Рішення № 132694237, 18.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

______________________

Справа № 947/9200/25

Провадження № 2/947/2233/25

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2025 м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Цирфи К.А., за участі:

- секретаря судового засідання Дімової Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Позиції позивача та відповідача, інших учасників справи

У березні 2025 року до Київського районного суду м.Одеси з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі також позивач), поданим в його інтересах представником ОСОБА_3 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі також відповідач-1), ОСОБА_2 (далі також відповідач-2) про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 13747,09 грн та 103095,49 грн відповідно.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що наразі майнова шкода (збитки), заподіяна в результаті ДТП, яка мала місце у липні 2023 року, відшкодована йому частково страховою компанією у розмірі 246252,91грн. Водночас, згідно з висновком транспортно-товарознавчого дослідження, проведеним на замовлення позивача, розмір матеріального збитку, завданого в результаті пошкодження автомобіля позивача, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 363095,49 грн. Отже, додатково підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача: 13747,09 грн майнової шкоди з відповідача-1 (в межах страхової суми) та 103095,49 грн майнової шкоди з відповідача-2 (субсидіарно).

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Заяви та клопотання учасників справи

Ухвалою суду від 07.10.2025 задоволено клопотання представника позивача про витребування матеріалів страхової справи.

У зв`язку з невиконанням, ухвалою суду від 05.11.2025 вказане клопотання повторно задоволено.

Ухвалою суду від 25.11.2025 втретє задоволено клопотання представника позивача та витребувано матеріали страхової справи в повному обсязі.

Інших заяв та клопотань від учасників справи не надходило.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28.05.2025 справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом учасників справи. Судові засідання призначалися на 18.06.2025, 15.07.2025, 11.09.2025, 07.10.2025, 05.11.2025, 25.11.2025, 12.12.2025.

У судове засідання, 12.12.2025, представник позивача, відповідачі та/або їх представники не з`явилися, про причини неявки не повідомили. Будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Представник позивача просив розглянути справу за його відсутності.

Фактичні обставини справи

Дослідивши матеріали справи та наявні в ній докази, суд доходить такого висновку.

Судом установлено, що відповідно до полісу страхування №211246367 від 26.09.2022 ПАТ «НАСК «Оранта» застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля марки «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_1 , з такими умовами: страхова сума за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю 320000 грн, за шкоду, заподіяну майну 160000 грн, франшиза 0 грн, до керування автомобіля допущені інші особи.

Відповідно до договору добровільного комплексного страхування серії ЕАП №0354350 від 26.09.2022 ПАТ «НАСК «Оранта» додатково застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 як власника автомобіля марки «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_1 , з такими умовами: страхова сума за шкоду, заподіяну майну 100000 грн, франшиза 0 грн.

05.07.2023, близько 22 год 18 хв, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Hyundai Accent», н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вулиці Фонтанська дорога в м.Одесі, поблизу буд.№18, в порушення вимог п.10.4 Правил дорожнього руху України, при повороті ліворуч допустив зіткнення з автомобілем марки «BMW435I», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .

Відповідно до постанови Київського районного суду м.Одеси від 22.09.2023 у справі №947/24232/23 винуватим у вказаній ДТП визнано водія ОСОБА_2 .

Згідно зі Звітом визначення вартості матеріального збитку ФОП ОСОБА_4 №18-D/13/71 від 16.08.2023, розмір збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу марки «BMW435I», н.з. НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 246252,91грн (без ПДВ).

Відповідно до висновку транспортно-товарознавчої експертизи №7571 від 07.08.2023, проведеної судовим експертом Федотовим Ф.В. на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля марки «BMW435I», н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка мала місце 05.07.2023, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 363095,49грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «BMW435I», н.з. НОМЕР_2 , пошкодженого внаслідок ДТП, яка мала місце 05.07.2023, становить 850583,76 грн.

Згідно страхового акта №ОЦВ-СП-23-15-93821/1 ПАТ «НАСК «Оранта» на рахунок уповноваженої особи позивача 11.09.2023 перерахувало суму страхового відшкодування в розмірі 160000грн (без ПДВ) та 86252,91грн (без ПДВ), що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 11.09.2023. Сторони факт здійснення цих платежів та їх розміру не заперечували.

Отже, з аналізу заяв по суті справи та наданих сторонами доказів, на їх підтвердження, випливає, що сторони не заперечують факт ДТП, винуватість відповідача-2, заподіяння пошкоджень автомобілю марки «BMW435I», н.з. НОМЕР_2 , та здійснення часткового страхового відшкодування, однак позивач не згоден з розміром такого відшкодування, що стало підставою для звернення з цим позовом до страхової компанії та винуватця ДТП.

Мотиви прийнятого рішення

Надаючи правову кваліфікацію встановленим обставинам, суд зазначає, що спірні правовідносини з приводу відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП за участі застрахованих транспортних засобів, врегульовані положеннями Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 №1961-IV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі також Закон №1961-IV), а також приписами ЦК України.

При цьому, застосовуючи правові норми до спірних правовідносин та визначаючи їх зміст шляхом тлумачення, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), відповідно до якої національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (п.45, рішення ЄСПЛ від 06.12.2007, справа «Воловік проти України», заява №15123/03).

Так, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч.1 ст.2 ЦПК України).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 1,2 ст.15 ЦК України).

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (ст.6 Закону №1961-IV).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (п.22.1 ст.22 Закону №1961-IV).

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (ст.29 Закону №1961-IV).

Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (п.1 ч.2 ст.22 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачені загальні підстави відповідальності за завдану шкоду згідно з якими майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2 ст.1187 ЦК України).

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (ч.5 ст.1187 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч.1 ст.1188 ЦК України).

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір

збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч.1 ст.1192 ЦК України).

Водночас, приписами ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

З кумулятивного аналізу приписів Закону №1961-IV та норм ЦК України логічно випливає, що обов`язок особи, відповідальність якої застрахована, щодо відшкодування шкоди потерпілій особі носить субсидіарний (додатковий) характер. При цьому особа, відповідальність якої застрахована, як винуватець ДТП, здійснює виплати на користь потерпілої особи в розмірі фактично понесених витрат на відновлення транспортного засобу без врахування фізичного зносу тільки у разі, якщо вони перевищують страхову суму (максимальний розмір страхового відшкодування заподіяної майнової шкоди з урахуванням фізичного зносу) та за наявності доказів її фактичного розміру.

У цій частині норми Закону №1961-IV щодо відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою відповідальність, є спеціальними нормами відносно приписів норм ЦК України та підлягають переважному застосуванню до спірних правовідносин.

У цій справі позивач просить відшкодувати завдані збитки з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля. Відтак суд вирішує спір в межах заявлених позовних вимог.

Як установлено судом, страховою компанією (відповідач-1) позивачеві частково відшкодовано вартість майнової шкоди (збитків), з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, в розмірі 160000грн (без ПДВ) за полісом обов`язкового страхування та 86252,91грн (без ПДВ) за договором добровільного страхування. При цьому, розмір ПДВ може бути відшкодований страховою компанією після надання документів позивачем, які підтверджують придбання запчастин та робіт у платника ПДВ по факту їх здійснення.

Водночас, відповідач-1 свої зобов`язання перед позивачем в межах страхового відшкодування не виконав у повному обсязі. Розмір відшкодування, який підлягає додатковому стягненню з відповідача-1 становить 13747,09 грн (страховий ліміт 100000 грн 86252,91 грн).

Оскільки відповідач-2 несе субсидіарну відповідальність, відтак він повинен відшкодувати позивачеві вартість матеріального збитку понад суму страхового відшкодування в розмірі 103095,49 грн (363095,49 260000).

Щодо додаткових витрат

До вартості матеріального збитку, який визначається під час оцінки, не включаються витрати власника КТЗ, пов`язані з транспортуванням, зберіганням КТЗ, оплатою за експертні дослідження, поштовими витратами, з викликом сторін для технічного огляду КТЗ та іншими витратами. У разі визначення вартості матеріального збитку враховується фактичний технічний стан складових частин КТЗ до події (ДТП, страховий випадок, стихійне лихо, протиправні дії, розукомплектування тощо) (п. 8.4. «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів», затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092 (в редакції наказу від 24.07.2009 № 1335/5/1159).

Отже, відшкодування додаткових витрат, які безпосередньо перебувають у причинному зв`язку з ДТП та процесом встановлення вартості ремонту та відновлення пошкодженого автомобіля, стягуються додатково з винуватця ДТП в порядку ст. 1166, 1187, 1192 ЦК України, оскільки полісом обов`язкового страхування вони не покриваються.

Згідно з платіжною інструкцією №0.0.3134301542.1 від 08.08.2023 судовому експерту ФОП ОСОБА_5 за проведення транспортно-товарознавчогодослідження тавизначення вартостіматеріального збитку,завданого власникуавтомобіля марки«BMW435I»,н.з. НОМЕР_2 ,пошкодженого внаслідокДТП,яка маламісце 05.07.2023,здійснена оплата в розмірі 4000 грн.

Оскільки означені додаткові витрати не кваліфіковані позивачем як збитки, суд уважає їх судовими витратами, які підлягають пропорційному стягненню з відповідачів в межах задоволених позовних вимог.

Висновки суду

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1, 4 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до вимог ч. 3, 4 ст. 12, ч. 1, 2 ст. 13, ч. 1, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України).

Проаналізувавши заяви по суті справи та надані учасниками докази на їх підтвердження, у поєднанні із застосованими нормами права, враховуючи мотиви, покладені в основу рішення, суд доходить висновку, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами розмір завданої шкоди (збитків) у результаті ДТП та підставності їх відшкодування відповідачем-1 та відповідачем-2.

При цьому, встановлена судом загальна сума, яка підлягає до відшкодування відповідачем-2 (винуватцем ДТП) на користь потерпілого (позивача) в розмірі 103095,49 грн, на думку суду, не становить для нього надмірного тягаря, є справедливою та співмірною із заподіяною шкодою. Ознак безпідставного збагачення позивача за рахунок відповідачів не встановлено.

Іншого перед судом не доведено.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява №4909/04, рішення від 10.02.2010).

Отже суд, надавши відповідь на основні аргументи сторін, які відносяться до предмету спору, та обґрунтувавши прийняте рішення, не вбачає за необхідне надавати відповідь на кожний детальний аргумент, указаний в заявах по суті справи, які не стосуються предмету спору.

Судові витрати

За приписами ч.1,3 ст.133 ЦПК України, судові витати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат із залученням експерта, на професійну правничу допомогу.

Судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України).

Позивачем сплачено судовий збір за майнову вимогу в розмірі 1211,20 грн.

Оскільки позов підлягає задоволенню, а саме з відповідача-1 на користь позивача необхідно стягнути 13747,09 грн, а з відповідач-2 103095,49 грн, відтак судові витрати, які належить стягнути з кожного з відповідачів становлять по 605,60 грн витрат зі сплати судового збору та по 2000 грн витрат на залучення експерта.

Щодо стягнення витрат на правничу допомогу суд зауважує, що до позовної заяви долучено договір про надання правничої допомоги №99/23 від 14.08.2023. Обсяг та оплату наданих послуг не підтверджено. Водночас у договорі та позовній заяві визначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правничу допомогу в розмірі 50000 грн.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч.8 ст.141 ЦПК України).

Таке процесуальне застереження зроблене представником позивача у позовній заяві. Отже питання про стягнення судових витрат на правничу допомогу наразі судом не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

1. Позов ОСОБА_1 до ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

2. Стягнути з відповідача-1 ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_1 розмір шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 13747,09 грн, 605,60 грн витрат зі сплати судового збору, 2000 грн витрат на залучення експерта.

3. Стягнути з відповідача-2 ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 розмір шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди в сумі 103095,49 грн, 605,60 грн витрат зі сплати судового збору, 2000 грн витрат на залучення експерта,

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення тексту повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 );

Відповідач-1: ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (код ЄДРПОУ №00034186, адреса: м. Київ, вул. Здолбунівська, буд.7Д);

Відповідач-2: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Суддя К. А. Цирфа