Вирок № 132692971, 18.12.2025, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/11802/22

Провадження №1-кп/127/357/22

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторони обвинувачення: прокурора ОСОБА_3 ,

сторони захисту: адвоката ОСОБА_4 , обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 12 кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13.09.2021 за № 42021022110000148, за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Вінниці, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

З обвинувального акту, який надійшов до суду, слідує, що відповідно до наказу начальника ГУНП у Вінницькій області № 231о/с від 31.12.2020 ОСОБА_5 прийнятий на роботу та призначений на посаду старшого слідчого відділення відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції (далі ВРУП) ГУНП у Вінницькій області зі спеціальним званням капітан поліції.

Слідчим ОСОБА_5 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021020050000462 від 02.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі КК), яке розпочате за фактом дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) за участю водія ОСОБА_6 та неповнолітнього пішохода ОСОБА_7 .

02.09.2021 слідчим ОСОБА_5 у рамках цього кримінального провадження проведений огляд місця події в смт Літин Вінницького району, в ході якого вилучений автомобіль марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , який поміщений на спеціальний майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області, який розташований за адресою: вул. Ботанічна, 30/32 в м. Вінниці.

Враховуючи вимоги частини першої статті 167 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) автомобіль марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , є тимчасово вилученим майном.

Відповідно до частини першої статті 171 КПК з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутись прокурор, слідчий за погодженням з прокурором.

Згідно з частиною п`ятою статті 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуте особі, у якої його було вилучено.

Однак ОСОБА_5 , діючи в порушення вимог статті 171 КПК, у встановлені строки до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором, про арешт майна, а саме автомобіля Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , не звернувся. При цьому на вимогу процесуального керівника прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_8 04.09.2021 та 05.09.2021 матеріали кримінального провадження № 12021020050000462 та клопотання про арешт майна для погодження не надав.

У подальшому ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечних характер своїх дій та їх наслідки, у невстановлений час та місці, але не пізніше 09.09.2021 з метою приховування від процесуального керівника прокурора ОСОБА_8 порушення вимог статті 171 КПК, склав завідомо неправдивий офіційний документ клопотання про накладення арешту на майно у рамках кримінального провадження № 12021020050000462, яке датував 02.09.2021. При цьому ОСОБА_5 вніс до клопотання про накладення арешту на майно завідомо неправдиві відомості про його погодження з прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , який не входив до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні та не був уповноважений на погодження клопотання.

Надалі, як зазначено в обвинувальному акті, слідчий ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та їх наслідки, діючи умисно, шляхом ретельного наслідування підпису ОСОБА_9 у графі «погоджено» «прокурор Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 », виконав підпис від імені останнього, чим вчинив службове підроблення офіційного документа клопотання про накладення арешту на майно.

09.09.2021 слідчий ОСОБА_5 , усвідомлюючи що вчинив службове підроблення офіційного документа, а саме клопотання про накладення арешту на автомобіль марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , подав його з відповідними додатками до Вінницького міського суду Вінницької області. Згідно з протоколом автоматичного визначення від 09.09.2021 подане слідчим ОСОБА_5 клопотання про накладення арешту на майно призначене на розгляд слідчим суддею ОСОБА_10 . При цьому матеріалам клопотання призначений єдиний унікальний номер судової справи 127/23994/21. Своїми діями, які полягали у подачі до суду підробленого клопотання про накладення арешту, слідчий ОСОБА_5 фактично вчинив видачу завідомо неправдивого офіційного документа.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні винуватість у вчиненні правопорушення не визнав, суду пояснив, що дату він не пам`ятає, він чергував у складі СОГ та був слідчим по ДТП. Надійшло повідомлення про ДТП, він у складі СОГ виїхав на місце події. Вони відпрацювали, він вилучив автомобіль та помістив його на арешт майданчик. У подальшому він приїхав на роботу, вніс відомості до ЄРДР, підготував клопотання про арешт автомобіля з додатками. Він підписав підготовлене клопотання, однак не мав можливості поїхати до прокуратури, однак почув, що хтось з колег їде в прокуратуру. Тому він дав колезі кому саме не пам`ятає клопотання з додатками, попросив підписати у прокуратурі, а після підписання занести до суду. Тим часом він звільнився після чергування і займався своїми справами, у тому числі й лікуванням за рекомендацією лікаря. Він не мав можливості проконтролювати, чи занесли клопотання до суду, оскільки захворів.

Коли він повернувся до роботи, на своєму робочому столі побачив підписане клопотання, однак на ньому не було відмітки про отримання клопотання судом. Тому він заніс підписане клопотання до суду.

Від дачі відповідей на питання сторін кримінального провадження обвинувачений, посилаючись на приписи статті 63 Конституції України, відмовився.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 10.09.2021 йому подзвонив прокурор ОСОБА_11 чи ОСОБА_12 , точно не пам`ятає і запитав, чи погоджував він ОСОБА_13 клопотання про арешт автомобіля. Він не міг відповісти, тому йому скинули клопотання. Він ознайомився і у нього виникли сумніви в його підписі. Йому сказали, що клопотання датоване 02.09.2021 підписане 09.09.2021. Він сказав, що не міг підписати клопотання через такий тривалий час. В подальшому ОСОБА_11 подав клопотання про ознайомлення з судовою справою у судді ОСОБА_14 , де побачили це клопотання.

В подальшому він надав слідчому зразки свого підпису, слідчий говорив, що клопотання було погоджене раніше ніж 09.09.2021.

Прокурором у тій справі він не був, до групи включений не був і повноважень підписувати клопотання не мав.

Він не пам`ятає, чи підходив до нього Фещук. Вони готували звіт в кінці року, рахували кількість клопотань, які він погоджував їх велика кількість біля 170. В нього виникли сумніви в тому, що він підписав це клопотання.

В практиці буває, що слідчий вилучає автомобіль, однак наступного дня може ще бути не призначений прокурор та слідчий, але вони мають підписати клопотання у справах про ДТП, оскільки це їхня спеціалізація. Тому буває, що клопотання про арешт майна може бути подане до визначення групи слідчих та прокурорів, оскільки з клопотанням до слідчого судді потрібно звернутись протягом доби. Однак у практиці не буває, щоб у нього на кінець дня залишались не підписані документи. Коли до нього звертається слідчий, він одразу його підписує. Він не міг підписати клопотання за відсутності слідчого, коли той змінюється і клопотання приносить інший слідчий.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він знає ОСОБА_13 лише по роботі, підстави його оговорювати відсутні.

Він був призначений старшим групи прокурорів за фактом наїзду на неповнолітнього пішохода. Рішення про призначення до групи він побачив 03.09.2021. Обставини вчинення ДТП йому не відомі. Він зателефонував до Фещука, той сказав, що виїжджав на місце події, тому він запитав у Фещука, де клопотання про арешт автомобіля. Фещук говорив, що був зайнятий. В подальшому ОСОБА_13 сказав, що клопотання подав. Він прийшов до слідчого судді та виявив, що клопотання підписане ОСОБА_15 , який у групу прокурорів не включений, тому попросив слідчого суддю повернути клопотання.

Усі події з ДТП подаються до них, ОСОБА_15 не міг бути включений у групу прокурорів. Були зміни по фабулі правопорушення, а по групі прокурорів змін не було.

Відкликавши клопотання у слідчого судді, він склав рапорт і вніс відомості до ЄРДР, направив матеріали у ДБР.

Загородній звернувся із заявою, тому автомобіль йому був повернутий, оскільки слідчий не пізніше наступного робочого дня має звернутись з клопотанням про арешт майна. У цьому випадку автомобіль мав бути повернутий, оскільки на нього не був накладений арешт.

Загородній претензій щодо автомобіля не має, він писав заяву про те, що не заперечує проти залишення автомобіля на арештмайданчику. Негативні наслідки для досудового розслідування не настали. У подальшому кримінальне провадження було закрите за примиренням.

З клопотанням про арешт автомобіля він не звертався, оскільки з автомобілем були проведені усі необхідні слідчі дії, тому потреба в арешті відпала. Він не може, пояснити, чому слідчий подав це клопотання. Можливо, у слідчого були власні міркування.

Він не пам`ятає, хто зі слідчих виніс постанову про призначення експертизи. У подальшому підслідність справи була змінена та справа була передана до РУП.

Свідок ОСОБА_16 в судовому засіданні пояснив, що він знає, що Фещук працює слідчим. Він (свідок) розслідував справу по ДТП у 2021 році на підставі доручення начальника СУ. Він це провадження не починав, а вже продовжував розпочате. Потім справа була направлена до суду.

Клопотання про арешт автомобіля він не подавав. Чи подавав таке клопотання хтось інший не знає. Захисник звертався з клопотанням про повернення автомобіля у зв`язку з тим, що арешт не був не був накладений. Арешт на час надходження такого клопотання вже не був необхідний, оскільки усі необхідні слідчі дії були проведені й потреба в утриманні автомобіля на майданчику минула. Він не пам`ятає, чи була ухвала суду про повернення автомобіля.

Зазвичай арешт накладається протягом доби після внесення відомостей до ЄРДР.

Це провадження у нього було приблизно два місяця, за цей час він спілкувався з водієм, проводив з ним слідчі експерименти. У подальшому водій прийшов з адвокатом з клопотанням про повернення автомобіля. Здається, власник автомобіля співпрацював зі слідством, у нього не було претензій щодо зберігання автомобіля на майданчику. Наче, була заява власника автомобіля про те, що він не заперечує проти утримання автомобіля на майданчику. Він лише просив надавати доступ до автомобіля для його утримання в належному стані.

Суд відповідно до частини третьої статті 26 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) дослідив докази, клопотання про дослідження яких було заявлене сторонами кримінального провадження, а саме:

-копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2021, відповідно до якої клопотання старшого слідчого СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про арешт майна повернута на доопрацювання процесуальному керівнику в кримінальному провадженні № 12021020050000462 від 02.09.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК;

-клопотання про арешт майна від 02.09.2021 адресоване до Вінницького міського суду Вінницької області старшим слідчим ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , погоджене прокурором Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 ;

-заява старшого слідчого Вінницького ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , адресована слідчому судді Вінницького міського суду Вінницької області, без дати, про розгляд поданого ним клопотання у кримінальному провадженні № 12021020050000462, за його відсутності, а також розписка про отримання копії ухвали слідчого судді без посилання на дату та номер судового провадження;

-заява від 02.09.2021, підписана слідчим СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницьій області ОСОБА_5 , адресована до Вінницького міського суду Вінницької області, на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення;

-заяву старшого слідчого Вінницького ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 до Вінницького міського суду Вінницької області, відповідно до якої останній зазначив, що повідомив, що власник майна про розгляд клопотання у справі без посилання на номер судової справи у кримінальному провадженні № 12021020050000462;

-витяг з ЄРДР за № № 12021020050000462 від 08.09.2021, згідно з яким ОСОБА_5 02.09.22021 о 21.46 вніс до реєстру відомості про кримінальне правопорушення за ознаками частини першої статті 286 КК, зі змісту цього витягу випливає, що слідчим у зазначеному кримінальному провадженні є ОСОБА_5 , а прокурорами ОСОБА_8 , ОСОБА_17 та ОСОБА_18 ;

-копію протоколу огляду місця події від 02.09.2021, відповідно до якого старший слідчий ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , отримавши повідомлення про ДТП, прибув для проведення огляду автодороги Стрий-Знам`янка частини вул. Б. Хмельницького в смт Літин, зі змісту цього протоколу випливає, що за результатами проведення огляду місця події був вилучений автомобіль марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 ;

-копію постанови старшого слідчого СВ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 про визнання автомобіля марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021020050000462 та поміщений на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області;

-копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 ;

-матеріали особової справи ОСОБА_5 , а саме рапорти ОСОБА_5 від 30.11.2026 та 09.02.2018 про призначення на посаду, атестаційний лист на ОСОБА_5 від 02.08.2028, рапорт ОСОБА_5 від 22.12.2020 про призначення на посаду, пам`ятка про ознайомлення щодо вимог Закону України «Про засади запобігання корупції» від 11.12.2021, заява ОСОБА_5 від 07.11.2015 про прийняття на службу до поліції;

-висновок експерта № 534/535/22-26, 989-986/22-26 від 31.03.2022, згідно з яким підпис від імені ОСОБА_5 в графі «старший слідчий ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_5 » клопотання про арешт майна від 02.09.2021 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_5 в графі «старший слідчий ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області капітан поліції ОСОБА_5 » клопотання про арешт майна від 02.09.2021 виконаний самим ОСОБА_5 ; підписи від імені ОСОБА_5 в графі « ОСОБА_5 » заяви (клопотання) без дати складання, розписки без дати складання, заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-відомлень від 02.09.2021 виконані рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів; підписи від імені ОСОБА_5 в графі « ОСОБА_5 » заяви (клопотання) без дати складання, розписки без дати складання, заявки на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-відомлень від 02.09.2021 виконані самим ОСОБА_5 ; підпис від імені ОСОБА_9 в графі «Погоджено Прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 » клопотання про арешт майна від 02.09.2021 виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та технічних засобів; підпис від імені ОСОБА_9 в графі «Погоджено Прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 » клопотання про арешт майна від 02.09.2021 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з ретельним наслідуванням якогось підпису ОСОБА_9 ;

-копію протоколу автоматичного визначення слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі про арешт майна № 127/23994/21;

-витяг з наказу ГУНП у Вінницькій області від 31.12.2020 № 231 о/с в частині призначення ОСОБА_5 ;

-копію послужного списку ОСОБА_5 ;

-копію посадової інструкції старшого слідчого слідчого відділення Відділу поліції № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 ;

-копію висновку службового розслідування від 01.12.2021, згідно з яким слідчий СВ ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 під час проведення досудового розслідування допустив порушення вимог частини п`ятої статті 171 КПК, оскільки з клопотанням про накладення вилученого майна звернувся до суду пізніше доби вилучення такого майна;

-висновок експерта № СЕ-19/102-24/23644-ПЧ від 21.03.2025, відповідно до якого підпис у графі «погоджено прокурор Вінницької окружної прокуратури Вінницької області ОСОБА_9 » у клопотанні про накладення арешту на майно від 02.09.2021 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою з ретельним наслідуванням підпису ОСОБА_9 ; вирішити питання по суті щодо виконання цього підпису ОСОБА_5 або іншою особою не представляється за можливе, тому що при порівнянні спірного підпису з підписами ОСОБА_5 (також з підписами виконаними від імені ОСОБА_9 ) встановлені збіги і розбіжності за загальними та окремими ознаками підписів, однак обсяг і значимість їх не достатні для будь-якого певного (позитивного чи негативного) висновку; пояснюється це виконання підпису з наслідуванням, в результаті чого ознаки підпису виконавця не проявилися в обсязі, необхідному для ідентифікації; виявити більшу кількість ідентифікаційних ознак не вдалося через малий обсяг графічної інформації, який міститься в підписі, обумовлений їх стислістю і простотою будови;

-лист за підписом начальника відділу інформаційного забезпечення учасників кримінального провадження управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального Прокурора ОСОБА_19 від 30.06.2025 за № 25/3-893вих35 на ім`я адвоката ОСОБА_20 , згідно з яким за результатами опрацювання масиву динах ЄРДР встановлено, що 02.09.2021 о 21.46 год користувачем ОСОБА_5 внесені до ЄРДР відповідні відомості про кримінальне правопорушення, а 03.09.2021 о 10.23 год користувачем ОСОБА_21 зареєстроване кримінальне провадження № 12021020050000462; у цьому кримінальному провадженні обліковані 03.09.2021 о 12.08 год відомості про призначення групи прокурорів у складі ОСОБА_22 (старший), ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ; крім того, у вказаному кримінальному провадженні 23.09.2021 о 10.41 год обліковані відомості про призначення слідчих у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_16 (старший), ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 та 27.01.2022 о 09.17 год ОСОБА_5 , ОСОБА_16 , ОСОБА_23 (старший), ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 ;

-копію наказу № 51 від 05.08.2021 «Про розподіл службових обов`язків між працівниками Вінницької окружної прокуратури», зі змісту пункту 5.6 якого випливає, що прокурори ОСОБА_9 (старший групи) та ОСОБА_28 , зокрема, здійснюють нагляд за додержанням законів при проведенні розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях за фактами вчинення кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, а також слідчими відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області.

Аналізуючи показання обвинуваченого, свідків, надані суду докази у їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

За результатами судового розгляду суд встановив, що 02.09.2021 о 21.46 год до ЄРДР ОСОБА_5 був внесений запис за № 12021020050000462 за ознаками ДТП, яка мала місце 02.09.2021 біля 09.30 год на автодорозі Стрий Знам`янка в смт Літин, внаслідок чого пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження, попередня кваліфікація діяння частина перша статті 286 КК. При цьому суд враховує, що наданий суду витяг з ЄРДР датований 08.09.2021. Зі змісту протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 18.10.2021 випливає, що цей витяг був отриманий з матеріалів судової справи, зареєстрованої у зв`язку з надходженням клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021020050000462, який був поданий в якості додатків до клопотання.

Клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 12021020050000462, як слідує з останнього, датоване 02.09.2021, однак було зареєстроване у Вінницькому міському суді Вінницької області 09.09.2021. Відомості щодо реєстрації зазначеного клопотання узгоджуються з копією протоколу автоматичного визначення слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області у справі про арешт майна № 127/23994/21.

Також суду надана копія протоколу огляду місця події від 02.09.2021, відповідно до якого у період часу з 10.20 по 11.40 год старший слідчий ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , отримавши повідомлення про ДТП, прибув для проведення огляду автодороги Стрий-Знам`янка частини вул. Б. Хмельницького в смт Літин, зі змісту цього протоколу випливає, що за результатами проведення огляду місця події був вилучений автомобіль марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 .

Зі змісту наданої суду копії постанови від 02.09.2021 випливає, що старший слідчий СВ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 визнав автомобіля марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021020050000462 та помістив його на майданчик тимчасово затриманих транспортних засобів ГУНП у Вінницькій області.

На підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому діяння прокурор надав суду копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 14.09.2021, клопотання про арешт майна від 02.09.2021, заяву старшого слідчого Вінницького ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , про розгляд поданого ним клопотання у кримінальному провадженні № 12021020050000462, за його відсутності, а також розписка про отримання копії ухвали слідчого судді без посилання на дату та номер судового провадження; заява від 02.09.2021, підписана слідчим СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницьій області ОСОБА_5 , на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення; заяву старшого слідчого Вінницького ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 до Вінницького міського суду Вінницької області, відповідно до якої останній зазначив, що повідомив, що власник майна про розгляд клопотання у справі без посилання на номер судової справи у кримінальному провадженні № 12021020050000462.

В ході досудового розслідування та у подальшому під час судового розгляду кримінального провадження були проведені відповідні судові експертизи, якими встановлена та обставини, що підпис у клопотанні про арешт майна від 02.09.2021 виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою. При цьому причетність ОСОБА_5 до виконання підпису від імені ОСОБА_9 в судовому засіданні підтверджена не була.

Заперечуючи факт вчинення обвинуваченим будь-якого кримінально караного діяння, його захисник здійснив посилання на те, що в тексті клопотання відсутня повністю або частково неправдива інформація, що стосувалась кримінального провадження. При цьому захисник здійснив посилання на те, що ДТП ОСОБА_5 документував під час свого добового чергування, тому відповідно до відомчих документів та наказів, після свого добового чергування наступний день являється вихідним днем, також він себе погано почував за станом здоров`я, а відтак він особисто не відвідував прокуратуру для відповідного особистого погодження з прокурором клопотання про накладення арешту на вилучене майно. Більше того, як зазначив захисник обвинуваченого, норми КПК та будь-які інші нормативно правові акти не регулюють такий порядок та не визначають безпосередню особисту присутність слідчого під час погодження відповідного клопотання чи взагалі, як це має відбуватись, а лише з урахуванням вимог частини п`ятої статті 171 КПК обмежений в часі для такої процесуальної дії.

Окрім наведеного, захисник обвинуваченого здійснив посилання на те, що за результатами судового розгляду була встановлена та обставини, що той прокурор підписав клопотання про арешт майна, тому, на переконання захисника, зазначений документ не може визнаватись офіційним і відповідно до вимог статті 86 КПК має бути визнаним судом недопустимим доказом. Окрім того, за твердженням захисника обвинуваченого, вирішення питання про накладення арешту чи про відмову у задоволенні клопотання покладено на суд, який приймає своє рішення за результатами судового розгляду за участі сторін кримінального провадження, в тому числі й слідчого та прокурора, а відтак такий документ не має сам по собі жодного юридичного значення, а лише рішення суду обмежує права особи на користування та розпорядження таким майном.

Отже, захисник вважає, що єдине, в чому можна звинуватити ОСОБА_5 є те, що він особисто не прийшов до прокурора та особисто не переконався в тому, що саме прокурор «погодив» відповідне клопотання. Разом з тим, захисник зазначив, що жодним Законом чи нормативно правовим документом не передбачено механізм та порядок погодження процесуальних документів між слідчим та прокурором.

Прокурор, заперечуючи проти такого формулювання захисника, зауважив, що у пред`явленому обвинуваченні ОСОБА_29 інкриміновані два діяння підробка підпису прокурора ОСОБА_9 та внесення до клопотання неправдиві відомості щодо процесуального керівника прокурора ОСОБА_9 , який не був включений до групи прокурорів.

Оцінюючи наведені вище доводи сторін кримінального провадження, суд вважає за доцільне зауважити таке.

З пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення випливає, що останній на час вчинення інкримінованого йому діяння займав посаду старшого слідчого відділення відділу поліції № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області зі спеціальним званням капітан поліції. Сторони кримінального провадження в судовому засіданні цю обставину не заперечували. Крім того, на її підтвердження стороною обвинувачення надана суду копія особової справи ОСОБА_5 .

Відповідно до частини третьої статті 18 КК службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Згідно з приміткою до статті 358 КК під офіційним документом у цій статті та статтях 357 і 366 цього Кодексу слід розуміти документи, що містять зафіксовану на будь-яких матеріальних носіях інформацію, яка підтверджує чи посвідчує певні події, явища або факти, які спричинили чи здатні спричинити наслідки правового характеру, чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності, що складаються, видаються чи посвідчуються повноважними (компетентними) особами органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, юридичних осіб незалежно від форми власності та організаційно-правової форми, а також окремими громадянами, у тому числі самозайнятими особами, яким законом надано право у зв`язку з їх професійною чи службовою діяльністю складати, видавати чи посвідчувати певні види документів, що складені з дотриманням визначених законом форм та містять передбачені законом реквізити.

У постанові від 15.02.2021 (справа № 727/5768/18) Верховний Суд (далі ВС) зауважив, що предметом кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК, є офіційний документ. При цьому ВС здійснив посилання на визначення офіційного документа відповідно до примітки до статті 358 КК та зазначив, що невідповідність документа хоча б одному з наведених нижче критеріїв перешкоджає визнанню його офіційним.

Також ВС зазначив, що передусім офіційний документ як предмет злочину має відповідати такими ознакам: документ має бути складено, видано чи посвідчено відповідною особою в межах її компетенції за визначеною законом формою та з належними реквізитами; зафіксована в такому документі інформація повинна мати юридично значущий характер підтверджені чи засвідчені нею конкретні події, явища або факти мають спричиняти чи бути здатними спричинити наслідки правового характеру у вигляді виникнення (реалізації), зміни або припинення певних прав та/або обов`язків чи може бути використана як документи - докази у правозастосовчій діяльності.

Одночасно, як зазначив ВС, правозастосування це владна діяльність компетентних органів та посадових осіб з підготовки і прийняття індивідуального юридичного рішення в юридичній справі на основі юридичних фактів і конкретних правових норм. Також поняття правозастосування можна визначити як управлінську діяльність органів державної влади, зокрема їх посадових осіб, а також уповноважених державою суб`єктів з винесення конкретно-індивідуальних приписів, якими на одних учасників правовідносин покладаються обов`язки, а іншим надаються права.

У постанові від 02.06.2020 (справа № 229/3178/15-к) ВС зазначив, що складання і видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до них завідомо неправдивих відомостей визнаються злочином, передбаченим частиною першою статті 366 КК, незалежно від мети і мотиву, які переслідувала винна особа.

У постановах від 03.12.2024 (справа № 761/18548/18), 16.02.2023 (справа № 760/14696/15-к) та 22.05.02024 (справа № 760/14696/15) ВС зауважив, що рапорт командира дорожньо-патрульної служби, в якому зафіксовано порушення водіями Правил дорожнього руху, що було покладено в основну протоколу про адміністративне правопорушення, скерованого до суду для прийняття рішення, є офіційним документом та предметом складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366 КК.

У постанові від 07.11.2029 (справа № 372/957/17) ВС зробив висновок про те, що протокол допиту свідка, який вміщує недостовірні відомості відносно участі свідків у слідчих діях, складений службовою особою працівником правоохоронного органу, є предметом складу злочину, передбаченого статтею 366 КК, незалежно від його оцінки на предмет допустимості в іншому кримінальному провадженні.

У постанові від 04.06.2020 (справа № 742/318/18) ВС зауважив, що внесення працівником правоохоронного органу у постанову про закриття кримінального провадження недостовірної інформації, яка завідомо для нього не відповідає дійсності, свідчить про наявність прямого умислу на службове підроблення.

Вимоги щодо клопотання про арешт майна, яке має бути подане слідчим, визначені частиною другою статті 171 КПК. Зокрема, як визначено цією нормою кримінально-процесуального закону, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

З абзацу другого частини другої статті 171 КПК випливає, що до клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Вище суд зазначив, що захисник обвинуваченого здійснював посилання на те, що в пред`явленому обвинуваченні відсутнє посилання на те, які саме неправдиві відомості були зазначені у клопотанні про арешт майна. Прокурор, заперечуючи проти таких тверджень, зазначив, що у пред`явленому ОСОБА_5 обвинуваченні наявне посилання, як на зазначення у клопотанні неправдивих відомості про його погодження з прокурором ОСОБА_9 , так і підробка підпису останнього.

Оцінюючи такі доводи сторін кримінального провадження, суд вважає за доцільне зауважити таке.

Вище суд навів визначення офіційного документу, а також відповідні висновки ВС з цього приводу. Форма та зміст клопотання слідчого про арешт майна визначена кримінально-процесуальним законом. Таке клопотання породжує відповідні правові наслідки обов`язок суду здійснити його розгляд у визначений кримінально-процесуальним законом строк та за наявності до того правових підстав задовольнити його, тобто накласти арешт на майно, зазначене у клопотанні. Зі змісту речення першого абзацу першого частини першої статті 170 КПК випливає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Тому доводи сторони захисту в частині того, що клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні не може бути визнане предметом службового підроблення, суд оцінює критично.

Разом з тим, надаючи оцінку доводам сторін кримінального провадження в частині підробки обвинуваченим підпису від імені прокурора ОСОБА_9 , суд вважає за доцільне зауважити таке.

Суд враховує, що ВС у постанові від 12.06.2018 (справа № 712/13361/15) зазначив, що обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності, та виконуючи, свій професійний обов`язок, передбачений статтею 92 КПК, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред`явлене обвинувачення.

При цьому ВС у постанові від 04.07.2018 (справа № 688/788/15-к) зазначив, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Аналогічні висновки ВС були зроблені у постанові від 13.04.2021 (справа № 699/144/19).

У своїй прецедентній практиці ЄСПЛ зазначав, що наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 р. у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), пункт 161, Series А заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».

Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Туреччини).

Крім того, при оцінці доказів ЄСПЛ керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), від 18.01.1978, пункт 161, Series A № 25). Проте доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою чи подібних до них неспростованих презумпцій (рішення у справі «Салман проти Туреччини» (Salman v. Turkey), заява № 21986/93, п. 100, ECHR 2000- VII; рішення у справі «Єрохіна проти України» (Yerokhina v. Ukraine), заява No 12167/04, від 15.11.2012, пункт 52).

ЄСПЛ також зазначив, що Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Більше того, слід нагадати, що під час провадження на підставі Конвенції не у всіх справах неухильно застосовується принцип affirmanti incumbit probatio /той, хто стверджує щось, повинен довести це твердження/ (рішення у справі «Ушаков та Ушакова проти України», (Ushakov and Ushakova v. Ukraine), заява № 10705/12, ECHR 2015).

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Аналогічна правова конструкція закріплена й у частині четвертій статті 17 КПК. Зі змісту частини другої статті 8 та частини п`ятої статті 9 КПК випливає, що принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як суд зазначив вище, в ході досудового розслідування була проведена відповідна експертиза, якою встановлено, що підпис у клопотанні про арешт майна від імені прокурора ОСОБА_9 був виконаний не ОСОБА_9 , а іншою особою. За клопотанням сторони захисту під час судового розгляду була проведена судова експертиза, якою висновки попередньої експертизи в частині виконання підпису від імені прокурора ОСОБА_9 не ним, а іншою особою, були підтверджені. При цьому судовою експертизою не підтверджений факт виконання такого підпису саме ОСОБА_5 . Тому суд вважає, що посилання у пред`явленому ОСОБА_5 обвинуваченні на виконання ним підпису в клопотанні про арешт майна від імені прокурора ОСОБА_9 ґрунтується на припущеннях. Саме тому такі припущення не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_5 в цій частині.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження в частині пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення щодо внесення недостовірний відомостей про клопотання щодо його погодження з прокурором ОСОБА_9 , суд вважає за доцільне зауважити таке.

Як суд зазначив вище, з пред`явленого ОСОБА_5 обвинувачення випливає, що останній вніс до клопотання про накладення арешту на майно, яке датував 02.09.2021, завідомо неправдиві відомості про його погодження з прокурором Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_9 , який не входив до складу групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні та не був уповноважений на погодження клопотання.

Заперечуючи наведені у пред`явленому обвинуваченні обставини, обвинувачений та його захисник здійснили посилання на те, що ОСОБА_5 здійснював чергування 02.09.2021, в ході якого і провів огляд місця події, після повернення на роботу вніс відомості до ЄРДР, підготував клопотання про арешт автомобіля з додатками. Він підписав підготовлене клопотання, однак не мав можливості поїхати до прокуратури, однак почув, що хтось з колег їде в прокуратуру. Тому він дав колезі кому саме не пам`ятає клопотання з додатками, попросив підписати у прокуратурі, а після підписання занести до суду. Тим часом він звільнився після чергування і займався своїми справами, у тому числі й лікуванням за рекомендацією лікаря. Він не мав можливості проконтролювати, чи занесли клопотання до суду, оскільки захворів. Повернувшись до роботи, на своєму робочому столі побачив підписане клопотання, однак на ньому не було відмітки про отримання клопотання судом. Тому він заніс підписане клопотання до суду.

Прокурор, здійснюючи виступ в судових дебатах, зауважив, що клопотання про накладення арешту на майно було подане до суду 09.09.2021, саме тому, на переконання прокурора, це клопотання виготовлене 09.09.2021, тобто у день його подання до суду, а не 02.02.2021, як про це зазначає обвинувачений та його захисник. При цьому прокурор зауважив, що клопотання обвинуваченим виготовлене «заднім числом». На підтвердження цього прокурор здійснив посилання на дату реєстрацію клопотання в суді, а також заповнення ОСОБА_5 судових документів саме 09.09.2021. Суд вважає такими, що відповідають наданим суду матеріалам твердження прокурора про здійснення реєстрацію клопотання про накладення арешту на майно у Вінницькому міському суді Вінницької області 09.09.2021. Однак з матеріалів кримінального провадження випливає, що заява, адресована до Вінницького міського суду Вінницької області, на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою sms-повідомлення, підписана слідчим СВ Вінницького РВП ВВП ГУНП у Вінницьій області ОСОБА_5 02.09.2021. При цьому заява старшого слідчого Вінницького ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 , адресована слідчому судді Вінницького міського суду Вінницької області, без дати, про розгляд поданого ним клопотання у кримінальному провадженні № 12021020050000462, за його відсутності, а також розписка про отримання копії ухвали слідчого судді не містить посилання на дату та номер судового провадження. Також заява старшого слідчого Вінницького ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 до Вінницького міського суду Вінницької області про повідомлення власника майна про розгляд клопотання у справі не містить посилання на дату та номер судової справи у кримінальному провадженні № 12021020050000462. Разом з тим, витяг з ЄРДР, який наданий до клопотання про накладення арешту в кримінальному провадженні за № 12021020050000462, сформований ОСОБА_5 08.09.2021.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження, суд вважає слушними зауваження захисника в частині того, що відповідні судові експертизи з метою встановлення реальної дати виготовлення клопотання та додатків до нього під час досудового розслідування проведені не були.

З огляду на зазначене суд вважає за доцільне зауважити, що у постанові від 15.04.2025 (справа №161/13558/19) ВС зауважив, що призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу. Зокрема, у цьому судовому рішенні ВС зазначив, що направивши до суду обвинувальний акт, сторона обвинувачення тим самим визнала зібрані докази достатніми для доведення винуватості обвинувачених осіб. Сторона захисту не представляла в суді докази, які б спростовувати висновки наданих стороною обвинувачення експертиз. За таких обставин призначення експертизи з метою пошуку нових доказів обвинувачення фактично становить собою додаткове розслідування, що суперечить засадам кримінального процесу.

Вище суд наводив посилання на прецедентну практику ЄСПЛ та висновки ВС щодо доведення винуватості поза розумним сумнівом.

З огляду на викладене суд вважає слушними твердження сторони захисту про відсутність переконливих доказів, які б спростовували твердження обвинуваченого щодо дати виготовлення клопотання про накладення арешту на майно саме 02.09.2021, а не 09.09.2021, як стверджує сторона обвинувачення у пред`явленому ОСОБА_5 обвинуваченні. Також суд вважає слушними твердження сторони захисту в частині того, що наведені твердження сторони обвинувачення ґрунтуються на припущеннях.

Оцінюючи доводи сторін кримінального провадження в частині зазначення ОСОБА_5 у клопотанні про накладення арешту на майно завідомо неправдивих відомостей щодо процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_9 , суд вважає за доцільне зауважити таке.

З наданих суду матеріалів випливає, що огляд місця події старшим слідчим СВ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 в якості слідчого у складі слідчо-оперативної групи був проведений 02.09.2021. Згідно з наданою стороною обвинувачення копією витягу з ЄРДР відповідні відомості за фактом ДТП були внесені старшим слідчим СВ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 02.09.22021 о 21.46. Наведені відомості узгоджуються з відомостями, які зазначені у листі відповіді на адвокатський запит захисника обвинуваченого щодо внесення відомостей до ЄРДР. Також стороною обвинувачення надана суду копія постанови 02.09.2021, згідно з якою старший слідчий СВ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 автомобіль марки Hyundai, д.н. НОМЕР_1 , визнав речовим доказом у кримінальному провадженні № 12021020050000462. З наданих стороною обвинувачення копій документів випливає, що клопотання про накладення арешту на вилучене майно, підписане старшим слідчим СВ ВП № 3 ВРУП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_5 02.09.2021. Правові підстави стверджувати протилежне, як суд зазначив вище, за результатами судового розгляду встановлені не були.

Разом з тим, обвинувачений та його захисник в судовому засіданні здійснили посилання на те, що на момент підготовки обвинуваченим клопотання про накладення арешту на майно група прокурорів у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку визначена не була. На підтвердження зазначеної тези захисник обвинуваченого надав лист за підписом начальника відділу інформаційного забезпечення учасників кримінального провадження управління організаційного забезпечення Єдиного реєстру досудових розслідувань та інформаційно-аналітичної роботи Офісу Генерального Прокурора ОСОБА_19 від 30.06.2025 за № 25/3-893вих35, зі змісту якого, зокрема, випливає, що у кримінальному провадженні № 12021020050000462 обліковані 03.09.2021 о 12.08 год відомості про призначення групи прокурорів у складі ОСОБА_22 (старший), ОСОБА_17 , ОСОБА_18 . При цьому захисник також надав суду копію наказу № 51 від 05.08.2021 «Про розподіл службових обов`язків між працівниками Вінницької окружної прокуратури», зі змісту пункту 5.6 якого випливає, що прокурори ОСОБА_9 (старший групи) та ОСОБА_28 , зокрема, здійснюють нагляд за додержанням законів при проведенні розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням у кримінальних провадженнях за фактами вчинення кримінальних правопорушень проти безпеки руху та експлуатації транспорту, досудове розслідування у яких здійснюється слідчими слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України у Вінницькій області, а також слідчими відділу поліції № 3 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області. Саме тому захисник обвинуваченого зауважив, що з метою дотримання строків звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, обвинувачений у клопотанні, яке було направлене на погодження з прокурором, зазначив старшого групи прокурорів відповідно до наказу про розподіл службових обов`язків.

Заперечуючи проти такого твердження сторони захисту, представник сторони обвинувачення здійснив посилання на те, що відомості про ЄРДР про визначення групи прокурорів бути внесені після фактичного ухвалення відповідного процесуального рішення про призначення групи прокурорів. Зазначив, що відомості до ЄРДР могли бути внесені пізніше фактичного прийняття такого рішення. Разом з тим, суд враховує, що відповідно до приписів частини першої статті 94 КПК зазначені твердження представники сторони обвинувачення підтверджені не були. Тому суд вважає слушними зауваження сторони захисту, що такі твердження прокурора є його припущеннями, які нічим не доведені. При цьому суд вважає за доцільне зауважити, що вище судом наведені вимоги кримінально-процесуального закону щодо строку звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на вилучене майно.

Крім того, суд вважає такими, що не були спростовані твердження сторони захисту в частині того, що чинний кримінально-процесуальний закон не містить обов`язку слідчим особисто подавати клопотання на погодження з прокурором.

З огляду на викладене суд вважає, що твердження сторони обвинувачення в частині часу виготовлення обвинуваченим клопотання про накладення арешту на майно 09.09.2021, а не 02.09.2021, як зазначено у самому клопотанні належними, достатніми та достовірними доказами доведене не було. Не було спростоване твердження сторони захисту в частині того, що на час виготовлення такого клопотання рішення про визначення групи прокурорів прийняте не було, тому обвинувачений з огляду на відповідне рішення про розподіл службових обов`язків у Вінницькій окружній прокуратурі міг розраховувати, що старшим групи прокурорів буде визначений саме прокурор ОСОБА_9 .

Суд вважає доведеним за результатами судового розгляду твердження у пред`явленому ОСОБА_5 обвинуваченні те, що клопотання про накладення арешту на вилучене майно ним було подане до суду саме 09.09.2021. Однак суд вважає, що стороною обвинувачення безпідставно ототожнені поняття виготовлення документу складення клопотання про накладення арешту на вилучене майно та його використання подання до суду.

Вище суд навів відповідні норми Конституції України та кримінально-процесуального закону щодо презумпції невинуватості, а також правове обґрунтування стандарту доведення винуватості поза розумним сумнівом. Саме тому суд вважає, що твердження прокурора в частині дати виготовлення клопотання про накладення арешту на вилучене майно, а також безпідставного посилання на процесуального керівника у кримінальному провадженні прокурора ОСОБА_9 , який не був включений до групи прокурорів суд вважає такими, що також ґрунтуються на припущеннях сторони обвинувачення, які не можуть бути покладені в основу обвинувачення ОСОБА_5 . Саме тому, на переконання суду, ОСОБА_5 за цим фактом має бути виправданий відповідно до приписів пункту 2 частини першої статті 373 КПК.

Питання щодо речових доказів, наданих суду, підлягає вирішенню відповідно до положень статті 100 КПК.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_5 виправданий судом, згідно з приписами статті 124 КПК понесені під час досудового розслідування судові витрати підлягають покладенню на державу.

Керуючись статтями 371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 в пред`явленому обвинуваченні, передбаченому частиною першою статті 366 Кримінального кодексу України, визнати невинним і виправдати в зв`язку з недоведеністю вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим.

Витрати за проведення криміналістичних досліджень покласти на державу.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вінницький міський суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя: