Рішення № 132710480, 17.12.2025, Городищенський районний суд Черкаської області

справа № 691/1119/25

провадження № 2/691/846/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 рокуГородищенський районний суд Черкаської області

В складі :

головуючого судді Савенко О.М.

при секретарі судового засідання Шмунь Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Городище Черкаської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Городищенський районнийсуд Черкаськоїобласті з позовною заявою до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно.

Обґрунтовуючи позовну заяву позивач посилається на те, що з 03 лютого 1998 року зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 у квартирі яку йому було виділено підприємством на якому працював Городищенський цукрорафінадний комбінат. Свідоцтво про право власності на квартиру не видавалося і відповідно державна реєстрація права власності не проводилася. З метою безоплатної приватизації квартири, звернувся до Городищенської міської ради Черкаської області, але йому було відмовлено у видачі свідоцтва на приватизацію житлового фонду та рекомендовано звернутися до суду. У вказаній квартирі проживає більше двадцяти років, утримує в належному стані, сплачує комунальні послуги, володіє нею безперервно, відкрито, добросовісно, при цьому не має іншого житла. Прийняв рішення звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів і подав позов (а.с.1-3).

Ухвалою Городищенського районного суду Черкаської області від 15 серпня 2025 року у цивільній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання з викликом сторін до суду, з наданням відповідачу часу для подачі відзиву та пред`явлення зустрічного позову (а.с.14-15).

В підготовчому засіданні 03 жовня 2025 року постановлено ухвалу суду про закриття підготовчого провадження та призначення цивільної справи до судового розгляду (а.с.19).

У судове засідання, позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 , будучи вчасно та належним чином повідомленими не з`явилися, подали клопотання від 11 листопада 2025 року та 17 грудня 2025 року про приєднання до судової справи письмових доказів, отриманих після проведення підготовчого засідання і розгляд справи без їх участі, вказавши на підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача Городищенської міської ради Черкаської області, інформований про судовий розгляд, в судове засідання не прибув, подав заяву від 17 грудня 2025 року про розгляд справи у його відсутність, проти задоволення позову не заперечив.

Неявка сторін не перешкоджає розглядові справи по суті, так як повідомлені вчасно та належним чином. За таких обставин, суд, вважає, що у справі достатньо доказів для об`єктивного розгляду і слухає справу у їх відсутність з повідомленням про прийняте судом рішення.

Відповідно до вимог ч.2ст. 247 ЦПК Українине здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Суд, розглянувши позов в межах заявлених позовних вимог, враховуючи належне повідомлення учасників справи, розглянувши подані клопотання та заяву про слухання без їх участі, визнання позову відповідачем, вивчивши та дослідивши докази у справі, приходить до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.

За змістом ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та іншими законами.

Частиною 1 ст.16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, окрім іншого, визнання права.

Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року N3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського Суду з прав людини, як джерело права.

Відповідно до ст.6 Європейської Конвенції з прав людини визнається право людини на доступ до правосуддя, а за ст.13, зазначеної Конвенції, на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

У рішенні від 30 листопада 2004 року у справі "Онер`їлдіз проти Туреччини" (справа відкрита за заявою № 48939/99 та розглянута Великою палатою) Європейський суд визнав, що поняття "майно" охоплює не лише річ, яка реально існує (матеріальна складова), але також стосується засобів праводомагання (юридична складова), включаючи право вимоги, відповідно до якого особа може стверджувати, що вона має принаймні "законне сподівання" стосовно ефективного здійснення права власності.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу, ст.16 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Судом встановлено та підтверджується доказами у справі, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 30 грудня 1997 року Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області, місце реєстрації АДРЕСА_1 (а.с.4-7). Згідно довідки про склад сім`ї наймача квартири в якій мешкають ОСОБА_1 та займані ним приміщення, останній з 11 лютого 1998 року є прописаним за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8). В Акті прийому-передачі житлового фонду в комунальну власність від 06 листопада 2007 року за адресою АДРЕСА_1 проживає ОСОБА_1 (а.с.9). Із змісту заяви від 07 листопада 2007 року до Городищенської міської ради, уповноваженим власником будинку визначено ОСОБА_1 (а.с.10), який 14 листопада 2025 року звернувся до Городищенської міської ради із заявою про оформлення і передачу у особисту власність відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с.46-47). Листом від 18 листопада 2025 року ОСОБА_1 відмовлено у передачі в особисту власність квартиру, остільки Городищенська міська рада не є правонаступником Городищенського цукрорафінадного комбінату, який ліквідований у 2007 році і відповідно квартира не є комунальною власністю та не перебуває на балансі міської ради (а.с.48). Із архівної довідки №220/04-05 від 02.10.2025 року встановлено, що в протоколі №1 Загальних зборів акціонерів ВАТ «Городищенський цукрорафінадний комбінат» від 11 лютого 1996 року є дані про реорганізацію Городищенського цукрорафінадного комбінату асоціації виробників цукру Черкаської області «Черкасицукор» у ВАТ «Городищенський цукрорафінадний комбінат» і 12 липня 2007 року акціонерне товариство відкритого типу Городищенський цукрорафінадний комбінат ліквідовано (а.с.26-27).

Відповідно до Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», Городищенський район Черкаської області був ліквідований і включений до складу нових Черкаського району та Звенигородського району.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що неможливість позивача отримати свідоцтво про право власності на квартиру може бути порушенням його права на власність, на житло, оскільки відсутність документів про право власності, унеможливлює визнання такого права з боку держави перед іншими суб`єктами цивільних та інших правовідносин.

Перешкод для визнання права за позивачем на квартиру в якій він проживає більше 20 років, здійснює її догляд і утримання та не має іншого житла, судом не встановлено. Із змісту вивчених і досліджених доказів, слід визнати за позивачем право власності на квартиру АДРЕСА_2 за законом.

Судом встановлено, що позивач у законний спосіб за місцем роботи в Городищенському цукрорафінадному комбінаті отримав право на передачу квартири у власність, але виявив бажання юридично оформити право на майно із часом, що зробило не можливим процес приватизації через ліквідацію підприємства Городищенський цукрорафінадний комбінат.

Понесені позивачем судові витрати, слід залишити за ним, про що зазначено у позовній заяві, без вирішення питання про їх відшкодування.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст.2, 3, 4, 5, 12, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 83, 263, 264, 265, 273,293, 315,352, 354 ЦПК України, ст.ст. 3, 16, 319, 328, 392 ЦК України, суд, -

ухвалив :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Городищенської міської ради Черкаської області про визнання права власності на нерухоме майно - задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_2 виданий 30 грудня 1997 року Городищенським РВ УМВС України в Черкаській області, місце реєстрації АДРЕСА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 .

Копіюрішення суду направити сторонам у справі, для відому.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанціїповністю або частково шляхом подачі протягом тридцяти днів апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть ознайомитись з текстом судового рішення, в електронній формі, на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень в мережі Інтернет - https://gd. ck. court. gov. ua.

Суддя О. М. Савенко