Ухвала суду № 132711056, 18.12.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/17898/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2025 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження №12025070000000380

ВСТАНОВИВ:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно в рамках розслідування кримінального №12025070000000380 відомості про яке внесено до ЄРДР від 21.08.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 332 КК України, згідно якого просить накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено 10.12.2025 року в ході проведення обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою АДРЕСА_1 , зокрема ; грошові кошти: 1) 159 купюр номіналом по 100 доларів США; 2) 4 купюри номіналом по 100 Євро; 3) 53 купюри номіналом по 50 Євро.

В обґрунтування поданого клопотання зазначає, що вказані речі, відповідно до положень ст. 98 КПК України, є речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме вилучені грошові кошти могли були отримані підозрюваним ОСОБА_5 у незаконний спосіб, тобто за рахунок незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляду клопотання були повідомлені належним чином.

Представник власника майна адвокат ОСОБА_6 у судове засідання також не з`явився, хоча про час та місце розгляду клопотання був повідомлений належним чином.

Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя встановив, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогст. 171 КПК України.

Згідно п. 7 ч. 2ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до ч. 6ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За приписамич.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення: 1)збереження речовихдоказів; 2)спеціальної конфіскації; 3)конфіскації майнаяк видупокарання абозаходу кримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно доч.1та ч.2ст.171КПК України,з клопотаннямпро арештмайна дослідчого судді,суду маєправо звернутисяпрокурор,слідчий запогодженням зпрокурором,а зметою забезпеченняцивільного позову-також цивільнийпозивач. Уклопотанні слідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено: 1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3)документи,які підтверджуютьправо власностіна майно,що належитьарештувати,або конкретніфакти ідокази,що свідчатьпро володіння,користування чирозпорядження підозрюваним,обвинуваченим,засудженим,третіми особамитаким майном; 4)розмір шкоди,неправомірної вигоди,яка отриманаюридичною особою,у разіподання клопотаннявідповідно дочастини шостоїстатті 170цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні прокурор зазначає, що вилучені грошові кошти є речовими доказами у кримінальному провадженні.

Частиною першою статті 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Разом з тим, у клопотанні та долучених до нього матеріалах, зокрема, постанові про визнання речовим доказом від 10.12.2025 року не наведено жодних об`єктивних даних, які б підтверджували, що вилучені під час обшуку грошові кошти є предметом, доказом злочину, набуті злочинним шляхом або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України.

Окрім того, відповідно до п.п. 5, 7, 9, 11 «Інструкції про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду», затвердженої спільним наказом Генеральної прокуратури України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Служби безпеки України, Верховного суду України та Державної судової адміністрації України від 27.08.2010 року за № 51/401/649/471/23/125, факт вилучення речових доказів, документів, цінностей та іншого майна (у тому числі предметів і документів, вилучених з обігу) відображається у протоколі слідчої дії.

У протоколі перераховуються всі предмети, які вилучаються, та щодо кожного такого предмета повинні бути вказані точне найменування, кількість, міра, вага, серія і номер, інші відмінні індивідуалізуючі ознаки, а також місце, де відповідний об`єкт був виявлений.

Усі вилучені предмети, цінності і документи пред`являються понятим та іншим учасникам слідчої дії. У необхідних випадках зазначені об`єкти упаковуються для уникнення їх пошкодження, неконтрольованого доступу до них та забезпечення зберігання слідів (мікрослідів), які є на них, з доданням бірок, посвідчених відповідними написами і підписами особи, у якої вилучено речі, понятих, слідчого, працівника органу дізнання, прокурора, працівника апарату суду, які скріплюються печаткою відповідного органу, про що зазначається в протоколі. Вилучені предмети, документи, цінності, які є речовими доказами, повинні бути оглянуті (у необхідних випадках за участі спеціаліста), детально описані в протоколі огляду. В протоколі відображаються кількісні і якісні характеристики предметів, всі інші індивідуалізуючі ознаки, які дозволяють відрізнити об`єкт від подібних йому, а також ті, які зумовлюють його доказове значення.

В порушення вищевказаних вимог, виявлені та вилучені під час обшуку грошові кошти жодним чином не ідентифіковані, у протоколі обшуку та, відповідно, у клопотанні про арешт майна відсутні будь-які відомості про їх серійні номери. Протокол обшуку містить лише опис кількості вилучених коштів без їх ідентифікації.

Відтак, слідчий суддя доходить висновку, що слідчим не виконано вимоги п.1, 2 ч. 3 ст. 171 КПК України, в частині зазначення переліку майна, що належить арештувати.

Відповідно до ч.3ст. 172 КПК України, слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимогстатті 171цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

За таких обставин слідчий суддя вважає, що клопотання слід повернути прокурору, для усунення недоліків .

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах слідчого управління ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження №12025070000000380 - повернути прокурору відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 для усунення, зазначених недоліків.

Відповідно до ч.3 ст. 172 КПК України, встановити строк для усунення недоліків- сімдесят дві години.

Роз"яснити, що повернення клопотання не є перешкодою для повторного звернення до слідчого судді з клопотанням про вжиття заходів кримінального провадження (арешт майна).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1