Рішення № 132698449, 17.12.2025, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/31619/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою Головного управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ ВП 44069166; адреса: вул.Семінарська, буд. 5, м. Одеса, 65044) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» (код ЄДРПОУ 42046723; адреса: вул. Білгород-Дністровська, буд.147/1, м. Ізмаїл, Ізмаїльський район, Одеська область, 68600) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», у якій представник позивача просить суд;

надати дозвіл на погашення загальної суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» (код ЄДРПОУ: 42046723), що перебуває у податковій заставі.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративна справа розподілена на суддю Аракелян М.М.

Ухвалою суду від 14.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (ст. 262 КАС України).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що станом на момент подачі позовної заяви, відповідно до довідки про суми податкового богу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» перед бюджетом становить 1 258 035 грн. 35 коп., а саме по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати(1 020 грн. 00 коп.), податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники(954 грн. 00 коп.), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості(1 066 621 грн. 71 коп.), орендній платі з фізичних осіб(180 330 грн. 01 коп.) та єдиному податку з юридичних осіб(9 109 грн. 63 коп.). В зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Головне управління ДПС в Одеській області, винесло Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року. Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано повідомлення про повернення платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника. Позивач, скористався своїм правом та відповідно до ст. 89 розділу 2 Податкового кодексу України прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №277/15- 32-13-06-22 від 29.03.2023 року. На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року. Враховуючи те, що за Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» обліковується податковий борг у розмірі 1 258 035 грн. 35 коп., а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, у контролюючого органу наявні всі правові підстави для звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року.

16.12.2024 року до суду від представника відповідача надійшли клопотання про залишення позовної заяви без руху, оскільки позивачем не було сплачено судовий збір за подання відповідного позову та додаткові пояснення. В додаткових поясненнях представник відповідача зазначає, що відповідачем частково сплачується податковий борг по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: 04.10.2024р. було сплачено 42000,00 грн. відповідно до платіжної інструкції № 361 від 04.10.2024р.; 15.11.2024р. було сплачено 115562,93 грн відповідно до платіжної інструкції № 2086- 13-06-02 від 15.11.2024р.; 10.12.2024р. було сплачено 136421,83 грн відповідно до платіжної інструкції № 2553- 13-06-02 від 10.12.2024р. Отже, у погашенні суми податкового боргу за рахунок майна ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД», що перебуває у податковій заставі, немає необхідності, з огляду на добровільне погашення заборгованості боржником. Крім того, у разі продажу належного ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» нерухомого майна, який перебуває у податковій заставі, відповідач не зможе здійснювати свою господарську діяльність та надалі наповнювати бюджет України, сплачуючи податки. Відповідач просить у задоволенні позовної заяви Головного управління ДПС в Одеській області по справі № 420/31619/24 відмовити.

Копія ухвали суду від 14.10.2024 року про відкриття провадження була доставлена на електрону пошту відповідача 25.10.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа, сформованою 15.10.2024 року (а.с.133-134). У встановлений судом строк відзив на позовну заяву надано не було без поважних причин.

Станом на дату вирішення даної справи інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» (код ЄДРПОУ 42046723) зареєстровано як юридична особа 05.04.2018 року; місцезнаходження: Україна, 68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, буд. 147/1.

Відповідно до довідки про суми податкового боргу, що підлягає стягненню та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» перед бюджетом становить 1 258 035 грн. 35 коп., а саме по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати(1 020 грн. 00 коп.), податку на прибуток підприємств, який сплачують інші платники(954 грн. 00 коп.), податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості(1 066 621 грн. 71 коп.), орендній платі з фізичних осіб(180 330 грн. 01 коп.) та єдиному податку з юридичних осіб(9 109 грн. 63 коп.) (а.с.9-34).

Заборгованість виникла в результаті:

по першому податку - нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №23190/15-32-24- 08/42046723 від 30.05.2024 року на загальну суму 1 020 грн. 00 коп., у вигляді штрафної санкції;

по другому податку - нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №20693/15-32-04-07- 20/42046723 від 15.05.2024 року на загальну суму 954 грн. 00 коп., у вигляді штрафної санкції;

по третьому податку - нарахування згідно податкової декларації №9032844417 від 16.02.2022 року на загальну суму 356 353 грн. 72 коп., у вигляді основного платежу та пені згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 7 032 грн. 78 коп. за період з 29.04.2022 року по 30.01.2023 року; нарахування згідно податкової декларації №9028901613 вд 20.02.2022 року на загальну суму 454 491 грн. 15 коп., у вигляді основного платежу за період з 01.05.2023 року по 29.01.2024 року; нарахування згідно податкової декларації №91156925682 від 11.06.2024 року на податкове повідомлення-рішення №22074/15-32-04-07-20/42046723 від 23.05.2024 на суму 240 812 грн. 48 коп., у вигляді основного платежу та 7 931 грн. 58 коп., у вигляді штрафної санкції за період з 11.06.2024 року по 29.07.2024 року;

по четвертому податку - нарахування згідно податкового розрахунку земельного податку №9025794761 від 15.02.2023 року на суму 13 998 грн. 96 коп., у вигляді основного платежу, 27 535 грн. 53 коп. штрафної санкції та пені згідно ст. 129 ПКУ на загальну суму 3 083 грн. 58 коп. за період з 30.01.2024 року по 03.07.2024 року; нарахування згідно податкового розрахунку земельного податку №9043125779 від 28.02.2024 року на суму 135 711 грн. 94 коп., у вигляді основного платежу за період з 01.03.2024року по 30.08.2024 року;

по п`ятому податку - нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9117333733 від 20.05.2023 року на суму 563 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу та пені згідно ст. 129 ПКУ на суму 169 грн. 02 коп.; нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9145316177 від 19.06.2023 року на суму 3 683 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу; нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9179537654 від 20.07.2023 року на суму 2 473 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу; нарахування згідно податкової декларації платника єдиного податку №9211288347 від 18.08.2023 року на суму 1 033 грн. 00 коп., у вигляді основного платежу; нарахування згідно податковогоповідомлення-рішення № 33828/15 32 04 - 07- 20 / 42046723 від 18.12.2023 року на суму 680 грн. 00 коп., у вигляді штрафної санкції; нарахування згідно податкового повідомлення-рішення №26918/15-32-04-07 -20/42046723 від 25.06.2024 року на суму 508 грн. 61 коп., у вигляді штрафної санкції (а.с.42, 44, 52-78, 84-85, 93-94, 101-102).

В зв`язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було сформовано податкову вимогу форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (а.с.7-8).

Головне управління ДПС в Одеській області, винесло Рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року (а.с.111-113).

Податковий орган звернувся до банків обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу, від яких було отримано вищезазначені відповіді:

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №619-13-06-02 від 18.03.2024 року на суму 7 752 грн. 00 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.114);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №447-13-06-02 від 29.02.2024 року на суму 7 752 грн. 00 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.115);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №446-13-06-02 від 29.02.2024 року на суму 113 622 грн. 79 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.116);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №401-13-06-02 від 20.02.2024 року на суму 56 811 грн. 40 коп. з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.117);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №59-13-06-02 від 10.01.2024 року на суму 253 854 грн. 18 коп.з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.118);

- платіжна інструкція на примусове списання (стягнення) №725-13-06-02 від 22.04.2024 року на суму 291 799 грн. 65 коп.з ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» - повідомлення про повернення платіжної інструкції на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пункту 69 Постанови Правління НБУ «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки користувачів платіжних послуг» від 29.07.2022 року, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника (а.с.119).

Відповідно до ст. 89 розділу 2 Податкового кодексу України позивач прийняв рішення про опис майна платника у податкову заставу №277/15- 32-13-06-22 від 29.03.2023 року (а.с.108).

На підставі вищезазначеного рішення про опис майна у податкову заставу, був складений акт опису майна ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року (103).

Враховуючи те, що за ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» обліковується податковий борг у розмірі 1 258 035 грн. 35 коп., а кошти у підприємства на які можливо було б пред`явити стягнення відсутні, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктами 14.1.156, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк, та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;

податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно ст.15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Відповідно до п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 36.1 статті 36 ПК України визначено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи (п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України).

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 Податкового кодексу України, є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п.59.1, 59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пунктів 87.1, 87.2 ст.87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів, так і за рахунок майна платника податків.

Відповідно до п.88.1, 88.2 ст.88 ПК України, яка регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з п.89.1, 89.2 ст.89 ПК України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно з п.89.3 ст.89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 89.5 ст.89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Якщо майно платника податків є неподільним і його балансова вартість більша від суми податкового боргу, таке майно підлягає опису у податкову заставу у повному обсязі (п.89.6 ст.89 ПК України).

Згідно положеннями п.95.1, 95.2, 95.3, 95.5, 95.6, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У разі якщо сума коштів, отримана у результаті продажу майна платника податків, перевищує суму його грошового зобов`язання та податкового боргу, різниця перераховується на рахунки такого платника податків або його правонаступників.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу. Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Відповідно до п.93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Відповідно до пп.20.1.34-1 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16, яка враховується судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

Станом на час розгляду справи у суду відсутні відомості про сплату відповідачем податкового боргу в загальному розмірі 1258035,35 грн.

Судом встановлено, що позивачем направлялась до відповідача податкова вимога форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року на суму 579935,37 грн, яка була вручена 13.04.2023 року під розписку. Доказів скасування податкової вимоги форми «Ю» №0000111-1306-1532 від 28.03.2023 року до суду не надано.

29.03.2023 року Головне управління ДПС в Одеській області прийняло рішення про опис майна у податкову заставу №277/15-32-13-06-22, яким вирішено здійснити опис майна, що перебуває у власності платника податків ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД».

Головне управління ДПС в Одеській області здійснило опис майна відповідача, про що складено акт опису майна за №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року, а саме:

1. Об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, що розташована за адресою: Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Білгород-Дністровська, будинок 147/1 загальною площею 154,1 м2 та має такі характеристики об`єкта нерухомого майна: будівля, А; бар «Башня». Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1583725551106. кількість 1; одиниця виміру частка.

2. Об`єкт нерухомого майна: нежитлова будівля, виробничий комплекс, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 4368,2 м2 та має такі характеристики об`єкта нерухомого майна: виробничий цех, А,А 1,А2 площею 2313,0 м2; склад Б площею 484,9 м2; гараж В площею 30,2 м2; нежитлова будівля Ж площею 197,3 м2; нежитлова будівля 3 площею 581,5 м2; адміністративна будівля Г площею 326,1 м2; склад Е площею 100,8 м2; Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 442258551106. кількість 300/300; одиниця виміру частка.

Водночас, з акту опису майна у податкову заставу складеного податковим органом вбачається, що він складений з порушенням порядку та форми, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а саме: в порушення п.6 розділу ІІ Порядку застосування податкової застави податковими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017р. №586, в акті не вказана балансова вартість об`єкту нерухомого майна або інформація щодо здійснення його оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». В акті опису майна №47/15-32-13-02-35 від 27.04.2023 року відсутня будь-яка інформація щодо вартості майна.

Крім того, за вказаними вище положеннями п.89.2 ст.89 ПК України у разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Вказані висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 16.09.2022 р. по справі №805/3942/17-а.

Головне управління ДПС в Одеській області прийняло Рішення №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року про стягнення коштів з платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу, відповідно до п.95.5 ст.95 Податкового кодексу України, які направила відповідачу разом з листами №39112/6/15-32-13-06-06 від 08.09.2023 року та №5331/6/15-32-13-06-06 від 19.02.2024 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В подальшому податковий орган звернувся до банків обслуговуючих ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» щодо списання з розрахункових рахунків відповідача суму податкового боргу.

Та матеріали справи не містять доказів того, що позивачем вживались дії щодо звернення стягнення на готівку у відповідача.

Більш того, як вбачається з матеріалів справи Головним управлінням ДПС в Одеській області прийнято Рішення №109/4-1532 від 31.01.2024 року та №834/4-1532 від 30.08.2023 року, якими відповідно до п.95.5 ст.95 ПК України вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків у банках, органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та інших фінансових установ ТОВ «ІЗМАЇЛТРАНСБУД». Натомість, у вказаних рішеннях міститься лише посилання на п.95.5 ст.95 ПК України, при цьому такі не містить конкретно визначеної суми податкового боргу, що стягується з рахунків позивача у банках, органах що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів та інших фінансових установах, у рішеннях не зазначено якого саме боргу (самостійно визначений платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки; який не сплачується протягом 90 календарних днів), що суперечить вказаним положенням пункту 95.5. статті 95 ПК України.

Суд наголошує, що необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу, його заступником або уповноваженої особи) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.

Відсутність у рішенні контролюючого органу вичерпних відомостей, які б давали змогу перевірити його законність і обґрунтованість, позбавляє можливості встановити дійсний предмет доказування у справі. Такий суттєвий недолік свідчить про недотримання вимог, які зумовлюють виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що ГУ ДПС в Одеській області не доведено існування обов`язкових умов (обставин), наявність яких в своїй сукупності, зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо необхідності сплати позивачем судового збору, про що заявляє відповідач у своїй заяві про залишення позову без руху, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Оскільки звернення до суду з позовною заявою про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу платника податків, що перебуває у податковій заставі є заходом погашення суми податкового боргу та стягнення, у контролюючого органу відсутній обов`язок сплачувати судовий збір за подання позовної заяви.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Відповідно до ст.9 КАС України розгляд та вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.72 та ч.1 ст.73 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст.77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, інших витрат ним не понесено, відповідно до ст. 139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗМАЇЛТРАНСБУД» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст.ст. 293,295 КАС України до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М. Аракелян

.