Рішення № 132688639, 17.12.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/10089/25

Справа №754/16264/25

РІШЕННЯ

Іменем України

17 грудня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі:

головуючої судді Коваленко І.І.

за участю секретаря судового засідання Гуцул Д.Г.

за участю прокурора Фединяк А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва Чаплигіна Кирила Вікторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про визнання спадщини відумерлою та витребування майна,

Стислий виклад позиції сторін

29 вересня 2025 року керівник Деснянської окружної прокуратури міста Києва Чаплигін Кирило Вікторович, який діє в інтересах держави в особі Київської міської ради, звернувся до суду з цим позовом, в якому просить:

- визнати відумерлою спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 , яка відкрилась ІНФОРМАЦІЯ_1 після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- витребувати від Відповідачки на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2673900680000).

Також Прокурор просить стягнути судові витрати з Відповідачки на користь Київської міської прокуратури.

Позов обґрунтовано тим, що після смерті у 2021 році власника квартири АДРЕСА_1 спадкоємці за законом та заповітом не звернулися із заявами про прийняття спадщини, не вступили у спадкові права та не проживали разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. Спадкова справа щодо майна померлої не заводилася, спадкоємці відсутні, тому прокурор уважав, що спадщина, яка складалася зі спірної квартири, мала бути визнана відумерлою та перейти у власність територіальної громади міста Києва на підставі статті 1277 ЦК України.

Натомість квартира була відчужена за договором купівлі-продажу, укладеним від імені померлого у 2022 році, що не є неможливим, оскільки цивільна дієздатність такої особи припинилася з моменту її смерті.

Прокурор стверджує, що внаслідок укладення зазначеного договору квартира вибула з володіння спадкодавця та територіальної громади поза їхньою волею, а особа, яка зареєструвала за собою право власності, не могла добросовісно набути майно, адже придбала його від особи, яка на момент укладення правочину була мертвою.

На переконання Прокурора, такі обставини свідчать про незаконність набуття права власності та порушення інтересів територіальної громади міста Києва.

Проте всупереч положенням статті 1277 ЦК України Київська міська рада не виконала обов`язок щодо звернення до суду із заявою про визнання спадщини відумерлою, а також не вчинила належних заходів, спрямованих на повернення спірного майна у судовому порядку, що свідчить про бездіяльність уповноваженого органу, а тому у прокурора наявні підстави для застосування представницьких повноважень у порядку, визначеному статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

13 жовтня 2025 року Суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Відповідачка в підготовче судове засідання не з`явилася, була повідомлена належним чином про підготовче судове засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідачка, ОСОБА_1 , своїм правом подання відзиву не скористалася.

Ухвалою від 27.11.2015 Суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.12. 2025 року о 16:00.

Позивач, Київська міська рада, підтримав позов, просив розглядати без участі представника.

Відповідачка, ОСОБА_1 , в судове засідання не з`явилася, про розгляд справи була повідомлена належним чином, про причини неявки не повідомляла.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За приписами частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належно повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

Відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 58 років, про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис про смерть № 23946 від 01.11.2021.

У день смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1 . Оціночна вартість об`єкта нерухомості - квартири АДРЕСА_1 становить - 2 294 335,74 грн (доказ - витяг з єдиної бази даних звітів про оцінку про реєстрацію електронної довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості).

Поховання ОСОБА_2 було здійснено за рахунок держави, про що свідчить лист Лівобережного відділення відділу судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 03.11.2021. Також з вказаного листа слідує, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , тіло якого виявлено за адресою: АДРЕСА_2 , помер приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 , причина смерті не встановлена через гнильні зміни трупа.

Відповідно до інформації Деснянського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, викладеної в листі №1088/33.3-80 від 20.05.2023 встановлено, що перевіркою Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо родинних зв?язків з померлим ОСОБА_2 виявлено наступну інформацію:

- актовий запис про шлюб ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , складений Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції[ІК1] від 30.10.1987 за №474;

- актовий запис про народження сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , складеного Печерським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м . Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 27.12.1988 за № 854.

З відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану встановлено, що на підставі рішення суду Старокиївського району м. Києва від 13.11.1992 розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 .

У ході досудового розслідування як свідка допитано сусідку покійного ОСОБА_2 - ОСОБА_7 , яка зазначила, що у ОСОБА_2 є син, який проживає закордоном та сестра, яка проживає на території РФ.

ОСОБА_2 01.09.2003 склав заповіт на все своє майно, на ім`я ОСОБА_8 . Вказаний заповіт був посвідчений приватним нотаріусом Київського нотаріального округу Поповченко Ю.В. нотаріальної контори, за реєстровим номером 5254.

У Спадковому реєстрі (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) інформація щодо померлого ОСОБА_2 відсутня (лист П`ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори від 29.11.2024), тобто зі сплином понад 3 років після його смерті ніхто із заявами про прийняття спадщини не звертався, спадкова справа не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою із Спадкового реєстру №72564264 від 23.05.2023.

З інформацією Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, викладеною в листі №102-4069 від 19.08.2025, у квартирі АДРЕСА_1 був зареєстрований ОСОБА_2 , у період з 31.01.2003 по 12.01.2022 та знятий з реєстраційного обліку у зв`язку зі смертю.

Відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва станом на 18.08.2025 за вказаною адресою з 27.05.2019 зареєстровані ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7 та її донька ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_8 (повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження № 00053030121 від 14.05.2025).

За інформацією Головного центру обробки спеціальної інформації прикордонної служби України № 19-4501/18/24- вих від 19.01.2024, що ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_9 вїжджала в Україну, надалі осанній виїзд був 16.10.2023 року.

Також в ході досудового розслідування допитано в як свідків сусідів померлого ОСОБА_2 , які зазначили, що квартира квартира АДРЕСА_1 була опечатана працівниками поліції після смерті ОСОБА_2 і станом на квітень 2025 року опломбування не знято. Також свідки зазначили, що їм нічого невідомо про проживання у вказаній квартирі ОСОБА_11 .

Протоколом огляду від 08.08.2025 встановлено, що вхідні двері квартири АДРЕСА_1 з правого боку мають ознаки попереднього примусового відкриття, що підтверджується пошкодженням дверної коробки та наявністю монтажної піни, якою щілини між дверима та коробкою заповнені. На дверях наявні два види пломбувальних матеріалів: паперова стрічка з підписами та відмітками працівників поліції та понятих , що перетинає місце з?єднання дверей із коробкою із написом "Опечатано" датована 08.10.2021 року, в графі "Фабула" зазначено: АДРЕСА_2 пломба та наліпка з написом "Опечатано", датована 06.02.2025, з відбитками круглої печатки комунального підприємства ЖЕО та підписом посадової особи Литвиненко Ю.А . Зовнішній вигляд пломб та пінного ущільнення свідчить про те, що після примусово відкриття дверей вони були закриті та опечатані 08.10.2021 працівниками поліції, а надалі на двері додатково накладено пломбу комунальним підприємством.

На підставі наявних відміток та печаток вбачається, що у квартирі на даний момент ніхто не проживає.

Вищевказані обставини свідчать про відсутність осіб, які проживали разом спадкоємцем на час відкриття спадщини, та можуть вважатися такими, що прийняли спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Відповідно до інформаційної довідки із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що наразі квартира АДРЕСА_1 зареєстрована на праві приватної власності за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири № 829 від 23.12.2022, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І.В.

Цей договір було посвідчено після смерті ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 23946 від 01.11.2021, складеним Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Оцінка суду

У справі, яка розглядається, прокурор звернувся до суду за захистом інтересу територіальної громади на майно, яке за своїм статусом та у зв`язку з відсутністю спадкоємців померлої особи може бути визнане відумерлою спадщиною відповідно до положень статті 1277 ЦК України та глави 9 ЦПК України.

У частинах першій та другій статті 1277 ЦК України в редакції, чинній на момент смерті спадкодавця, зазначено, що у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно - за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.

Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням (частина третя статті 1277 ЦК України та частина перша статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2024 року у справі № 754/446/22 (провадження № 61-7349сво23) зазначив, що орган місцевого самоврядування не є спадкоємцем у справі та не залучається до спадкування. Однак у зв`язку з відсутністю інших спадкоємців у нього виникає цивільний інтерес на визнання спадщини відумерлою та отримання її у власність територіальної громади. Зазначене надає підстави місцевій раді звертатись до суду як із заявами про визнання спадщини відумерлою у порядку окремого провадження та у подальшому оформити своє право власності на таке майно, так і з належними позовами в порядку позовного провадження на захист свого інтересу.

З огляду на відсутність у спадкодавця спадкоємців за заповітом і за законом, спірна квартира після спливу одного року з часу відкриття спадщини повинна бути визнана відумерлою спадщиною та власністю територіальної громади міста Києва.

Водночас квартира після смерті ОСОБА_2 була відчужена на користь ОСОБА_1 на підстав договору купівлі-продажу № 829 від 23.12.2022, за яким квартиру АДРЕСА_1 .

Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті (частини 2 та 4 статті 25 ЦК України). Згідно з пунктом 11 частини 1 статті 346 ЦК України право власності припиняється, зокрема, у разі смерті власника.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (частини перша та друга статті 228 ЦК України).

З огляду на те, що цивільна дієздатність ОСОБА_2 припинилася внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 , і його майно за відсутності спадкоємців мало перейти у власність територіальної громади як відумерла спадщина (стаття 1277 ЦК України), договір купівлі-продажу № 829 від 23.12.2022, за яким квартиру АДРЕСА_1 було відчужено на ім`я ОСОБА_1 , укладений після смерті власника, був спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади м. Києва.

Тому такий договір є нікчемний і не породжує жодних прав щодо об`єкта нерухомості для ОСОБА_1 .

Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна із чужого незаконного володіння (стаття 387 ЦК України). Вказаний спосіб захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного позову. Предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина друга статті 328 ЦК України).

Отже, вирішуючи питання про витребування спірного майна, передусім слід перевіряти добросовісність набувача майна.

Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Обидві сторони правочину, починаючи зі стадії, яка передує його вчиненню, мають поводитися правомірно, зокрема добросовісно. Верховний Суд зауважує, що добросовісним набувачем є особа, яка в момент набуття майна не знає і не може знати, що отримує майно від особи, яка не має права на його відчуження (постанова Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 638/17112/21, провадження № 61-8393св24).

У цій справі Відповідачка не є добросовісним набувачем, оскільки добросовісність набувача виключається наявністю об`єктивних, публічно доступних даних про припинення цивільної правоздатності відчужувача (продавця) внаслідок його смерті. На момент укладення (нотаріального посвідченн) договору відомості про смерть ОСОБА_2 були внесені до Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Відповідачка, проявивши розумну обачність, могла і повинна була знати про ці обставини.

Київська міська рада не є стороною нікчемного договору, однак цим договором порушуються її права, адже квартира вибула зі спадкової маси після смерті ОСОБА_2 , а проведена на підставі нікчемного правочину державна реєстрація права власності на спірну квартиру за Відповідачки обмежує право міської ради на отримання у власність територіальної громади міста Києва такого майна як відумерлої спадщини.

Інтерес територіальної громади в отриманні спадкового майна у власність громади в разі відсутності спадкоємців є наслідком неотримання спадщини будь-ким зі спадкоємців або наслідком їх відсутності взагалі. Такі правовідносини є подібними до спадкових, хоч до них у цілому не відносяться. Захист інтересу територіальної громади щодо відумерлого майна повинен регулюватись та здійснюватися таким самим способом, виходячи з тих самих принципів, як і можливість захистити своє право спадкоємцем, який своєчасно спадщину не прийняв, вона була визнана відумерлою та продана іншій особі.

Відповідачка заволоділа майном незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним, що є підставою для витребування майна на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради відповідно до вимог статті 387 ЦК України.

Немає жодних доказів, які б підтверджували наявність у Відповідачки грошовоих коштів у сумі 2 300 000,00 грн та сплату реальної вартості квартири, що могло б підтверджувати добросовісність Відповідачки. Витребування спірної квартири у Відповідачки не порушує принципу пропорційності втручання у право мирного володіння майном.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені, зокрема, в постанові Верховного Суду 15 січня 2025 року у справі № 761/16797/21, провадження № 61-1117св24 (з урахуванням відповідних змін в аспекті вирішення питання щодо визнання спадщини у виді квартири відумерлою та витребування цієї квартири на користь територіальної громади, зважаючи на встановлені обставин недобросовісності набуття).

З цих підстав Суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на Відповідачку.

Керуючись статтями 4, 13, 19, 76-81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, Суд

УХВАЛИВ:

Позов керівника Деснянської окружної прокуратури м. Києва Чаплигіна Кирила Вікторовича в інтересах держави в особі Київської міської ради про визнання спадщини відумерлою та витребування майна - задовольнити повністю.

Визнати відумерлою спадщину у виді квартири АДРЕСА_1 , яку було відкрито 04.10.2021 після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Витребувати у ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь територіальної громади м. Києва в особі Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ 22883141) нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2673900680000).

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019, банк ДКСУ м. Київ, код банку 820172, IBA№ UA 168201720343100001000011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у розмірі 29 954,44 грн.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 17.12.2025.

Суддя Інна КОВАЛЕНКО