, не пам`ятає хто відвів ОСОБА_1 до автомобіля".

Також, у ході проведення службового розслідування надано пояснення щодо вказаних подій, зокрема, ОСОБА_1 , який повідомив, що на місці перебування йому тілесні ушкодження ніхто не наносив та неправомірних дій відносно нього не вчиняв. У свою чергу опитаний пояснив, що він нікого не чіпав та неправомірних дій не вчиняв. Працівники СРПП ОСОБА_29 та ОСОБА_30 під час патрулювання зупинилися біла них. Від опитаного та інших працівників, цивільних осіб повідомлень на лінію « 102» не надходило з приводу «конфлікту», «бійки», «неправомірних дій» за вищевказаною адресою їх перебування. Працівники СРПП приїхавши на місце події ні до кого фізичну силу не застосовували, неправомірних дій не вчиняли. В подальшому, як повідомив ОСОБА_1 , його працівники СРПП підвезли до перехрестя вул. Каштанової та вул. Європейська (близько 100 метрів), після чого опитаний пішов ночувати до свого кума та більше нікуди не ходив. Близько 23.40 опитаний перебував у свого кума та після чого ліг спати.

Водночас, повідомлені позивачем обставини спростовуються матеріалами службового розслідування.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що наявними в матеріалах службового розслідування доказами, підтверджується вчинення позивачем, як працівником поліції дій, що виразилось у не вжитті жодних дій із запобігання вчиненню правопорушення, а саме бійки поблизу будинку культури в селищі Велика Багачка 25.10.2024, у вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції України, не стримуванні поліцейських у вчиненні правопорушення, неналежному контролі за дотриманням підлеглими службової дисципліни, не повідомленні за скороченим номером екстреного виклику поліції « 102» про здійснення бійки поблизу будинку культури в селищі Велика Багачка 25.10.2024, не повідомлення рапортом керівнику про подію, яка свідчила про кримінальне правопорушення, недотримання норм професійної етики в неробочий час, застосуванні насильства до працівників поліції, перебуванні на вулицях с-ща Велика Багачка у комендантську годину без службової необхідності.

Вказані дії набули широкого розголосу у мережі Інтернет та суспільного резонансу, що призвело до підриву авторитету Національної поліції України перед особами, яким стало відомо про те, що, зокрема, учасники події, в тому числі ОСОБА_1 є працівниками поліції, що суперечить вимогам Присяги працівника поліції поважати честь держави та з гідністю нести високе звання поліцейського.

Водночас, позивач як працівник органу правопорядку, мав утриматися від дій, які підривають авторитет органів Національної поліції України.

Суд зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов`язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.

Зі змісту присяги поліцейського, яку склав позивач, при вступі на службу в поліції, вбачається що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов`язків, а й в повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.

Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.

Вказані висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.05.2023 у справі № 600/1542/22-а.

Зі змісту присяги вбачається, що її зміст поєднує в собі правові та моральні соціальні норми, які дотримані позивачем не були.

Чинне законодавство покладає на поліцейського обов`язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.

Суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов`язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96), рішення ЄСПЛ від 19.04.2007 у справі «Вільхо Ескелінен та інші проти Фінляндії» (заява № 63235/00).

Вчинення навіть одного проступку, який ганьбить звання офіцера поліції, нівелює всі попередні заслуги поліцейського, оскільки дискредитує не лише особу поліцейського, а й поліцію в цілому, як орган, що служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

У даному випадку, позивач як працівник поліції знехтував положеннями Присяги працівника поліції, вчинивши дії, які підривають авторитет Національної поліції України, не виконав покладених на нього зобов`язань за будь-яких обставин і стосовно будь-якої людини в робочий і неробочий час дотримуватися норм професійної етики.

Як наслідок, суд погоджується з висновками відповідача щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні службової дисципліни.

Щодо обраного відповідачем дисциплінарного стягнення, суд зазначає, що з висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем під час визначення виду стягнень враховано характер проступку, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського (наявність дисциплінарних стягнень за період проходження служби та відсутність діючих стягнень, а також заохочень), ставлення до служби.

Суд зауважує, що питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням, про що у своїй постанові також зазначає Верховний Суд від 10.09.2020 у справі №360/4790/19.

Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2022 у справі № 460/5545/20, від 07.03.2019 в справі №819/736/18, від 19.05.2022 в справі №480/4079/18.

В контексті викладеного, суд приходить до висновку, що позивач вчинив дії, які є несумісними з проходженням служби в поліції та суперечать змісту присяги працівника Національної поліції України, проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, Закону України "Про Національну поліцію".

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що застосовуючи до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже спірні накази є правомірними та не підлягають скасуванню.

Оскільки вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування наказів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, суд вважає, що похідні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовано спірні відносини, суд встановив відсутність доказів у справі, що розглядається в підтвердження наведених позивачем підстав для визнання протиправними дій відповідача та відповідно дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

При прийнятті рішення у цій справі суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява №65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, позов ОСОБА_1 належить залишити без задоволення.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Ю. Матвійчука, буд. 83,м. Полтава,36039, код ЄДРПОУ 40108630) про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з складення повного судового рішення.

Суддя Р.І. Молодецький