Рішення № 132713961, 18.12.2025, Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 453/1750/25

№ провадження 2/453/923/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ

18 грудня 2025 року Сколівський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Брони А.Л.

секретаря судових засідань Бендеш А.І.,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області про визнання права власності на спадкове майно,-

в с т а н о в и в :

14.10.2025 позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Білик Р.О. звернувся до Сколівського районного суду Львівської області з позовною заявою до Козівської сільської ради Стрийського району Львівської області, в якій просить визнати за ним, ОСОБА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлової квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Сколівського районного суду Львівської області Брони А.Л. від 17.10.2025 року було прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі з визначенням дати підготовчого засідання.

31.10.2025 року на адресу суду надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 адвоката Білик Р.О. про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить:

- встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 .

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлової квартири АДРЕСА_1 .

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 13.11.2025 року прийнято до провадження заяву про збільшення позовних вимог від 31.10.2015 року. В подальшому вирішено розглядати справу з урахуванням збільшених позовних вимог.

Ухвалою Сколівського районного суду Львівської області від 11.12.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позовну заяву позивач обгрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 , після смерті котрого відкрилась спадщина на частину житлової квартири АДРЕСА_1 , що належала померлому на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане ВАТ «Укртранснафта» від 11.12.2003, серії НОМЕР_1 .

12 червня 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, згідно якого все своє майно заповів онуці ОСОБА_4 . ОСОБА_4 звернулася з заявою про прийняття спадщини до нотаріуса Стрийського районного нотаріального округу Батлюк Ю.П. та отримала свідоцтво про право на спадщину на частину житлової квартири АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла матір позивача та дружина ОСОБА_3 ОСОБА_2 , після смерті котрої відкрилась спадщина на іншу частину спірної житлової квартири.

Позивач зазначає, що прийняв спадщину після смерті матері шляхом постійного проживання зі спадкодавцем до дня його смерті відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

З метою належного оформлення своїх спадкових прав 06.10.2025 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Львівської області із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, однак йому відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини. Таким чином, з метою належного захисту своїх спадкових прав, змушений звернутися в суд із вказаною позовною заявою.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але попередньо від його представника адвоката Білик Р.О. надійшло до суду клопотання про розгляд справи без її участі та участі довірителя, вказавши, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить такі задовольнити.

Відповідач Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області в судове засідання явку компетентного представника не забезпечив, але попередньо від секретаря сільської ради М. Арендач надійшло клопотання про розгляд справи без участі сторони відповідача. Крім цього, у клопотанні зазначено, що відповідач позовні вимоги ОСОБА_1 підтримує.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України справа слухається у відсутність сторін без фіксування судового процесу технічними засобами.

Врахуваши заяви сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід`ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Згідно ч.1 ст. 4, ч.1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч.1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи із наведених вище процесуальних норм суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_1 ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 12.04.2021 Козівською сільською радою Сколівського району Львівської області відповідно до актового запису № 47.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 31.10.2023 Козівською сільською радою Сколівського району Львівської області відповідно до актового запису № 127.

Факт родинних відносин між позивачем та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується копією свідоцтва про його народження серії НОМЕР_4 , виданого 12 серпня 1964 року.

За життя ОСОБА_3 склав заповіт, посвідчений секретарем виконкому Козівської сільської ради Сколівського району Львівської області 12 червня 2020 року за реєстровим номером 26, згідно якого зробив розпорядження, а саме все своє майно, яке йому буде належати на день смерті, заповів онуці - ОСОБА_4 .

В день смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина за заповітом, до складу якої увійшла частина частину житлової квартири АДРЕСА_1 .

09 грудня 2021 року приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Львівської області Батлюк Ю.П. видано ОСОБА_4 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частку у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .

Спадкове майно належало спадкодавцю ОСОБА_3 на праві приватної спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого ВАТ «Укртранснафта» 11 грудня 2003 року, зареєстрованого Стрийським державним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 29.03.2005 року в книзі №2, номер запису 225 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №10319982, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6864343 від 29.03.2005.

В деньсмерті ОСОБА_2 відкрилася спадщиназа законом,до складуякої увійшлаінша частина житлової квартири АДРЕСА_1 .

Спадкове майно належало спадкодавцю ОСОБА_2 , на праві приватної спільної часткової власності, на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого ВАТ «Укртранснафта» 11 грудня 2003 року, зареєстрованого Стрийським державним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 29.03.2005 в книзі № 2, номер запису 225 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №10319982, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6864343 від 29.03.2005.

Позивач ОСОБА_1 зазначає, що прийняв спадщину за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_2 шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент смерті такого в розумінні норм частини 3 статті 1268 ЦК України. Факт спільного проживання позивача зі спадкодавцем підтверджується наступними доказами.

Згідно довідки № 361, виданої 06.10.2025 року адміністратором відділу з питань надання адміністративних послуг та державної реєстрації Добротвірської селищної ради Шептицького району Львівської області І. Поліщук, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до дня смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , - проживала за адресою: АДРЕСА_2 , без реєстрації разом із сином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно листа приватного нотаріуса Львівського районного нотаріального округу Робак Л.А. № 259/01-16 від 06.10.2025 року позивачу роз`яснено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , котра померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не може бути заведена, у зв`язку з тим, що ним пропущено 6-ти місячний строк для прийняття спадщини за законом.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті15ЦКУкраїни, частина перша статті16ЦКУкраїни).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті5ЦПКУкраїни).

Відповідно до частин першої та другої статті315ЦПКУкраїни у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім`єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Якщо проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку з чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно зі статтями12161218ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями12171223ЦКУкраїни передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (спадкоємці за законом першої-п`ятої черг). Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до частини першої статті1221ЦКУкраїни місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно до частин першої-третьої статті1268ЦКУкраїни спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частина третя статті1268ЦКУкраїни вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті1268ЦКУкраїни викладений у постановах Верховного Суду: від 21 жовтня 2020 року у справі№ 569/15147/17, провадження № 61-39308св18; від 18 листопада 2020 року у справі№ 523/19010/15-ц, провадження № 61-5777св20; від 02 квітня 2021 року у справі№ 191/1808/19, провадження № 61-6290св20; від 28 квітня 2021 року у справі№ 204/2707/19, провадження № 61-15380св20;від 19 травня 2021 року у справі№ 937/10434/19, провадження № 61-3620св21; від 19 квітня 2023 року у справі№ 2-516/2007, провадження № 61-11834св22.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті1268ЦКУкраїни має значення встановлення факту постійного проживання спадкоємця за законом чи заповітом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Частиною першою статті29ЦКУкраїни визначено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Положення статті29ЦКУкраїни не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті33Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно з пунктами 3.21, 3.22 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року№ 296/5(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею1270ЦКУкраїни, він не заявив про відмову від неї. У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті спадкодавця проживав разом із цим спадкодавцем.

Відсутність реєстрації місця проживання позивача за місцем проживання спадкодавця не може бути доказом того, що він не проживав зі спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації згідно зі статтею 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо обставини, встановлені частиною третьою статті1268ЦКУкраїни, підтверджуються іншими належними і допустимими доказами, які були надані позивачем та оцінені судом.

Аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах: від 10 січня 2019 року у справі№ 484/747/17, провадження № 61-44149св18; від 07 червня 2022 року у справі№ 175/4514/20, провадження №61-2387св22; від 09 жовтня 2024 року у справі № 644/4646/23, провадження № 61-10383св24.

У частині третій статті12ЦПКУкраїни передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті76ЦПКУкраїни доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті77ЦПКУкраїни).

Відповідно до частини другої статті78ЦПКУкраїни обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею80ЦПКУкраїни достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи наявну в матеріалах справи довідку, яка свідчить про те, що спадкодавець ОСОБА_2 до дня своєї смерті фактично проживала без реєстрації разом зі своїм сином ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , суд приходить до висновку про задоволення вимоги позивача про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем до дня смерті.

Щодо вимоги позивача про визнання за ним права власності на частину квартири в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , то суд зазначає наступне.

Як було встановлено, житлова квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_3 , належала ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направіспільної часткової власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого ВАТ «Укртранснафта» 11 грудня 2003 року, зареєстрованого Стрийським державним комунальним міжрайонним бюро технічної інвентаризації 29.03.2005 в книзі №2, номер запису 225 та в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно за №10319982, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6864343 від 29.03.2005.

Судом з`ясовано, що оригінал вказаного свідоцтва було втрачено. Про втрату вказаного правовстановлюючого документу позивачем свідчить оголошення у ЗМІ, а саме у газеті «Гомін волі».

Згідно ст. ст. 68, 69 ЗУ «Про нотаріат», п.п. 4.14 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, при видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє, зокрема, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину.

На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються оригінали правовстановлюючих документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до п. 3.1 листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013року № 24-753/0/4-13 Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392ЦК).

Відтак, враховуючи, що оригінал свідоцтва позивачем втрачено, що є перешкодою для оформлення в позасудовому порядку його спадкових прав після смерті матері, суд приходить до переконання про задоволення позовної вимоги про визнання права власності за позивачем на частину спадкового майна після смерті ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 315, 392, 1216, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст.4, 5,12, 13,81,89, 90,95,258-259,264-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 доКозівської сільськоїради Стрийськогорайону Львівськоїобласті провизнання прававласності наспадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 до дня її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на частину житлової квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсяпротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 .

Відповідач: Козівська сільська рада Стрийського району Львівської області, місцезнаходження: вул. Європейська, 46, с. Козьова Стрийського району Львівської область, код ЄДРПОУ 04370455.

Суддя