Ухвала суду № 132704887, 18.12.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8568/23

Провадження № 1-кп/344/340/25

У Х В А Л А

18 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження з обвинувальними актами про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 30 жовтня 2025 року продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строком до 28 грудня 2025 року включно.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подав клопотання про продовження строку дії запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Підтримуючи подані клопотання, мотивував їх наявністю обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченими інкримінованих кримінальних правопорушень та наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 поклався на розсуд суду. Захисник ОСОБА_4 вказав, що обставини у даному кримінальному провадженні не змінилися, а тому з приводу запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_5 заперечив щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 , просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Подав суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час. З посиланням на практику ЄСПЛ звертав увагу суду, що тяжкість обвинувачення з плином часу не може бути єдиною підставою для тримання під вартою обвинуваченого. При вирішення питання щодо запобіжного заходу ОСОБА_7 просив врахувати дані, що позитивно характеризують обвинуваченого, наявність на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_8 , матір якого ОСОБА_9 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.12.2025 позбавлена батьківських прав.

Обвинувачений ОСОБА_7 підтримав захисника ОСОБА_5 .

Вислухавши сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження з цього приводу, в тому числі дані, що характеризують ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , їх вік, стан здоров`я та майновий стан, наявність постійного місця проживання, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинуваченого ОСОБА_6 , який раніше не судимий (інше кримінальне провадження щодо нього за ч.3 ст.307 КК України на даний час розглядається Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області), та ОСОБА_7 , що раніше судимий вироком Дарницького районного суду м. Києва від 17.02.2022 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу, який сплачено, суд враховує, що кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченому ОСОБА_6 є тяжкими (ч.2 ст.307 КК України) та особливо тяжкими злочинами (ч.3 ст.307 КК України); інкриміновані ОСОБА_7 є особливо тяжкими злочинами (ч.3 ст.307 КК України) та нетяжким злочином (ч.2 ст.309 КК України), на даний час існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, щодо вчинення інших кримінальних правопорушень, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_7 вже притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом наркотичних засобів; переховування від суду з метою уникнення покарання; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Крім того, суд враховує, що ризик у свою чергу не є визначеною подією, а по суті представляє ймовірність отримання несприятливих для судового провадження подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд також приймає до уваги практику ЄСПЛ, згідно якої, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

За змістом ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених статтею 177 цього кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Кримінальне провадження перебуває на стадії судового провадження, що обумовлює наявність певних особливостей. Зокрема, на стадії судового провадження такий стандарт доказування як «обґрунтована підозра» втрачає свою актуальність і при оцінці доказів повинен бути застосований критерій доведеності «поза розумним сумнівом», який випливає із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Однак, цей критерій може бути застосований тільки під час ухвалення остаточного судового рішення, яким кримінальне провадження буде розглянуто по суті.

На даний час дослідження доказів у цьому кримінальному провадженні триває.

Що стосується твердження захисника ОСОБА_5 про наявність на утриманні у ОСОБА_7 малолітньої дитини ОСОБА_8 , матір якого ОСОБА_9 рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12.12.2025 позбавлена батьківських прав, то суд звертає увагу, що вказаним рішенням опікуном малолітнього ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначено його бабусю ОСОБА_10 .

За таких обставин, на переконання суду, застосування більш м`якого запобіжного заходу є недостатнім для забезпечення виконання ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покладених на них обов`язків. Запобіжні заходи у виді тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співмірними і доцільними задля забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

З огляду на викладене, суд вважає, що обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою, що запобігатиме ризику переховування обвинувачених від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.176-178, 183, 331, 369-372, ч.2 ст.392 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_6 у виді тримання під вартою продовжити до 15 лютого 2026 року включно.

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 на домашній арешт в нічний час відмовити.

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити. Застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_7 у виді тримання під вартою продовжити до 15 лютого 2026 року включно.

Копію ухвали для виконання направити начальнику ДУ «Івано-Франківська установа виконання покарань (№12)» та вручити обвинуваченим і прокурору негайно після її оголошення, інші сторони мають право отримати її копію в суді.

Ухвалу може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_11