Рішення № 132704989, 18.12.2025, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/2483/25

Провадження № 2/347/1327/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області в складі:

Головуючої судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи позовні вимоги тим, що 25 квітня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1194-9902.

Зазначений договір було укладено з використанням вебсайту Кредитодавця navse.in.ua, який є інформаційно-телекомунікаційною системою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», що забезпечує обробку інформації із застосуванням технічних та програмних засобів і функціонує як єдине ціле.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір є домовленістю сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформленою в електронній формі. На офіційному вебсайті Кредитодавця у відкритому доступі для всіх клієнтів була розміщена повна та вичерпна інформація щодо умов кредитування та порядку укладення договору, а саме: примірний договір кредиту, Правила надання грошових коштів у кредит, Згода на обробку персональних даних, Публічна інформація та Положення про конфіденційність.

Процедура укладення кредитного договору передбачала подання Відповідачем заявки на отримання кредиту, проходження перевірки, ідентифікацію особи (у тому числі за допомогою технології BankID), надання необхідних документів, отримання рішення Кредитодавця щодо можливості надання кредиту, а також доступ до особистого кабінету, у якому Відповідач мав можливість ознайомитися з офертою щодо укладення договору.

Оферта, розміщена у формі гіперпосилання, є пропозицією у розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та включала всі істотні умови кредитного договору, зокрема умови, викладені у Правилах надання споживчих кредитів, що є його невід`ємною частиною. Відповідач самостійно вніс реквізити власної банківської картки для отримання кредитних коштів, підтвердивши, що діє від власного імені, у власних інтересах та не в інтересах третіх осіб.

Після прийняття оферти Відповідачу було надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору. Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор є алфавітно-цифровою послідовністю, що використовується для підписання електронного правочину. Для підписання Кредитного договору № 1194-9902 від 25.04.2023 року Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор A0842, який було введено ним у системі Кредитодавця, що свідчить про належне підписання договору.

Після підписання договору інформаційно-телекомунікаційна система Кредитодавця автоматично направила Відповідачу примірник кредитного договору, Правила та інші супутні документи на електронну пошту, зазначену при реєстрації, а також забезпечила можливість постійного доступу до них через особистий кабінет. Кредитні кошти були перераховані Відповідачу за реквізитами, вказаними ним особисто.

З огляду на викладене, дії Відповідача при укладенні договору свідчать про його усвідомлений та добровільний намір укласти кредитний договір. Без вчинення зазначених дій укладення договору та перерахування кредитних коштів було б неможливим.

Відповідно до умов кредитного договору Кредитодавець надав Відповідачу кредит у розмірі 18 000,00 грн строком на 300 днів, із базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 1,20 % на день та стандартною процентною ставкою 1,50 % на день. Процентна ставка є фіксованою та не змінюється протягом усього строку користування кредитом.

Позивач здійснював виключно нарахування процентів за користування кредитом у межах строку дії договору та не нараховував штрафні санкції (пеню, штраф), що відповідає положенням статей 1048 та 1056 ЦК України. Комісія за надання кредиту є законною та передбаченою спеціальним законодавством у сфері споживчого кредитування.

Слід також зазначити, що Відповідач раніше 15 разів укладав кредитні договори з Позивачем, які були належним чином виконані, що свідчить про його обізнаність із процедурою оформлення та виконання кредитних зобов`язань.

Однак у подальшому Відповідач, всупереч умовам кредитного договору та вимогам статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України і статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», не виконав свої зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту і сплати процентів.

Станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 100 944,00 грн, з яких: 18 000,00 грн прострочена заборгованість за тілом кредиту; 80 244,00 грн прострочена заборгованість за процентами; 2 700,00 грн прострочена заборгованість за комісією.

Разом з тим Кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до Відповідача Програми лояльності, відповідно до якої передбачено часткове списання заборгованості у сумі 10 944,00 грн за умови сплати решти боргу.

З урахуванням наведеного Позивач просить суд стягнути з Відповідача 90 000,00 грн, а саме: 18 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 72 000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

У разі сплати зазначеної суми та компенсації судового збору Позивач зобов`язується списати залишок заборгованості у сумі 10 944,00 грн та припинити дію кредитного договору у зв`язку з частковим виконанням та частковим прощенням боргу.

З огляду на наведену аргументацію, Позивач просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, однак у поданій позовній заяві заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, що узгоджується з положеннями статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань щодо відкладення розгляду справи до суду не подавав.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Відповідач була належним чином повідомленою про розгляд справи, а тому, керуючись статтею 280 ЦПК України, ухвалив рішення про можливість розгляду справи у заочному порядку.

На підставі частини першої статті 281 ЦПК України, ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 18 грудня 2025 року було постановлено здійснювати заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надавши оцінку поданим сторонами доказам відповідно до вимог статей 7681, 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Як убачається з матеріалів справи та наданих Позивачем письмових доказів, а саме: роздруківки Договору про відкриття кредитної лінії № 1194-9902 від 25.04.2023 року, роздруківки Правил відкриття кредитної лінії (а.с.18-29), Паспорту та Таблиці споживчого кредиту, 25 квітня 2023 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії № 1194-9902.

Зазначений кредитний договір було укладено шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи Кредитодавця вебсайту navse.in.ua, що підтверджується умовами договору, Правилами надання споживчих кредитів та відомостями, викладеними у тексті договору, і відповідає положенням статті 639 ЦК України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір є домовленістю сторін, оформленою в електронній формі. Судом встановлено, що на момент укладення договору на офіційному вебсайті Кредитодавця у вільному доступі була розміщена повна інформація про умови кредитування та порядок укладення договору, зокрема примірний договір кредиту, Правила надання грошових коштів у кредит, Згода на обробку персональних даних, Публічна інформація та Положення про конфіденційність, що підтверджується змістом наданих суду роздруківок зазначених документів.

З матеріалів справи вбачається, що процедура укладення кредитного договору передбачала подання Відповідачем заявки на отримання кредиту, проходження ідентифікації особи, у тому числі з використанням технології BankID, отримання доступу до особистого кабінету та ознайомлення з офертою щодо укладення договору. Вказані обставини підтверджуються змістом Договору, Правил та Паспорту споживчого кредиту.

Оферта щодо укладення договору, розміщена у вигляді гіперпосилання в особистому кабінеті Відповідача, є пропозицією у розумінні частини четвертої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» та містила всі істотні умови договору. Прийняття оферти Відповідачем відбулося шляхом введення одноразового ідентифікатора A0842, що підтверджується умовами договору та технічними даними, наданими Позивачем.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є використання електронного підпису, зокрема одноразового ідентифікатора. Отже, суд доходить висновку, що кредитний договір № 1194-9902 від 25.04.2023 року є належним чином укладеним та таким, що має юридичну силу.

Після підписання договору, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від фінансово-розрахункової установи та довідкою про перерахування суми кредиту, Кредитодавцем було перераховано Відповідачу кредитні кошти у розмірі 18 000,00 грн за банківськими реквізитами, вказаними самим Відповідачем, що свідчить про належне виконання Позивачем своїх договірних зобов`язань.

З огляду на вчинені Відповідачем дії при укладенні договору, суд вважає доведеним факт його усвідомленого та добровільного волевиявлення на укладення кредитного договору. Укладення договору без отримання смс-повідомлень, входу до особистого кабінету та введення одноразового ідентифікатора було б неможливим, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Згідно з умовами кредитного договору, що підтверджується його текстом та Паспортом споживчого кредиту, Позивач надав Відповідачу кредит у розмірі 18 000,00 грн строком на 300 днів, із базовим періодом 14 днів, комісією за видачу кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, зниженою процентною ставкою 1,20 % на день та стандартною процентною ставкою 1,50 % на день. Процентна ставка є фіксованою та не змінюється протягом усього строку дії договору.

Судом встановлено, що Позивач здійснював нарахування виключно процентів за користування кредитом у межах строку дії договору та не застосовував штрафних санкцій, що відповідає вимогам статей 1048, 1056? ЦК України та підтверджується розрахунком заборгованості, долученим до матеріалів справи.

Також суд бере до уваги, що Відповідач неодноразово (15 разів) укладав кредитні договори з Позивачем, які були виконані належним чином, що підтверджує його обізнаність з умовами кредитування та процедурою укладення електронних договорів.

Водночас Відповідач порушив умови кредитного договору, не виконавши зобов`язання щодо своєчасного та повного повернення кредиту та сплати процентів, чим порушив вимоги статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 ЦК України та статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з розрахунком заборгованості, станом на 13.10.2025 року загальний розмір заборгованості за кредитним договором становить 100 944,00 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 80 244,00 грн заборгованість за нарахованими процентами; 2 700,00 грн заборгованість за комісією за видачу кредиту.

Разом із тим, як убачається з копії Правил акції (додаток до позову), Кредитодавцем було прийнято рішення про застосування до Відповідача Програми лояльності, відповідно до якої передбачено часткове списання заборгованості у сумі 10 944,00 грн за умови погашення основної частини боргу.

З урахуванням зазначеного Позивач заявив вимоги про стягнення з Відповідача 90 000,00 грн, а саме: 18 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 72 000,00 грн заборгованість за процентами.

У разі сплати Відповідачем зазначеної суми та компенсації судового збору Позивач зобов`язується списати залишок заборгованості у сумі 10 944,00 грн та припинити дію кредитного договору у зв`язку з частковим виконанням зобов`язання та частковим прощенням боргу.

За наведених обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги є доведеними належними та допустимими доказами і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» є обґрунтованими, підтвердженими належними та допустимими доказами, дослідженими у судовому засіданні, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, оформлена в електронній формі.

Згідно з частиною першою статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» кредитний договір укладається у письмовій формі, у тому числі у вигляді електронного документа, створеного з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням положень Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Відповідно до статті 530 ЦК України зобов`язання, строк виконання якого визначений договором, підлягає виконанню у встановлений строк. Статтею 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не виконав його у визначений строк.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», електронний правочин має бути підписаний сторонами, а моментом його підписання, зокрема, є використання електронного підпису у вигляді одноразового ідентифікатора.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було надано одноразовий ідентифікатор для підписання електронного кредитного договору, а також підтверджено ознайомлення з Правилами надання споживчих кредитів, Паспортом споживчого кредиту та іншими супровідними документами, що свідчить про належне укладення договору.

Судом встановлено, що між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 1194-9902 від 25 квітня 2023 року, за умовами якого Позивач надав Відповідачу грошові кошти у вигляді кредиту, а Відповідач зобов`язався своєчасно повернути кредит та сплатити проценти за користування ним.

Разом з тим, наявні в матеріалах справи докази свідчать про те, що Відповідач порушив умови вказаного Кредитного договору, у зв`язку з чим не повернув кредитні кошти та не виконав усі грошові зобов`язання за договором навіть після спливу строку кредитування.

Відповідно до статей 1049, 1050 ЦК України, Позичальник зобов`язаний повернути позику у строк і в порядку, визначені договором. У разі прострочення виконання грошового зобов`язання, боржник не звільняється від відповідальності за його невиконання, що узгоджується з положеннями статті 625 ЦК України.

Згідно зі статтею 1048 ЦК України, Позикодавець має право на отримання процентів за користування кредитом у розмірі та порядку, визначених умовами договору.

Як встановлено судом та підтверджується розрахунком заборгованості, станом на 13 жовтня 2025 року загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором № 1194-9902 від 25.04.2023 року становить 90 000,00 грн, з яких: 18 000,00 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 72 000,00 грн заборгованість за нарахованими процентами.

З урахуванням наведеного, суд вважає за доцільне стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість у сумі 90 000,00 грн за Кредитним договором № 1194-9902 від 25.04.2023 року.

Крім того, відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з Відповідача підлягають стягненню на користь Позивача судові витрати, а саме сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн, що підтверджується платіжним документом, долученим до матеріалів справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 530, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 263265, 280282 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (ідентифікаційний код юридичної особи (код за ЄДРПОУ) 38548598, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133) загальну суму заборгованості за Кредитним договором № 1194-9902 від 25.04.2023 року у розмірі 90 000,00 грн (дев`яносто тисяч гривень 00 копійок), а також судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк