Ухвала суду № 132693927, 18.12.2025, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 420/38552/25

Провадження № 2-а/947/353/25

УХВАЛА

18.12.2025 року

Суддя Київського районного суду м. Одеси Калініченко Л.В., оглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 ), про скасування постанови №1246 по справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

17.11.2025 року до Одеського окружного адміністративного суду через засоби поштового зв`язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1246 по справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Ухвалою судді Одеського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року вказану адміністративну справу передано за підсудністю до Київського районного суду міста Одеси.

11.12.2025 року матеріали адміністративної справи №420/38552/25 надійшли до Київського районного суду міста Одеси.

У відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали справи за вказаним позовом розподілені судді Калініченко Л.В.

Оглянувши матеріали справи за вказаним позовом, суддя дійшла до висновку про невідповідність поданої заяви вимогам статей 160 та 161 КАС України, за наслідком чого ухвалою судді від 12.12.2025 року вказану позовну заяву залишено без руху.

17.12.2025року досуду відпозивача надійшлазаява наусунення недоліківподаної заяви.

Оглянувши надані до суду документи, суддею встановлено, що позовна заява відповідає вимогам ст. 160, 161 КАС України.

Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно приписів ч. 1ст. 257 КАС України, адміністративна справа за вказаним позовом підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін по справі.

Разом з тим, одночасно з позовною заявою позивачем подано клопотання, в якому останній просить суд поновити процесуальний строк на вчинення процесуальної дії з подання даної позовної заяви до суду, з посиланням на те, що постанову №1246 по справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП ним було отримано лише 03.11.2025 року.

У відповідності до положень статті 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо іншене встановленозаконом,заява пропоновлення процесуальногостроку розглядаєтьсясудом,у якомуналежить вчинитипроцесуальну дію,стосовно якоїпропущено строк,а заявапро продовженняпроцесуального строку,встановленого судом,-судом,який встановивстрок,у письмовомупровадженні.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.

Також, досліджуючи питання належності вказаних причин до поважності пропуску позивачем строку на звернення до суду з цим позовом, суд враховує, що рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановлювати відповідні процесуальні строки, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Положеннями статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

При цьому, якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" (Ponomaryov v. Ukraine), заява №3236/03, п. 41, від 03.04.2008).

Поважними причинами пропуску строку на подання позову можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та повинні бути підтверджені належними доказами.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №816/1630/17 і врахована судом.

Наявність законодавчо встановленого строку на звернення до суду не потрібно розглядати як обмеження права на судовий захист - законодавець в такий спосіб лише встановлює часові межі реалізації такого права.

З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Незнання про можливе порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не вказує на поважність причин пропуску строку звернення до суду.

У публічно-правових відносинах строки особливо актуальні для оцінки правомірності поведінки суб`єктів з погляду на її своєчасність.

Приймаючи викладене, суд вважає, що вказані позивачем обставини є поважними причинами пропуску строку для звернення до суду з даним позовом, за наслідком чого наявні підстави для його поновлення, а тому клопотання є таким, що підлягає до задоволення.

Заява подана особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Позовна заява підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Адміністративна справа за даним позовом підсудна Київському районному суду м. Одеси.

У відповідності до п.4 ч.9 ст. 171 КАС України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються зокрема за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Частинами 1-2 статті 257 КАС України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справинезначноїскладності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

У відповідності до ч. 1, 5 статті 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, а також зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, віднесення даної категорії справ до термінових, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 257 КАС України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду даної справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 171 КАС України,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з адміністративним позовом задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення до суду з даною позовною заявою.

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження по адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №1246 по справі про адміністративне правопорушення від 29.10.2025 року за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

Розгляд справи призначити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін по справі (письмовому провадженні).

Визначити відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогамст. 162 КАС України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 3ст. 162 КАС України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами у справі (ч. 6ст. 162 КАС України).

У разі неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин, у відповідності до ч.4ст. 159 КАС України, може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини другою четвертоюстатті 162 КАС України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень, які мають відповідати вимогам частинам другою четвертоюстатті 162 КАС України, копія яких одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.

Роз`яснити учасникам справи, що надання доказів відбувається в порядкуст. 79 КАС України, а витребування доказів згідност. 80 КАС України.

Роз`яснити сторонам по справі, що у відповідності до положень ч.7 ст. 262 КАС України, клопотання пророзгляд справиу судовомузасіданні зповідомленням сторінвідповідач маєподати встрок дляподання відзиву,а позивач-разом зпозовом абоне пізнішеп`яти днівз дняотримання відзиву.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Копію позовної заяви з додатками до неї відправити на адресу відповідача.

Повідомити учасників справи про можливість отримання інформації щодо справи на веб-сторінці офіційного веб-порталу судової влади України за адресою: https://court.gov.ua/sud1512/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала окремому оскарженню від рішення суду не підлягає.

Суддя Л. В. Калініченко