Рішення № 132710792, 18.12.2025, Воловецький районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

справа № 936/1311/25

Провадження № 2/936/319/2025

18.12.2025 селище Воловець

Воловецький районний суд Закарпатської області у складі головуючої судді Сухої Н.І.

за участю секретаря судового засідання Мельничок М.В., представника позивача Дяченко Е.В., позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у селищі Воловець у спрощеному провадженні з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики в розмірі 95 925,87 грн.

Позов мотивований тим, що 17.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 , відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 20 000 грн (п. 1.2 договору).

Відповідно до п. 1.1 договору укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через Вебсайт або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до Особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Вебсайту/ІТС товариства.

Згідно п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів, що може бути змінений, в порядку та на умовах визначених в п. 4.2 договору. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в договорі.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору.

10.08.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «КредитКапітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023. Згідно вказаного Договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022.

Згідно з витягом з Реєстру боржників до договору факторингу №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 вбачається, що ТОВ «Лінеура Україна» як клієнт відступило позивачу як фактору право грошової вимоги до відповідача за кредитним Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022, заборгованість по якому становила 95 925,87 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 19850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн.

Отже, термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена, у зв`язку з чим ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» вимушена звернутись із даним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 95 925,87 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 19850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн.

З метою досудового врегулювання спору на адресу відповідача позивачем ТОВ "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" надсилалась досудова вимога про погашення кредитної заборгованості, однак, відповідач вимогу не виконав, заборгованість не погасив.

Враховуючи викладене представник позивача просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022 в розмірі 95 925,87 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 19850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», а також сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позову, просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зокрема, відповідач зазначає, що Довідка No 5669-0403 від 04.03.2024, видана від імені ТОВ «Універсальні платіжні рішення» є неналежним доказом видачі кредиту за кредитним договором із призначенням платежу: «Зарахування 20 000 грн на карту НОМЕР_1 », оскільки не є первинним документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Позивачем не доведено факт надання відповідачу кредиту, а остання заперечує проти їхнього отримання.

Також, на думку відповідача згідно пунктів 1.2., 2.1., 2.2 кредитного договору, видача кредитних коштів надається виключно позивачем, а не будь-якою третьою особою, ТОВ «Універсальні платіжні рішення» не видавало кредитних коштів в рамках кредитного договору.

Окрім того, відповідач зазначає, що позивач, в якості підтвердження укладення кредитного договору, надав Довідку про ідентифікацію, яка не є належним доказом укладання кредитного договору, оскільки вона ніким не підписана, і з неї не вбачається, у який спосіб проводилася ідентифікація особи: по номеру телефону, по електронній адресі, по іншим електронним сервісам.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» у відповіді на відзив вважає аргументи відповідача безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконане зобов`язання за кредитним договором, зокрема, зазначає, що відповідно до п. 1.2 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, на підтвердження видачі кредитних коштів позивачем долучено лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» про перерахування коштів позичальнику.

На думку позивача, довідка, що підтверджує перерахування коштів за кредитом №2950869, містить усі необхідні реквізити, отже, може вважатися первинним документом. Відсутність у матеріалах справи виписок з особових рахунків не свідчить про відсутність у відповідача заборгованості. Виписка по картковому рахунку може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту та відсотками, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України. Первинний кредитор ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не є за своєю організаційно-правовою структурою банком, отже, дія вказаного вище Положення на зазначені товариства не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.

Позивач зазначає, що згідно кредитного договору №2950869, а саме п. 2.1, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» не створює окремий рахунок для позичальника, а надає кошти на уже існуючий, а, отже, не може мати доступу до таких рахунків для того, аби отримати інформацію щодо вчинених фінансових операцій.

Також, позивач стверджує, що відповідно до розрахуноку заборгованості за Договором №2950869 від 17.02.2022 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 10.08.2023, наданого позивачем, 13.05.2022 позичальником було здійснено часткове погашення заборгованості на суму 4 510 ,00 грн, з яких 150,00 грн сплачено в рахунок тіла кредиту та 4360,00 грн сплачено процентів за користування кредитом. Отже, аргументи щодо недоведеності підписання позичальником договору є безпідставними. Відтак, відповідач не виконав взяте на себе зобов`язання ні перед первісним кредитором (ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА»), ні перед новим кредитором ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», у зв`язку з чим останнє вимушене було звернутись із позовом про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів, відсотків у зв`язку із неналежним виконанням позичальником зобов`язання за кредитним договором.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання позивач та його представник не з`явились, однак у позовній заяві зазначили про розгляд позовної заяви без їх участі, позовні вимоги підтримують.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позовниз вимог у повному обсязі, в тому числі запречив щодо стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 30.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, витребувано докази у АТ КБ"Приватбанк" та призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 16.10.2025, у зв`язку із неявкою сторін та за клопотанням відповідача, розгляд справи відкладено на 06.11.2025, 18.11.2025, 02.12.2025,11.12.2025 та 16.12.2025.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на таке.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

17.02.2022 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 згідно умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало позичальнику ОСОБА_1 кредит у сумі 20 000, 00 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 9.7 кредитного договору договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом клієнта, що відтворений шляхом використання клієнтом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який формується для кожного разу використання та направляється клієнту на номер мобільного телефону, повідомлений останнім товариству в ІТС товариства/зазначений в цьому договорі. Введення клієнтом коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього договору вважається направленням товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього договору.

Клієнт зобов`язаний у встановлений договором строк повернути кредит та сплатити проценти за користування, штрафні санкції (у разі наявності) та інші платежі, передбачені договором (п. 5.4.1 договору).

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Укладаючи кредитний договір відповідач та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» вчинили дії визначені ст. 11 таст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». відповідач підписав кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е073, тобто, договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора. З цього слідує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс - повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем не був би укладений.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» умови кредитного договору виконало у повному обсязі, перерахувавши відповідачу кошти у розмірі 20 000, 00 гривень на платіжну картку клієнта, що підтверджується копією повідомлення про перерахування коштів.

У зв`язку з частковим виконанням позичальником п. 1.4.1 кредитного договору та частковим погашенням кредитного договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було застосовано індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку та перераховано Графік платежів до вказаної вище дати за зниженою процентною ставкою.

Відповідно до розрахунку заборгованості до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022 станом на 10.08.2022 заборгованість відповідача становить 95 925,87 грн.

З огляду на те, що відповідачем не надано іншого розрахунку заборгованості чи відомості про відсутність такої, суд приймає вказаний розрахунок позивача, як належний та допустимий доказ.

Відповідач не виконав належним чином повністю умов кредитного договору.

Також відповідачем підписано електронним підписом Додаток №1 до Договору про надання кредиту №2950869 від 17.02.2022, в якому наявний графік платежів.

10.08.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023. Згідно вказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022.

Згідно п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі реєстру боржників, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.

Також додано копію Акта прийому-передачі Реєстру боржників за Договором факторингу №ККЛУ-10082023, який містить підписи сторін, скріплений печатками.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 95 925,87 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 19850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн.

Таким чином, позивач правомірно, на законних підставах набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022в сумі 95 925,87 грн.

12.09.2025 представник ТзОВ «ФК «Кредит-Капітал» скерував на адресу відповідача досудову вимогу, в якій вимагав від останнього негайно погасити заборгованість за кредитним договором №2950869від 17.02.2022 тапопередив,що уразі невиконанняданої вимогиТзОВ «ФК«Кредит-Капітал»змушений будезвернутися зазахистом своїхпорушених правта законнихінтересів досуду зметою стягненнязаборгованості всудовому порядку.

Свої зобов`язання за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022 відповідач виконував не належним чином, внаслідок чого утворилась заборгованість. Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги №ККЛУ-10082023 від 10.08.2023 та розрахунку заборгованості станом на 24.09.2025 прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 95 925,87 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 19850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою їх забезпечення.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно доумов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а завідсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст.530 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В силу ч. 1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України, якщо сторонни домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно доЗакону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до частини першоїстатті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року (справа № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18).

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст.76,77 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

Як вбачається з наданих матеріалів, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від від 17.02.2022, договір укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. Позивачем надано докази ідентифікації відповідачки ОСОБА_1 шляхом направлення на її телефонний номер одноразового ідентифікатора Е073. Договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е073, що був направлений їй у смс - повідомленні на її мобільний номер телефону.

Згідно відповіді АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-251006/97120-БТ від 09.10.2025 на ім`я ОСОБА_1 в банку імітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), на яку здійснено переказ коштів в сумі 20000,00 грн, дата платежу 17.02.2022.

За вказаних обставин, суд вважає встановленим факт укладення відповідачем Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022 із дотриманням вимог Закону України «Про електронну комерцію».

Підписавши договір саме такого змісту, відповідач погодилася з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зауважує, що з підписанням зазначених договорів між сторонами виникли договірні відносини, спрямовані на набуття цивільних прав та обов`язків.

Позивач взяті на себе за цим договором зобов`язання виконав у повному обсязі, надав кредитні кошти відповідачу.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання у повному розмірі та в добровільному порядку у строки, передбачені кредитним договором, отримані в кредит кошти не повернув.

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не спростувала.

10.08.2023 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір факторингу №ККЛУ-10082023. Згідно вказаного договору та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №2950869 від 17.02.2022.

Відповідно доВитягу зРеєстру боржниківдо Договорувідступлення праввимоги №ККЛУ-10082023від 10.08.2023ТОВ «ФК«Кредит-Капітал»набув правагрошової вимогидо відповідача ОСОБА_1 в сумі95925,87грн,а саме:заборгованість затілом кредиту19850,00грн;заборгованість запроцентами 76075,87грн. Так, у позивача виникло право вимоги до відповідача згідно укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» Договору факторингу № ККЛУ-10082023 від 10.08.2023.

Судом встановлено, що позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовані та наявні підстави для їх задоволення, оскільки відповідач умови договору не виконує, отже підлягає стягненню заборгованість за договором кредиту з відповідача на користь позивача в сумі 95925,87грн.

Посилання відповідачана те,що ДовідкаNo5669-0403від 04.03.2024,видана відімені ТОВ«Універсальні платіжнірішення» єненалежним доказомвидачі кредитуза кредитнимдоговором ізпризначенням платежу:«Зарахування 20000грн накарту НОМЕР_1 »,оскільки неє первиннимдокументом урозумінні ст.9Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітністьв Україні»та позивачемне доведено факт надання відповідачу кредиту, судом не береться до уваги, оскільки матеріалами справи в сукупності підтверджується виконання товариством своїхзобов`язань щодонадання кредитуу повномуобсязі.Згідно зп.2ст.9Закону України«Про бухгалтерськийоблік тафінансову звітністьв Україні»первинні документиможуть бутискладені упаперовій абов електроннійформі таповинні матитакі обов`язковіреквізити: назвудокумента (форми); датускладання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст таобсяг господарськоїоперації,одиницю виміругосподарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру господарської операції та технології обробки облікової інформації до первинних документів можуть включатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції тощо).

Первинні документи, створені автоматично в електронній формі програмним забезпеченням інформаційно-комунікаційної системи, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови наявності накладеного електронного підпису чи печатки з дотриманням вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. Довідка No 5669-0403 від 04.03.2024, що підтверджує перерахування коштів за кредитом №2950869, містить усі необхідні реквізити, отже, може вважатися первинним документом.

Також посиланнявідовідача нате,що позивачем,в якостіпідтвердження укладеннякредитного договору,надано Довідкупро ідентифікацію,яка неє належнимдоказом укладаннякредитного договору,оскільки вонаніким непідписана,і знеї невбачається,у якийспосіб проводиласяідентифікація особи:по номерутелефону,по електроннійадресі,по іншимелектронним сервісам,спростовується тим,що вматеріалах справизнаходиться копія підписаного електронним підписом з одноразовим ідентифікатором Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №102652258 від 17.02.2022, Графік платежів за договором про споживчий кредит, Паспорт споживчого кредиту. Укладення кредитного договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача, цей правочин, відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Надаючи оцінку сумі заборгованості, наведеній позивачем у розрахунках, матеріалам справи у сукупності, суд не знаходить обґрунтованих підстав для сумнівів у правильності заявлених позовних вимог.

Враховуючи вищеневедене, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором в розмірі 95 925,87 грн, а саме: заборгованість за тілом кредиту 19850,00 грн; заборгованість за процентами 76 075,87 грн є обґрунтованими, доведеними та підлягають задоволенню.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Згідно з ст.141ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з наданої платіжної інструкції, позивач за подання даного позову до суду сплатив судовий збір в розмірі 2 422,40 грн, який підлягає стягненню із відповідача.

Щодо витрат на правничу допомогу суд зазначає таке.

Позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьоїстатті 141 ЦПК Українипри вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8статті 141 ЦПК Українивизначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із матеріалів справи, зокрема, ордеру, договору про надання правничої допомоги, акта наданих послуг, адвокатом надавалася професійна правнича допомогаТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" у справі про стягнення заборгованості за кредитом і вартість витрат визначена у сумі 8 000 грн.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач поніс на оплату професійної правничої допомоги у цій справі.

Разом з тим, дослідивши матеріали справи, враховуючи заперечення відповідача щодо стягнення витрат на правничу допомогу, висновки щодо застосування норм права, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, а також, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді, що відповідає критерію об`єктивності та буде співмірним з виконаною адвокатом роботою у цій справі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 141, 258, 263-265, 274, 279,354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задоволити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28, м. Львів,) суму заборгованості за Договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №2950869 від 17.02.2022 у розмірі 95925 (дев`яносто п`ять тисяч дев`ятсот двадцять п`ять) гривень 87 коп, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві ) гривні 40 коп судового збору та витрат на правову допомогу в сумі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження юридичної особи: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28.

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Суха Н.І.