Рішення № 132714031, 10.12.2025, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/3946/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2025 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з викликом сторін в м.Сокалі, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд та просить стягнути з відповідача 46129 грн. заборгованості за кредитним договором, 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 7000 грн. витрат на правничу допомогу.

Свої вимоги мотивує наступним.

23.03.2024р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9688036 на суму 6300 грн. Відповідач приєднався до умов договору шляхом ведення одноразового ідентифікатора- 14669.

17.12.2024р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9688036.

02.06.2025р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №02/06/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9688036.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 46129 грн., з яких: 6300 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 39829 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн.-сума заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Згідно ст.ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

ТзОВ «МАКС КРЕДИТ КАПІТАЛ» виконало зобов`язання по кредитному договору в повному обсязі, так як надало відповідачу кредит у визначених розмірах.

В порушення вищевказаних вимог, відповідачка своєчасно не повернула кошти для погашення заборгованості, чим не виконала належним чином свої зобов`язання за даним договором.

Внаслідок порушення умов договору у відповідача виникла заборгованість.

Представник позивача в судове засідання не прибув, у позовній заяві просив розгляд справи просив проводити у його відсутності, позов підтримує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибула, відзиву на позовну заяву не подала.

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши докази по справі, суд дійшов наступного висновку.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

23.03.2024р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №00-9688036 на суму 6300 грн. Відповідач приєднався до умов договору шляхом ведення одноразового ідентифікатора- 14669.

17.12.2024р. між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, відповідно до якого до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9688036.

02.06.2025р. між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено Договір факторингу №02/06/25-Е, відповідно до якого до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-9688036.

Відповідно до Реєстру прав вимоги до Договору факторингу, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 в сумі 46129 грн., з яких: 6300 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 39829 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом; 0,00 грн.-сума заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, відповідачка зобов`язана повернути борг банку, а останній вправі вимагати стягнення боргу включно зі штрафними санкціями з боржника.

Судом встановлено, що відповідачка порушила умови договору, не погасила заборгованість в добровільному порядку, в результаті чого виникла заборгованість в загальній сумі 46129 грн.

З огляду на зазначене, позов в даній частині підлягає до задоволення, а саме щодо стягнення із відповідачки суми заборгованості за договором та відсотків за ним.

Також, з відповідачки слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати у виді сплаченого судового збору в сумі 2422,40грн.

Крім цього, згідно статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №607/14338/19-ц від 01.12.2021.

Порядок розподілу та відшкодування судових витрат регламентується статтею 141 ЦПК України.

Верховний Суд у постанові від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19 роз`яснив, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

З урахуванням викладеного вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Отже, зміст наведених норм законодавства вказує на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду № 810/3213/16 від 04.08.2020, № 640/15803/19 від 05.08.2020.

У постанові від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17 Верховний Суд зауважив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу позивач надав Договір про надання правничої допомоги №20/08/25-01 від 20.08.2025р., додаткову угоду до договору правничої допомоги №25771114645 від 20.08.2025р., акт прийому-передачі наданих послуг від 20.08.2025р., згідно яких розмір витрат на правничу допомогу становить 7000грн.

Таким чином, відповідно до ст. 137 ЦПК України, із врахуванням обсягу виконаних адвокатом робіт, складності справи, співмірності часу розгляду справи та участі адвоката у її розгляді, зокрема розгляду справи у спрощеному позовному провадженні, суд приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000грн

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-9688036 від 23.03.2024р. в розмірі 46129 грн., з яких 6300 грн. - сума заборгованості по тілу кредиту; 39829 грн. - сума заборгованості по несплаченим відсотків за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 2422,40рн. судового збору та 3000грн. витрат на правову допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене сторонами в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», ЄДРПОУ: 42986956, місце знаходження: 02090, м.Київ, вул.Алматинська, буд.8, офіс 310а.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: Т. В. Струс