Вирок № 132704969, 18.12.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 354/818/15-к

Провадження № 1-кп/346/51/25

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі: колегії суддів

головуючого судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

з участю: секретарів ОСОБА_4 , ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

захисника ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 1-кп/346/51/25, внесене 05.08.2015 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015090000000039 щодо

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1 , уродженця м. Вишгород Київської області, жителя АДРЕСА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , наявна також адреса: АДРЕСА_3 , з вищою освітою, одруженого, має на утриманні двоє неповнолітніх дітей, громадянина України, непрацючого, не судимого,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.265 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

обвинувачений вчинив незаконне поводження з радіоактивними матеріалами, а саме носіння та зберігання радіоактивних матеріалів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин.

В кінці липня 2015 року обвинувачений в порушення Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії» вступив в злочинну змову з особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та невстановленою слідством особою на ім`я ОСОБА_9 , направлену на носіння та зберігання радіоактивного матеріалу без передбаченого законом дозволу з метою його подальшого збуту.

Так, за невстановлених досудовим слідством обставин у незаконне розпорядження ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, потрапив предмет - радіоактивний матеріал, який вони, діючи згідно з досягнутою раніше злочинною домовленістю, планували збути з метою незаконного збагачення. При цьому, знаючи про значну вартість даного радіоактивного матеріалу та, усвідомлюючи протиправність своїх дій, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_7 заховали його на подвір?ї спільного знайомого ОСОБА_10 , що в АДРЕСА_4 , не ставлячи до відома останнього. В подальшому, з метою приведення свого злочинного наміру у виконання, ОСОБА_7 через мережу Інтернет, а також з використанням власного мобільного телефону, в кінці липня 2015 року домовився з невстановленою слідством особою на ім?я ОСОБА_9 , про те, що останній сприятиме ОСОБА_7 у збуті радіоактивного матеріалу на території Івано-Франківської області невстановленим слідством особам.

Надалі, 04.08.2015 року ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, забрали зі схованки радіоактивний матеріал сферичної форми, помістили його до циліндричної упаковки від чіпсів «Pringles» та взяли із собою. При цьому, чітко усвідомлюючи протиправний характер своїх дій щодо незаконного поводження з радіоактивними матеріалами, без передбаченого законом дозволу, слідуючи злочинним домовленостям з невстановленою слідством особою на ім?я ОСОБА_9 , та маючи умисел на збут наявного у них радіоактивного матеріалу на території Івано-Франківської області, вирушили з м.Київ у напрямку м.Житомир на транспортному засобі марки «ВАЗ 21099», номерний знак « НОМЕР_2 », під керуванням водія ОСОБА_11 , якому не було відомо про обставини вчинюваного злочину. Поряд з цим, будучи обізнаними про високу вартість на «чорному ринку» даного радіоактивного матеріалу та можливість настання непередбачуваних дій потенційних покупців, які можуть призвести до втрати даного предмету та не отримання ними грошової винагороди за його збут, особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, залучив до вказаної поїздки свого товариша ОСОБА_12 , який, на прохання останнього, повинен запобігти можливості розгортання таких подій, будучи при цьому не обізнаним про їх злочинні наміри.

Того ж дня, ОСОБА_7 у м.Житомир особисто зустрівся з невстановленою слідством особою на ім?я ОСОБА_9 та продемонстрував останньому наявний у нього радіоактивний матеріал - збіднений уран, який є джерелом іонізуючого випромінювання, радіоактивним матеріалом та ядерним матеріалом, після чого вони досягнули домовленостей про подальше транспортування вказаного забороненого до вільного обігу предмету до Івано-Франківської області. Надалі, у телефонних розмовах, невстановлена слідством особа на ім?я ОСОБА_9 домовилась про наступну зустріч 05.08.2015 року з ОСОБА_7 в м.Яремче Івано-Франківської області.

У подальшому, після раніше обумовленої зустрічі в м.Яремча, яка відбулась на автостанції вказаного населеного пункту, 05.08.2015 року близько 13:00 год. невстановлена слідством особа на ім?я ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, з метою приведення свого злочинного умислу у виконання щодо збуту радіоактивного матеріалу, на автомобілі марки «ВАЗ 21099», номерний знак « НОМЕР_2 », прибули спільно з ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в смт.Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області до відпочинкового комплексу ПП «Керманич», що по вул. Данила Галицького 188, де мала відбутися зустріч з потенційними покупцями вказаного радіоактивного матеріалу.

У той же день, за участю фахівців МНС, Держсанепідемслужби, Держатомрегулювання співробітниками Управління СБ України в Івано-Франківські області, відповідно до встановленого порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2013 року № 813, проведено огляд місця події, під час якого у багажному відділенні вищевказаного транспортного засобу, який перебував на стоянці вказаного комплексу, виявлено предмет сірого кольору сферичної форми з вирізаним сегментом, який є радіоактивним матеріалом, та циліндричну упаковку від чіпсів «Pringles».

Об?єкт сферичної форми вагою 2 427 г являє собою предмет, виготовлений у промисловий спосіб із збідненого урану в металічній формі та відповідно до ст.1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є радіоактивним матеріалом, джерелом іонізуючого випромінювання, а також ядерним матеріалом. Також вказаний предмет як правило служить захисною оболонкою пристроїв, в яких використовуються потужні джерела іонізуючого випромінювання, та являє собою складову частину гаммадефектоскопу типу «Стапель 5М», який широко використовується для виявлення дефектів зварних швів у судонобудівній промисловості. Ізотопний склад збідненого урану, із якого виготовлений предмет, наступний (масові частки): 234U - (0.0015+0.0004)%, 235U - (0.27+ 0.01)%, 238U-(99.73+0.01)%. Сумарна активність ізотопів урану складає (3,9+0,1) 107 Бк. Потужність еквівалентної дози на відстані 10 см від предмета становить 2,1 мкЗв/год (мікрозіверт за годину). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1174 від 16.11.2011 року активність ізотопів урану в досліджуваному предметі перевищують рівні звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю (1,0 104 Бк для 234U, 235U і 238U). Поводження з такими матеріалами повинно здійснюватися у відповідності з нормативними документами у галузі регулювання радіаційної безпеки (Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97, Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України ОСПУ-2005 та інші). Поводження з вилученим об`єктом (радіоактивним матеріалом) з порушенням вимог ОСПУ-2005, НРБУ-97 є суспільно небезпечним.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, від дачі показань на підставі ст.63 Конституції України відмовився. В судових дебатах зазначив, що відсутні докази про його обізнаність, що вказаний премет міг завдати шкоди як комусь так і йому, а також в порядку ст.290 КПК України стороні захисту не відкривалися клопотання сторони обвинувачення та ухвали суду щодо проведення НСРД в межах оперативно-розшукової справи № 28 (а саме № 2067, 2068, 2070, та 2071), тому їх слід визнати недопустимими доказами.

Однак, незважаючи на невизнання обвинуваченим вини, його вина у вчиненні інкримінованого правопорушення повністю доводиться такими наданими стороною обвинувачення та дослідженими в судовому засіданні доказами:

- даними протоколу огляду місця події від 05.08.2015 року з фототаблицями до нього, відповідно до яких з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення правопорушення, на підставі повідомлення ВКР Управління СБ України в Івано-Франківській області від 05.08.2015 року про вчинення кримінального правопрушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч.1 ст. 201 КК України, проведено огляд ділянки дороги в смт.Ворохта, по вул.Д.Галицького, 188, Івано-Франківської області, прилеглої до відпочинкового комплексу «Керманич», на якій знаходиться припаркований до в`їзду на територію вказаного комплексу автомобіль марки «ВАЗ 21099», номерний знак « НОМЕР_2 », у багажному відділенні якого виявлено та вилучено предмет сірого кольору сферичної форми з вирізаним сегментом, в циліндричній упаковці від чіпсів «Pringlеs»; при піднесенні універсального радіометра спектометра МКС А03 на відстань близько 10 см до вказаного предмету, останній зафіксував гама -випромінювання та видав попередній показник 420мкР/год з визначенням послідуючого природного елементу U238 (уран 238), де за участю фахівців МНС, Держсанепідемслужби, Держатомрегулювання проведено заміри щодо радіоактивного випромінювання виявленого об`єкту, зокрема, Західною державною інспекцією з ядерної та радіаційної безпеки Держатомрегулювання - потужності експозиційної дози випромінювання на відставні 10 см та 1 см від об`єкту та встановлено показники: природній фон 0,10 мкЗв/год (мікрозівертів на год.), на відстані 10 см - 173 мкЗв/год, на відстані 1 см - 1,17 мЗв/год (міллізівертів на год. ); ДУ «ІваноФранківський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» - заміри гама вимірювання об`єкта з невідомим радіонуклідним складом та невідомою питомою активністю; потужність експозиційної дози гама випромінювання у повітрі біля поверхні об`єкта - 554 мкР/год (мікроРенген на год.), на відстані 10 см - 217-229 мкР/год, а на відстані одного метру від нього - 13-19 мкР/год.; природній гамафон на обстежуваній території становив 11-14 мкР/год.; об`єкт поміщено в пластиковий контейнер, залишено під охорону МВС з метою забезпечення подальшого транспортування та зберігання підозрюваного матеріалу згідно з постановою Кабінету Міністрів України №813 від 02.06.2003 року спеціалізованими підприємствами і проведення експертного дослідження; на фото (фотаблиці) № 3-№8 зображені детальні фотознімки предмету сірого кольору сферичної форми з вирізаним сегментом та двома циліндричними пластинами, які розміщені діаметрально по осі вказаного предмету та зазначеної упаковки від чипсів, а також інших предметів, які знаходились в багажному відділенні вказаного автомобіля, а також фотознімки вимірювання потужності експозиційної дози випромінювання вказаного предмету сферичної форми (том 1, а.п. 69-80);

- даними висновків про основні параметри радіаційної обстановки на місці виявлення підозрюваного метеріалу/об`єкта від 05.08.2015 року, сформованих комісією у складі представників Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки та ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр» Держсанепідслужби України, відповідно до яких в результаті радіологічного обстеження матеріалу, виявленого в багажному відділенні вищевказаного автомобіля марки «ВАЗ 21099», встановлено гамма-випромінювання на відстані 10 см та 0,1 м відповідно 173 мкЗв/год. та 1,17 мЗв/год., підозрюваний об`єкт /матеріал - це металева куля діаметром 8-10 см із вирізаним сегментом та щілиною є радіоактивним матеріалом; зовнішнє опромінення персоналу та населення можливе при безпосередньому контакті, загрози навколишньому середовищу не має при належному зберіганні; рекомендовано провести експертизу Інститутом ядерних досліджень (том 1, а.п. 81-83);

- даними протоколу обшуку від 05.08.2015 року, фототаблицями та додатку №1 до нього, згідно з якими проведено обшук транспортного засобу марки «ВАЗ», моделі «21099», номерний знак « НОМЕР_2 », власником його є ОСОБА_13 , що проводився на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.08.2015 року, та який (автомобіль) на час його проведення знаходився в законному володінні ОСОБА_11 , під час якого вилучено, в тому числі, мобільний телефон з телефонною карткою, викидний ніж з коричневою ручкою, складний ніж у вигляді метелика, господарський ніж у саморобному чохлі, банківські документи, медичні довідки, перепустку ОСОБА_11 , страхові поліси на прізвище останнього та ОСОБА_13 , а також вказаний транспорний засіб (том 1, а.п. 84-98);

-даними роздруківки з мережі інтернет з відомостями засобів масової інформації від 06.08.2015 року про обставини та події 05.08.2015 року, учасником яких був ОСОБА_7 , зокрема, з приводу реалізації контррозвідувальної операції ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо вилучення з незаконного обігу ядерних матеріалів і радіоактивних речовин - «уран 238» (том 2, а.п. 159-165);

- даними акту прийому-передачі від 05.08.2015 року під охорону підозрюваного об`єкту відповідно до постанови КМУ №813 від 2003 року, відповідно до якого слідчий в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 передав, а ДІМ Яремчанського МВ УМВС прийняв під охорону до прибуття спеціалізованого підприємства виявлений в автомобілі марки «ВАЗ 21099», номерний знак « НОМЕР_2 », підозрюваний об`єкт - предмет сферичної форми сірого кольору та коробку від чипсів «Pringls», які поміщено до поліетиленових пакетів та пластикових контейнерів, опечатаний печаткою та підписом слідчого; місце знаходження та охорони об`єктів: смт. Ворохта, вул. Д.Галицького, 188 (том 3, а.п. 17);

- даними паспорту №5 на партію радіоактивних відходів, що здаються на захоронення, від 06.08.2015 року, складеного між відповідальним за здачу радіоактивних відходів - Ворохтянської селищної ради (смт. Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області), та відповідальним з приймання радіоактивних відходів державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», згідно з яким у відповідній графі вказано характеристику відходів - металева куля діаметром 8-10 см із вирізаним сегментом та щільною радіоактивною структурою з нанесеними цифрами 2N360; даний предмет упакований в дерев`яний ящик та опломбовано печаткою селищної ради з підписом представника СБУ (том 3, а.п. 10);

- даними акту радіаційного обстеження предмету від 06.08.2015 року, відповідно до якого проведено обстеження предмету - упаковки від чипсів «Pringlеs», яка упакована у пластиковий прозорий харчовий контейнер, що знаходився у чорному поліетиленовому пакеті, скріплений печаткою та підписом слідчого; під час обстеження радіометром АТ1117М №11169 встановлено, що потужність експозиційної дози на відстані 1 сантиметра від поверхні упаковки від чіпсів «Pringls» становть 0,12-0,13 мкЗв/год, бета забруднення - 7-8 бета частинок /хв.* см2, що становить фонові значення (том 3, а.п. 13);

- даними акту приймання-передачі радіоактивного матеріалу кулеподібної форми від 06.08.2015 року, згідно з яким дільничний інспектор міліції Яремчанського МВ УМВС, який є відповідальним за збереження підозрілих на вміст радіоактивних предметів, в присутності секретаря Ворохтянської селищної ради та співробітника Надвірнянського МРВ ІНФОРМАЦІЯ_3, передав предмет - металеву кулю діаметром 8-10 см, із вирізаними сегментами та щільною радіоактивною структурою із нанесеними цифрами 2N360, орієнтовною вагою 2,9 кг, потужністю експозиційної дози на відстані 0,1 метра від поверхні відходів 2,2мкЗв/год, який упакований у пластиковий прозорий харчовий контейнер, що знаходився у чорному поліетиленовому пакеті, скріплений печаткою та підписом слідчого на транспорткування та зберігання - директору державного спеціалізованого підприємства «Львівський державний міжобласний спеціальний комбінат», начальнику пункту захорення ДСП «Львівський ДМСК», начальнику служби радіаційної безпеки ДСП «Львівський ДМСК»; виміри проводились радіометром АТ1117М №11169; даний предмет упакований в дерев`яний ящик, який опломбовано печаткою Ворохтянської селищної ради за підписом співробітника Надвірняського МРВ ІНФОРМАЦІЯ_3, поміщено в транспортний контейнер КСТА 02 № 016 (том 3, а.п. 14);

- даними повідомлення Державного регістру джерел іонізуючого випромінювання від 11.08.2015 року №07-01/767, відповідно до якого інформація про гамма-дефектоскоп типу «Стапель-5М» із зав. №2N360 у вказаному регістрі відсутня (том 2, а.п. 30-36);

-даними протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.08.2015 року з фототаблицяи до нього, згідно з якими проведено пред`явлення особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який заявив, що серед пред`явлених йому для впізнання осіб чоловічої статі на фотознімку під №3 (на якому зображений ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) він за формою обличчя, очей, зачіскою та особливостями його обличчя в сукупності (оскільки кілька разів бачив та особисто спілкувався з ним) впізнає особу чоловічої статі на ім`я ОСОБА_14 , який із сусідом ОСОБА_15 на початку серпня 2015 року забрали з його подвір`я металеву кулю в упаковці від чипсів циліндричної форми; свідок переконаний, що це саме він (том 3, а.п. 96-99);

-даними постанови про визнання речовим доказом від 25.08.2015 року, відповідно до якої під час особистого обшуку ОСОБА_7 06.08.2015 року вилучено мобільний телефон марки «Alcatel» моделі «ONE TOUCH 4007D», ІМЕІ (Слот1) НОМЕР_3 та ІМЕІ (Слот2) НОМЕР_4 із сім-картами «Київстар» НОМЕР_5 та «LIFE» НОМЕР_6 , а також дозиметр-радіометр МКС-05 «Терра-П» №0209717 (том 1, а.п. 126);

-даними висновку дактилоскопічної експертизи № 21 від 28.08.2015 року Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України та ілюстративними таблицями до нього, згідно з якими на поверхні упаковки від чіпсів «Pringls», вилученої під час огляду місця події 05.08.2015 року в смт. Ворохта Яремчанської міської ради Івано-Франківської області, поблизу відпочинкового комплексу «Керманич» у багажному відділенні автомобіля марки «ВАЗ 21099», номерний знак « НОМЕР_2 », виявлено слід пальця руки розмірами 20х23 мм, який залишений середнім пальцем лівої руки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.п. 145-158);

-даними висновку експертизи від 28.08.2015 року №1-17/751 Інституту ядерних досліджень НАН України з фототаблицями до нього, згідно з якими наданий у дерев`яному ящику (опечатному Ворохтянською селищною радою згідно з актом про передачу радіоактивних речовин 4р/15 ві 19.08.2015 року) на дослідження об?єкт шароподібної форми діаметором 70 мм з отвором з видаленим сегментом, на одному із торців з написом «2N360», вагою 2 427 г, являє собою предмет, виготовлений у промисловий спосіб із збідненого урану в металічній формі (збіднений уран утворюється в процесі промислового збагачення урану за ізотопом 235U ) та відповідно до ст.1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є радіоактивним матеріалом, джерелом іонізуючого випромінювання, а також ядерним матеріалом; виготовлені зі збідненого урану конструкції такого типу, як правило, служать захисними оболонками пристроїв, в яких використовуються потужні джерела іонізуючого випромінювання, та наданий предмет являє собою складову частину гаммадефектоскопу типу «Стапель 5М», який широко використовується для виявлення дефектів зварних швів у судонобудівній промисловості. Ізотопний склад збідненого урану, із якого виготовлений предмет, наступний (масові частки): 234U - (0.0015+0.0004)%, 235U - (0.27+ 0.01)%, 238U-(99.73+0.01)%. Сумарна активність ізотопів урану складає (3,9+0,1) 107 Бк. Потужність еквівалентної дози на відстані 10 см від предмета становить 2,1 мкЗв/год (мікрозіверт за годину). Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1174 від 16.11.2011 року активність ізотопів урану в досліджуваному предметі перевищують рівні звільнення радіоактивних матеріалів від регулюючого контролю (1,0 104 Бк для 234U, 235U і 238U). Поводження з такими матеріалами повинно здійснюватися у відповідності з нормативними документами у галузі регулювання радіаційної безпеки (Норми радіаційної безпеки України НРБУ-97, Основні санітарні правила забезпечення радіаційної безпеки України ОСПУ-2005 та інші); напис «2N360» на предметі означає його заводський номер; також на предметі виявлено значне пошкодження поверхневого шару фарби, що робить його джерелом можливого альфа- та бета-радіоактивного забруднення довкілля або особи, що контактує з цим предметом; факт нефіксованого альфа- та бета-радіоактивного забруднення предмету підтверджений методом зняття вологих мазків та вимирювання їх радіоактивності за допомогою альфа- і бета- радіометрів та гамма-спектометра (том 1, а.п.162-168);

-даними протоколу обшуку за місцем проживання свідка ОСОБА_10 від 13.08.2015 року з фототаблицями до нього, відповідно до якого обшук розпочато з місця, на яке вказав ОСОБА_10 , де за його словами ОСОБА_15 залишив без його відома та 03.08.2015 року забрав упаковку від чипсів циліндричної форми з металевою кулею стального кольору всередині; на місці, зазначеному ОСОБА_10 , а саме ззаду гаражного приміщення біля складеної поруч зі стіною цегли в кількості близько 70 шт., проведено вимірювання радіоактивного випромінювання за допомогою дозиметра - радіометра МКС-05 «Терра», який не зафіксував перевищення допустимих меж фону (том 1, а.п. 179-183);

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 08.09.2015 року та опису речей і документів, відповідно до яких на підставі ухвал слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 18.08.2015 року в ТОВ «Астеліт» вилучено інформацію (перекопійовану на СD-R), а саме в електронному вигляляді про зв`язок, надання телекомунікаційних послуг, їх тривалості, маршрутів передавання з прив`язкою до місцевості, із зазначенням ІМЕІ даного терміналу, прив`язку до базових станцій за номерами НОМЕР_6 (яким користувався ОСОБА_7 ) та номерами НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , яким користувалася особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, у період з 29.07.2015 року по 06.08.2015 року (том 1, а.п. 184-191);

-даними протоколу огляду документів від 23.10.2015 року, згідно з яким предметом огляду є оптичний диск СD-R із файлами, що містять інформацію про вхідні, вихідні дзвінки та текстові повідомлення щодо з`єднань у період з 29.07.2015 року по 06.08.2015 року між абонентом - особою, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, який користується номерами телефону НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , та абонентом ОСОБА_7 , який користується номерами телефонів НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , із деталізованою роздруківкою з`єднань абонентів особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, та ОСОБА_7 ; особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження та свідка ОСОБА_12 ; руху особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження, в період з 04.08.2015 року по 06.08.2015 року з прив`язкою до місцевості за допомогою базових станцій оператора телекомунікацій (із переліком регіонів (міст) Київ, Київської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей (том 1, а.п. 192-197));

-даними протоколу огляду документів від 23.10.2015 року, з додатками №1, №2, №3, та №4 до нього (оператор ТОВ «Астеліт»), відповідно до яких предметом огляду є оптичний диск СD-R із файлами, що містять інформацію про вхідні, вихідні дзвінки та текстові повідомлення щодо з`єднань у період з 29.07.2015 року по 06.08.2015 року за номером телефону НОМЕР_6 , яким користується ОСОБА_7 , та абонентом, який користується номерами телефонів НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , із деталізованою роздруківкою з`єднань абонентів ОСОБА_7 та особи, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження; ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_11 , ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_12 , ОСОБА_7 та невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9 ; руху ОСОБА_7 в період з 04.08.2015 року по 06.08.2015 року з прив`язкою до місцевості за допомогою базових станцій оператора телекомунікацій (із переліком регіонів (міст) Київ, Київської, Житомирської, Рівненської, Тернопільської, Львівської та Івано-Франківської областей (смт. Ворохта (том 1, а.п. 198-207));

-даними протоколу додаткового огляду від 25.10.2015 року, згідно з яким проведено додатковий огляд вилученого під час особистого обшуку ОСОБА_7 мобільного телефону марки «Alcatel» моделі «ONE TOUCH 4007D», на якому активовані дві SIM картки - зокрема мережі «UA-KYIVSTAR», якій відповідає номер телефону НОМЕР_5 , та мережі «Life», якій відповідає номер телефону НОМЕР_6 ; в розділі «контакти» вказаного пристрою згідно із системною інформацією міститься 837 контактів, серед яких: «ОСОБА_53», якому відповідають номери мобільного телефону « НОМЕР_9 » та « НОМЕР_8 », якими користувалася особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження; «ОСОБА_54» - «НОМЕР_9», яким користувалася особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження; « ОСОБА_16 » - «НОМЕР_23» та « НОМЕР_10 » - свідок ОСОБА_11 ; « ОСОБА_17 », - « НОМЕР_11 » - свідок ОСОБА_12 ; «ОСОБА_55» - « НОМЕР_12 » - невстановлена особа на ім?я ОСОБА_9 ; « ОСОБА_19 » - « НОМЕР_12 » та « НОМЕР_13 » - невстановлена особа на ОСОБА_18 ;

оглядом журналу викликів даного телефону встановлено, що у ньому міститься інформація про списки вихідних, вхідних та пропущених викликів за період 03.08.2015 - 05.08.2015 з наступними абонентами:

за 03.08.2015 року: «ОСОБА_53» о 15:20 год., 15:56 год., 18:15 год., 18:47 год., 19:00 год., 19:44 год., 19:53 год., 20:14 год., 22:16 год; «ОСОБА_17» - 19:06 год.; «ОСОБА_20» - 19:17 год.; «ОСОБА_56» - 19:21 год.;

за 04.08.2015 року: «ОСОБА_20» - 07:19 год., 08:09 год., 08:58 год., 13:57 год., 13:58 год.; «ОСОБА_53» - 07:25 год., 07:34 год., 08:55 год., 08:56 год., 09:16 год.; «ОСОБА_17» - 07:26 год.; «ОСОБА_56» - 10:32 год., 10:50 год., 12:02 год., 12:55 год., 13:15 год., 15:18 год., 16:33 год., 18:40 год,, 18:41 год., 19:09 год., 20:09 год.;

за 05.08.2015 року: «ОСОБА_56» - 07:37 год., 10:51 год., 11:53 год.; «ОСОБА_53» - 10:16 год., 10:20 год.;

у журналі вхідних викликів поряд з іншими наявні записи про контакти з наступними обонентами: за 03.08.2015 року: «ОСОБА_56» -21:08 год.; «ОСОБА_20» - 22:12 год.;

зa 04.08.2015 року: «ОСОБА_20» - 07:05 год., 08:57 год., 09:55 год.; ??«ОСОБА_53» - 13:23 год., 13:40 год.; ??«ОСОБА_56» - 16:42 год., 17:52 год.;

за 05.08.2015 року: «ОСОБА_56» - 06:52 год., 08:17 год., 08:37 год., 10:35 год., 10:52 год., 11:24 год., 11:43 год.;

у журналі пропущених викликів поряд з іншими наявні запис пропущені виклики від абонентів: за 04.08.2015 року: « ОСОБА_20 » - 07:04 год.; « ОСОБА_19 » - 16:32 год. (том 3, а.п.100-101);

- даними листа Головного управління Держсанепідемслужби в Івано-Франківській області Державної санітарно-епідеміологічної служби України №10-16/2909 від 27.10.2015 року, згідно з яким, враховуючи висновок експертизи Інституту ядерних досліджень НАН України від 28.08.2015 року №1-17/751, пошкодження поверхневого шару фарби захисного пристрою із збідненого урану робить останній джерелом альфа- та бета-забруднення довкілля або людини, що контактує з цим предметом; метод вологих мазків також підтвердив факт нефіксованого альфа- та бета- радіоактивного забруднення захисного пристрою; враховуючи результати досліджень (сумарна активність ізотопів урану 3,9+0,1*107; потужність еквівалентної дози на відстані 10 см - 2,1 мкЗв/год, наявність нефіксованого альфа-бета забруднення) виявлений предмет несе загрозу радіаційного забруднення навколишнього середовища та є джерелом додаткового зовнішнього опромінення людини (том 2, а.п. 100);

- даними протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 09.11.2015 року та опису речей і документів, відповідно до яких на підставі ухвал слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 20.10.2015 року в оператора ПрАТ «Київстар» вилучено інформацію на оптичному диску про зв`язок та надання телекомунікаційних послуг за номером телефону НОМЕР_5 (яким користувався ОСОБА_7 ) у період з 29.07.2015 року по 06.08.2015 року, та за номером НОМЕР_12 , яким користувалась невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , у період з 29.07.2015 року по 20.10.2015 року (том 2, а.п. 1-10);

- даними протоколу огляду документів від 10.11.2015 року з додатком №1 до нього (оператор ПрАТ «Київстар»), відповідно до яких предметом огляду є оптичний диск DVD-R із файлами, що містять інформацію про вхідні, вихідні дзвінки та текстові повідомлення щодо з`єднань за номером телефону НОМЕР_12 , яким користувалась невстановлена особа на ім`я ОСОБА_9 , та абонентом, який користується номером телефону НОМЕР_5 ( ОСОБА_7 ), із деталізованою роздруківкою з`єднань абонентів ОСОБА_7 та невстановленої особи на ім`я ОСОБА_9 в період з 29.07.2015 року по 05.08.2015 року (том 2, а.п. 11-18));

-даними протоколу огляду документів від 10.11.2015 року з додатками №1-№4 до нього (оператор ПрАТ «Київстар»), відповідно до яких предметом огляду є оптичний диск DVD-R із файлами, що містять інформацію про контрактне обслуговування номеру НОМЕР_5 , який зареєстрований на імя ОСОБА_7 , а також про вхідні, вихідні дзвінки та текстові повідомлення із деталізованою роздруківкою з`єднань абонентів: за номером телефону НОМЕР_5 , яким користувався ОСОБА_7 , та абонентом, який користувався номерами телефонів: НОМЕР_7 , НОМЕР_8 (особа, матеріали відносно якої виділено в окреме провадження); між ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_11 ( НОМЕР_14 ); між ОСОБА_7 та свідком ОСОБА_12 ( НОМЕР_15 ); між ОСОБА_7 та невстановленою особою на ім`я ОСОБА_9 в період з 29.07.2015 року по 05.08.2015 року (том 2, а.п. 19-27);

- даними висновку судово-медичної експертизи Державної установи «Національний науковий центр радіаційної медицини» НАМН України від 10.11.2015 року № 08/836, відповідно до якого згідно з висновками експертизи від 28.08.2015 року №1-17/1751 Інституту ядерних досліджень Національної Академії Наук України потужність еквівалентної дози на відстані 10 см від дослідженого об`єкта (який є радіоактивним матеріалом) становить 2,1 мкЗв/год; отже, при цілодобовому опроміненні таким обєктом з відстані 10 см річний ліміт ефективної дози для населення (1 мЗв) буде досягнутий приблизно за 20 діб; опромінення протягом календарного року при таких умовах сформує річну ефективну дозу 18,4 мЗв, тобто майже досягне значення річного ліміту ефективної дози для персоналу категорії А (осіб, які постійно або тимчасово працюють безпосередньо з джерелами іонізуючих випромінювань ) 20мЗв)); вилучений об`єкт завдати шкоди життю людини (її загибель) не може; спричинити значне забруднення навколишнього середовища не може також; поводження з вилученим об?єктом з порушенням вимог ОСПТУ-2005, НРБУ-97 є суспільно небезпечним (том 1, а.п. 172-173);

- даними протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП №28 від 28.09.2015 року, згідно з яким на підставі ч. 3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ухвали слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 27.07.2015 року № 2070-2071цт, проведено оперативно-технічний захід стосовно ОСОБА_7 в період з 27.07.2015 року по 02.09.2015 року, зокрема, щодо викладу розмов та надсилання смс-повідомлень ОСОБА_7 на номери мобільного телефону ( НОМЕР_16 , НОМЕР_5 ) від невстановленого абонента ( ОСОБА_9 ) з номеру НОМЕР_12 . У зазначеному протоколі відображено перебіг спілкування обвинуваченого з 29.07.2015 року по 05.08.2015 року щодо його пересування з міст Києва, Житомира в напрямку Рівного - Івано-Франківська та обговорення зустрічі та перевезення товару, використовуючи конспірацію, (комунікація про пересування, час, швидкість, маршрути: на початку тижня (понеділок-вівторок); ОСОБА_9 наполягає, що всі дії виконуються спільно, «від А до Я», і лише коли «вона буде там»; вимагає не говорити по телефону про «залізяку», використовувати кодову фразу «вона там», а також домовляються про особисту зустріч для обговорення деталей, використання нових номерів і окремої SIM-картки для угоди, обережність у розмовах - побоювання прослуховування; ОСОБА_7 повідомляє, що «приїхав чоловік, куди треба»; ОСОБА_9 уточнює місце («в ту область, про яку йдеться?»), ОСОБА_7 підтверджує; обговорюють необхідність особистої зустрічі в Києві; ОСОБА_7 натякає, що бере на себе відповідальність, і просить, щоб ОСОБА_9 також виконав свої зобов`язання; надходження смс-повідомлень від ОСОБА_9 ОСОБА_7 (29.07.2015 - 01.08.2015 року: «залізяку перевозіть в Івано-Франківськ, я вночі їду в Брест, до зв`язку; зустрінемося у вівторок, вино до вівторка беруть?; якщо вино ніхто реально не бере, то зустрічатися завтра не бачу потреби; зустрінемось на тому тижні за день до поїздки на Західну Україну; максимум в середу, 05 серпня вранці, тобі треба бути в Івано-Франківській області»); розмови між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 щодо обговорення продажу «вина» ( ОСОБА_7 каже, що ситуація реальна, він має зустріч із людиною; ОСОБА_9 скептично налаштований, не довіряє посередникам, сваряться через взаємні звинувачення у ненадійності, ОСОБА_9 заявляє, що може організувати зустріч із покупцями без посередників, радить сконцентруватися на «вині» та поїздці до Західної України до 5 серпня 2015 року; ОСОБА_9 повідомляє, що з Івано-Франківська « європейці» «повезуть справу» далі через Румунію в ЄС, а потім - «на Далекий Схід , в Іран »; обговорюють «предмет», згадуть фотографію з цифрами "5" і "21", називають технічне позначення: «Н G2 SB207», яке ОСОБА_9 ототожнює з певною «штуковиною»; «щільність» (20-20 чи 30-30) та речовину «оксистибат», яку ОСОБА_9 описує як матеріал «свіжий, з Росії приперли»; ОСОБА_7 підтверджує, що «все знає, як це робиться»; обговорюють «вино» і «оксистибат»; ОСОБА_9 наголошує, що товар має бути вже на місці, щоб не «сидіти півтора місяця»; ОСОБА_7 запевняє, що все готово й відповідає за свої слова; ОСОБА_9 занепокоєний, пропонує якщо ОСОБА_7 не може їхати - передати справу іншій людині та каже: «люди сидять з грошима, ситуація не зрозуміла»; ОСОБА_7 відповідає, що працює «за нашою схемою» і контролює процес»; ОСОБА_9 пропонує, щоб ОСОБА_7 приїхав до нього (під Житомир) «з тією залізякою», ОСОБА_25 відповідає: «вона у мене в руках» та підтверджує, що знає, «як це робиться», і що все під контролем; обговорюються місця зустрічей - переміщення до Житомира («гідропарк», «автовокзал»); ризик («можуть голову прострелити», «не шифруйся», «усі ризикують») і передача грошей/товару, конспірацію: "нікому не кажи, де ти є", "не малюйся", "щоб місце не було відоме"; згадується, що "там" "їх чекають", "все готове", "гроші є під самим кордоном"; ОСОБА_9 зазначає: "їм треба це перекидати через бугор", "треба зробити захист міліметра три-п`ять, свинцевий…", "товар добрий, але від нього зводить кисть"; обговорення "захисту" ( ОСОБА_9 телефонує ОСОБА_7 , обіцяє надіслати 500 грн. ("захист"), нагадує - "будь на зв`язку, завтра зранку я приїду, о 6-й ранку буду в Івано-Франківську"; ОСОБА_7 підтверджує: "захист зроблю", "домовились"), а також обговорення валюти розрахунку - євро або долари ( ОСОБА_9 каже, що "вони" (покупці) чесні, бо "не той товар, щоб обманювати"; натякає, що йдеться не про наркотики, а про "унікальні стрижні з Дніпропетровської області, 235-ті, на букву У", а також зізнається: "я заставу дав - півтори тисячі доларів у Дніпропетровськ", а також він ( ОСОБА_9 ) планує приїхати в Яремче, при цьому чітко координує час та місце автостанції, детально пояснює орієнтири (червоний триповерховий будинок, заправка «Укрнафта»), ОСОБА_7 уточнює відстань та час приїзду, попереджає про затримки («машина підкипіла»); обговорюються суми грошей (від 15 до 25 тисяч) та «перші угоди невеликі», ОСОБА_9 контролює ситуацію із грошима, розподілом та передачами, детально пояснює, як і коли зустрітися, кому що робити на місці (постійна комунікація про пересування, час, швидкість, маршрути), радить ОСОБА_7 бути обережним із сумами та особистими контактами (том 2, а.п. 37-87);

- даними протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП №28 від 28.10.2015 року з фото таблицями до нього, відповідно до яких за результатами проведення ВОД ІНФОРМАЦІЯ_3 на підставі ч. 3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ухвали слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 27.07.2015 року № 2067цт, встановлено, що за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - візуального спостереження за особою з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів в період з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року стосовно ОСОБА_7 , а саме 05.08.2015 року о 12:00 год. з району автовокзалу м. Яремча Івано-Франківської області в напрямку с. Татарів Яремчанської міської ради Івано-Франківської області на передньому пасажирському сидінні в автомобілі марки «ВАЗ 21099», сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_2 », був помічений ОСОБА_7 , з яким в автомобілі знаходились водій та ще троє невстановлених осіб (чоловіків) на задньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля. О 12:55 год. останній (автомобіль) зупинився на автостоянці туристично-оздоровчого комплексу «Керманич», що розташований за адресою: смт. Ворохта, вул. Д.Галицького, 188, Івано-Франківської області, через хвилину з нього вийшли ОСОБА_7 та невстановлений чоловік, які направилися в ресторан «Керманич»; водій та ще двоє пасажирів залишилися в салоні автомобіля. О 13:03 год. ОСОБА_7 із невстановленим чоловіком вийшли із вказаного ресторану та направилися до автомобіля марки «Skoda Octavia», сірого кольору. Особа, з якою ОСОБА_7 заходив до ресторану, залишилася в приміщенні вказаного закладу. На автостоянці чоловік, з яким виходив ОСОБА_7 , дістав з багажного відділення автомобіля марки «Skoda Octavia» сумку чорного кольору, розміром близько 30х20х20, після чого разом з ОСОБА_7 підійшли до багажного відділення вищевказаного автомобіля марки «ВАЗ 21099», останній відчинив багажне відділення та разом із вказаним невстановленим чоловіком впродовж двох хвилин оглядали його багажне відділення, а о 13:06 год. до них підійшли співробітники СБ України (том 2, а.п. 89-91);

- даними протоколу за результатами проведення оперативно-технічного заходу за СОП №28 від 28.10.2015 року, згідно з яким на підставі ч. 3 ст.8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та ухвали слідчого судді Івано-Франківського апеляційного суду від 27.07.2015 року № 2068цт, за результатами здійснення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіо-, відеоконтроль особи 05.08.2015 року, встановлено, що 05.08.2015 року о 12:57 год. ведеться розмова між ОСОБА_7 , особою на ім`я ОСОБА_9 та невстановленою особою ОСОБА_57 , зокрема, заходячи в приміщення, один з них представляється ОСОБА_9 (М ), інший - ОСОБА_40 (М1 ) та співрозмовник (М2) себе не називає; ОСОБА_7 та М виходять, ведуть розмову («у нас коридор, сьогодні міняється зміна на кордоні»), надалі останній ( М) спілкується в телефонному режимі з ОСОБА_30 (« все нормально, але не має обгортки, ти розумієш?, я ще не дивився, але зараз подивлюся, я ОСОБА_31 вірю, але хочу сам бачити»); після закінчення телефонної розмови рухаються по дорозі, спілкуються ( ОСОБА_7 - для чого її туди-сюди рухати, М - так що, давай я сам підійду?, ти розумієш я Вас не знаю), відкривається замок сумки та М виймає якійсь прилад (М - чимось шелестить, починає пищати прилад, ОСОБА_7 - поміряй, М - тихо, тихо (прилад пищить), ОСОБА_7 - коли поставиш, де дирка, бачиш?, там, де дирка, буде більше, (М після одностороньої розмови по телефону - «так, нас все влаштовує, єдине, я ж кажу, що обгортки немає»), М - виключає прилад, ОСОБА_7 - не закривай, переноси, чуєш, що кажу, М - почекай, послухай мене, не можу додзвонитись, ОСОБА_7 - мені треба від`їхати в сторону, переноси кажу, а то мені вже…, М почекай , ОСОБА_7 - ні, давай, М - є ще інший прилад, цей прилад білоруський, я йому не довіряю (том 2, а.п. 92-95));

- даними протоколу про хід та результати проведення контролю за вчиненнм злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 07.08.2015 року, згідно з яким на виконання постанови та доручення прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 05.08.2015 року, з метою перевірки ОСОБА_7 та інших осіб щодо вчинення ними тяжкого злочину, 05.08.2015 року о 12:40 год. в службовому автомобілі СБ України за участю начальника 1 сектору ВКР ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_33 та заступника начальника 1 відділу 4 Управління ДКР СБ України ОСОБА_34 проведено огляд приладу, що виявляє радіоактивне випромінювання та здійснює його попередню ідентифікацію, який (пристрій) під час негласної слідчої дії буде вручений ОСОБА_35 для визначення наявності радіаційного випромінювання ядерного матеріалу, що є предметом злочину. О 12:45 год. у вказаному службовому автомобілі запропоновано ОСОБА_35 на добровільних засадах взяти участь як свідок та сприяти у виявленні, попередженні, припиненні або розкритті злочину шляхом надання допомоги у проведений негласної слідчої дії - спеціального слідчого експерименту, що полягає у виконанні ним ролі експерта під час зустрічі з невстановленими особами, які є фігурантами справи в межах вказаного кримінального кримінального провадження, та планують здійснити незаконне переміщення через митний кордон України до Республіки Румунія радіоактивних матеріалів. Після отримання згоди, ОСОБА_35 роз?яснено межі його спеціального завдання, а саме: з метою з?ясування фактичної наявності у об?єктів справи предмету злочину - радіоактивного матеріалу, підтвердження їх намірів здійснити його контрабандне переміщення через державний кордон України, домовитись про місце зустрічі, де здійснити відповідні контрольні заміри радіаційного випромінювання можливо наявних ядерних матеріалів наданим йому приладом та після отримання підтвердження повідомити про це ОСОБА_34 , зателефонувавши йому на мобільний телефон. ОСОБА_36 на автомобілі близько 13:00 год. прибув до заздалегідь визначеного місця зустрічі, а саме туристично-оздоровчого комплексу «Керманич», розташованого в смт. Ворохта Яремчанської міської ради, припаркувавши який на узбіччі біля паркану вказаного закладу, зайшов до кафе на території комплексу та очікував на прибуття ОСОБА_7 та його спільників. Приблизно о 13:10 год. до приміщенні кафе увійшли ОСОБА_7 та невідома особа на ім?я ОСОБА_9 . Привітавшись з ними, ОСОБА_36 поцікавився чи привезли вони з собою обіцяний товар, на що ОСОБА_7 відповів ствердно. Після цього ОСОБА_36 та ОСОБА_7 вийшли з приміщення кафе, особа на ім?я ОСОБА_9 залишилась всередині. Під час подальшої розмови ОСОБА_7 повідомив, що обіцяний ним свинцевий контейнер для перевезення ядерного матеріалу виготовити не вдалось, на що ОСОБА_36 , обурившись, відповів, що даний факт ускладнить перевезення товару через кордон. ОСОБА_7 поцікавився чи може ОСОБА_37 дати йому невелику суму грошей для придбання свинцю, з якого він зробить контейнер, на що останній відповів відмовою та наполіг на демонстрації товару та здійсненні контрольного вимірювання радіоактивного випромінювання. ОСОБА_36 , підійшовши до автомобіля, на якому він прибув, дістав з багажника сумку з переданим йому приладом та разом з ОСОБА_7 підійшли до припаркованого неподалік автомобіля марки «ВАЗ 21099» сірого кольору, номерний знак « НОМЕР_2 », в якому знаходились ще три особи. Відкривши багажник, ОСОБА_7 повідомив, що товар розташовано у багажнику з правого боку. У вказаному ним місці знаходилась упаковка від чипсів «Pringles», з якої виднівся предмет округлої форми з металічним забарвленням. ОСОБА_36 , помістивши сумку з вимірювальним приладом до багажника, увімкнув його та здійснив відповідні заміри. Під час здійснення вимірювання ОСОБА_7 помітно хвилювався та наполягав завершити якомога скоріше. Після кількох хвилин роботи прилад показав наявність у безпосередній близькості від нього ядерного матеріалу уран-238. ОСОБА_36 зателефонував та повідомив про це ОСОБА_34 , а також звернувся до ОСОБА_7 з проханням провести повторний замір для отримання підтвердження якості товару. Після цього співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_3 розпочато проведення огляду місця з метою вилучення зазначених радіоактивних матеріалів (том 2, а.п. 97-99);

- даними повідомлення Державної інспекції ядерного регулювання України № 14-13/5101 від 12.08.2015 року, відповідно до якого в державній базі даних обліку ядерних матеріалів облікової одиниці за №2N360 не зареєстровано, надання інформації щодо звернень та отримання дозволів на провадження діяльності, експортно-імпортних операцій стосовно цього виробу неможливо; вибитий на виробі номер є номером однієї зі складових частин біозахисту дефектоскопа, а сам прилад мав інший заводський номер (том 2, а.п. 29).

- показаннями свідка ОСОБА_12 , допитаного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06.08.2015 року в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (том 1, а.п. 136-138), який вказав, що його знайомий ОСОБА_15 за день до поїздки запропонував йому поїхати в Івано-Франківську область за винагороду, повідомивши, що має чорний метал, який треба продати. Вказаного металу свідок не бачив, а також куди їхати не знав. Зранку наступного дня свідок прийшов до ОСОБА_38 та згодом до його будинку під`їхав легковий автомобіль марки «ВАЗ 21099» з двома особами - ОСОБА_39 та ОСОБА_40 ( ОСОБА_7 ), якого він знав, оскільки зустрічався з ним раніше. Всі четверо вони вирушили з м. Києва до м. Івано-Франківськ та ніхто вказаний метал не показував, при цьому була розмова до ОСОБА_15 чи заїхати по нього (метал), а ОСОБА_14 сказав, що «я його забрав, він вже в автомобілі». Переніс його (метал) ОСОБА_15 від свого сусіда, який живе в приватному секторі, а помістив його в багажник автомобіля ОСОБА_14 . Під час поїздки в м. Житомир ОСОБА_14 запропонував зупинитися та пішов на зустріч з чоловіком, а вони гуляли в парку. Надалі по дорозі вони переночували в брата ОСОБА_7 , а вранці поїхали в сторону м.Яремче Івано-Франківської області, де до них підсів ще один чоловік, який представився ОСОБА_9 , з яким ОСОБА_14 відходив в строну для спілкування. За кермом вказаного транспортного засобу перебував ОСОБА_41 , а свідок з ОСОБА_15 сиділи на задньому сидінні, в якому по дорозі велась розмова щодо винагороди - «метал дорогий». Близько 13:00 год. вони, приїхавши в смт. Ворохта, під`їхали до відпочинкового комплексу «Керманич». З автомобіля вийшли ОСОБА_9 та ОСОБА_7 . Через деякий час до багажника їхнього автомобіля підійшов ОСОБА_7 з худорлявим чоловіком в окулярах, який тримав якусь пластикову коробку в руках (чемоданчик). За декілька секунд в багажнику автомобіля свідок почув незвичний звук - щось «запищало». В подальшому, до них під`їхали на автомобілях співробітники УСБУ та провели огляд місця події, під час якого встановлено, що у вищевказаному автомобілі знаходився предмет, який випромінював радіацію.

- показаннями свідка ОСОБА_11 , допитаного на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 06.08.2015 року в порядку, передбаченому ст. 225 КПК України (том 1, а.п. 139-141), який пояснив, що 03.08.2015 року до нього зателефонував його знайомий ОСОБА_7 і попросив поїхати разом з ним в Івано-Франківську область у його справах та зобов`язався оплатити всі витрати, на що він погодився. Наступного дня автомобілем марки «ВАЗ 21099» вони вдвох з ОСОБА_7 поїхали в м. Київ, в якому зупинились біля приватного будинку, ОСОБА_7 зателефонував та зайшов в будинок, а повернувся з ОСОБА_15 та чоловіком на ім`я ОСОБА_42 . В руках ОСОБА_7 тримав упаковку від чіпсів «Pringlеs» циліндричної форми без кришки, в якій знаходився невідомий предмет - металева куля, який ОСОБА_7 поклав в багажник, сказавши, що це «залізяка». Останній належав ОСОБА_15 , з яким зізвонювався ОСОБА_7 , оскільки коли він заходив на подвір`я вказаного будинку в руках нічого не мав, а коли повертався звідти - ніс його в руках та погодився найти покупця та продати цей предмет. На прохання ОСОБА_7 вони заїхали в м.Житомир, де ОСОБА_7 йшов на зустріч з якимось чоловіком. По дорозі в Івано-Франківську область вони переночували в родича ОСОБА_7 в Рогатинському районі, а також із розмов свідок зрозумів, що вказаний предмет металевий та випромінює радіацію. Наступного дня в м.Яремче Івано-Франківської області до них в автомобіль підсів чоловік на ім`я ОСОБА_9 , який показав напрямок руху в смт.Ворохта та до якої бази відпочинку слід їхати. По дорозі до смт. Ворохта ОСОБА_7 обмовився, що він (предмет) має радіоактивний фон, але не повідомляв який, зокрема, вказав що він фонить та що везе його до смт. Ворохта, де буде реалізовувати. Про фон вказував і ОСОБА_9 , якого підібрали в м. Яремче, та який по дорозі виходив з автомобіля з ОСОБА_7 і вони щось оглядали в багажнику. ОСОБА_9 наполягав на зупинці автомобіля, оскільки хотів подивитись на предмет, який вони везли. Він запитував, як вони його везуть без захисту, оскільки він може фонити. Близько 13:00 год. вони приїхали в смт. Ворохта та під`їхали до відпочинкового комплексу «Керманич», де ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вийшли з автомобіля та пішли до колиби, з якої ОСОБА_7 повернувся з іншим чоловіком, з яким відкрили багажник автомобіля, яким вони приїхали, та щось там робили. В подальшому до них під`їхали працівники поліції та проводили огляд місця події, за допомогою приладу перевіряли предмет, який був в тубусі в багажнику, та який перевищував випромінювання, мав підвищений радіаційний фон;

-даними досліженого за згодою учасників кримінального провадження в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_10 , що здійснювався в судовому засіданні попереднім складом суду, відповідно до якого він пояснив, що із ОСОБА_7 його познайомив ОСОБА_15 , який проживає поряд із свідком. Влітку 2015 року, напевно в серпні, ОСОБА_15 заходив до нього на подвір`я і заховав в купі цегли якийсь предмет. ОСОБА_7 прийшов разом з ОСОБА_15 і знаходився на вулиці. Через декілька днів ОСОБА_15 забрав захований предмет, повідомивши перед цим, що щось залишив і хоче забрати і попросив дати пакет (кульок). Оскільки пакета в гаражі не було, він дав ОСОБА_15 упаковку від чипсів, в яку останній поклав кулю («шар»), сріблястого кольору, з виїмкою у структурі, яку дістав з купи цегли, що була на подвір`ї біля гаража. ОСОБА_7 прийшов з ОСОБА_15 і весь час знаходився на вулиці, він не бачив, як свідок давав тубус від чипсів. Він з ними в цей день не спілкувався, тільки провів їх і вони пішли в ту сторону, де проживає ОСОБА_15 . Йому нічого не відомо про цю кулю, в той день вперше її бачив, коли ОСОБА_15 її забирав. На досудовому розслідуванні під час проведення впізнання по фотографіях він впізнав даний предмет;

-даними досліженого за згодою учасників кримінального провадження в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_43 , що здійснювався в судовому засіданні попереднім складом суду, відповідно до якого вона пояснила, що в серпні 2015 року входила як представник ДУ «Івано-Франківський обласний лабораторний центр» Держсанепідслужби України (лікар лаборант фізичних факторів) до складу комісії, яка проводила радіаційне обстеження матеріалу згідно з повідомленням з Управління з надзвичайних ситуацій. Радіаційне обстеження проводилося в смт.Ворохта біля відпочинкового комплексу «Керманич». Коли вони прибули на місце подій, там вже були представники Західної ядерної інспекції та представники МНС, усі разом провели дозиметричні заміри матеріалу згідно з нормами, методичними рекомендаціями НРБУ та ОСПУ. Після цього склали спільний протокол досліджень, надавши рекомендації, що надалі робити із обстежуваним матеріалом. Після проведення обстеження комісія дійшла висновку, що це є джерело іонізуючого випромінювання, хоча воно не мало знаків радіаційної безпеки, але проведені заміри показали від 217 до 237 мікрорентген за годину, тобто потужність експозиційної дози вказувала на те, що перед ними радіаційний матеріал. Під час вимірювання гамма-випромінювання на відстані 10 см від багажника було наявне поле іонізуючого випромінювання, яке проводилось приладом ДРГ- 01Т. Вимірювання гама фону проводилось на відстані 1 м від поверхні жаної кулі та 10 см. Предмет нагадував елемент захисту гаммадефектоскопу, який використовується в промисловості, хоча поверхня його була розрізана. Заміри вказували на те, що перед ними радіоактивний відход другого типу. Вказаний предмет знаходився в багажнику автомобіля, який стояв на узбіччі дороги. Багажник автомобіля був відкритий, у ньому знаходилася упаковка від чіпсів, а в ній - цей предмет (куля). При візуальному огляді, це був предмет сірого кольору, сферичної форми, приблизним діаметром 7-9 см, з вирізаним сегментом та двома циліндричними пластинами, які розміщені по осі вказаного предмету. Предмет знаходився в картонній упаковці від чипсів циліндричної форми і був поміщений в пластикову коробку, після чого була забезпечена його охорона до приїзду працівників Львівського державного міжобласного спецкомбінату з повідомленням, що мова йде радіаційний предмет. Вони провели дозиметричний контроль, а для детального вивчення предмету була необхідність у спеціальному обладнанні, тому запропонували направити його в Інститут ядерних досліджень для визначення радіонуклідів, який надав характеристику - дані металічної кулі перевищують пороги, містять елементи урану та проведені ним заміри були ідентичними тим, що надані комісією. Для того, щоб побачити серійний номер, вказану кулю треба було взяти в руки, однак, не володіючи інформацією, що це за предмет, в руки її не брали, крім того, в обов`язки комісії не входить відшукання елементу по номеру. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України №813 від 02.06.2003 року «Про затвердження Порядку взаємодії органів виконавчої влади та юридичних осіб, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі виявлення радіоактивних матеріалів у незаконному обігу» первинне радіаційне обстеження здійснюється комісійно, в зв`язку з цим вона брала участь в обстеженні;

-даними досліженого за згодою учасників кримінального провадження в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_44 , що здійснювався в судовому засіданні попереднім складом суду, яка пояснила, що 05.08.2015 року проходила практику офіціанткою в колибі «Керманич» в смт.Ворохта, та була залученою в якості понятої при огляді кульки в багажнику транспортного засобу, який був відкритий. В багажнику знаходилась упаковка від чипсів, а в ній якась кулька чорного кольору. Їх попередили, що є радіація, після чого огляд зупинили і відновили після приїзду експертів. В подальшому з`ясувалося, що кулька - це радіоактивний матеріал (речовина). Про результати огляду вона підписала складений протокол;

-даними досліженого за згодою учасників кримінального провадження в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_45 , що здійснювався в судовому засіданні попереднім складом суду, рід час якого вона пояснила, що 05.08.2015 року, приблизно в обід, перебувала в колибі «Керманич», що в смт.Ворохта, та на пропозицію слідчого брала участь в огляді місця події в якості понятої. Вона бачила біля автомобіля 4 чоловіків з піднятими руками. В автомобілі, який оглядався, був відкритий багажник, в якому знаходилася упаковка з-під чипсів, а в ній - чорна кулька, відносно якої проводилися заміри гамма-випромінювання. Вказану кульку того ж дня було вилучено;

-даними досліженого за згодою учасників кримінального провадження в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_46 , що здійснювався в судовому засіданні попереднім складом суду, який пояснив, що приблизно 3-4 серпня 2015 року до нього зателефонував ОСОБА_7 , який є його далеким родичем, та попросив у нього переночувати, на що він погодився. ОСОБА_7 приїхав з 3 хлопцями, які переночували в нього в с. Григорів Рогатинського району Івано-Франківської області. З ОСОБА_7 він про мету поїздки не розмовляв;

-даними досліженого за згодою учасників кримінального провадження в судовому засіданні допиту свідка ОСОБА_47 , що здійснювався в судовому засіданні попереднім складом суду, відповідно до якого він пояснив, що 05.08.2015 року працював охоронцем у колибі «Керманич», що знаходиться в смт.Ворохта Івано-Франківської області, куди близько обіду приїхали на автомобілі («дев`ятці») сірого кольору четверо осіб. Двоє чоловіків, один з яких ОСОБА_7 , зайшли в колибу та вийшли. Автомобіль стояв приблизно за 100 м від колиби, вказані особи пішли до автомобіля, де їх затримали працівники служби безпеки. Пізніше на запрошення слідчого він був присутній біля автомобіля і бачив в багажнику кульку («шарик») сірого кольору, яку вилучили і помістили в спецконтейнер особи в спецодязі. Їм повідомили, що предмет небезпечний. ОСОБА_7 стояв біля автомобіля і нічого не пояснював.

Від допиту в судовому свідка ОСОБА_48 прокурор відмовився.

Щодо клопотань та доводів сторони захисту про визнання доказів у даному кримінальному провадженні недопустими, то суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Так, ч. 1 ст. 214 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

З наявного у матеріалах провадження витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 17.11.2015 року встановлено, що відомості про кримінальне правопорушення у кримінальному провадженні № 22015090000000039 до ЄРДР внесені 05.08.2015 року. У вказаному витязі також міститься фабула кримінального правопорушення (№1), відповідно до якої відділом контррозвідки Управління СБ України в Івано-Франківськй області здобуто інформацію про те, що ОСОБА_7 , діючи за передньою змовою з невстановленими особами, готується впродовж 05-07 серепня 2015 року здійснити незаконне переміщення через митний кордон України в Республіку Румунія радіоактивних матеріалів; з метою приведення свого злочинного умислу до виконання, дана група осіб планує прибути у зазначений час на територію Івано-Франківської області, де в подальшому здійснити дії, спрямовані на контрабанду радіоактивних матеріалів з України в Румунію. Такі дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 14, ч.2 ст.201 КК України (том 1, а.с. 62-63). У витязі також вказана фабула кримінального правопорушення (№2), згідно з якою під час проведення 05.08.2015 року на території Яремчанської міської ради Івано-Франківської області огляду місця події у транспортному засобі марки «ВАЗ», модель «21099», номерний знак « НОМЕР_2 », виявлено факт зберігання групою осіб матеріалу без маркування, який відповідно до висновку працівників санепідемслужби та Західної держінпекції з ядерної та радіаційної безпеки про основні параметри радіаційної обстановки від 05.08.2015 року, є радіоактивним. Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.3 ст.265 КК України; особа, якій повідомлено про підозру, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (том 1, а.п. 62-63).

Підставою для внесення відповідних відомостей до ЄРДР стали матеріали правоохоронних та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень, а також самостійне виявлення слідчим кримінального правопорушення, у тому числі під час досудового розслідування, зокрема щодо викладених обставини вчинення інкримінованого обвинуваченому злочину (том 1, а.п.62-63), про що вказано також в постанові від 17.11.2015 року про закриття кримінального провадження №22015090000000039 в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14, ч. 2 ст.201 КК України, на підставі п.1 ч.1 ст.284 КПК України у зв`язку з відсутністю події кримінального правопорушення (том 2, а.п. 103-104).

Згідно зі ст.ст. 2, 5, 6 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативно-розшукова діяльність - це система гласних і негласних пошукових та контррозвідувальних заходів, що здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів. Оперативно-розшукова діяльність здійснюється оперативними підрозділами, у тому числі: Національної поліції - підрозділами кримінальної та спеціальної поліції; Служби безпеки України - оперативними підрозділами Центрального управління, регіональних органів та органів військової контррозвідки. Підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про: кримінальні правопорушення, що готуються; осіб, які готують вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 8 вказаного Закону визначено, що оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право: негласно виявляти та фіксувати сліди тяжкого або особливо тяжкого злочину, документи та інші предмети, що можуть бути доказами підготовки або вчинення такого злочину, у тому числі шляхом проникнення та обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи згідно з положеннями статті 267 Кримінального процесуального кодексу України; здійснювати спостереження за особою, річчю або місцем, а також аудіо-, відеоконтроль місця згідно з положеннями статей 269, 270 Кримінального процесуального кодексу України.

Негласне обстеження публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи, аудіо-, відеоконтроль особи, аудіо-, відеоконтроль місця, спостереження за особою, зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж, накладення арешту на кореспонденцію, здійснення її огляду та виїмки, установлення місцезнаходження радіоелектронного засобу проводяться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої за клопотанням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника, погодженого з прокурором. Ці заходи застосовуються виключно з метою запобігання вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину, запобігання і припинення терористичних актів та інших посягань спеціальних служб іноземних держав та організацій, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Згідно з матеріалами кримінального провадження, 27.07.2015 року ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Івано-Франківської області за клопотаннями начальника відділу контррозвідки Управління СБ України в Івано-Франківській області, за погодженням з прокурором, надано дозволи на проведення негласних (розшукових) дій в рамках оперативно-розшукової справи (справи оперативної перевірки) №28:

- за № 2067цт на проведення негласної розшукової дії, а саме: спостереження за об`єктом оперативно-розшукової справи №28 - ОСОБА_7 у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, терміном дії на 60 днів, з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року;

- за №2068цт на проведення втручання у приватне спілкування, а саме аудіо-, відео контроль ОСОБА_7 , терміном дії з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року;

- за №2070цт на проведення втручання у приватне спілкування ОСОБА_7 , а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за відповідним номером оператора стільникового зв`язку «Лайф» НОМЕР_6 , що знаходиться в його особистому користуванні, терміном дії з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року;

- за №2071цт на проведення втручання у приватне спілкування ОСОБА_7 , а саме зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж за відповідним номером оператора стільникового зв`язку «Київстар» НОМЕР_5 , що знаходиться в його особистому користуванні, терміном дії з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року. В ухвалах зазначено, що ініціатор клопотання довів, що в ході здійснення розшукових заходів, у встановленому законом порядку отримані дані щодо можливої причетності ОСОБА_7 до готування вчинення злочинів, які пов`язані з незаконним обігом та котрабадним переміщенням ядерних матеріалів з України з метою подальшого їх незаконного збуту іноземним громадянам (том 3, а.п. 53-56).

Даними листа голови Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09.03.2016 року № 11 підтверджено, що слідчим суддею вказаного суду 27.07.2015 року надавався дозвіл на проведення негласних (розшукових) дій в рамках ОРС №28 з видачею ухвал, а саме: за № 2067цт - спостереження за особою терміном з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року; № 2068цт - аудіо-, відео контроль особи терміном з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року; № 2070цт та №2071цт - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж терміном дії з 27.07.2015 року по 25.09.2015 року (том 3, а.п. 6).

За таких обставин у суду відсутні будь-які сумніви щодо наявності достатніх підстав для заведення оперативно-розшукової справи № 28, існування яких також перевірено слідчим суддею Апеляційного суду Івано-Франківської області під час надання дозволу на здійснення оперативно-розшукових заходів у зазначеній справі. Отже, Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» передбачено можливість втручання в приватне спілкування особи до внесення відомостей в ЄРДР про кримінальне правопрушення на підставі ухвали слідчого судді. Таким чином, безпідставними є твердження захисту стосовно незаконності втручання у приватне ОСОБА_7 з 27.07.2015 року, а відомості в ЄРДР внесені 05.08.2015 року, та неможливість використання його результатів у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів критично оцінює твердження захисту стосовно неможливості використання у цьому провадженні результатів оперативно-розшукової справи справи (СОП) № 28 з огляду на відсутність у них можливості ознайомитись з ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.07.2015 року №2068цт, 2067цт, 2070цт та №2071цт, якими надавався дозвіл на проведення негласної слідчої дії відносно ОСОБА_7 , оскільки серед матеріалів вказаного провадження, наданих стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України, вони як і клопотання слідчого про дозвіл на її проведення відсутні.

Як вже зазначалось, та відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності надається право здійснювати аудіо-, відеоконтроль особи, зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, електронних інформаційних мереж згідно з положеннями статей 260, 263-265 КПК України.

Аудіо-, відеоконтроль особи, як різновид втручання у приватне спілкування, проводиться на підставі ухвали слідчого судді, постановленої в порядку, передбаченому статтями 246, 248, 249 КПК України (ч. 2 ст. 258 КПК України).

Аналогічні положення також містяться у ч. 1 ст. 260 КПК України, якою встановлено, що аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, яке проводиться без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов`язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Як встановлено з матеріалів провадження, 05.08.2015 року на підставі вищевказаних ухвал Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.07.2015 року проведено оперативно-технічні заходи за СОП №28 - аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_7 та візуальне спостереження з використанням відеозапису, фотографування та спеціальних технічних засобів, про що складено 28.09.2025 року та 28.10.2015 року відповідні протоколи (том 2, а.п. 37-87, 89-95), у яких відображено обговорення деталей щодо особистої зустрічі, поїздки та перевезення товару (що є предметом даного злочину) в Івано-Франківську область (на Західну Україну) для подальшого транспортування за кордон та перебіг зустрічі обвинуваченого ОСОБА_7 та особою, яка залучалась до слідчого експерименту на конфіденційній основі, яка мала місце 05.08.2015 року.

На переконання сторони захисту, зафіксовані у відповідних протоколах, їх додатках (фототаблицях, компакт-дисках, стенограмах) відомості слід визнати недопустимими, оскільки обвинуваченому та його захисникам серед матеріалів вказаного провадження, наданих стороні захисту в порядку ст.290 КПК України, відсутні вказані ухвали та клопотання слідчих про дозвіл на проведення негласних слідчих дій, тобто в порушення вимог ст. 290 КПК України не було відкрито ухвал Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.07.2015 року, що ставить під сумнів законність здійснених на їхній підставі оперативно-технічних заходів.

Надаючи оцінку таким твердженням захисту суд виходить з того, що відповідно до ч.2 ст. 290 КПК України прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, які є в його розпорядженні, у тому числі будь-які докази, які самі по собі або в сукупності з іншими доказами можуть бути використані для доведення невинуватості або меншого ступеня винуватості обвинуваченого, або сприяти пом`якшенню покарання. Сторони кримінального провадження зобов`язані здійснювати відкриття одне одній додаткових матеріалів, отриманих до або під час судового розгляду (ч. 11 ст. 290 КПК України). У разі, якщо сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів відповідно до положень цієї статті, суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази (ч. 12 ст. 290 КПК України).

На відміну від доказів, що стосуються предмета доказування, обсяг яких сторона обвинувачення має можливість визначити наперед, виходячи з вимог статті 91 КПК України та характеру обвинувачення, характер і обсяг доказів, які стосуються обставин, що не стосуються предмета доказування, але можуть мати значення, наприклад, для з`ясування допустимості чи достовірності наданих сторонами доказів, практично неможливо визначити наперед.

У протилежність інквізиційному процесу, в якому обсяг доказів майже повністю визначається стороною обвинувачення, у змагальному процесі жодна зі сторін не може достеменно передбачити наперед весь хід судового процесу і обсяг доказів, який їй знадобиться для обстоювання своєї позиції. Враховуючи, що сторони вільні у використанні своїх процесуальних прав і самостійно обирають стратегію і тактику ведення справи (статті 22 та 26 КПК України), у тому числі тактику спростування доказів, наданих протилежною стороною, обсяг доказів, які можуть бути надані на спростування чи, навпаки, на підтвердження допустимості чи достовірності доказів, не може бути визначено заздалегідь, оскільки залежить від динаміки кримінального провадження, яка визначається головним чином діями сторін у процесі. З іншого боку, сторони можуть не оспорювати як окремі докази, так навіть й певні обставини, які є предметом судового розгляду (ч. 3 ст. 349 КПК України), що значно скоротить обсяг доказів, які необхідно надати стороні на доведення своєї позиції і, відповідно, виключить необхідність досліджувати їх допустимість.

Таким чином, сторона, у володінні якої знаходяться докази, що обґрунтовують допустимість інших наданих доказів, приймає рішення про необхідність їх надання суду лише у випадку, якщо допустимість цих доказів обґрунтовано поставлена під сумнів на тих чи інших підставах (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановіа від 11.05.2021 року в справі № 737/838/16-к).

Процесуальні документи, які стали підставою для проведення оперативно-технічних заходів, не є самостійними доказами у кримінальному провадженні, оскільки не містять зафіксованих та зібраних оперативними підрозділами фактичних даних про протиправні діяння окремих осіб або групи осіб.

У той же час, судом встановлено, що сторона захисту на досудовому розслідуванні не порушувала питання щодо визнання недопустимими відомостей, зафіксованих у протоколах за результатами проведення аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_7 з підстав не відкриття їм ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.07.2015 року, а про відповідні обставини зазначили лише під час судового розгляду. При цьому стороні захисту було достовірно відомо про факт проведення стосовно ОСОБА_7 зазначеного оперативно-технічного заходу, так як обвинуваченому та його захисникам відповідно до вимог ст. 290 КПК України відкривалися вказані протоколи.

Крім того, сторона захисту не була позбавлена права заявляти клопотання в порядку ст. 220 КПК України і у разі незгоди з прийнятими рішеннями оскаржувати їх до слідчого судді/суду (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 20.03.2024 року в справі № 523/4890/19).

У випадку, коли сторона вимагає скасування або зміни судового рішення, посилаючись на порушення, допущене під час кримінального провадження, вона має продемонструвати, що вжила заходів у межах процесуальних можливостей, наданих їй кримінальним процесуальним законодавством, для виправлення ситуації, що склалася внаслідок стверджуваного порушення, і скористалася можливостями, наданими їй іншою стороною та/або судом. Водночас свідоме і добровільне обрання учасником кримінального провадження такого варіанту поведінки, який пов`язаний із втіленням в той чи інший спосіб власного переконання про доцільність невиконання певних процесуальних обов`язків чи недоцільність реалізації окремих своїх прав, що може бути обумовлене сподіванням на застосування судом «процесуальних санкцій», наприклад, передбачених ч. 12 ст. 290 КПК України, не створює безумовні підстави їх вживати під час судового розгляду без всебічного і повного аналізу всіх аспектів кримінального провадження (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 26 липня 2023 року у справі № 333/9898/18).

Отже, сумлінної процесуальної поведінки необхідно було б очікувати не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту, що цілком узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Відповідно, якщо захист, ознайомившись із відкритими матеріалами досудового розслідування, виявить, що в них наявний протокол про результати оперативно-технічних заходів, але відсутні процесуальні документи, які стали підставою для їх проведення, і вона вважатиме за необхідне ознайомитися з цими документами, цілком очікувано розраховувати на те, що ця сторона якнайскоріше заявить слідчому, прокурору чи суду клопотання про необхідність відкриття і долучення вказаних документів до матеріалів провадження.

Однак, стороною захисту на досудовому розслідуванні не порушувалось питання щодо відкриття ухвал Апеляційного суду Івано-Франківської області від 27.07.2015 року, а тому відсутність таких ухвал у наданих їм для ознайомлення матеріалах досудового розслідування не свідчить про істотне порушення стороною обвинувачення вимог ст. 290 КПК України.

Судом встановлено, що 18.08.2015 року заступником начальника слідчого відділу Управління Служби безпеки України складено доручення №6/1878, яким доручено співробітникам ВКР ІНФОРМАЦІЯ_3 проведення в кримінальному провадженні №22015090000000039 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст.14, ч.1 ст.201, ч.3 ст.265 КК України, що внесене до ЄРДР 05.08.2015 року за повідомленням вказаного підрозділу (ВКР ІНФОРМАЦІЯ_3) слідчих (розшукових) дій, а саме у випадку їх проведення в рамках оперативно-розшукової діяльності скласти та направити на адресу слідчого відповідні протоколи (з додатками) за їх результатами (том 3, а.п. 9).

01.09.2015 року, 01.10.2015 року та 28.10.2015 року начальник відділу контррозвідки Управління ІНФОРМАЦІЯ_3 листами відповідно за №60/2/1-10909, (Вх.1077 від 11.09.2015 року), № 60/2/1-11509 (Вх. №1140 від 05.10.2015 року) та №60/2/1-12730 (Вх. №1258 від 30.10.2015 року) надіслав на адресу СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 на виконання доручення слідчого протоколи за результатами ОТЗ на 50, 2 та 3 арк. ( реєстр. №60/2/1-8878 та №60/2/1-8879 від 28.10.2015 року), матеріальні носії інформації (СD-R №3213 від 28.08.2015 року та DVD-R №3216 від 03.09.2015 року) за результатами проведення негласних слідчих розшукових дій стосовно ОСОБА_7 (розсекречені (том 3, а.п. 8, 11, 12)).

17.11.2015 року вручено ОСОБА_7 повідомлення про нову підозру (том 1, а.п. 105-109), 20.11.2015 року йому та його захисникам повідомлено про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження (том 3, а.п.5), яке їм вручено під особистий підпис, про що свідчить відповідна відмітка на ньому, та відповідно до протоколу надано доступ до матеріалів досудового розслідування в повному обсязі 20.11.2015 року (том 3, а. п.2).

Законодавець у статті 290 КПК встановив процедуру, яка забезпечує реалізацію одного з елементів права на справедливий суд, а саме надає сторонам судового розгляду можливість ознайомитися з доказами кожної з них і підготувати правову позицію, що буде ними обстоюватись у змагальній процедурі судового розгляду. Таким чином, порушення вимог статті 290 КПК має розглядатися з погляду забезпечення для сторін такої можливості (постанова Верховного Суду від 01.11.2022 року в справі № 344/2995/15-к ).

Згідно з даними протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 20.11.2015 року (том 3, а.п. 2, 3-5) обвинуваченого та його захисників з матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України ознайомлено в передбачений законом спосіб, про ознайомлення з якими свідчить відповідна розписка, яка міститься в матеріалах кримінального провадження.

Як встановлено судом, згідно з повідомленням старшого слідчого в ОВС СВ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.11.2015 року № 60/6/2675, адресованного ОСОБА_7 та його захисникам, що отримано ними під особистий підпис 20.11.2025 року, про що свідчить відповідна відмітка на ньому, під час проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження на підставі постанови прокурора проводилась негласна розшукова дія, що тимчасово обмежує конституційні права особи - контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експертименту, а також на підставі ухвал слідчого судді Апеляціного суду Івано-Франківської області щодо ОСОБА_7 проводились негласні оперативно-розшукові заходи, що тимчасово обмежують конституційні права особи -зняття інформації з транспортних телекомункаційних мереж, аудіо-, відеоконтроль особи, візуальне спостереження (том 3, а.п. 3).

03.03.2016 року прокурор Прокуратури Івано-Франківської області згідно з листом № 04/2/1/4-29 вих-16 звернувся до голови Апеляційного суду Івано-Франківської області щодо підтвердження (спростування) факту надання слідчим суддею цього суду дозволів на проведення оперативно-технічних заходів щодо ОСОБА_7 , оскільки як доказ у кримінальному провадженні стороною обвинувачення надано розсекречені протоколи за результатами проведення оперативно-технічних за справою оперативної перевірки (СОП) №28, які проводились на підставі ухвал слідчого судді цього суду №2067цт, № 2068цт, №2070цт, №2071цт від 27.07.2015 року (том 3, а.п. 7).

Порушення вимог ст. 290 КПК, якщо таке встановлено, має оцінюватися з погляду того, наскільки воно вплинуло на здатність сторони обґрунтовувати свою позицію і спростовувати позицію опонента. У цій справі спірні ухвали були відкриті стороні захисту під час судового розгляду, який триває фактично з 2016 року. Таким чином, сторона захисту мала в своєму розпорядженні достатньо часу для вивчення наданих їй документів і підготовки заперечень. За таких обставин суд не вважає, що сторона захисту була обмежена у можливості ефективно відстоювати свою позицію, зокрема, висловити свої доводи щодо законності проведення НСРД з урахуванням відкритих їй ухвал, на підставі яких ці дії проводилися (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 13.06.2023 року в справі № 520/2703/17 (провадження № 51-1291км23).

Відповідно до вимог ч.3 ст.62 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України від 20.10.2001 року № 12-рп/2011, обвинувачення не може грунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, тобто з порушенням конституційних прав і свобод людини і громадянина або встановлених законом порядку, засобів, джерел таких доказів.

Виходячи з вимог ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Не допустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Статтею 246 КПК України передбачено, що виключно прокурор вправі прийняти рішення про проведення такої негласної слідчої (розшукової) дії, як контроль за вчиненням злочину. Вказане рішення має відповідати вимогам статей 251, 271 КПК України.

До матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення в процесі судового розгляду долучено копію постанови прокурора відділу прокуратури Івано-Франківської області про проведення контролю за вчиненням злочину від 05.08.2015 року (том 3, а.п. 51-52), яка, як стверджує захист всупереч правилам ст.290 КПК України не була відкрита стороні захисту, що тягне недопустимість вказаного доказу, а відтак, і дані протоколу про хід та результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 07.08.2015 року.

За змістом вказаної постанови слідчим відділом УСБ України в області проводиться досудове розслідувнння кримінального провадження №22015090000000039 за фактом готування ОСОБА_7 та інших невстановлених осіб до незаконного переміщення впродовж 05-07 сераня 2015 року через митний кордон України у Республіку Румунія радіоактивних матеріалів, у зв`язку з чим вирішено провести контроль за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту із залученням до конфіденційного співробітництва особи, яка буде брати особисту участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, для перевірки спрямованості намірів ОСОБА_7 та невстановлених осіб щодо готування до незаконного переміщення через митний кордон України радіоактивних матеріалів тривалістю один місяць (том 3, а. п. 51-52).

Стороною захисту не доведено, що в неї не було достатнього часу і можливості під час судового розгляду детально ознайомитися з цими доказами і врахувати їх при опрацюванні стратегії і тактики захисту. Крім цього, сторона захисту не зазначає про будь-які дії чи рішення, які завадили їм отримати час, необхідний для вивчення і врахування цих доказів для відстоювання своєї позиції (аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 23.04.2024 року в справі № 127/21001/17 (провадження № 51-3448км23).

Якщо процесуальні документи, які стали підставою для проведення НСРД, розсекречені під час судового розгляду, і сторона захисту у змагальному процесі могла довести перед судом свої аргументи щодо допустимості доказів, отриманих у результаті НСРД, в сукупності з оцінкою правової підстави для їх проведення, то суд повинен оцінити отримані докази та вирішити питання про їх допустимість. У ході досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України усі ухвали слідчих суддів, якими надано дозвіл на проведення НСРД, стороні захисту не відкривалися, однак, були долучені до провадження та відкриті сторонам під час судового розгляду справи, під час якого сторона захисту мала можливість з ними ознайомитися та висловити свої зауваження.

Лише та обставина, що документи не були надані після завершення досудового розслідування, а були надані суду під час дослідження доказів, не має вирішального значення для допустимості тих доказів; важливо, щоб після відкриття таких документів стороною обвинувачення стороні захисту у будь-якому разі був наданий достатній час і можливості для їх вивчення та підготовки своєї позиції з урахуванням цих документів, і суд має забезпечити таку можливість. У випадку розкриття процесуальних документів, які стали підставою для проведення НСРД після передачі кримінального провадження до суду, суд зобов`язаний забезпечити стороні захисту достатній час та реальну можливість для доведення перед судом своєї позиції щодо належності та допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД в комплексі із процесуальною підставою для проведення НСРД з метою реалізації принципу змагальності.

Слід зазначити, що прокурор не є самостійним суб`єктом розсекречення відповідних матеріалів, а з указаною метою зобов`язаний звернутись до керівника органу, де їх засекречено. Лише після розсекречення таких процесуальних документів прокурор може долучити їх до матеріалів кримінального провадження у встановленому КПК України порядку та надати стороні захисту для ознайомлення.

Судом встановлено, що сторона обвинувачення вжила всіх необхідних та залежних від неї заходів, спрямованих на розсекречення процесуальних документів, які стали підставою для проведення оперативно-технічних заходів у межах вищевказаної справи та надала їх під час судового розгляду. Таким чином, підстав для визнання вищезазначених протоколів ( з їх додатками), постанови про проведення контролю за вчиненням злочину, а відтак, і даних протоколу про хід та результати контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту, недопустими доказами судом не встановлено.

Суд також не погоджується з доводами захисту щодо недопустимості речових доказів через ненадання стороні захисту доступу до них, оскільки сторона захисту підтвердила письмово в порядку, передбаченому ч.9 ст. 290 КПК України, факт надання доступу до матеріалів кримінального провадження (том 3, а.п. 2-3, 5).

Стороною захисту ставиться під сумнів, що на експертне дослідження Інституту ядерних досліджень НАН України було надано саме той об`єкт, який вилучено згідно з протоколом огляду місця події від 05.08.2015 року, оскільки за даними протоколу об`єкт іонізуючого випромінювання без маркування було вилучено та упаковано в пластиковий контейнер, який не був опечатаний та скріплений підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду, а згідно з висновком експертизи Інституту ядерних досліджень від 28.08.2015 року на дослідження надійшов об`єкт в опечатаному Ворохтянською селищною радою дерев`яному ящику, на вказаному предметі є заводський номер "2 N 360".

З приводу вказаної невідповідності суд вважає за необхідне зазначити, що після вилучення об`єкт іонізуючого випромінювання з метою забезпечення подальшого транспортування та зберігання на виконання постанови Кабінету Міністрів України №813 від 02.06.2003 року було передано під охорону і згідно з актом приймання-передачі радіоактивного матеріалу від 06.08.2015 року, який в порядку ст.290 КПК України було відкрито стороні захисту, передано спеціалізованим підприємствам в опломбованому печаткою Ворохтянської селищної ради в дерев`яному ящику, поміщеному в транспортний контейнер КСТА 02 № 016, для подальшого проведення експертного дослідження (том 3, а.п. 10, 13, 14). Як встановлено з дослідженого в судовому засіданні допиту попереднім складом суду свідка ОСОБА_49 , остання ствердила, що на місці події здійснювався тільки візуальний огляд, оскільки вони близько не підходили до даного предмету, не брали його в руки, бо не знали, що це за об`єкт, чим і пояснюється, що на місці події не побачили заводський номер на об`єкті огляду.

Суд не погоджується з доводами сторони захисту про те, що огляд місця події від 05.08.2015 року проведено з істотними порушеннями вимог КПК України.

Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. При наявності очевидних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення і зумовлюють необхідність проведення огляду, слідчий чи прокурор приймає рішення про його проведення.

Суд зазначає, що огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію речових доказів, з`ясування характеру події та інших обставин, що підлягають доказуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Частиною другою вказаної норми передбачено, що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Частиною 1 ст.234 КПК України передбачено, що обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Як встановлено, в процесі огляду місця події оглянуто автомобіль, який на той час перебував у володінні ОСОБА_11 , на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 05.08.2015 року, в порядку ст. 234 КПК України, посилання на яку міститься в протоколі обшуку вказаного автомобіля від 05.08.2015 року, проведено його обшук (том 1, а.п. 84-85).

Вказаний протокол прочитаний слідчим вголос, заяв, зауважень та доповнень з приводу змісту протоколу та порядку проведення огляду не надходило від учасників, понятих та присутніх; поняті, учасники та присутні, в тому числі ОСОБА_7 , засвідчили своїми підписами кожен аркуш протоколу.

Посилання захисту на те, що фототаблиця до протоколу огляду місця події від 05.08.2015 року, яка є його додатком, не засвідчена підписами осіб, які брали участь у його виготовленні, не заслуговує на увагу з огляду на те, що ч. 3 ст. 105 КПК України передбачено, що додатки до протоколів повинні бути належним чином виготовлені, упаковані з метою надійного збереження, а також засвідчені підписами слідчого, прокурора, спеціаліста, інших осіб, які брали участь у виготовленні та/або вилученні таких додатків.

Зі змісту протоколу огляду місця події від 05.08.2015 року (том 1, а.п. 69-80) встановлено, що згідно зі ст. 237 КПК України всім особам, у присутності яких здійснюється огляд місця події, роз`яснено їх право при проведенні цієї слідчої дії робити заяви, що підлягають занесенню до протоколу огляду місця події, про що у відповідній його графі зазначені їхні особисті підписи; у відповідності до ст. 107 КПК України, перед проведенням огляду місця події всіх присутніх повідомлено про застосування цифрового апарата марки «Olympus» (FE-288. 8.0 mp); після проведення огляду головному спеціалісту (експерту) ВЕП ІСТЕ СБУ ІНФОРМАЦІЯ_3 доручено виготовлення фототаблиць до протоколу огляду.

Фототаблиці до вказаного протоколу підписані головним спеціалістом (експертом) ВЕП ІСТЕ СБУ ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_50 , якому й доручено їх виготовлення, та слідчим ОСОБА_51 . Тому відсутність у вказаній фототаблиці підписів інших осіб, які брали участь у його виготовленні (інформація про наявність яких, враховуючи, що її складення доручено лише спеціалісту (експерту), в матеріалах провадження відсутня, як і недана вона стороною захисту), не може ставити під сумнів законність проведення вказаної слідчої дії.

Відсутність захисника під час проведення огляду місця події не тягне за собою недопустимості доказів, отриманих під час цієї слідчої дії, адже немає підстав вважати, що виявлені речові докази були отримані саме внаслідок відсутності адвоката у значенні ч. 1 ст. 87 КПК, оскільки його присутність чи відсутність не могла вплинути на ці властивості - існування речових доказів незалежно від волі обвинуваченого (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 року в справі № 676/4040/20).

Відповідно до ч. 4 ст. 208 КПК України, уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз`яснити право мати захисника, та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.

У відповідності до ст. 209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд з уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.

Згідно з вимогами ч. 6 ст. 237 КПК України слідчий, прокурор має право заборонити будь-якій особі залишити місце огляду до його закінчення та вчинювати будь-які дії, що заважають проведенню огляду. Невиконання цих вимог тягне за собою передбачену законом відповідальність.

Як встановлено судом, обвинувачений був фактично затриманий співробітниками УСБУ 06.08.2015 року о 05:10 год., про що вказано в протоколі затримання від 06.08.2015 року (том 3, а.п. 92-95).

Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_7 під особистий підпис були роз`ясненні права, передбачені діючим законодавством, зокрема, права на захист, в протоколі затримання та після повідомлення йому про підозру, а саме 06.08.2015 року (том 1, а.п. 101-104). Будь-які дані про те, що ОСОБА_7 заявляв вимоги мати захисника під час огляду місця події відсутні, про це свідчить і відсутність скарг сторони захисту під час досудового розслідування. Тому підстави для висновку про порушення прав обвинуваченого на захист під час огляду місця події відсутні.

Виходячи з наведених вимог закону, слідчий діяв у межах кримінального процесуального закону і жодним чином не порушив право ОСОБА_7 на захист, заборонивши останньому залишати місце огляду до його закінчення. В подальшому ОСОБА_7 був затриманий у передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку, про що складений відповідний протокол.

Само наділення підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого правом на захист ще не є забезпеченням у повному обсязі цього права. Воно є лише передумовою забезпечення. Публічний характер кримінального процесу визнає обов`язок слідчого, прокурора, слідчого судді, суду роз`яснити особі право мати захисника, забезпечити їм право отримати кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника, а також можливість захищатися встановленими законом засобами захисту від підозри чи обвинувачення. Роз`яснення процесуальних прав пов`язане з моментом затримання особи. Ця вимога узгоджується з положеннями Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини.

Колегія суддів, перевіряючи доводи сторони захисту, також звертає увагу на те, що оголошення сторонам про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, тобто відкриття матеріалів іншій стороні, є процесуальною гарантією реалізацією права на захист обвинуваченого.

Затримання в порядку статей 207 або 208 КПК України, за визначенням, є несподіваною для його учасників подією, що зумовлює й неможливість забезпечити присутність захисника в той час і в тому місці, де може відбутися таке затримання.

Відсутність захисника під час затримання особи у випадку, передбаченому статтею 208 КПК України, та під час її особистого обшуку не може вважатися порушенням кримінального процесуального закону. Тому відсутність роз`яснення права на захисника в обставинах затримання і особистого обшуку не призвело до обмеження у користуванні правовою допомогою, оскільки ці дії могли бути проведені без участі захисника (аналогічних висновків дійшов Верховний Суд в постанові № 344/2995-15-к).

Таким чином, суд відхиляє доводи сторони захисту про недопустимість протоколу огляду місця події, а також про недопустимість інших доказів, які є похідними від цих доказів.

Суд зазначає, що він неодноразово вирішував, що не будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання його недопустимим. Натомість закон зобов`язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.

Також Суд зазначав, що якщо доказ визнається недопустимим з посиланням на частину 1 статті 87 КПК України, суд має зазначити, наслідком порушення якого саме фундаментального права або свободи стало отримання цього доказу та хто саме зазнав такого порушення. Обґрунтовуючи наявність такого порушення, суд має послатися на конкретні норми Конституції та/або міжнародних договорів, якими гарантуються ці права і свободи, і за потреби на практику відповідних органів, уповноважених тлумачити ці норми, і має обґрунтувати, чому він вважає порушення фундаментального права або свободи настільки істотним, щоб зумовити визнання доказу недопустимим. За наявності процесуальних порушень порядку отримання доказів визнавати їх недопустимими слід лише тоді, коли вони: прямо та істотно порушують права і свободи людини; та/або надають підстави для сумнівів у достовірності отриманих фактичних даних, які не видалося за можливе усунути в ході судового розгляду.

Стороною захисту в даному кримінальному провадженні не обгрунтовано, яким же чином недопустимість доказів, на які вони посилаються, призвело до порушення прав і свобод обвинуваченого та вплинуло на справедливість судового розгляду в цілому. У разі визнання доказів недопустимими суд має вмотивувати свої висновки про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, зазначивши, які саме й чиї права і свободи було порушено і в чому це виражалося. Однак, в процесі розгляду кримінального провадження судом не встановлено підстав для визнання доказів недопустимими.

Незгода сторони захисту з наданими стороною обвинувачення доказами у кримінальному провадженні не може бути достатньою та обґрунтованою підставою для визнання доказів недопустимими, а є лише способом захисту обвинуваченого і його намаганням спростувати докази, які проведені за його участю або об`єктивно вказують на вчинення ним злочину, з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність наявних у провадженні доказів, які є послідовними та узгодженими між собою, під час розгляду кримінального провадження не встановлено.

Відповідно до положень ч. 1 ст.265 КК України перебачено кримінальну відповідальність за придбання, носіння, зберігання, використання, передачу, видозмінення, знищення, розпилення або руйнування радіоактивних матеріалів (джерел іонізуючого випромінювання, радіоактивних речовин або ядерних матеріалів, що перебувають у будь-якому фізичному стані в установці або виробі чи в іншому вигляді) без передбаченого законом дозволу.

Частиною третьою статті 265 КК України передбачена кримінальна відповідальність за дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони спричинили загибель людей, майнову шкоду у великому розмірі, значне забруднення довкілля чи інші тяжкі наслідки.

Безпосереднім об`єктом злочину є громадська безпека в частині убезпечення від шкоди, яку можуть спричинити радіоактивні матеріали.

Джерела іонізуючого випромінювання - це фізичний об`єкт, окрім ядерних установок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання. Під іонізуючим випромінюванням розуміють потік електрично заряджених часток (атомів, протонів), тобто електромагнітні чи корпускулярні промені, які випромінюються джерелами іонізуючого випромінювання. До джерел іонізуючого випромінювання належать, зокрема, транспортні засоби, устаткування, інші предмети, що побували в зонах радіаційного забруднення і набули радіоактивності.

Радіоактивна речовина - речовина, яка створює або в певних умовах здатна створювати іонізуюче випромінювання.

Ядерні матеріали - це ядерне паливо, за винятком природного урану та збідненого урану, яке може виділяти енергію шляхом самопідтримуваного ланцюгового процесу ядерного поділу поза ядерним реактором самостійно або у комбінації з будь-яким іншим матеріалом, та радіоактивні продукти і відходи, за винятком невеликої кількості радіоактивних продуктів, радіоактивних відходів та ядерного палива, що встановлюються нормами, правилами і стандартами з ядерної і радіаційної безпеки, за умови, що ця кількість не перевищує максимальні межі, встановлені Радою керуючих Міжнародного агентства з атомної енергії.

Об`єктивна сторона злочину полягає в незаконному (без передбаченого законом дозволу) придбанні, носінні, зберіганні, використанні, передачі, видозміненні, знищенні, розпиленні, руйнуванні радіоактивних матеріалів. Для відповідальності досить вчинення однієї з цих дій. Злочин є закінченим з моменту вчинення будь-якої з цих дій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони злочину є незаконність поводження з радіоактивними матеріалами, тобто поводження без передбаченого законом дозволу. Суб`єктивна сторона характеризується прямим умислом.

Суб`єктом цього злочину може бути будь-яка особа, якій виповнилося 16 років і яка не має передбаченого законом дозволу на поводження з радіоактивними матеріалами.

До незаконного поводження з радіоактивними матеріалами можливий тільки прямий умисел, а щодо загибелі людей або інших тяжких наслідків - будь-яка форма вини. При незаконному поводженні з радіоактивними матеріалами та умисному заподіянні ними шкоди відповідальність повинна наставити за сукупністю злочинів, передбачених ч. 3 ст. 265 КК і статтею про умисне спричинення шкоди життю, здоров`ю, власності, довкіллю тощо.

Як встановлено судом, згідно з вищевказаним висновом експертизи від 28.08.2015 року №1-17/751, предметом інкримінованого обвинуваченому злочину є об?єкт (металічний предмет) шароподібної форми діаметором 70 мм з отвором з видаленим сегментом, вагою 2 427 г, який являє собою предмет, виготовлений у промисловий спосіб із збідненого урану в металічній формі (збіднений уран утворюється в процесі промислового збагачення урану за ізотопом 235U ) та відповідно до ст.1 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» є радіоактивним матеріалом, джерелом іонізуючого випромінювання, а також ядерним матеріалом.

Згідно з положеннями Закону України «Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки» від 11.01.2000 року № 39/95-ВР, Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 08.02.1995 року № 39/95-ВР, Положення про порядок здійснення перевезення радіоактивних матеріалів територією України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2004 р. № 1373, провадження діяльності з радіоактивними матеріалами (в тому числі їх носіння, зберігання та передача) без відповідного дозволу (ліцензії) заборонено.

У відповідності до повідомлення Західної державної інспекції з ядерної та радіаційної безпеки Державної інспекції ядерного регулювання України № 32-09/03 від 06.08.2015 року ОСОБА_7 з питань отримання ліцензії на право провадження діяльності у сфері використання ядерної енергії не звертався (том 2, а.п. 28).

Отже, кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_7 , належить до злочинів з формальним складом, оскільки є закінченим з моменту вчинення будь-яких діянь, зазначених у законі (незаконне поводження з радіоактивними матеріалами), незалежно від настання суспільно небезпечних наслідків, адже згідно з даними вищевказаного висновку від 10.11.2015 року № 08/836 вилучений об`єкт завдати шкоди життю людини (її загибель) не може як і спричинити значне забруднення навколишнього середовища, при цьому поводження з вилученим об?єктом з порушенням вимог ОСПТУ-2005, НРБУ-97 є суспільно небезпечним.

Тому, посилання обвинуваченого щодо відсутності доказів на підтвердження існування реальної загрози життю та здоров`ю або знищення певних матеріальних цінностей внаслідок його дій, не заслуговує на увагу. Крім того, спричинення шкоди здоров`ю людей або значне забруднення довкілля як кваліфікуючі ознаки не інкримінуються обвинуваченому.

Твердження про відсутність в його діях умислу, а також обізності про шкідливість вилученого у нього предмету (вищевказаної кулі), суд оцінює критично, оскільки воно спростовується дослідженими в судовому засіданні вищевказаними доказами.

Не є слушним й доводи щодо зазначення свідками різного кольору предмету злочину - «кулька чорного чи сірого, сріблястого кольору». Так, його дослідження проводилось експертною комісією, за результатами якої у відповідному висновку (том 1, а.п. 163-168), зазначено, що це металічний предмет шароподібної форми, на якому виявлено значне пошкодження поверхневого шару фарби (що зафіксовано на відповідних фототаблицях (фотографіях)), тому повідомлення свідками різного його кольору ґрунтується виключно на особистому сприйнятті цього факту при візуальному огляді та не впливає на його допустимість як речового доказу.

Таким чином, суд, дослідивши усі надані сторонами докази, які не викликають сумнівів у допустимості та достовірності, з`ясувавши усі обставини, передбачені у ст. 91 КПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що зібрані докази в їх сукупності та взаємозв`язку безсумнівно доводять вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.265 КК України.

Отже, дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.3 ст. 265 КК України, оскільки він вчинив незаконне поводження з радіоактивними матеріалами, а саме носіння та зберігання радіоактивних матеріалів без передбаченого законом дозволу, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Прокурор просить визнати обвинуваченого винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та, вараховуючи, що він раніше не судимий та позитивно характеризується за місцем проживання, призначити покарання в межах санкції ч.3 ст.265 КК України, а саме у виді позбавлення волі строк 8 років, а також вирішити питання про долю речових доказів та про стягнення з обвинуваченого процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Захисник вказує, що в діях обвинуваченого відсутній склад інкримінованого кримінального правопорушення, тому просить закрити вказане кримінальне провадження, оскільки відсутні наслідки його дій у вигляді спричинення шкоди особам чи предметам, прямий умисел, а також докази його обізнаності про шкідливість даної кулі.

Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд у відповідності до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Згідно зі ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 265 КК України, класифікується як особливо тяжкий злочин.

Обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст.66 КК України, а також обставин, які обтяжують його покарання, вказаних в ст.67 КК України, не встановлено.

Одночасно суд враховує особу винного, який вперше притягується до кримінальної відповідальності (том 1, а.п. 116); на обліку (лікуванні) в комунальних закладах Київської обласної ради «Обласне психіатрично-наркологічне медичне об`єднання» та КЗ «Київська психоневрологічна лікарня №2» не перебував, за наданням медичної допомоги не звертався, про що вказано у відповідних довідках від №402 та № 295 від 17.09.2015 року (том 1, а.п. 128-129); згідно з характеристикою (без дати, номера та періоду навчання) він позитивно характеризувався за місцем навчанням у Вишгородській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів (м. Вишгород Київської області (том 2, а.п. 105)), а також позитивно характеризувався за попереднім зареєстрованим місцем проживання ( АДРЕСА_5 ), фактичним місцем проживання ( АДРЕСА_6 ), про що свідчать характеристики Димерської селищної ради від 10.08.2015 року, 18.09.2015 року та депутата Вишгородської міської ради від 25.11.2015 року (том 1, а.п. 110, 131, том 2, а.п. 106); одружений ( том 1, а.п.113); має на утриманні двоє неповнолітніх дітей (том 1, а.п. 114, 115), а також матір ОСОБА_52 , яка є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (том1, а.п. 112); ставлення обвинуваченого до вчиненого, зокрема, невизнання вини.

Також, при призначенні покарання, суд бере до уваги практику рішень Європейського суду з прав людини, де в справі "Скополла проти Італії" від 17.09.2009 року, суд зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Тому суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у межах санкції ч. 3 ст.265 КК України, а саме у виді позбавлення волі, адже в іншому випадку не буде досягнуто мети призначення покарання, оскільки необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових кримінальних правопорушень буде саме такий вид покарання. Суд розцінює не визнання обвинуваченим своєї вини у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення як обраний спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення і бажання уникнути відповідальності за скоєне. Стороною захисту не доведено наявність підстав для виправдання обвинуваченого за пред`явленим обвинуваченням. Версія та доводи обвинуваченого та його захисника щодо суперечливості і відсутності достовірних даних, мають суто суб`єктивний та безпідставний характер, пов`язаний з обраним способом захисту.

Згідно з даними матеріалів кримінального проваження на підставі ухвали слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області до ОСОБА_7 07.08.2015 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в якій зазначено, що згідно з протоколом затримання ОСОБА_7 фактично затриманий о 05:10 хв. 06.08.2015 року (том 1, а.п. 118-120).

У відповідності до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України затримано 06.08.2015 року о 05:10 год., як особу, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.265 КК України (том 3, а.п. 92-95).

Відповідно до ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 19.09.2016 року запобіжний захід ОСОБА_7 змінено з тримання під вартою на особисте зобов`язання (том 4, а.п.35-41).

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 03.09.2025 року ОСОБА_7 затримано 03.09.2025 року (том 6, а.п. 75-77) на виконання ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.03.2025 року (про дозвіл на затримання та його розшук).

Тому обвинуваченому слід зарахувати в строк відбуття покарання строк попереднього ув`язнення з 06.08.2015 року по 19.09.2016 року включно, а також з 03.09.2025 року до дня набрання вироком законної сили, на підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року).

Необхідності зміни запобіжного заходу до обвинуваченого у вигляді тримання під вартою до набрання цим вироком законної сили немає. Тому суд вважає, що цей запобіжний захід слід залишити до набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати в справі складають 1 074,22 грн. на залучення експерта та підлягають стягненню з обвинуваченого згідно з положеннями ст.124 КПК України.

Питання про речові докази слід вирішити згідно з правилами ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлено.

Відповідно до правил ч. 4 ст. 174 КПК України скасуванню підлягає арешт, накладений згідно з ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.08.2015 року на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

На підставі наведеного та, керуючись ст.ст. 100, 124, 174, 370, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 265 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років.

Строк відбуття ОСОБА_7 призначеного покарання рахувати з дня набрання вироком законної сили.

На підставі ч.5 ст. 72 КК України (в редакції Закону № 838-VIII від 26.11.2015 року) зарахувати ОСОБА_7 в строк відбування покарання строк його попереднього ув`язнення з 06.08.2015 року по 19.09.2016 року, а також з 03.09.2025 року до дня набрання цим вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 1 074 (одна тисяча сімдесят чотири) гривні 22 копійки процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експерта.

Питання про речові докази вирішити таким чином:

- мобільний телефон марки «Alcatel» моделі «ONE TOUCH 4007D», ІМЕІ (Слот1) НОМЕР_3 та ІМЕІ (Слот2) НОМЕР_4 із сім-картами «Київстар» НОМЕР_5 та «LIFE» НОМЕР_6 , - повернути ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон марки «Samsung» моделі GT-E1200M, ІМЕІ НОМЕР_17 із sim -картою ТОВ «Астеліт» НОМЕР_8 , - повернути ОСОБА_15 ;

- мобільний телефон марки «Nokia» ІМЕІ НОМЕР_18 із сім-картою ТОВ «Астеліт» НОМЕР_7 , - повернути ОСОБА_15 ;

- упаковку від чіпсів «Pringles», - знищити;

-дозиметр-радіометр МКС-05 «Терра-П» №0209717 передати Інституту ядерних досліджень НАН України;

- об`єкт сферичної форми, що виготовлений із збідненого урану вагою 2 427 грама, та який є радіоактивним матеріалом, джерелом іонізуючого випромінювання, а також ядерним матеріалом, переданий на зберігання в Інститут ядерних досліджень НАН України, залишити Інституту ядерних досліджень НАН України.

- автомобіль марки «ВАЗ 21099», номерний знак « НОМЕР_2 », переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_13 , - вважати повернутим останньому як власнику;

- оптичні диски №3213, №3216 зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Скасувати заходи забезпечення у виді арешту майна, накладеного ухвалами слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 07.08.2015 року, з метою забезпечення збереження речових доказів, а саме на телефон марки «Alcatel», чорне портмоне з трьома банківськими картками № НОМЕР_19 , № НОМЕР_20 , № НОМЕР_21 та записник чорного кольору, дозиметр - радіометр МКС 05 «Терра-П», дві карти пам`яті 1GB та 32Mb, візитницю з 20-ма візитками та накопичувальними пластиковими картками різних установ, флеш-накопичувач, що були вилучені під час проведення 06.08.2015 року особистого обшуку під час затримання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також мобільний телефон марки «Nokia», ІМЕІ НОМЕР_22 із сім-карткою оператора мобільного зв`язку TOB «Астеліт», за якою закріплений номер НОМЕР_7 , та мобільний телефон марки «Samsung», ІМЕІ НОМЕР_17 із сім-картою ТОВ «Астеліт» НОМЕР_8 .

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3