Рішення № 132698471, 17.12.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/13810/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач Громадська організація «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про:

- визнання протиправним і скасування рішення КДКА Полтавської області від 04.09.2025, яким вирішено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3 видане Харківською обласною КДКА 15.01.2003 року) відмовити;

- зобов`язання КДКА Полтавської області повторно розглянути скаргу Громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» про дисциплінарний проступок адвоката Ізовітова Лідія Павлівна (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 3 від 15.01.2003 видано Харківською обласною КДКА, рішення № 1 від 29.06.1993).

В обґрунтування позову зазначає, що рішення КДКА Полтавської області від 04.09.2025, якими відмовлено у порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки після обрання головою Ради адвокатів України (далі -РАУ) за посадою головою Національної асоціації адвокатів України (далі - НААУ), адвокат Ізовітова Л.П. імперативно зобов`язана неухильного виконувати вимоги Закону від 05.07.2012 № 5076-VI, зокрема, щодо строків перебування головою РАУ за посадою НААУ на які її було обрано. Адвокат ОСОБА_1 не має права обіймати посаду голови РАУ за посадою голови НААУ більше ніж два строки підряд. Разом з тим, згідно відповіді керівника секретаріату НААУ (секретаріату РАУ) Вадима Красника від 26.09.2024 за № 1603/0/2-24 (додаток № 5) (цитата): «Установчим з`їздом адвокатів України 17.11.2012 ОСОБА_1 обрано головою Ради адвокатів України строком на п`ять років. Дата початку визначеного законодавством п`ятирічного строку повноважень 17.11.2012, дата завершення 17.11.2017. В подальшому Звітно виборним з`їздом адвокатів України 09.06.2017 на другий п`ятирічний строк повноважень обрано Голову Ради адвокатів України Ізовітову Л.П. Дата початку визначеного законодавством п`ятирічного строку повноважень розпочалась 18.11.2017, дата завершення 18.11.2022». Крім того, цією ж відповіддю повідомлено, що адвокат Ізовітова Л.П. продовжує здійснювати повноваження голови РАУ за посадою голови НААУ поза межами законних строків її обрання, на підставі рішень РАУ від 21.09.2020 № 69 та від 05-06.09.2022 № 108. Разом з тим, змістовним аналізом рішення РАУ від 05-06.09.2022 № 108 встановлено, що продовження повноважень адвоката Ізовітової Л.П. в якості голови РАУ за посадою голови НААУ відбулось на основі рішення РАУ від 21.09.2020 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування», яким на думку позивача, в порушення закону та не маючи на те законних повноважень, Рада адвокатів України затвердила роз`яснення непередбаченого і не дозволеного законом та міжнародним правом континуїтету адвокатури, а саме затвердила можливість здійснювати окремими адвокатами повноваження членів органів адвокатського самоврядування поза межами строків дозволених законом строків (узурпація влади).

Також зазначено, що згідно висновків зазначених у парламентських дослідженнях Дослідницької служби Верховної Ради України щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою від 30.01.2025 за № 22/17-2025/24304 (додаток № 6), які основані на національному законодавстві України, судовій практиці та нормах міжнародного права, зазначені рішення Ради адвокатів України суперечать цим нормам Закону, оскільки не відповідають встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та порушують обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді. Таким чином, дотримання вимог Закону щодо порядку формування органів адвокатського самоврядування є необхідною умовою їхньої легітимності та забезпечення принципів прозорості, підзвітності та виборності в діяльності адвокатського самоврядування. Висновки зазначені у парламентських дослідженнях Дослідницької служби Верховної Ради України щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою від 30.01.2025 за № 22/17-2025/24304, в якості наукових досліджень є належними та допустимими доказаним вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Крім того, на думку позивача, не маючи на те законних повноважень адвокат Ізовітова Л.П. незаконно представляла після 18.11.2022 органи адвокатського самоврядування у відносинах з іноземними делегаціями та органами державної влади України, покривала незаконну діяльність адвоката ОСОБА_2 на посаді заступника голови Ради адвокатів України, у якого згідно відповіді керівника секретаріату НААУ (секретаріату РАУ) Вадима Красника від 30.09.2024 за № 1621/0/2-24.

Відтак вважає, що такі незаконні та протиправні дії адвоката ОСОБА_1 є неприпустимими, оскільки дискредитують адвокату у цілому як в очах звичайних громадян України, які все менше довіряють системі адвокатури у цілому, так і в очах іноземних країн партнерів. Здійснення адвокатом Ізовітовою Л.П. повноважень голови РАУ за посадою голови НААУ поза межами строків обрання двічі після 18.11.2022 на підставі і на основі рішення РАУ 05-06.09.2022 № 108 та рішення РАУ від 21.09.2020 № 69 «Про затвердження роз`яснення щодо інституціонального континуїтету Національної асоціації адвокатів України та організаційних форм адвокатського самоврядування» які знаходяться у безпосередній суперечності до положень ч.ч.2, 3 ст.55 Закону від 05.07.2012 № 5076-VI, та зазначені вище дії тощо, є свідомим, умисним, цілеспрямованим порушенням п.65 розд.І Правил адвокатської етики (затверджено Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими, з`їздом адвокатів України 2019 року, 15 лютого 2019 року), і є дисциплінарним проступком передбаченим п.3 ч.2 ст.34 Закону від 05.07.2012 № 5076-VI.

Ухвалою суду від 09.10.2025 позовну заяву залишено без руху.

13.10.2025 представником позивача надано до суду квитанцію про сплату судового збору та копію рішення КДКА Полтавської області від 04.09.2025 в повному обсязі.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 04 вересня 2025 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийнято рішення про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Вказував на те, що рішенням Ради адвокатів України № 108 від 05-06 вересня 2022 року визначено, що вищі органи адвокатського самоврядування та їх члени, після закінчення строку свої п`ятирічних повноважень продовжують їх виконувати, виходячи із принципу інституціонального континуїтету до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану), зокрема : Голова Ради адвокатів України- Ізовітова Лідія Павлівна. Заступник Голови Ради адвокатів України - Кухар Олексій Іванович. Рішення Ради адвокатів України № 108 від 05-06 вересня 2022 року приймалося у повноваженому складі під час дії строку п`ятирічної каденції членів органів адвокатського самоврядування, повноваження яких не спливали. Зазначені рішення Ради адвокатів України відповідно до ст. 57 Закону є чинними, не скасованими та обов`язковими до виконання. Отже, продовження виконання обов`язків Голови Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України з 18 листопада 2022 року адвокатом Ізовітовою Лідією Павлівною та заступником Голови Ради адвокатів України Кухарем Олексієм Івановичем є правомірним виконанням обов`язкових рішень РАУ № 108 від 05-06 вересня 2022 року та № 69 від 21 вересня 2020 року, а також повним дотриманням вимог ст. 65 Правил адвокатської етики. Рішення Ради адвокатів України від 20.09.2024 № 51» Про розгляд кваліфікаційно дисциплінарною комісією адвокатури регіону скарги після скасування судом рішення КДКА» є чинним та прийнятим Радою адвокатів України в межах повноважень визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дослідивши вищезгадане рішення РАУ КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної патли встановила, що рішення Ради адвокатів України не містить дозволу КДКА областей двічі притягувати адвокатів до одного і того виду юридичної відповідальності за вчинення одного і того ж дисциплінарного проступку.

Також зазначав, що твердження скаржника про невиконання рішень ІІІ З`їзду адвокатів України є повністю безпідставними та маніпулятивними, оскільки спотворюють сутність прийнятих рішень, ігнорують добровільний характер встановленої процедури та відсутність будь-яких ініціатив від органів адвокатського самоврядування АР Крим щодо зміни їх місцезнаходження. Факти викладені адвокатом ОСОБА_1 у своєму поясненні доводять, що звинувачення скаржника про невиконання рішень ІІІ З`їзду адвокатів України є повністю безпідставними та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Твердження скаржниці, що Голова Ради адвокатів України ОСОБА_1 покривала незаконну діяльність адвоката Кухара О.І. на посаді закупника голови Ради адвокатів України перевіркою не підтверджено оскільки жодного доказу на підтвердження цього факту скаржницею не представлено. Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені Дослідницькою службою Верховної Ради України, не є офіційною інформацією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб, що підтверджується офіційними листами: Голови Верховної Ради України від 06 березня 2025 року № 07/8-2025/52409 та народного депутата України ОСОБА_3 (зареєстрований НААУ за вх. № 1018/0/1-25 від 20 лютого 2025 року).

У відповіді на відзив позивач зазначив про необгрунтованість відзиву на позовну заяву. Вказував, що дискреційні повноваження відповідача не є необмеженими, і за наявності фактів та доказів поданих позивачем разом із скаргою про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1 , відповідач зобов`язаний був відкрити дисциплінарне провадження. Крім того, у своєму відзиві відповідач посилається на пояснення адвоката Ізовітової Л.П., які відповідачем було враховано як підставу для відмови у відкритті дисциплінарного провадження. В той же час, станом на 06.11.2025 матеріали дисциплінарної справи суду не надано, отже з вини відповідача позивач не має можливості дослідити всі пояснення та інші наявні у матеріалах справи документи та надати більш детальні спростування обставин викладених відповідачем у оскаржуваному рішенні та у відзиві на позовну заяву. Інші доводи на підтвердження необхідності задоволення позовної заяви позивач викладатиме в інших письмових заявах після надходження до суду матеріалів дисциплінарного провадження.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.11.2025 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 .

Третя особа надіслала пояснення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Зазначала, що судовий контроль в цій частині може бути вирішений виключно у процедурному аспекті (дотримання належної процедури ухвалення рішення). Питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності в тому числі і прийняття одного із видів рішення - про порушення дисциплінарної справи та/або відмови у порушені дисциплінарної справи належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА (дискреція органів адвокатського самоврядування). На її думку, КДКА Полтавської області реалізовуючи свої повноваження під час дисциплінарного провадження стосовно мене, адвоката ОСОБА_1 на стадії проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, діяла у відповідності до чинного законодавства України та на підставі наявних у них матеріалів і правомірно (законно) дійшла обґрунтованого висновку про відмову в порушенні дисциплінарної справи за скаргою голови Громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко». Окрім цього, вважає, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 04 вересня 2025 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, а вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Документи, які підтверджують викладені обставини, на яких ґрунтуються письмові пояснення ОСОБА_1 містяться в матеріалах дисциплінарної справи та були предметом перевірки та аналізу з боку відповідача.

Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини 4 статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, письмові пояснення третьої особи, суд встановив наступні обставини та спірні правовідносини.

05 червня 2025 року до КДКА Полтавської області надійшла, скерована т.в.о. Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Місяцем А.П., на підставі пунктів 2.3.17 та 2.3.18 Регламенту Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, затвердженого рішенням Ради адвокатів України № 78 від 04-05.07.2014 року, скарга Голови Громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» ОСОБА_4 відносно адвоката ОСОБА_1 .

09 червня 2025 року скаргу скеровано до дисциплінарної палати КДКА Полтавської області, надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманову В.І. на проведення перевірки фактів зазначених в скарзі та розпочато перевірку, строк якої продовжено до 08 серпня 2025 року на підставі пункту 30 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30 серпня 2014 року № 120 з послідуючими змінами та доповненнями». 07 серпня 2025 року перевірку закінчено.

Скарга мотивована тим, що адвокатом ОСОБА_1 порушено п.65 розд.І Правил адвокатської етики (затверджено Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 2017 року, 09 червня 2017 року, зі змінами, затвердженими, з`їздом адвокатів України 2019 року, 15 лютого 2019 року), і є дисциплінарним проступком передбаченим п.3 ч.2 ст.34 Закону від 05.07.2012 № 5076-VI.

За результатом проведеної перевірки член дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманов В.І. 07.08.2025 року склав довідку, яку представив на засіданні ДП КДКА Полтавської області 04.09.2025 року.

04 вересня 2025 року КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати прийнято рішення про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в її діях ознак дисциплінарного проступку передбаченого ч.2 ст.34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

В обґрунтування підстав та мотивів для прийняття рішення комісія зазначила, що рішенням Ради адвокатів України № 108 від 05-06 вересня 2022 року визначено, що вищі органи адвокатського самоврядування та їх члени, після закінчення строку свої п`ятирічних повноважень продовжують їх виконувати, виходячи із принципу інституціонального континуїтету до початку вступу на посади новообраних членів органів адвокатського самоврядування після скасування чи припинення воєнного стану (до першого засідання у такому органі після скасування чи припинення дії воєнного стану), зокрема : Голова Ради адвокатів України- Ізовітова Лідія Павлівна. Заступник Голови Ради адвокатів України - Кухар Олексій Іванович.

Рішення Ради адвокатів України № 108 від 05-06 вересня 2022 року приймалося у повноваженому складі під час дії строку п`ятирічної каденції членів органів адвокатського самоврядування, повноваження яких не спливали.

Зазначені рішення Ради адвокатів України відповідно до ст. 57 Закону є чинними, не скасованими та обов`язковими до виконання.

Отже, продовження виконання обов`язків Голови Ради адвокатів України та Національної асоціації адвокатів України з 18 листопада 2022 року адвокатом Ізовітовою Лідією Павлівною та заступником Голови Ради адвокатів України Кухарем Олексієм Івановичем є правомірним виконанням обов`язкових рішень РАУ № 108 від 05-06 вересня 2022 року та № 69 від 21 вересня 2020 року, а також повним дотриманням вимог ст. 65 Правил адвокатської етики.

Рішення Ради адвокатів України від 20.09.2024 № 51» Про розгляд кваліфікаційно дисциплінарною комісією адвокатури регіону скарги після скасування судом рішення КДКА» є чинним та прийнятим Радою адвокатів України в межах повноважень визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Дослідивши вищезгадане рішення РАУ КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної патли встановила, що рішення Ради адвокатів України не містить дозволу КДКА областей двічі притягувати адвокатів до одного і того виду юридичної відповідальності за вчинення одного і того ж дисциплінарного проступку.

У своєму поясненні адвокат Ізовітова Л.П. зазначила: "26-27 квітня 2014 року позачерговий З`їзд адвокатів України розглядав питання щодо захисту прав адвокатів Автономної Республіки Крим та прийняв відповідну Резолюцію щодо захисту прав адвокатів АР Крим.

3 липня 2015 року ІІІ З`їзд адвокатів України розглядав питання щодо допомоги адвокатам м. Севастополя, АР Крим, Луганської та Донецької областей. За результатами розгляду було прийнято рішення про засудження адвокатів, які брали участь у роботі ДНР та ЛНР, а також доручено Раді адвокатів України розробити заходи і сприяти у вирішенні поточних питань адвокатів м. Севастополя, АР Крим, Луганської та Донецької областей, включаючи перенесення Ради адвокатів АР Крим до м. Херсону.

Водночас Ради адвокатів АР Крим та м. Севастополя, склад яких було обрано згідно з вищевказаними рішеннями конференцій, не звертались до Ради адвокатів України з ініціативою про зміну місцезнаходження м. Сімферополя чи м. Севастополь до м. Херсону або іншого міста України та не подавали пропозицій щодо внесення відповідних змін до Положень із наданням конкретної адреси й документального підтвердження.

На відміну від цього, прикладом активної позиції органів адвокатського самоврядування у зв`язку з окупацією та активних бойових дій в регіоні є звернення рад адвокатів Донецької та Луганської областей і кваліфікаційно- дисциплінарних комісій адвокатів цих регіонів про внесення змін до установчих документів з наданням конкретних нових адрес.

Як результат, за рішенням Ради адвокатів України адреси місцезнаходження органів адвокатського самоврядування змінювались неодноразово залежності від наближення фронту та активних бойових дій. Наприклад, Рада адвокатів Донецької області змінила адресу з міста Донецька на місто Маріуполь, а з міста Маріуполь на місто Краматорськ.

Відповідно до пропозицій цих органів регіонального адвокатського самоврядування Рада адвокатів України вносила необхідні зміни до положень щодо їх місцезнаходження.

Оскільки від органів адвокатського самоврядування Автономної Республіки Крим та міста Севастополя не надходило пропозицій щодо зміни їх місцезнаходження на неокуповану територію, було розміщено повідомлення про те, що для реалізації своїх прав адвокати можуть скористатися встановленою законом процедурою щодо зміни адреси робочого місця, у тому числі за власним волевиявленням стати на облік до Реєстру Ради адвокатів Херсонської області.

Закон про адвокатуру та адвокатську та Порядок ведення ЄРАУ не передбачає іншого, зокрема примусового способу переходу адвокатів АР Крим під юрисдикцію регіональної ради адвокатів Херсонської області.

Показовими є дані ЄРАУ щодо чисельності адвокатів. Станом на 27 лютого 2014 року в Раді адвокатів АР Крим обліковувалось 1397 адвокатів, у Раді адвокатів м. Севастополя 275 адвокатів, у Раді адвокатів Херсонської області - 395 адвокатів.

За період з 27 лютого по 30 грудня 2014 року чисельність адвокатів Херсонської області збільшилась за трансферними витягами адвокатів Криму лише з 395 до 400 адвокатів, що свідчить про відсутність масового переходу адвокатів з АР Крим до Реєстру Ради адвокатів Херсонської області. Збільшення чисельності всього на 5 адвокатів також вказує на неможливість формування повноцінних органів адвокатського самоврядування для адвокатів АР Крим та м. Севастополя в Херсоні.

3 метою захисту професійних прав та гарантій адвокатської діяльності адвокатів АР Крим 13 грудня 2019 року Радою адвокатів України прийнято рішення № 165 «Про сплату щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та підвищення кваліфікації адвокатами з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя."

Рішенням встановлено окремий порядок сплати щорічного внеску на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування для адвокатів, які знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь, та відтерміновано строк для оплати щорічного внеску до припинення окупації території.

Рада адвокатів України наголосила, що до адвокатів, які знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим та м. Севастополь, не застосовуються жодні санкції за порушення обов`язків сплати щорічних внесків на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування та підвищення кваліфікації. Водночас адвокати АР Крим та м. Севастополя не позбавлені права підвищувати свою професійну кваліфікацію, використовуючи офіційний веб-сайт Вищої школи адвокатури НААУ онлайн. Таким чином забезпечується реалізація їхніх професійних прав в умовах тимчасової окупації.

З метою виконання п. 27 Плану заходів з реалізації Стратегії деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 вересня 2021 року № 1171-р Національна асоціація адвокатів України повідомила Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій про те, що Радою адвокатів України будуть вжиті всі необхідні заходи, визначені ст. 47 Закону № 5076-VI, для скликання та проведення конференцій адвокатів регіону після деокупації території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

Таким чином, на думку відповідача, твердження скаржника про невиконання рішень ІІІ З`їзду адвокатів України є повністю безпідставними та маніпулятивними оскільки спотворюють сутність прийнятих рішень, ігнорують добровільний характер встановленої процедури та відсутність будь-яких ініціатив від органів адвокатського самоврядування АР Крим щодо зміни їх місцезнаходження».

Отже, факти викладені адвокатом ОСОБА_1 у своєму поясненні доводять, що звинувачення скаржника про невиконання рішень ІІІ З`їзду адвокатів України є повністю безпідставними та не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.

Твердження скаржниці, що Голова Ради адвокатів України ОСОБА_1 покривала незаконну діяльність адвоката Кухара О.І. на посаді закупника голови Ради адвокатів України перевіркою не підтверджено оскільки жодного доказу на підтвердження цього факту скаржницею не представлено.

Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені Дослідницькою службою Верховної Ради України, не є офіційною інформацією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб, що підтверджується офіційними листами: Голови Верховної Ради України від 06 березня 2025 року № 07/8-2025/52409 та народного депутата України ОСОБА_3 (зареєстрований НААУ за вх. № 1018/0/1-25 від 20 лютого 2025 року).

З огляду на зазначені фактичні обставини дисциплінарної справи КДКА Полтавської області у складі дисциплінарної палати дійшла до висновку, що в діях адвоката ОСОБА_1 відсутні ознаки дисциплінарного проступку передбаченого ч.2 ст34 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а її дії повністю відповідають вимогам чинного законодавства та є виконанням обов`язкових рішень органів адвокатського самоврядування, скарга голови ГО «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» ОСОБА_4 є безпідставною та такою, що містить ознаки зловживання правом

Позивач вважає таке рішення протиправним, тому звернувся з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

Дисциплінарна відповідальність адвоката визначена розділом VІ Закону №5076-VI.

Згідно з вимогами ст. 33 Закону № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Частинами першою статті 34 Закону №5076-VI передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (частина перша статті 36 Закону №5076-VI).

Стадії дисциплінарного провадження встановлені у статті 37 Закону № 5076-VI, зокрема, дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних стадій врегульовано статтями 38, 39, 40 і 41 Закону № 5076-VI.

Відповідно до частини 1 статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

У частині 2 статті 38 Закону № 5076-VI зазначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Згідно з частиною 3 статті 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до частини першої статті 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Частиною другою статті 39 Закону № 5076-VI визначено, що рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Частиною 3 статті 39 Закону № 5076-VI передбачено, що рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону №5076-VI дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Згідно із частиною другою статті 40 Закону №5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Статтею 41 Закону №5076-VI визначено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Крім того, порядок отримання пояснень по суті скарги на адвоката передбачений Положенням про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 року №120 (далі - Положення № 120).

Відповідно до пункту 7 Положення №120 дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Пунктом 26 Положення № 120 визначено, що член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводить перевірку, протягом трьох днів з дати отримання ним доручення голови палати, звертається до адвоката з повідомленням про проведення щодо нього перевірки для отримання письмового пояснення адвоката по суті порушених питань із зазначенням строку його надання. До повідомлення додається копія заяви (скарги) та копії всіх документів, приєднаних до неї. Належним повідомленням адвоката є надіслання листа поштою рекомендованим відправленням за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України, або надіслання листа на адресу електронної пошти адвоката, зазначену в Єдиному реєстрі адвокатів України. Адвокат, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження та виготовляти копії документів цього провадження із застосуванням власних технічних засобів, за виключенням копій документів, що містять інформацію, яка є предметом адвокатської таємниці. У разі ненадання адвокатом пояснення по суті порушених питань на запит члена дисциплінарної палати, який проводить перевірку, в межах визначеного строку, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за необхідне наголосити, що правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області суд може надавати виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Наведена позиція висловлена Верховним Судом 10.06.2021 року у справі №826/15590/15.

Верховний Суд у постанові № 641/463/16-а від 20.06.2019 зазначив, що вирішення питання про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції дисциплінарних органів, а саме КДКА та ВКДКА, і суд не має права зобов`язувати відповідачів приймати те чи інше рішення.

Також у постановах Верховного Суду від 25 червня 2018 року у справі 810/1972/17, від 24 червня 2020 року у справі №813/2639/18, від 14 грудня 2020 року у справі №821/1030/17, від 10 червня 2021 року у справі №826/15590/15 було сформовано правову позицію, відповідно до якої адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні, законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

При цьому, правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб`єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.

Таким чином, вирішенню у даному спорі підлягає питання дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану КДКА/ВКДКА юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їхньої достатності/недостатності.

Як слідує із встановлених обставин справи, 09.06.2025 надано доручення члену дисциплінарної палати КДКА Полтавської області Рохманову В.І. на проведення перевірки фактів зазначених в скарзі та розпочато перевірку, за результатами якої у відповідній довідці від 07.08.2025 зроблено висновок про необхідність відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_5 , у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, та передано матеріали перевірки на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Згідно із п.31, 32 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затверджене рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2024 р. № 120, за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не пізніше тридцяти днів з дня отримання матеріалів перевірки більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Перевищення зазначеного строку допускається виключно у виняткових випадках. Під час прийняття рішення ніхто не має права перебувати в приміщенні, у якому приймається таке рішення ("нарадча кімната"), крім складу дисциплінарної палати КДКА, який приймає таке рішення, Голови КДКА, який бере участь у засіданні палати, і працівників Секретаріату КДКА. Члени дисциплінарної палати КДКА, Голова КДКА, секретар КДКА та працівники Секретаріату КДКА не мають права розголошувати хід обговорення та прийняття рішення в приміщенні, у якому ухвалювалося таке рішення ("таємниця нарадчої кімнати").

Дисциплінарна справа стосовно адвоката порушується за наявності в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку

В контексті виниклих спірних правовідносин суд зазначає, що під час прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи законодавець вимагає від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури лише встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, які у подальшому разом із іншими матеріалами дисциплінарної справи будуть предметом перевірки на засіданні дисциплінарної палати, за наслідками якого останньою приймається рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

При цьому, достатність встановлення ознак дисциплінарного проступку на стадії прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи є виправданим, оскільки його метою є визначення вірогідності підстав причетності адвоката до вчинення дисциплінарного проступку, яка виправдовуватиме подальше дисциплінарне провадження стосовно адвоката.

Згідно ч.2 ст.39 Закону № 5076-VI рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами адміністративної справи, одноголосно членами дисциплінарної палати підтримано висновок про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, що викладений у довідці від 07.08.2025, та який надалі оформлено рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області від 04.09.2025.

З матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою за скаргою Громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» у діях адвоката ОСОБА_1 не було встановлено ознак дисциплінарного проступку, з огляду на що, дисциплінарна палата КДКА Полтавської області прийшла до висновку про відсутність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку та відмовила у порушенні дисциплінарної справи.

Разом з тим, зі змісту позовної заяви вбачається, що доводи позивача ґрунтуються на тому, що відповідачем не було надано належної оцінки скарзі позивача, що свідчать про безумовні порушення та підтверджують факт порушення адвокатом ОСОБА_1 Правил адвокатської етики, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Натомість ним умисно та тривалий час грубо порушується присяга адвоката та правила адвокатської етики. Вважає, що відповідачем зроблено передчасний висновок щодо відмови в порушенні дисциплінарної справи.

В той же час, як вже зазначалось судом, підставою для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката є наявність в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку, передбаченого ч.1 ст. 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": 1)порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Згідно із ч.2 ст. 36 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Доводи позивача зводяться до того, що відповідач прийняв оскаржуване рішення без повного і всебічного з`ясування обставин, що зумовлює протиправність цього рішення.

Позивач наголошує на наявності факту вчинення дисциплінарного проступку, однак вказане не може бути предметом дослідження у даній справі з огляду на те, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням органів адвокатського самоврядування.

Суд наголошує, що встановлення складу дисциплінарного проступку, як і наявності або відсутності підстав для порушення дисциплінарної справи, чи відмови в порушенні дисциплінарної справи, прийняття відповідного рішення, є дискреційними повноваженнями відповідної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Разом з тим, критерії грубого порушення Правил адвокатської етики, на які вказує позивач, не визначені на нормативно-правовому рівні, а тому визначення грубості дисциплінарного правопорушення, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури. Суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленими частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень. Єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства. Отже, в межах розгляду цієї справи суд надає правову оцінку рішенню Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Враховуючи положення Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та Правил адвокатської етики, суд зазначає, що критерії грубого або систематичного порушення Правил адвокатської етики, як і ступеню порушення аж до підриву авторитету адвокатури України не визначені на нормативно-правовому рівні, тому відповідна оцінка, а також обрання суворості дисциплінарного стягнення належить до дискреційних повноважень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури.

Суд звертає увагу, що фактично позивач не заперечує дотримання відповідачем процедури розгляду його скарги. Позов у цій справі не мотивований порушенням встановленого Законом №5076-VI чи Положенням порядку розгляду скарги на дисциплінарний проступок адвоката.

При цьому, в межах розгляду даної справи, судом не встановлено наявності порушень порядку та процедури прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, в тому числі щодо правомочності Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області, проведення засідань відповідної комісії щодо розгляду скарги позивача, а також порядку повідомлення скаржника та адвоката про проведення засідань та прийняте рішення, порядку підготовки матеріалів дисциплінарного провадження, дослідження наданих скаржником доказів тощо і під час судового розгляду.

Позивач зазначає, що згідно висновків зазначених у парламентських дослідженнях Дослідницької служби Верховної Ради України щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою від 30.01.2025 за № 22/17-2025/24304, які основані на національному законодавстві України, судовій практиці та нормах міжнародного права, зазначені у скарзі рішення Ради адвокатів України суперечать цим нормам Закону, оскільки не відповідають встановленій процедурі набуття повноважень членами органів адвокатського самоврядування та порушують обмеження щодо строків їхнього перебування на посаді. Таким чином, дотримання вимог Закону щодо порядку формування органів адвокатського самоврядування є необхідною умовою їхньої легітимності та забезпечення принципів прозорості, підзвітності та виборності в діяльності адвокатського самоврядування. Висновки зазначені у парламентських дослідженнях Дослідницької служби Верховної Ради України щодо актуальних проблем правових засад організації і діяльності адвокатури в Україні та адвокатського самоврядування, гарантованого державою від 30.01.2025 за № 22/17-2025/24304, в якості наукових досліджень є належними та допустимими доказаним вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Згідно Положення Дослідницьку службу Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 11.08.2022 р. № 438 у редакції розпорядження Голови Верховної Ради України від 03.05.2024 р. № 420, Дослідницька служба Верховної Ради України (далі - Дослідницька служба) є установою, що здійснює науково-дослідницьке та інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності Верховної Ради України, її органів, народних депутатів України, депутатських фракцій (депутатських груп) у Верховній Раді України.

З питань діяльності, передбачених пунктом 10 цього Положення. Дослідницька служба готує у письмовій формі такі аналітичні та інформаційні матеріали, зокрема, парламентське дослідження (до 30 сторінок) - комплексна аналітична добірка, пов`язана з опрацюванням законопроектів, що перебувають на розгляді у Верховній Раді України, розглядом Білої книги, поданої Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України, інших актуальних проблем державної політики, оцінкою ефективності реалізації прийнятого законодавчого акта (підпункти З, 4, 6 пункту 10).

Аналітичні та інформаційні матеріали, підготовлені Дослідницькою службою, не є офіційною інформацією Верховної Ради України, її органів або посадових осіб.

Викладене підтверджується листом Голови ВРУ від 06.03.2025 № 07/8-2025/52409 та листом народного депутата України В. Ватраса (зареєстрований НААУ за вх. № 1018/0/1-25 від 20.02.2025).

Так, Голова ВРУ у своєму листі повідомляє, парламентське дослідження має виключно довідковий характер і призначене задовольнити потреби його ініціатора та не є офіційною парламентською позицією.

Науково-дослідницька та інформаційно-аналітична робота Дослідницької служби є частиною творчої діяльності, яка призначена для оцінювання інформації та здійснюється відповідно до гарантованого Конституцією України права на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (стаття 34), свободу наукової творчості (стаття 54).

Наведені в парламентському досліджені висновки не є експертними висновками у контексті процесуального законодавства України.

Також є чинними та не скасовані рішення Ради адвокатів України від 21.09.2020 № 69 та від 05-06.09.2022 № 108.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що доводи позивача, якими він обґрунтує свої позовні вимоги, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються наведеними в рішенні суду обставинами.

Разом з тим, з гідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідачем доведено, що при прийнятті оскаржуваного рішення він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Необхідно зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "РуїсТоріха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, зокрема, щодо його обґрунтованості, пропорційності та прийняття на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також неупереджено. Отже, не підлягає скасуванню.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Підстави для відшкодування судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні адміністративного позову Громадської організації «Антикорупційний фронт Лариси Криворучко» (вул. В.Чумака, 4/58, м.Киів, 03065) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області (вул. Котляревського, буд. 6, офіс 2, м. Полтава, Полтавська область, 36000), третя особа: ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.Ю. Алєксєєва