Ухвала суду № 132704981, 18.12.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5430/25

Провадження № 1-кп/346/736/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 представника потерпілих ОСОБА_6

захисника ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025090000000583 від 05 вересня 2025 року, про обвинувачення ОСОБА_8 за ст. 286 ч. 2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в суді перебуває вказане кримінальне провадження.

Прокурор подав до суду клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Прокурор зазначив, що на даний час встановлено наявність ризиків передбачених ст. 177 ч. 1 пп. 1, 3, 4 КПК України. Зокрема, зважаючи на те, що ОСОБА_8 усвідомлюючи, що санкцією статті за якою обвинувачується передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене діяння може переховуватися від суду, незаконно впивати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Тому прокурор просить, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, які передбачені у ст. 194 КПК України, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на свідків і потерпілих у даному кримінальному провадженні, продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні щодо клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу заперечили, просять обрати більш м`який запобіжний захід у виді домашнього арешту. Такий вид запобіжного заходу дасть можливість обвинуваченому працювати та в подальшому відшкодувати потерпілим завдану шкоду. У випадку продовження строку тримання під вартою, визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави. Захист вказує, що прокурором формально обгрунтовано ризики, без їх підтвердження належними доказами, що суперечить практиці касаційного суду.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження щодо заявленого клопотання, вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та обвинуваченому слід продовжити строк запобіжного заходу тримання під вартою, виходячи із наступного.

Наявність підставдля триманняобвинуваченого підвартою слідоцінювати вкожній справіз урахуваннямїї особливостей.Продовжуване триманняпід вартоюможе бути виправданим заходому тійчи іншійсправі лишеза наявностісправжніх ознактого,що цьогодійсно вимагаєінтерес суспільства,який незважаючи наіснування презумпції невинуватості переважає правило про забезпечення права на свободу, закріплене в статті 5 Конвенції.

Тримання під вартою відповідно до вказаних конвенційних положень має бути пропорційним заходом для досягнення зазначеної мети (Ladent проти Польщі, пункти 55-56).

«Обґрунтована підозра» у скоєнні кримінальногоправопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконатиоб`єктивногоспостерігача, що відповіднаособа могла вчинити злочин (IlgarMammadov проти Азербайджану, п.88;Erdagoz проти Туреччини,п.51;Fox,Campbellі Hartleyпроти СполученогоКоролівства,п 32).

Згідно правової позиції ЄСПЛ, висловленої судом у п. 79 рішення Суду у справі "Харченко проти України" та у п. 170 рішення Суду у справі "Лабіта проти Італії", таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за санкцією якого можливе призначення покарання тільки у вигляді позбавлення волі від трьох до восьми років.

Згідно з пунктами 1, 3, 4 ч. 1 ст.177КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно допрактики ЄвропейськогоСуду зправ людини,вагомою підставоюдля вирішенняпитання пронеобхідність попередньогоув`язненняособи єризик перешкоджання встановленню істиниу справіта переховуванняцієї особивід правосуддя.При цьому зазначено,що небезпекаперешкоджання встановленнюістини усправі тапереховування особи від правосуддяможе вимірюватисясуворістю можливогопокарання всукупності з наявністю данихпро матеріальний,соціальний станособи,її зв`язкамиз державою,у якійїї переслідують.

Як встановлено ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Вирішуючи питаннящодо необхідностіпродовження застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд оцінює та враховує тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, який обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений.

З огляду на зміст обвинувального акту та реєстр матеріалів досудового розслідування (в яких вказуються ті процесуальні дії та рішення, які були вчинені і прийняті органом досудового розслідування та прокурором), а також перелік і джерела доказів, якими прокурор обґрунтовує обвинувачення, суд погоджується із тим, що прокурор доводить мінімально необхідний рівень обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_8 вказаного кримінального правопорушення.

Суд констатує, що прокурор довів наявність ризику переховування обвинуваченого від суду, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років; обвинувачений є раніше не судимий, не одружений, усвідомлюючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку призначення судом такого покарання, і ті невідворотні наслідки, які можуть настати особисто для нього, якщо суд визнає його вину і призначить таке покарання.

Також суд погоджується із тим, що прокурор довів наявність ризику впливу обвинуваченого на свідків, потерпілих, оскільки вони є частиною доказової бази обвинувачення і давали свої покази на стороні обвинувачення, обвинувачений може спробувати вплинути на них щодо надання ними своїх показів, а їх анкетні дані та місце проживання обвинуваченому відомі.

Тому суд виходячи з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8 має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи обвинуваченого та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права обвинувачених, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, приходить до висновку про обґрунтованість клопотання прокурора щодо продовження до обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і зазначає, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не здатне забезпечити уникнення вищевказаних ризиків.

Відповідно до ч. 3 ст. 182 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Згідно ч. 4 п. 2 ст. 182 КПК України Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Беручи до уваги вищенаведене та те, що кримінальним правопорушенням у якому обвинувачується ОСОБА_8 спричинено смерть потерпілого ОСОБА_9 , суд вважає за можливе не визначати розмір застави на даному етапі розгляду кримінального провадження.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 139-143, 182, 183, 194, 331, 372, 395 КПК України,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на строк 60 днів, а саме по 15 лютого 2026 року включно.

Ухвала підлягає негайному виконанню та набирає законної сили з моменту оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня їїоголошення.

Повний текст ухвали складено 18 грудня 2025 року.

Головуючий суддя : ОСОБА_1