Рішення № 132697390, 16.12.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2025 року справа №320/12812/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ" про стягнення податкового боргу в сумі 743 890,72 грн.

Зміст позовних вимог.

Представник позивача Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби звернулась у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ" про стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків платника податків, у якому просить суд:

- стягнути кошти платника податків ТОВ "АПОЛО КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 42868799) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 743 890,72 гривень.

Процесуальні дії у справі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву. Окремо у позивача витребувано наступні документи:

- повний витяг із ЄДР на відповідача;

- реєстраційну картку платника на відповідача;

- письмові пояснення про те, чи оскаржував відповідач податкові повідомлення-рішення "Н" від 07.04.2020 № 0350480409 та "ПС" від 21.05.2020 № 0135020505 в адміністративному або судовому порядку; докази оскарження.

У позивача витребувано:

- докази погашення (оплати) податкового боргу, який є предметом стягнення у даній справі;

- пояснення та докази, чи оскаржувалась в адміністративному та/або судовому порядку податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ" перебуває на обліку в органах Державної податкової служби України та як платник податків зобов`язане дотримуватись вимог податкового законодавства. Позивач посилається на положення статті 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку й розмірах, установлених законом. Також наводиться норма підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, яка покладає на платника обов`язок сплачувати податки та збори у строки й у розмірах, установлених

Позивач вказує, що відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ "АПОЛО КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 42868799) на момент звернення до суду обліковується заборгованість на загальну суму - 743 890,72 грн. з податку на додану вартість.

Вказана заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесені такі документи: Податкове повідомлення (далі - ППР 1))- рішення форма "Н" № 0350480409 від 07.04.2020 на загальну суму - 743 287,11 грн, та пеня, яка нарахована на підставі статті 129 ПК України на суму - 433,61 грн; Податкове повідомлення (далі - ППР 2) - рішення форма "ПС" № 0135020505 від 21.05.2020 на загальну суму - 170,00 гривень.

Правова позиція відповідача.

У вказаний строк відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до вимог ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, без поважних причин.

У матеріалах справи міститься довідка про доставку відповідної ухвали позивачу від 01.04.2025, де зазначено, що документ в електронному вигляді "Ухвала про відкриття спрощеного провадження без проведення судового засідання" від 31.03.25 по справі № 320/12812/25 (суддя Вісьтак М.Я.) було надіслано одержувачу ТОВ "Аполо Компані" на його електронну адресу apollocompany@ukr.net. Документ доставлено до електронної скриньки: 01.04.25.

Окрім цього, позивачем надано суду докази направлення відповідної позовної заяви та доданих до неї матеріалів на адресу відповідача 13.03.2025 (з описом вкладення).

Додатково 16.07.2025 копію ухвали про відкриття спрощеного провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання від 31 березня 2025 року та ухвалу про виправлення описки від 31 березня 2025 року надіслано судом за адресою місцезнаходження відповідача: 03190, м. Київ, вул. Черняховського, буд. 16/30, кв (офіс) 8. Поштове відправлення повернуто АТ «Укрпошта» з відміткою за закінченням терміну зберігання.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що на момент ухвалення рішення відповідач не надав необхідні докази витребувані ухвалою суду, про які зазначалося вище.

Строк, встановлений для надання відзиву на позовну заяву станом на день ухвалення рішення сплив.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити його правову позицію щодо предмета спору.

Зважаючи на те, що відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи незалежно від того чи отримав відповідач адресовану йому кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України , у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Процесуальні засади розгляду справи у письмовому провадженні.

Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.

Оскільки розгляд справи відбувався в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, судове засідання в справі не проводилось та особи, які беруть участь у справі не викликались.

На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України).

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Суд приймає до уваги подану 29.04.2025 представником позивача письмову заяву про виконання вимог ухвали суду, зокрема подано разом з додатками, а саме: Виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

На підставі письмових доказів, поданих позивачем, суд встановив наступне.

Згідно з даними інтегрованої картки платника податків, ТОВ "АПОЛО КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 42868799) на момент звернення до суду дійсно обліковується заборгованість на загальну суму - 743 890,72 грн. з податку на додану вартість.

Вказана заборгованість з податку на додану вартість виникла на підставі проведених контрольно-перевірочних заходів за наслідками яких винесені такі документи: Податкове повідомлення - рішення форма "Н" № 0350480409 від 07.04.2020 на загальну суму - 743 287,11 грн, та пеня, яка нарахована на підставі статті 129 ПК України на суму - 433,61 грн; Податкове повідомлення - рішення форма "ПС" № 0135020505 від 21.05.2020 на загальну суму - 170,00 гривень.

На підставі податкового повідомлення-рішення (форма "ПС") № 0135020505 від 21.05.2020, винесеного ГУ ДПС у м. Києві, вбачається, що контролюючий орган, керуючись актом перевірки, встановив порушення ТОВ "АПОЛО КОМПАНІ" вимог пп. 49.18.1 п. 49.18 ст. 49 та 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України. У зв`язку з цим до платника податків застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 170 грн, яка підлягає сплаті протягом 10 календарних днів з моменту отримання ППР, згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України. Документ також містить стандартне застереження про наслідки несплати - а саме, можливість нарахування пені, застосування штрафів за ст. 126 та 129 Податкового кодексу України, виникнення податкової застави та примусове стягнення боргу.

Податкове повідомлення-рішення (форма "Н") №?0350480409 від 07.04.2020 містить інформацію про порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, а відтак до позивача вирішено застосувати штрафну санкцію на загальну суму 751112,54 грн.

Вказані ППР були надіслані позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ" (місцезнаходження: 03190, м. Київ, вул. Черняховського, 16/30) та отримані представником відповідача. Зазначене підтверджується копіями рекомендованих повідомлень, що містяться у матеріалах справи, з відміткою "вручено".

Вказані ППР відповідачем не оскаржувалися, а відтак контролюючим органом направлено Товариству з обмеженою відповідальністю "АПОЛО КОМПАНІ" податкову вимогу форми "Ю" від 13.05.2020 № 35075-10, що була вручена представнику відповідача 26.05.2020, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи, що станом на час звернення до суду відповідачем суму податкової вимоги не сплачено, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Релевантні джерела права та висновки суду.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, органом стягнення є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим кодексом та іншими законами України.

За приписами підпункту 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4. ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підп. 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

За пунктами 95.1.-95.4. ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п.20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За вимогами підпункту 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пунктів 36.1 - 36.3 ст.36 Податкового кодексу України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України зобов`язано платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.157 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання є податковим боргом.

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу(крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій (митній) декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки; завищення сум податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету, заявлених у податкових деклараціях, зокрема при використанні права на податкову знижку відповідно до розділу IV цього Кодексу; наявності помилок при визначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або відсутності реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної протягом граничних строків, передбачених цим Кодексом.

За п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Документи вважаються належним чином вручені, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом-повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 59.5. ст. 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вищевказаних положень Податкового кодексу України позивач у встановленому порядку надіслав на адресу відповідача податкову вимогу.

Слід зазначити, що відповідно до п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Пунктом 45.2. ст. 45 Податкового кодексу України вказано, шо податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суд встановив, що податкові повідомлення-рішення "Н" від 07.04.2020 № 0350480409 та "ПС" від 21.05.2020 № 0135020505 були надіслані позивачем на податкову адресу відповідача: 03148, м. Київ, вул. Картвелішвілі, 7/2.

Вказана інформація про зареєстровану адресу юридичної особи відповідача підтверджується також інформацією про ідентифікаційні дані ТОВ "АПОЛО КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 24201370), а з огляду на той факт, що в матеріалах справи міститься корінець з відміткою про їх вручення представнику відповідача, суд не вбачає підстав вважати, що відповідач не отримував вказані ППР.

Відтак суд вважає, що Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві було дотримано процедури повідомлення платника податків про наявність податкових повідомлень-рішень, і відповідач мав можливість їх оскаржити, чого, однак, не зробив.

Відповідно до п. 45.3 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків, який обирає спосіб взаємодії з контролюючим органом засобами електронного зв`язку в електронній формі, зобов`язаний під час обрання способу взаємодії повідомити контролюючому органу свою електронну адресу (адреси) шляхом внесення цієї інформації до своїх облікових даних через електронний кабінет.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Згідно п.42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42,58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 у справі № 600/5156/21-а.

Жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка тощо) щодо вручення податкової вимоги.

Схожий висновок наведено у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 у справі №640/24273/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідачем не спростовано доводи податкового органу, стосовно надіслання податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень в порядку встановленому законом, а факт вручення як податкових повідомлень-рішень "Н" від 07.04.2020 № 0350480409 та "ПС" від 21.05.2020 № 0135020505, так і податкової вимоги форми "Ю" від 13.05.2020 № 35075-10 підтверджується матеріалами справи.

Суд повторює, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

На підтвердження вищевикладеного можна навести правовий висновок, викладений у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі №140/12235/21.

Згідно правозастосування, здійснено Касаційним адміністративним судом у постанові від 20.10.2020 у справі №140/30/20, викладені правові висновки стосуються і юридичних осіб.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.

Виходячи із зазначеного суд констатує, що направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги на відому контролюючому органу адресу відповідача станом на дату направлення таких документів є належним виконанням обов`язків контролюючого органу, в зв`язку з чим ці документи вважаються направленими належним чином.

З огляду на положення п.58.3 ст. 58, п.42.2 ст. 42 Податкового кодексу України та факт, що конверти, направлені відповідачу за його місцезнаходженням були одержані Товариством, суд вважає, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога вважаються врученими відповідачеві належним чином.

Згідно з пунктом 70.1. статті 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків.

Враховуючи викладене, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо розмірів заявлених до стягнення коштів, їх обґрунтованості, відсутність доказів оскарження податкових-повідомлень рішень та податкової вимоги, самостійного погашення відповідачем податкового боргу, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами.

Суд звертає увагу на те, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, а також вимога про сплату боргу, не є предметом дослідження у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 №380/783/21.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладене, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати по справі.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування.

Оскільки позивач є відокремленим підрозділом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а предметом позову є стягнення податкового боргу, то відповідно має право на пільгу встановлену п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

На підставі наведеного та керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути кошти платника податків ТОВ "АПОЛО КОМПАНІ" (код ЄДРПОУ 42868799) з усіх рахунків відкритих у банках, що обслуговують такого платника на суму податкового боргу у розмірі 743 890,72 гривень на користь Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011), як відокремленого підрозділу Державної податкової служби.

м

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.