Ухвала суду № 132697164, 16.12.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

16 грудня 2025 року м.Київ № 320/14146/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві про визнання протиправними дій, у якому просить суд :

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік у меншому розмірі, ніж вісім мінімальних пенсій за віком та відмови від 22.03.2024 №10710-9714/111-02/8-2600/24 перерахувати та стягнути недоплачену її частину в розмірі 13844,0 грн;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві перерахувати та стягнути на користь ОСОБА_1 недоплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2023 рік відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у розмірі 13844,0 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 позов задоволено частково.

21.04.2025 від позивача надійшла заява про виправлення описки, у якій він стверджує про те, що судом невірно викладено другий абзац резолютивної частини рішення.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 виправлено описку, допущену у рішенні Київського окружного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №320/14146/24, не зачіпаючи при цьому суті судового рішення.

03.12.2025 судом отримано заяву позивача в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати нарахованої суми допомоги, зобов`язати відповідача виплати цю суму грошової допомоги та повідомити суд про виконання судового рішення.

Вирішуючи у письмовому провадженні, подану позивачем заяву, та надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За приписами ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

У разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України «Про виконавче провадження» врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Частиною 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.

Суд встановив, що заявник у заяві вказав ,про відкриття виконавчого провадження.

Проте, з матеріалів заяви не видно, що загальний порядок виконання судового рішення, визначений Законом України «Про виконавче провадження» не вичерпано. У суду відсутні докази того, що загальний порядок виконання судового рішення не призведе до очікуваного результату.

З огляду на зазначене, суд висновує про відсутність підстав для задоволення заяви в порядку ст. 383 КАС України у справі №320/14146/24 шляхом визнання дій ГУ ПФУ в м.Києві щодо невиплати суми грошової допомоги на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду у цій справі та шляхом постановлення окремої ухвали.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої у порядку ст. 383 КАС України, - відмовити.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга подається до Шостого апеляційного адміністративного суду у п`ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.

СуддяЛисенко В.І.