Рішення № 132715374, 17.12.2025, Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1437/25

Провадження №2/594/944/2025

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року

Борщівський районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого Зушман Г.І.

з участю секретаря Шимків Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м.Борщеві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», у листопаді 2025 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки в користь ТОВ «Українські фінансові операції» заборгованість за кредитним договором № 3813388 в розмірі 38 518,30 грн., який було укладено 12.07.2023 між ТОВ «Лінеура Україна» і відповідачкою, і за яким між первісним стягувачем та позивачем 23.09.2024 укладено договір факторингу №№23/09/2024 та відступлено право вимоги на користь позивача за цим кредитним договором. В обґрунтування позову позивач вказує, що набув права грошової вимоги до відповідачки за вказаним вище кредитним договором, всупереч умовам якого відповідачка не виконує своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості.

Окрім того, позивач просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3 % річних з відповідача. на користь позивача. Роз`яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.

Також просить стягнути з відповідачки судові витрати по справі, в тому числі витрати на правничу допомогу.

Ухвалою судді від 19.11.2025 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просить справу слухати за його відсутності.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, викликалась шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця проживання, однак, судова повістка повернута без вручення з відміткою про відмову від отримання судової повістки, що, у відповідності до п.4) ч.8 ст.128 ЦПК України є належним повідомленням про дату, час та місце розгляду справи. Відзиву на позовну заяву відповідачка не подавала.

Суд ухвалив провести заочний розгляд справи за відсутності відповідачки, проти чого позивач не заперечував.

Дослідивши та оцінивши докази по справі суд встановив такі факти.

ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 12.07.2023 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи уклали електронний договір №3813388 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Вказаний кредитний договір підписний 12.07.2023 о 12:50:16 ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором B481.

Згідно п. 1.2 Договору, на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки. Сума кредиту9 000 грн.

Згідно п. 1.3. Договору, строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплатикожні 30 днів. Детальні терміни повернення (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів) що є Додатком №1 до цього Договору.

Тип процентної ставкифіксована (п. 1 4. Договору). Стандартна процента ставка становить 2,00% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього Договору (п. 1.4.1).

Згідно п. 1.6.1. орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає:

за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом - 73 800,00 грн..

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на

банківський рахунок Клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки)

№ НОМЕР_1 (п.2.1 договору).

Згідно додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3813388 від 12.07.2023, датованого 12.07.2023, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, остання дата платежу - 06.07.2024, усього сума платежу за розрахунковий період - 73800 грн, усього сума процентів за користування кредитом - 64800 грн, реальна річна процентна ставка - 30 341,06 % річних, загальна вартість кредиту - 73800 грн., сума кредиту за договором 9000 грн.

Як вбачається з додатку №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3813388 від 12.07.2023, датованого 11.08.2023, який є таблицею обчислення загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, остання дата платежу - 06.07.2024, загальна вартість кредиту73799.89 грн, реальна річна процентна ставка 30341%, проценти за користування кредитом - 64799.89 грн, сума кредиту за договором 9000 грн.

До матеріалів справи також долучено додатки №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №3813388 від 12.07.2023, датовані: 14.09.2023, 14.10.2023, 13.11.2023, 13.12.2023 та 24.01.2024, які є аналогічними за змістом додатку №1 від 11.08.2023.

Крім того, в матеріалах справи міститься Паспорт споживчого кредиту, який також підписано електронним підписом ОСОБА_1 B481, в якому зазначено такі ж умови як у кредитному договорі.

ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачкою за кредитним договором виконало та надало їй кредит в сумі 9 000 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідачки, що стверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №14-0310 від 03.10.2024, відповідно до якого було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта:

12.07.2023 о 12:51:22 на суму 9000,00 грн, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua 261713370, призначення платежу: зарахування 9000 грн на карту НОМЕР_2 .

Реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 , надані відповідачкою та відображені в п.2.1 договору.

23.09.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Українські фінансові операції» укладено договір факторингу №23/09/2024, у відповідності до умов якого ТОВ «Лінеура Україна» передає (відступає) ТОВ «Українські фінансові операції» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «Українські фінансові операції» приймає належні ТОВ «Лінеура Україна» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

З витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №23/09/2024 від 23.09.2024 вбачається, що ТОВ «Українські фінансові операції» набуло права грошової вимоги до відповідачки за договором № 3813388 від 12.07.2023 в загальній сумі 38518.3 грн., з яких: заборгованість з тіла кредиту 8999,94 грн., заборгованість за процентами 29518,36 грн.

Згідно наданого позивачем розрахунку, здійсненого первісним кредитором, встановлено, що в межах строку дії Договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачкою, заборгованість відповідачки в загальній сумі становить 38518.3 грн., з яких: заборгованість з тіла кредиту 8999,94 грн., заборгованість за процентами 29518,36 грн.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

У відповідності достатті 6 ЦК Українисторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першоїстатті 205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідностатті 207 ЦК Україниправочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно із частини першоїстатті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина другастатті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другоюстатті 1054 ЦК Українидо відносин за кредитним договором застосовуються положенняпараграфа 1цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідностатті 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно достатті 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першоїстатті 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першоїстатті 1049 ЦК Українивизначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 12.07.2023 уклали електронний договір №3813388 про надання коштів на умовах споживчого кредиту на суму кредиту9 000 грн, строком на 360 днів.

Вказані кошти були перераховані на на зазначений відповідачкою в кредитному договорі рахунок, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ « Універсальні платіжні рішення» №14-0310 від 03.10.2024.

Обраховуючисуму відсотків, суд враховує, що відповідно до частини п`ятоїстатті 12 Закону України «Про споживче кредитування»умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідності достатті 8 Закону України «Про споживче кредитування», у урахуванням змін, які внесеніЗаконом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому,у відповідності до пункту 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України"Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг"(24.12.2023), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, із аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що періоди дії максимально дозволених денних процентних ставок згідно з Законом (що набрав чинності 24.12.2023) будуть становити:

- з 24.12.2023 по 21.04.2024 (120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором не може перевищувати 2,5 %,

- з 22.04.2024 по 19.08.2024 (120 днів) максимальний розмір денної процентної ставки за кредитним договором не може перевищувати 1,5 %,

- з 20.08.2024 і далі: не більше 1% на день.

Як вбачається із розрахунку заборгованості за кредитним договором за період з 13.07.2023 по 21.04.2024 первісним кредитором нараховувались відсотки у розмірі 2,00% в день, що не перевищує максимальний розмір відсотків встановлений законом і станом на 21.04.2024 заборгованість відповідачки зі сплати процентів за користування кредитом становила 16019.11 грн в загальному підсумку.

Разом із тим, відсотки за період із 22.04.2024 по 06.07.2024 розраховано, виходячи із відсоткової ставки 2,00 % за день користування, що суперечить вказаному вище Закону, а тому проценти слід перерахувати за ставкою 1,5 %.

Період з 22.04.2024 по 06.07.2024 становить 76 днів. Розмір процентів, враховуючи суму боргу в розмірі 8999,94 грн за ставкою 1,5 %, за один день складає 135 грн, тобто проценти за вказаний період складають 10260 (76 Х135) грн.

Отже, розмір відсотків за період розрахунку зазначеного позивачем не міг перевищувати 26279,11 (16019.11 +10260,00) грн.

Відтак, заборгованість за відсотками за період, який просить стягнути позивач буде становити 26279,11 грн та заборгованість за тілом кредиту8999,94 грн.

Відповідно до частини першоїстатті 530 ЦК Україниякщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідностатті 610 ЦК Українипорушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В силу приписів частини другоїстатті 615 ЦК Україниодностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну особу від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до частини першоїстатті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Крім того, відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ізстатті 514 ЦК Українидо нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другоїстатті 516 ЦК Україниякщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першійстатті 517 ЦК Українивизначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина першастатті 1077 ЦК України).

Відповідачкою у справі не спростовано обставин отримання та використання нею наданих їй кредитних коштів.

Зважаючи на те, що за договором факторингу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора перейшло до позивача, що підтверджується договором факторингу, актами приймання передачі, реєстрами прав вимог та платіжним доручення про перерахунок суми фінансування, тому, з відповідачки в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» слід стягнути заборгованість в розмірі 35279, 05 грн, з яких: 26279,11 грн- заборгованість за відсотками, 8999,94 грн - заборгованість за тілом кредиту.

Разом з тим, не підлягає задоволенню вимога позивача про надання вказівки/роз`яснення органу примусового виконання рішення суду на подальше нарахування на суму боргу 3% річних та інфляційних втрат, оскільки суд не наділено правом ухвалення рішення суду на майбутнє та правом на зобов`язання виконавчих органів на вчинення виконавчих дій.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено уПостанові Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», що кореспондується із положенням п. 18 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6, суд не вправі зобов`язувати державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби до вчинення тих дій, які згідно ізЗаконом України «Про виконавче провадження»можуть здійснюватися тільки державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

Оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд доходить висновку про часткове задоволення позову про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

У позовній заяві позивач просить суд стягнути понесені судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 442, 40 грн та витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Позивачем документально підтверджено понесення витрат на оплату правничої допомоги, однак суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем, в тому числі на професійну правничу допомогу, доходить висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідачки, адже цей розмір має відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором, справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи у загальному розмірі 10000 грн є завищеними та становлять надмірний тягар для відповідача, що суперечить принципу розподілу судових витрат, а тому, враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правничу допомогу у даній справі в розмірі 3000,00 грн.

Також, відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133 ч. 1, 141 ч. 1, 223, 247 ч. 2, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» заборгованість за договором №3813388 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.07.2023 у розмірі 35279, 05 грн, з яких: 26279,11 грн- заборгованість за відсотками, 8999,94 грн - заборгованість за тілом кредиту.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» понесені судові витрати на сплату судового збору в сумі 2422,40 грн та 3000 грн на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відповідачкою може бути подано заяву до Борщівського районного суду Тернопільської області про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції», 03045, місто Київ, вулиця Набережно - Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, код за ЄДРПОУ: 40966896.

Відповідачка: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне рішення складено 17 грудня 2025 року.

Головуючий: Г.Зушман